Олександр Славський про соцпідприємництво: почніть вже – є різниця між робити і зробити

Громадський Простір

Impact Hub Odessa – спільнота однодумців, які зосереджені на тому, щоб зробити світ кращим та цікавішим. Це – центр соціальних ініціатив та креативний простір в самому центрі Одеси. Тут проводять відкриті освітні заходи, супроводжують соціальні проекти – від ідеї до реалізації. Команда Хабу допомагає застосовувати бізнес-підхід для вирішення соціальних завдань у сферах освіти, охорони здоров’я, захисту навколишнього середовища, створення умов для людей з інвалідністю. Про формулу роботи Impact Hub Odessa – Громадський Простір поспілкувався з його програмним директором Олександром Славським. У розмові згадали і про труднощі, з якими доводиться зіштовхуватися українським соціальним підприємцям, та запитались і порад для початківців.

ГП: Формула соціального підприємництва  – як працює це у випадку Impact Hub Odessa?

Олександр Славський: Impact Hub Odessa працює, як такий центр розвитку та підтримки соціальних і громадських ініціатив, покращення світу навколо. Інколи такі починання мають навіть бізнесовий характер, але це бізнес, що позитивно змінює середовище.

У нас все працює таким чином. Є перелік послуг: конференц-послуги, коворкінг, навчальні програми, події, консалтинг, івент-менеджмент під замовлення для комерційних організацій, тобто для тих, хто може нам заплатити. Часто це ще й фонди чи донорські структури. Це оплатна, комерційна послуга для громадських організацій, волонтерів, активістів, для людей, які роблять світ навколо кращим. 70% того, що ми робимо, тих послуг, які ми надаємо, ми надаємо організаціям безкоштовно. Це така наша формула.

У світі, в Україні насправді немає єдиного формулювання або формули, як виглядає фінансова чи організаційна модель соціального підприємництва. Не завжди це частина прибутку, яка, наприклад, направляється на благі справи, інколи це залучення цільової аудиторії до роботи і, таким чином, соціалізація її. В Україні найбільшою організацією, яка має певну форму, є Western NIS Enterprise Fund (WNISEF). Вони видають кредити соціальним підприємництвам – є перелік критеріїв, згідно з якими вони визначають, що це підприємництво саме соціальне.

Ми не маємо таких чітких критеріїв. Для підтримки ми використовуємо своє розуміння того, що людина має за основну мету зміну якоїсь ситуації, того, що в соціумі, в навколишньому світі їй не подобається. Навіть якщо вона заробляє гроші й не передає їх на благодійність, але цей комерційний проект робить світ навколо кращим, то є добре.

Я сьогодні вирішив, що моєю місією буде намагання донести всім, що бути фейком – це погано. Треба зрозуміти, що ти дійсно впливаєш, ти дійсно робиш гарні речі. І, якщо це не так, це теж зрозуміти, визнати і змінитися. Або закрити цю діяльність і робити вже щось інше. Я всіх закликаю не бути цими фейками.

ГП: З якими труднощами зіштовхується соціальний підприємець в Україні?

Олександр Славський: Нелегко, але в Україні взагалі нелегко займатися будь-чим. Підприємництвом займатися складно. Перше, з чим зіштовхуються соціальні підприємці – це складнощі в організаційно-правовій сфері та оподаткуванні. Люди з ідеєю не дуже розбираються в цьому, їм потрібна допомога. Часто організаційно-правових схем буває декілька, це, наприклад, ФОП, який пов’язаний з благодійною організацією й передає частину прибутку їй, або ще деякі варіанти. Як їх обрати? За якими критеріями? Чому немає спеціальної організаційно-правової форми? Це все є незрозумілим для людей, які придумали свій проект.

Друга складність полягає в тому, що, зазвичай, люди, які мають ідею, дуже погано орієнтуються у фінансах, бюджетуванні, прорахуванні видатків та ризиків і ще гірше розуміються в тому, як ці гроші залучати. Це окрема наука, і для них це важливо, тому ми навчаємо цьому, а інколи й допомагаємо, зв’язуємо одних з іншими, трохи слугуємо посередниками.

Третя складність виникає вже на етапі діяльності. Суспільство не дуже розуміє, та не дуже підтримує її. Складно комунікувати суспільству такі речі, тому що люди, зазвичай, не розуміють, що таке соціальне підприємництво, чому це ти займаєшся підприємництвом і кажеш про якісь соціальні аспекти. У нас же суспільство вважає підприємців шахраями. «Ти, напевно, заробляєш купу грошей, а цим так, відмазуєшся», ‒ думають люди. Це складно, бо, насправді, соціальні підприємці заробляють значно менше інших підприємців, тому що це підприємництво з додатковим соціальним навантаженням. І їм складно пояснювати, чому вони не отримують надприбутки. Це величезна проблема для них.

Але таких проблем, які не можна було б подолати, немає. Вони долаються або тим, що підприємець сам розібрався з цим, або тим, що він залучив людей, які в цьому розбираються.

Міжнародна Школа соціального підприємництва SELab vol.2

ГП: Декілька порад для початківців. Чи варто починати? Якщо варто, то з чого? 

Олександр Славський: Велика проблема в Україні – це те, що ми дуже боїмося провалів і невдач. Не буде нічого поганого, якщо ви почнете, а у вас не вдасться. Буде значно гірше, якщо ви думали про щось, а не почали. І тоді воно вже точно не вдасться, а ви будете жаліти про це ще півжиття.

Для тих, хто починає, перша велика порада – почніть вже. Знаєте, є різниця між робити і зробити. Переходьте від «робити» до «зробив», до завершеної дії.

По-друге, не концентруйтесь на організаційно-правовій формі та оподаткуванні. Це не найбільш важливо, можливо, це, насправді, найменш важливо. Відкиньте це. Не хочете в цьому розбиратись, не розбирайтесь. Знайдіть бухгалтера та юриста, й нехай вони все вам зроблять, бо, зазвичай, люди чомусь дуже ретельно й серйозно ставляться до цього. А, може, й не треба?

Третя порада – намагайтесь демонструвати свій вплив. Думайте про те, що ви не просто передали на благодійність 10 гривень, думайте про те, як ці 10 гривень вплинули, що змінилось завдяки вашій діяльності. Соціальні підприємці дуже часто продукують не лише прибуток, не лише гроші, а й спільноту навколо себе. Інколи ця спільнота важливіша за гроші. Подумайте про це. Це ваша перевага, демонструйте це, користуйтесь цим. Не бійтесь. Якщо провалитесь ‒ забудьте, відкиньте, почніть щось нове.

Четверта порада ‒ не бійтесь змінювати свій проект, не бійтесь модернізуватись і вносити зміни постійно. Будьте в пошуку того, що ви можете зробити краще, швидше, дешевше. Так роблять підприємці, робіть так і ви. Соціальне підприємництво рулить у світі, тому що воно постійно змінюється, покращується, робить можливим нормальну конкуренцію соціальних підприємств з іншими потужними організаціями.

ГП: Як зрозуміти, проаналізувати, що ви займаєтеся справді корисною річчю, що ваше соціальне підприємництво має існувати?

Дивіться, на простому рівні, на рівні, який не потребує залучення величезних інвестицій, самостійно проводьте фокус-групи або просто питайте в своєї цільової аудиторії чи у людей, на яких ви впливаєте, чи дійсно ви впливаєте.

Попросіть їх заповнити анонімну анкету, бо часто людям складно сказати у вічі, що ти робиш щось не те. І робіть це постійно. 

Було б дуже добре, якби ви могли продемонструвати свій вплив в цифрах. Наприклад, ми три з половиною роки тому почали молодіжні програми. До цього в Одесі ми опитали усі громадські молодіжні організації, тобто 300 активістів. Наразі вони декларують півтори тисячі. Через три з половиною роки підтримки їхньої діяльності бачимо ріст в п’ять разів. Це хороші цифри, які можна покласти на стіл і сказати: «Ось, дивіться!». Звичайно, вплинув ще й Майдан, але і ми працювали.

На найвищому рівні аналізу знайдіть організацію, яка вміє професійно вимірювати імпакт, вплив. Знайдіть гроші, аби вони це зробили, або ж спробуйте домовитися безкоштовно. Якщо ви велика, стійка організація, я впевнений, що донори будуть зацікавлені в тому, щоб якась професійна організація змогла б поміряти ваш імпакт.

Такий аудит вашого впливу зробить величезний ефект тим, що ви зможете показувати донорам, що не лише ви думаєте, що впливаєте, а є професійна організація, яка зробила дослідження і каже, що ви дійсно впливаєте. Але це найвищий рівень. Це зробили в Україні лише один раз.

Міжнародна Школа соціального підприємництва SELab vol.2

ГП: Книжки, фільми чи спікери, які надихають і допомагають розвиватися в цьому напрямку?

Олександр Славський: Сайт «Ашока». Там є інформація про випускників програм цієї організації соціального підприємництва, про проекти, які вони підтримували. Мене дуже надихають їх приклади соціального підприємництва в умовах, близьких до наших, наприклад, в маленьких містечках, в не дуже багатих районах. Так ти розумієш, що якщо люди в таких умовах це зробили, то і ти можеш це зробити. Вони, здається, навіть випустили серію роликів про такі надихаючі історії.

В Україні дуже цікавими для мене спікерами є Юрій Лопатинський («Горіховий дім»), Юрій Филюк («Тепле місто»). А от Ірина Соловей, наприклад, гарно розповідає про те, як працюють соціальні інновації.

 Книги-бестселери для соціального підприємця від Європейського Простору

Підтримка, популяризація та адвокація соціального підприємництва як засобу надання якісних товарів та соціальних послуг, підвищення добробуту в Україні – головні завдання нової ініціативи за підтримки Європейського Союзу, яку  втілює група організацій громадянського суспільства України, Литви та Латвії на чолі з Українським форумом благодійників. Impact Hub Odessa – серед головних партнерів цього проекту. А ПРО ЩО ця міжнародна ініціатива  – невдовзі читайте на Громадському Просторі. 

…………………………………………………….

Розмову вела Любов Єремічева
Транскрибування: Наталія Засядько