Півроку новому сезону ВРУ – експертне дослідження
Верховна Рада України у процесі прийняття важливих для країни рішень не є повноцінним незалежним від інших гілок влади органом - головний висновок експертів, озвучений під час презентації дослідження ...
Додано:
Громадський Простір
Верховна Рада України у процесі прийняття важливих для країни рішень не є повноцінним незалежним від інших гілок влади органом – головний висновок експертів, озвучений під час презентації дослідження Громадянської мережі “ОПОРА” «Український Парламент VII скликання: 6 місяців каденції позаду”.
Експерти громадської мережі ОПОРА підвели підсумок роботи новообраної Верховної Ради, виділивши її пріоритети та відзначивши відмінності порівняно із попередніми скликаннями.
Результати дослідження представила Ольга Айвазовська, координатор виборчих та політичних програм Громадянської мережі ОПОРА.
Одним з критеріїв оцінювання є ступінь особового оновлення складу парламенту: співвідношення людей, що мають досвід законотворчої діяльності і тих, кого обрано депутатом вперше.
– Якщо говорити про оновлення по фракціям, порівняно з шостим скликанням, то ми побачимо таку картинку: повністю новою є “Свобода, як нова фракція; “УДАР” оновлено на 98%; решта фракцій мають також серйозне оновлення, зокрема 49% в “Батьківщині”, 43% в партії Регіонів, 72% – в Комуністичній партії України, – розповідає Ольга Айвазовська.
Що стосується безпосередньо законотворчості, то лідером є “Батьківщина”, яка подала 523 законопроекти за півроку роботи скликання. Далі розподіл такий:
Партія Регіонів – 509 законопроектів;
Міжфракційні законопроекти – 460;
Позафракційні депутати – 155;
ВО “Свобода” – 110;
Комуністична партія України – 106;
партія “Удар” – 95 законопроектів.
Проте й інші інституції крім Парламенту, як виявились, є дуже впливовими і ефективними в справі законотворчості.
Найвпливовішим законоробом названо Президента України за 12 законодавчих ініціатив, що стали Законами. Кабінет міністрів має на рахунку 10 законів.
Важливе місце в даному дослідженні надається “улюбленим темам” у фракціях: для “Батьківщини” і “Регіонів” на першому місці стоїть тема “економіка та гроші”, другому – правоохоронна система, третьому – соціальні проблеми. На перше місце соціальні проблеми ставлять позафракційні депутати. ВО “Свобода” більше за все дбає про екологію і довкілля, УДАР – про правоохоронну систему. Міжфракційні законопроекти присвячені найбільше політиці й управлінню.
Загалом серед законопроектів, поданих за перші півроку роботи ВРУ, найбільше таких, що присвячені економіці (492 законопроекти). Друге місце посідає політика й управління – 401 законопроект, правоохоронна система – 350, соціальні проблеми – 296, гуманітарна політика – 145, оголошення свят і дат – 104 законопроекти.
Зовнішній політиці присвячено всього лише 14 законопроектів, що, на думку експертів, є недопрацюванням в контексті євроінтеграції. Також небагато уваги приділялось медицині і місцевому самоврядуванню – 40 і 56 законопроектів відповідно.
Аналіз складу Комітетів ВРУ показав, що більшість з них є провладними, вдвічі менше тих, де більшість становлять опозиційні депутати. Є лише один комітет (комітет з питань чорнобильців), де кількість провладних і опозиційних депутатів приблизно однакова, що на 2 комітети менше порівняно з минулим скликанням.
Найбільш популярними серед депутатів є такі комітети: Бюджетний (37 чол.), аграрна політика/земельні відносини (28 чол.), податкова і митна політика (27 чол.), ПЕК, ядерна політика та безпека (22 чол.), транспорт та зв’язок (19 чол.)
Найменш популярними є комітет у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, а також інформатизації та інформтехнологій (по 7 чол.). По 9 чоловік мають Комітет з питань культури і духовності, прав людини і нацменшин, сім’ї та молоді, освіти і науки. Такі комітети ризикують припинити роботу через втрату кворуму, якщо певна кількість депутатів вирішить вийти з їх складу.
ОПОРА також провела експертне опитування з метою дізнатися більше про якісні показники роботи Парламенту. Участь у ньому взяли 40 експертів, що представляють профільні неурядові організації, парламентські журналісти та редактори національних ЗМІ, провідні вітчизняні науковці, соціологи, політологи та політтехнологи.
На питання про те, наскільки Верховна Рада є незалежним органом, експерти відповідали переважно негативно: із 5 можливих балів Верховна Рада набрала лише 2, – говорить Ольга Айвазовська. Тобто, більшість експертів погодились з тим, що Верховна Рада не є повноцінним незалежним органом, в тому числі і від виконавчих органів влади – резюмує експертка.
