Український форум благодійників – про побудову екосистеми для розвитку соціального підприємництва

Громадський Простір

В інформаційному громадському просторі побільшає згадок про тематику соціального підприємництва, ми дізнаємось  більше аспектів розвитку бізнесу зі змістом. В Україні стартував проект “Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”, який реалізовуватиме консорціум із семи організацій громадянського суспільства України, Литви та Латвії на чолі з Українським форумом благодійників за фінансової підтримки Європейського Союзу. Уже за кілька днів у Києві пройде перший Гараж ідей, який збере соціальних стартаперів, власників малого та середнього бізнесу, представників громадських та благодійних організацій, студентів та активну молодь. 

Регіони – не хвилюйтесь! Адже цьогоріч подібні заходи будуть в Кропивницькому, Херсоні, Запоріжжі, Чернігові, Черкасах, Житомирі, Чернівцях, Кривому Розі, Луцьку, Рівному та Тернополі. Про усі новини та події можна дізнаватися на сторінці проекту у Фейсбук.

Дослідження показують, що соціальне підприємництво покликане вирішувати соціальні проблеми. Це метод «допоможи собі сам»: маєш проблему, зроби модель – і не тільки вирішиш цю проблему та допоможеш спільноті, а ще й отримаєш прибуток.

Соціальне підприємництво — підприємницька діяльність спрямована на інновативну, суттєву та позитивну зміну у суспільстві. В той час коли бізнесмени концентровані на створенні фінансового прибутку, соціальні підприємці займаються збільшенням соціального капіталу. Вони задіяні у таких галузях, як освіта, охорона навколишнього середовища, боротьба з бідністю та права людини. 

 Про проблематику соціального підприємництва в Україні, міжнародний досвід та про завдання нового проекту  -спілкуємось з командою Українського форуму благодійників.

Проект спрямовано на підтримку, популяризацію та адвокацію концепції соціального підприємництва як засобу сталого розвитку, надання якісних товарів та соціальних послуг, підвищення добробуту в Україні.

“Ми не просто вчимо за допомогою лекцій, семінарів, як працює соціальне підприємництво, що це таке, класичні моделі, а показуємо коло проблем і будемо разом з учасниками шукати можливості вирішення цих проблем, розробляючи вже практичні моделі соціального підприємництва”, – зауважує Поліна Нюхіна, директор Українського форуму благодійників.

Український форум благодійників з 2016 року проводить Школу соціального підприємництва SELab у партнерстві з “Часописом”. Школа розрахована на тих, хто прагне досягнути позитивних змін в суспільстві через побудову та діяльність соціального бізнесу в Україні, втілення інноваційних рішень та створення нових робочих місць та можливостей. 

Іноземний досвід

Вивчаємо іноземний досвід і намагаємось зрозуміти, як це працює. Є швецька та латвійська модель. З квітня в Латвії запрацював закон про соціальне підприємництво. А наприклад, ще є Ізраїль, де взагалі країна піднялась на соцпідприємництві. Ми з командою розуміємо, що не можна просто взяти чийсь досвід і застосувати. 

“Швецькій екосистемі соціального підприємництва більше 28 років. Люди завзято працюють три декади, але вони працюють систематично. В школі є курс, який діти проходять. А потім в місті, котре вирішило ввести цей курс, проводять ярмарки, куди приїздить міністр економіки, інновацій, успішні іноземні партнери. Майже тридцять років пройшло – і вони тільки у 2018 році розробили першу стратегію з розвитку соціального підприємництва, – розповідає Юля Сімонова, менеджерка проектів УФБ.

Вони зрозуміли, як це може працювати на рівні НУО, бізнесу та муніципалітету. Прокрутили цей проектний цикл, відгарували півроку за цим замовленням, відзвітували, набрали інших людей і сказали: «В цій формі, в якій ми звітуємо, здається, є такі проблеми… Ті питання, які ми мали розв’язати (наприклад, працевлаштувавши 10 людей без досвіду роботи, котрі 15 років перебували на держдопомозі) ми не можемо вирішити за півроку, давайте доопрацюємо», – так цей цикл проходив декілька разів. І врешті-решт вони отримали дуже чіткі форми, чіткі правила спілкування бізнесу, НУО та муніципалітету”.

Але шведів близько 10 мільйонів, у них є 5 великих мереживих НУО, які  швидко відкомуніковують потреби і зміни…

Основний тренд зараз в соціальному підприємництві – це інновації. І тотальна просвіта. У Швеції на власні очі бачили, як міністр інновацій у школі розповідав про стратегію соціального підприємництва, а потім встав і сказав: «Давайте запросимо сюди наших колег». Це він про школярів, котрі в 14 років надрукували книжки, а потім кошти, зібрані від продажу книжок, віддали для дітей в Інститут раку.  Міністерство допомогло їм з першим внеском. І ти дивуєшся: «Міністерство вам дало гроші?!» – «Так, дві тисячі євро для старту».

І це лише Швеція, а є ще й Фінляндія, Данія, Норвегія, які так само славляться своїм соціальним підприємництвом. Скандинавська модель є достатньо різна, але вона найбільш працююча. Я не впевнена, що ми можемо увесь цей досвід взяти, але знати та говорити про нього необхідно, запалювати всіх, заохочувати подумати про щось своє.

На що маємо працювати?

Наступність. Відсутність послідовності – ми не переймаємо досвід. Часто любимо винаходити велосипед: «Це моє досягнення, це я знаю краще за всіх, зараз я це зроблю!» – а потім зникає енергія та запал, тому що ці процеси дуже тривалі, стратегічні.

Згуртованість. Чути одне одного, вибудовувати «win-win». Існує така позиція: «Ми новий світ збудуємо, а цей повністю зруйнуємо», – навіщо це робити? Є ж якісь надбання, давайте подумаємо, що з ними робити. Мені здається, що кожен починає свій стартап. А чому б не об’єднатись?

Потрібно розуміти: щоб їх довести до кінця, треба передавати естафету та бути одним з багатьох, а не єдиним. 

 Проблеми діючих соціальних підприємств

Відсутня фінансова підтримка, нестача кваліфікованих кадрів / волонтерів, немає власного приміщення, не вистачає підтримки з боку держави / місцевої влади – такі основні труднощі називають самі соціальні підприємці. 

Діючі підприємства, наприклад, ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) має податкові пільги, якщо працевлаштовує людей з інвалідністю, а ФОП (фізична особа-підприємець) таких пільг не має. І виникає питання: «А чому?». Тут важливо зрозуміти логіку законодавця і те, чи ми можемо знайти баланс, тому що для соцпідприємців ФОП – це найбільш зручна форма, яка не обтяжує їх забюрократизованою звітністю чи іншими речами. Тут важливо знайти баланс і, можливо, обмежитись просто пакетом поправок, щоб ситуацію урівняти.

Питання преференцій – найбільш проблемне, бо держава завжди будь-які преференції, які надає, зараховує собі як недоотриманий прибуток.

Питання про те, чи потрібен окремий закон, чи ні залишається відкритим. Тому у нас передбачена низка громадських та експертних обговорень. “Ми постійно щось пишемо. Напишімо закон. Ні, краще два… Я кандидат юридичних наук, тому розумію, що добре, коли закон врегульовує вже усталені суспільні відносини, тоді він працює. А коли ці відносини ще як сире тісто, а ми накриваємо їх законом, воно починає витікати з усіх боків. Тоді маємо мертвий закон. Суспільні відносини є динамічними, швидкість держави та суспільства – геть різна”, – пояснює Поліна Нюхіна. 

 Складові проекту

Проект, який отримав фінансову підтримку ЄС, розраховано на 30 місяців. Буде охоплено стартапи, студентів та викладачів, представників організацій громадянського суспільства, влади та місцевого самоврядування, а також соціальні підприємства, які вже працюють і хочуть розвинути креативне мислення.

Розвиток професійного потенціалу соціальних підприємств, формування громадської думки про соціальне підприємство, побудова екосистеми для розвитку соціального підприємництва та створення сприятливого регуляторного середовища – це і є ключовими напрямками проекту.

Активності проекту:

• Банк ідей – збиратиметься та структуруватиметься інформація про соціальні проблеми, які потенційно можуть бути вирішені соціальними підприємцями.

• Запуск 24 гаражів ідей, аби  просувати концепцію соціального підприємництва в кожному регіоні України, генерувати ідеї-рішення та знайти учасників на хакатони.

• 8 хакатонів - платформи для пошуку соціальних підприємців  – зібрати команди учасників, які інтенсивно працюватимуть з менторами над розробкою своїх бізнес-ідей, бізнес-моделей та складанням бізнес-плану.

• Запуск двох акселераторів для новостворених соціальних підприємств, 50 команд-учасників вийде до 30% бізнес-моделей, які самостійно діятимуть на постійній основі.

Плануються молодіжні табори розвитку підприємницьких навичок, міжнародні конференції, візити новостворених соціальних підприємств до Литви та Латвії.

“Проінформувати громадськість про концепцію соціального підприємництва та його роль у сталому розвитку організацій громадянського суспільства та соціального бізнесу, інноваційному підході у вирішенні соціальних проблем – така мета інформаційної кампанії”, – зазначає Тетяна Левківська, координаторка проекту “Соціальне підприємництво: досягнення соціальних змін за ініціативою “знизу”. –  Нам вкрай необхідна підтримка потужних комунікаційних джерел. Плануємо зняти 20 відео-роликів про історії успіху соціальних підприємств – такі справді живі та практичні. 

Єдиний в Україні профільний веб-сайт socialbusiness.in.ua буде перетворено на інтерактивну он-лайн платформу для соціальних підприємців.