Остап Семерак: Європейська інтеграція перетворюється в пріоритетну внутрішню політику

29 вересня “Києво-Могилянська академія” провела зустріч з заступником голови комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Остапом Семераком. Народний депутат розповів про ...

1482988_802262966460536_6026165739152030454_n

Громадський Простір

29 вересня “Києво-Могилянська академія” провела зустріч з заступником голови комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Остапом Семераком. Народний депутат розповів про європейську інтеграцію України, виконання Україною Угоди про асоціацію та перешкоди, які заважають втіленню доленосного для країни документу. Найцікавіші цитати – в матеріалі Громадського простору.

 

Угода про асоціацію була підписана після Революції в два етапи: спочатку політична частина у березні 2014 року, а потім економічна 27 червня 2014 року. 16 вересня того ж року вона була одночасно ратифікована українським та європейським парламентами і з того часу розпочалася імплементація Угоди.

Чому ми підписали угоду в два кроки, а не як правило в один? Європейці були не готові ще в березні 2014 року підписати з нами Угоду в повному обсязі, і в першу чергу це стосувалося економічних взаємовідносин. На наполягання українського уряду європейці пішли на безпрецедентний крок в історії, розділивши угоду на дві частини.

Для нової української влади було важливо показати, що європейська інтеграція з пріоритету зовнішньої політики перетворюється в пріоритетну внутрішню політику. Я думаю цей крок був вдалим і вчасним і він запустив механізми підготовки України до виконання Угоди про асоціацію.

Буквально на наступний день після ратифікації угоди українським та європейським парламентами Уряд затвердив розпорядження про План заходів з імплементації Угоди про асоціацію. Це документ, який містить для кожного міністерства завдання, які мають бути виконані до 2017 року.

Ми взяли на себе відповідальність імплементувати в українське законодавство 50% норм права ЄС. В той момент виникло запитання: хто буде робити це, які інструменти Україна має, щоб виконати свої зобов’язання?

EXHIBITION (3)

З 1 січня розпочинається застосування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Україна прийняла політичне рішення. Тим не менше РФ протестує і тисне, залякує нас економічними санкціями. Я думаю, що ми будемо непохитними в своєму рішенні і з 1 січня зона вільної торгівлі набуде чинності. Ми відчували величезну політичну відповідальність перед українським суспільством, особливо після трагічних днів у серпні-вересні 2014 року. Ми довго дискутували над тим, яким чином реалізувати Угоду про асоціацію найефективніше. І ми в уряді прийняли рішення про створення урядового механізму імплементації Угоди. Ми хотіли створити механізм, який буде ефективним, оперативним і мав би достатньої політичної сили для швидкого та ефективного виконання Угоди. Тому ми не підтримали створення міністрества з питань європейської інтеграції, тому що це зайняло б, напевно, півроку. Ми зрештою вирішили створити основний координуючий орган – Урядовий офіс з питань європейської інтеграції, який став частиною Секретаріату Кабінету міністрів України. Ми створили орган, який є координаційним між усіма органами виконавчої влади для того, щоб координувати роботу з підготовки, в першу чергу, плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію. У нашому баченні урядового механізму імплементації крім урядового офісу ми створили ще посади заступників міністрів з питань європейської інтеграції. Усі заступники міністрів та працівники урядового офісу – люди, які вперше в історії сучасної України були призначені за результатом відкритого конкурсу. Протягом року в Україні почали працювати всі 4 основні інституції, які передбачені Угодою про асоціацію. Перший – Рада асоціації, рішення якої є обов’язковими для обох сторін. Другий орган – Комітет асоціації. Третій – Парламентський комітет асоціації, який очолюється спільно мною та депутатом Європарламенту Андрієм Пленковичем. Почала працювати Громадянська платформа асоціації, яка є дорадчим органом.
EXHIBITION (2)
Урядова і виконавча гілка в імплементації Угоди про асоціацію є сформованою. Найбільша проблема знаходиться в парламентській частині. На жаль, на сьогоднішній день в українському парламенті не створений інструмент якісної імплементації Угоди про асоціацію. Пов’язано це з тим, що Верховна Рада може приймати закони, які не відповідають нашим зобов’язанням за Угодою про асоціацію. Прикладів є з десяток за час роботи Верховної Ради цього скликання. На жаль, парламент проявив певну інертність в цьому питанні. Комітет європейської інтеграції самостійно пішов цим шляхом і на даний момент розроблений законопроект, який передбачає створення чіткого механізму як повинні проходити всі законопроекти, які приймає ВР і як зробити так, щоб жодний закон, який перешкоджає виконанню завдань за угодою, не був прийнятий.

Записав Олександр Ярощук


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Culture:Reload — простір для роздумів, рефлексій та уяви

Як і довкола чого мережується громадянське суспільство України

ЩедрийВівторокNOW - весь світ разом на протидію пандемії

Партисипація у карантин: як громадяни і влада співпрацюють онлайн 

Просвіта щодо коронавірусу та інші активності херсонської ініціативи «А що зробив ти?»

Китай: як починалася пандемія — і що змінилося зараз