Сергій Голубєв: “Соцпідприємництво – той же бізнес, а соціальність – його конкурентна перевага”

Менеджер проектів Фонду "Новая Евразия", Сергій Голубєв, представив російський досвід соціального підприємництва на Форумі соціальних підприємців у Києві. Соціальне підприємство, на його думку, ...

Сергій Голубєв

Громадський Простір

Менеджер проектів Фонду “Новая Евразия”, Сергій Голубєв, представив російський досвід соціального підприємництва на Форумі соціальних підприємців у Києві.

Соціальне підприємство, на його думку, має розвиватися так, як і решта бізнесу, без особливих преференцій. Росія щедро підтримує соціальне підприємництво і також громадські організації. Державна підтримка НУО зростає і має замінити кошти міжнародних донорів, від яких відмовився російський уряд.

Допомогти порадою, а не грішми, і потім дати доступ до капіталу
 

На Форумі Сергій розповідав про інфраструктуру підтримки і розвитку соціального підприємництва в Росії. Така система, за його словами, стала формуватися з 2008 року. Тоді підтримка з’явилася з боку приватного фонду «Наше будущее». Фонд щорічно проводить конкурс кращих соціальних підприємців, яким потім дають безвідсоткові позики на термін до 7 років на суму до 10 млн. руб. (2,6 млн. гривень).

«Це потягнуло деяку зміну позиції бізнесу щодо благодійності. Вони сказали: «Хлопці, ми щороку скидаємося і даємо, наступного року теж скидаємося і даємо на те саме… На четвертий рік ми починаємо задумуватися, а чи правильно ми все робимо. На п’ятий рік ми вже не даємо практично ні на що», – розповів Сергій Голубєв.

Експерти стали радити бізнесу підтримувати соціальне підприємництво… Місія соціального підприємця – змінити світ і для цього створювати точки розвитку.

Підтримуючи такі інціативи, донори вже не вважали, що пхають у вічно порожній мішок… Але спершу потрібно було готувати і самих соціальних підприємців, аби їхні проекти були сильними. «Новая Евразия» спільно з фондом «СУЭК-Регионам» заснували Школу соціального підприємництва в Омську. Для навчання були залучені тренери з Ізраїлю, Бельгії, Фінляндії. Школу випускники залишали з готовими проектами соціального підприємництва.

Бізнес тепер уже підтримував соціально-підприємницькі проекти не в ролі донорів, а в ролі менторів, тобто порадами і навчанням.

А от курси соцпідприємництва при російських університетах Сергій оцінює вкрай негативно: «Навчають теорії і, максимум, – бізнес-плануванню! Там нема проектів, що працюють…»

Важливим моментом стало залучення влади. Створювалися переговорні майданчики між соціальними підприємцями і представниками влади, причому потрібнішим був діалог саме з місцевою владою. Йшлося зокрема про можливість використання соцпідприємцями муніципальних приміщень, на що місцева влада могла не давати дозволу.

Сьогодні школа соціального підприємництва працює у 7 суб’єктах Російської федерації та, ймовірно, буде ширитися далі.

У Росії є експертна рада при держдумі з питань соціального підприємництва. Міністерство економічного розвитку окремо прописало підтримку соцпідприємництва. А саме підприємств, де працюють люди з обмеженими можливостями, звільнені з місць позбавлення волі та інші. Міністерство економічного розвитку дає гранти (до 20 000 $)… Щороку в Росії виділяється близько 5 мільярдів гривень на підтримку соціального підприємництва. Освоюється тільки близько 40%, а 60% коштів повертаються у державний бюджет.

- На секції Форуму обговорюється, чи потрібен в Україні закон про соціальне підприємництво. Ви кажете, що в Росії вам добре працюється без закону. В Україні кажуть, що закон має відокремити соціальні підприємства від тих, які такими не є, щоб решта бізнесу не прикидалася соціальним підприємництвом.

У Росії законодавча база для соціального підприємництва (це моя експертна думка) – не потрібна! Нам зараз набагато простіше працювати у правовій невизначеності…

Соціальне підприємництво – це той же бізнес. І коли соціальні підприємці кажуть, що є традиційний бізнес – і вони взагалі козли, тому що вони переманюють наших клієнтів. Це означає, що ті краще працюють, а соціальні підприємці – гірше. Тоді кажуть, давайте на законодавчому рівні закріпимо, що ми такі хороші і щоб до нас йшли. Це не працює. Це ми проходили із закріпленням місць для молодих спеціалістів, для людей із обмеженими можливостями. Якщо це працює, то працює погано.

Тому питання не в тому, щоб законодавчо закривати, а в тому, щоб професіонально розвивати соціальних підприємців. Так, щоб соціальність була додатковою конкурентною перевагою при просуванні свого товару чи послуги. За пропозиціями відгородити – ховається непрофесіоналізм.

- Деякі соціальні підприємці хотіли б мати пільги в оподаткуванні, оренді приміщення, окремі умови реєстрації… 

Забудьте про пільги! Ви підприємець! Про які пільги ви кажете?! Тут може йти мова про приватно-державне партнерство. Коли організація йде до держави і каже, що готова вирішити якусь проблему, якщо влада теж підключиться і дасть, наприклад, використати якесь приміщення. Це конкретні випадки, а не в цілому, щоб закріплювати.

Я ще чому проти закону… Ми ще не напрацювали достатньо практики, щоб це регламентувати. Можливо, справді якісь пільги будуть потрібні… Але зараз краще працювати в режимі експерименту.

- Чи відчула ваша організація, що деякі міжнародні донори пішли з Росії? 

Ні! У нашого фонду диверсифікована фінансова стратегія. По-друге, Росія – багата країна. У нас є донори всередині Росії, які можуть і готові вкладати у соціальні програми. Не знаю, скільки USAID вкладав у Росію… Але вчора був на засіданні Мінстерства економічного розвитку РФ і в цьому році на підтримку некомерційних соціально орієнтованих організацій буде виділено близько 8,3 млрд. рублів (2,2 млрд. гривень). Минулого року був президентський грант – близько 1 млрд. руб. А цього року вже 2 млрд. 370 мільйонів рублів (676 мільйонів гривень). Тобто все це, грубо кажучи, компенсується.

Сергій Голубєв запрошує також охочих на форум соцпідприємців Росії в Омську у жовтні 2013 року, де темою будуть соціальні інвестиції.

Згодом читайте на Громадському Простору про британський і американський шляхи соціального підприємництва, а також про український контекст і чи потрібен в Україні закон про соціальне підприємництво.

Автор : Ірина Салій


 

Останні публікації цього розділу:

Криза як шанс: адаптація до викликів та інсайти від громадських організацій

"Про що вона мовчить": хочемо жити у світі, в якому жіночі голоси є почутими

Комунікація з громадянами — важлива річ, про яку часом забувають організації

Мислімо критично! На Українському радіо стартував медіаосвітний проєкт "Все Потребує Доказів"

На шляху до сталого розвитку. Як ПРООН заохочує українців до змін

Що варто знати про новий проєкт Стратегії розвитку громадянського суспільства?