Петро Гончар: ми вже давно незалежні, навіть у своїй вірі

27 – 28 липня 2015, у День 1000-ліття упокоєння рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. Про значення цієї події ...

Петро Гончар

Любов Єремічева

27 – 28 липня 2015, у День 1000-ліття упокоєння рівноапостольного великого князя Київського Володимира, Українська Церква відзначатиме річницю хрещення Київської Руси-України. Про значення цієї події для українців, а також про осмислення сучасних подій на території нашої держави ми розпитали Петра Гончара, директора Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Події, які відбуваються в Україні, так само, як і події в житті будь-якої людини, варто осмислювати. Які висновки ми, як українці, як нація, як люди маємо зробити для себе із того, що відбулося і відбувається – Майдан, війна… Що ми маємо зрозуміти про себе?

– По-перше, відчувати один одного. Нас об’єднує наша земля, тобто може не скільки кров, а скільки земля. Воно так і сталося… Коли ми були українцями тільки по крові, то воювали між собою. А коли ми відчули, що всі живемо на одних діях, як українці, боронимо нашу землю, то я думаю, що це такий урок для мене. Я зрозумів, що відбувалося до того і як зараз – це мені дуже важливо. Бути українцями, тому що ми на цій землі. І друге -коли кожний намагався бути гетьманом, то не було об’єднуючої альтернативи. Тобто, по натурі кожен хоче загородитися. Ось побачите – якщо по Україні поїхати – вище росту людського, три-чотири метри загорожі, відгородитися і бути самі по собі… Ці війни між собою… Це виражає наш характер… А коли з’явився загальний ворог, це нас об’єднало. Я думаю, ми повинні це постійно відчувати, розуміти, що не ми вороги між собою, а ворог десь там, за межами України і боронити землю треба разом – не кожен сам собі. Коли будуть вибори, якось так хочеться, щоб це все було зрозуміло для нас.

В американців є “американська мрія”, а якою мала б бути “українська мрія”? Якої України нам прагнути?

– Хочеться, щоб країна була багатою, вільною. Це загальні такі прагнення. Нарешті стати українцями в Україні. Тобто, бути самими собою. Бути самим собою – це найважливіше. Адже це комфорт душевний, духовний, навіть фізіологічний. Бути самими собою, жити, як нам хочеться. Звертати увагу на непотрібні в характері особливості …. Наприклад, японці після Другої світової війни зібралися і почали вибудовувати своє життя не на позитивних характеристиках, а вираховуючи, здебільшого, свої негативні характеристики. І тоді зникли ілюзії і почалася вибудова свого майбутнього і механізму життя. Я думаю, що бути самим собою – це дуже важливо, мати ці можливості.

Яке значення має для нас, як для європейців, українців хрещення Русі?

– Бачите, це більш духовна складова нашого життя. Перше, це наша основа духовна і ми можемо пишатися тим, що маємо таку давню і свою історію – саме духовну і релігійну. Вона належить нам. Це відчуття самостійності, що ми незалежні, тому що ми вже давно незалежні, навіть у своїй вірі. І ми лише укріпляємося в цій вірі.

Що ми можемо зробити для України, яку Ви змалювали – тієї красивої і багатої?

– Що ми можемо зробити? Бути на своєму місці, бути чесними перед Богом, перед людьми, і чесно виконувати свою роботу – щиро, з любов’ю. І тоді загальне життя нашої України зміниться. На своєму місці, кожен у своєму прояві бути з Богом… Що таке Божественність? У кожного з нас є часточка Бога і це в якійсь мірі Його прояв. І на всіх вимірах цього життя треба це проявляти. І тоді все буде гаразд… Треба вимріювати, і ми знаємо: є така небезпека, що мрії збуваються. Тому треба мріяти про Божественне і тоді наше життя буде таким, як ми мріємо.

З нагоди відзначення річниці хрещення Київської Руси-України, Українська Церква запрошує на урочисті богослужіння та хресний хід. Детальніше.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще