Олена Микитась: Нема політики без жінок

Після Майдану, коли настав час змін, жінки могли б піти далі волонтерства і громадської діяльності, проявити активність вже у площині прийняття рішень. І підтримку в цьому їм пропонує дружній ...

Додано:
Prostir.Ua

Олена Микитась

Prostir.Ua

Після Майдану, коли настав час змін, жінки могли б піти далі волонтерства і громадської діяльності, проявити активність вже у площині прийняття рішень. І підтримку в цьому їм пропонує дружній громадський сектор. Власне про новостворену Всеукраїнську мережу політичних платформ жінок для солідарної підтримки та посилення впливу жінок на рівень прийняття рішень Громадський Простір поспілкувався з Оленою Микитась, очільницею Херсонського обласного Центру «Успішна жінка».

Чи досягнуто мети зі створення Всеукраїнської мережі політичних платформ для жінок. Яким Ви бачите її порядок денний ?

24 квітня в Одесі відбувся Всеукраїнський форум «Від локальних дій до єдиної країни», метою форуму було – сформувати на базі локальних політичних ініціатив та платформ Всеукраїнську мережу політичних платформ жінок для солідарної підтримки суспільно важливих ініціатив та посилення впливу жінок на рівень прийняття рішень.

Учасниці форуму: громадські діячки, експертки, науковці, журналістки із Херсонської, Волинської, Хмельницької, Вінницької, Одеської областей засвідчила необхідність створення Всеукраїнської мережі політичних платформ жінок.

Під час дискусії на Форумі учасниці висловлювали бажання систематизувати ресурси (досвід практик підсилення кандидаток), адвокації змін в законодавстві, підтримки для впевненості в успіху у політичній кар’єрі, створити банк ідей для реалізації спільних проектів, висвітлювати діяльність одна одної, представництво та підтримка інтересів своїх громад, створення та затвердження гендерних можливостей та захист прав членів мережі.

Отож робоча група працює над творенням об’єднавчої національної платформи, яка б стала підтримкою та ресурсом для жінок із різних регіонів України.

Завжди у починанні йде оцінка викликів, те, що може вплинути, стати на заваді очікуваного ефекту, що це для вашої ініціативи?

Політична активність має циклічність, є сплески та затишшя. Звичайно сплески відбуваються під час передвиборчих кампаній та їхнього аналізу. Ми обговорювали питання активності членів мережі і розуміємо, що вона буде теж циклічною. Поставили мету: разом надати інформаційну підтримку громадській ініціативі, передвиборчій, кампанію однієї або групи кандидаток.

Досягли, працюємо в робочому режимі.
Звичайно буде виникати питання комунікації, з віртуальною якраз в наш час простіше, а от на реальні зустрічі треба буде залучати ресурси.

Раніше в інтерв`ю Громадському Простору Ви казали, що маєте багато ідей, йде пошук можливостей для продовження проекту – навчання жінок, інших активностей. На чому зупинились? Що використовуватимете як інструментарій?

Перший напрямок: жінки повинні стати більш видимими не лише під час виборчої кампанії , а і між виборами. Тобто необхідно більше висвітлювати діяльність жінок-депутаток та жінок у владі. Для цього необхідно залучати ЗМІ через навчання (тренінги з гендерної тематики, позитивний досвід інших країн), мотивацію (нагороджувати найкращих журналістів, редакторів за позитивне висвітлення діяльності жінок).

Другий напрямок: поінформованість суспільства про те, що жінки знаходяться у більш невигідному становище, ніж чоловіки, з точки зору участі у політичному житті.

Існує заперечення нерівності, як у ЗМІ, так і у партійному та виборчому адміністративному керівництві. Необхідно звичайно не пропускати і не замовчувати приклади дискримінації, а через соцмережі та ЗМІ розповідати такі приклади, звичайно з аргументацією. Чому це погано і до чого приводить така дискримінаційна культура наших політиків. Розробити інформаційні буклети «Обережно – політична дискримінація жінок». Такі заходи можуть збільшити поінформованість суспільства про становище жінок на політичній арені.

Третій напрямок: на жаль, апатія серед жінок не стимулює їх змагатися за посади та «бігти» у політику. Преславута фраза «та вони ж самі не хочуть» має свою відповідь – «Але ж чому тоді саме волонтерський та громадський рух в Україні зараз організовано та тримається в більшості саме на жінках!?»

До цього можна віднести і впевненість жінок у своїх власних силах. Для цього треба організовувати постійне навчання жінок. І ще досвід інших країн підказує – це ще і наставницька підтримка жінкам, які є кандидатками або які балотуються. Це може робити кадровий корпус жінок, обраних до міських органів влади (херсонські депутатки обласної ради готові на таке менторство).

На жаль, зараз діяльність політичних партій в Україні не зосереджена на конкретний результат, а лише на процес. Саме тому зараз після Євромайдану, коли настав час реформ – і жінок могло би стати ще більше у парламенті нашої країни, жінки віддають перевагу волонтерській та громадській діяльності.

Четвертий напрямок: Подвійні стандарти для жінок та чоловіків.
Робота з гендерними стереотипами у суспільстві – постійне навчання з гендерної рівності для держслужбовців, освітян, представників ЗМІ та проведення інформаційних кампаній. Заміна стереотипів на нові «Нема політики без жінок»; «50% жінок – це добробут країни» і т.д.

І не можу не сказати, що звичайно паралельно треба створювати можливість економічної спроможності жінок йти у велику політику: квоти задля жінок у керівництві великих компаній; створення сприятливих умов для розвитку бізнесу та вивільнення жінок з потрійної навантаженості

Гендерна рівність – почати з Ради. Як Ви знаєте, на розгляд Верховної Ради подано законопроект щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі, зокрема він поширює питання гендерних квот на вибори до органів місцевого самоврядування. Чи вивчали ви цей проект закону – яка Ваша оцінка?

Отримавши сертифікат навчання на курсі виборчого права для експерток/ів та активісток/ів з ґендерних питань (IFES) – впевненна, потрібні законодавче врегулювання включення квот у пропорційний системі з закритими списками, лобіювання та адвокація виконання закону про квоти, не лише у законі про політичні партії, а й на рівні виборчих законів до ВР та місцеві вибори. Закон розробляється фаховими українськими спеціалістами з консультаціями європейських. А от після прийняття треба контроль за його виконанням, а це вже наша робота.

Одеська зустріч. Хто був долучений до організації?

Основні організатори Форуму: Тетяна Семикоп (ГР «Віра.Надія.Любов» Одеської області), Олена Микитась(ХОЦ «Успішна жінка» Херсонської області), Оксана Ярош (ВОГО «Гендерний центр» Волинської області) поділились ідеями щодо підвищення активності жінок на місцевому рівні та досвідом спільної діяльності.

Вітання надіслала Наталка Карбовська (БФ «Український Жіночий Фонд»), яка зазначила: «Наразі країна перебуває у складній ситуації, війна та економічна криза примушують кожного члена суспільства мобілізуватися і подумати, а що я можу зробити для країни. Зокрема, ми впевнені, що настав час жінкам активно зайнятися політикою. Жінки у політиці більш налаштовані на співпрацю, досягнення компромісів та завжди орієнтовані на результат, а не на процес. Саме тому, ми впевнені, що вам вдасться створити політичні платформи на місцевому рівні, а також налагодити співпрацю між регіонами. Безумовно, що всі ми різні, але водночас ми схожі. Адже ми, жінки, яким не байдуже, якою буде наша країна, в якій жити нам і нашим нащадкам».

Привітання та вступне слово до форумчанок мала Людмила Кормич, доктор історичних наук, професор, голова Південноукраїнського центру гендерних проблем. Саме Одеса із середини 90-х рр. стала відправною точкою для серйозних гендерних досліджень та практик, де досить часто відбувались семінари, конференції, започатковані видатною дослідницею Людмилою Смоляр. Тепер Одеса знову стає центром гарної громадської ініціативи.

Форум включав обмін досвідом, який представили Тетяна Баєва (ГО «Подільський центр «Гендерна рада» Хмельницької області) та Світлана Ходакова (ВОГО «Відкрите суспільство» Вінницької області). Актуальними були майстер-класи від Ольги Жукової (МГО «Нова генерація») із миротворчості у конфліктах, Лариси Оленковської, кандидатки наук з державного управління, депутатки Херсонської обласної ради з взаємодії депутатів з громадськістю для прийняття ефективних рішень.

До форуму віртуально приєдналась Мілена Горячковська (ВГО «Комітет виборців України», яка презентувала європейський досвід застосування законодавчих квот та внутрішньопартійних правил для посилення ролі жінок у владі.

Форум відбувся у рамках проекту «Від локальних дій до єдиної країни» (Місцеві політичні платформи жінок) за сприяння Українського Жіночого Фонду.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні

Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства