Наша Нова Незалежність: погляд різних релігій

Ситуація, яка склалася в Україні за останні місяці, викликає у багатьох людей стрес, зневіру, злість та інші стани. Про те, як можна впоратися із цим, яким має бути правильне ставлення до оточуючої ...

Майдан. Костянтин Пантелей

Любов Єремічева

Ситуація, яка склалася в Україні за останні місяці, викликає у багатьох людей стрес, зневіру, злість та інші стани. Про те, як можна впоратися із цим, яким має бути правильне ставлення до оточуючої дійсності з точки зору різних релігій, та якою бачать омріяну, Нашу Нову Незалежність, представники різних віросповідань та конфесій (християнства, ісламу, ведичної традиції, рідновір’я) – у цьому матеріалі Громадського Простору.

Речник Київської Патріархії Української Православної Церкви архієпископ Євстратій (Зоря):

 

 

- Моє завдання, яке я бачу, і наше спільне завдання служителів церкви – це подолати розділення, щоб в Україні була єдина Помісна Православна Церква. Це буде для самої Церкви краще, тому що вона не буде поборювати сама себе… І частина Української Церкви не буде перебувати під владою Москви, а вся Церква буде служити українському народу. Ось це потрібно для утвердження нашої державності, мені здається, одне з найголовніших завдань. Адже, коли буде єдина Українська Православна Церква, то тоді буде більш з’єднаною і українська нація.

Хочу побажати Оновленій Незалежності Українській, щоб вона дійсно була Українською. Бо досі в нас була держава така, яку можна зараз назвати “гібридна”: у нас частково була незалежна Україна, а частково така собі УРСР. Сподіваємося, що вже СРСР відходить в минуле разом з цими пам’ятниками Леніну, разом із вшануванням різних неправдивих діячів, які замість добра, тільки зло принесли Україні… А їх ще досі дехто шанує як когось великого і мужнього, а Україна була дійсно тією, за яку боролися і віддавали своє життя покоління українських патріотів, за яке бореться і нинішнє покоління, за Незалежність, яку відстоюють зараз на Сході України наші хлопці і, сподіваюсь, що, з Божою допомогою, ми таки матимемо нову кращу і справжню Україну ….

Громадський простір: Яке б мало би бути правильне ставлення християнських людей до ситуації, яка зараз відбувається в Україні? Як Ви до цього ставитесь? Бо дуже багато людей перебувають у стані стресу…

Боятися треба тільки гріха і зла – самим творити гріх і зло. Всього іншого боятись немає сенсу… Я переконаний, що правда переможе, на нашому боці Господь, тому, як би не було важко, ми через це випробування пройдемо і наша держава утвердиться. Ми покладаємось найперше на Бога, на те, що у нас є багато патріотів, які люблять Україну, люблять свою землю, свій народ. Всі ці події довели, що у нас більшість в Україні є самовідданими і патріотами нашої держави і тому ми через усі ці випробування пройдемо, правда переможе.

Отець Костянтин Пантелей, керівник відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України

 

- Все дуже просто. На мою думку, кожна людина повинна приймати відповідальність. Чим вища влада, тим вища відповідальність. Людям треба дати можливість працювати і заробляти гроші і не давити податками.

Громадський простір: Яке би мало бути правильне ставлення до ситуації, що зараз відбувається в Україні, з християнської точки зору?

– З християнської точки зору, нам треба поховати ідею “русского мира”, перетворити на нові ідеї християнської України, яка є перлиною і даром для всіх, для цивілізації. Якщо порівняти, ще в жодній країні немає такої краси, взаємодії, співпраці християн, цього феномену ми не бачимо. У багатьох країнах є намагання, щоб домінувала яка-небудь гілка, контролювала певна якась спільнота християнська. А це є нонсенс, саме поняття контролю уже виходить за межі віри, у сторону ідеології. А чим воно краще, ніж отой “русский мир”? Нічим. Тобто, в принципі, ми повернулись до чого? Православна церква бажає далі контролювати. Якщо вийти з цього поняття контролю в сенс тої взаємодії, взаємного навчання, якого ми маємо вчитися один в одного… На сьогодні Україна досягла такого гарного розвитку, в якому ми могли би дати ту парадигму, скажімо, яка би була би найкращою. Тобто кожна церква, кожна традиція і навіть не християни, я маю на увазі, в першу чергу, іслам, всі громади релігійні, юдеї, які існують в Україні, – є певним даром, яким можуть послужити для спільного добра суспільства. І Рада Церков є найкращим інструментом, нічого такого подібного немає у світі, щоб порівняти з чимось. Цей інструмент впливу релігійного чинника на державну владу, не у тому попередньому розумінні підконтрольного, а у хорошому розумінні. Тому, що це є орган не однієї якоїсь церкви, а колегіальний міжконфесійний.

Нам треба виходити за межі патерналізму, тобто батьківської турботи. Це я про Церкву, в якій люди здатні служити, не чекаючи зверху, люди самі дозрівають до того, що бачать, де біль, де слабо, де потрібно скріпити не тим, що нам завтра скаже священик чи пастор. А самі бачать ту біду, цю потребу. Самі ідуть і кажуть: “Батюшка, ми завтра туди йдемо”. “Куди-куди?” “Туди, Батюшка, ми завтра йдемо”. “Чому?” “Бо там люди страждають, їм там погано, їм там треба помочі, їм там треба просто моральної підтримки”.

Муфтій України шейх Ахмед Тамім

 

Громадський простір: Яке правильне ставлення має бути у громадян України до існуючої ситуації?

– Як громадяни України, ми дуже стурбовані тим, що відбувається. Ця біда торкнулася всіх жителів, незалежно від національної та культурної приналежності, і тому ми хотіли б, щоб люди не піддавалися на провокації і залишалися патріотами своєї держави, земля якої дає нам їжу, можливість працювати і розвиватися. Ми повинні, в першу чергу, шукати шляхи мирного врегулювання конфлікту, що склався і шляхи дотику заради становлення миру, при цьому зберігаючи цілісність держави і єдність його народу.

Громадський простір: Якою бачите оновлену Україну? Опишіть її.

– Єдиною і цілісною, процвітаючою, сильною, економічно розвиненою. Країною, в якій представники всіх культур мирно співіснують і працюють заради її блага. Країною, в якій відсутня корупція, країною, яка має свою вагу на політичній арені і сама визначає курс свого розвитку, обираючи тільки те, що незмінно принесе користь державі та її народу.

Громадський простір: Що Ви на своєму місці можете зробити для оновленої країни?

– Як громадяни і представники Духовного управління мусульман України, зі свого боку ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб між представниками різних культур був налагоджений діалог заради миру та процвітання нашої країни. Пророк Мухаммад говорив: «Мусульманин, як дощ, там де він перебуває, є благо». Ми проводимо просвітницьку роботу і намагаємося донести істинні знання про іслам і застерігаємо від екстремістських течій і крайнощів, дотримуючись золотої середини. Ми вчимо добру і взаємодопомозі, і в цьому дусі будемо продовжувати свій незмінний курс, якому слідуємо вже більше 20 років.

Й.М. Ачйута Прійа Прабгу, духовний лідер Міжнародного Товариства Свідомості Крішни в Україні та Молдові

 

Громадський простір: Яке, на Вашу думку, має бути правильне ставлення до ситуації, яка зараз склалася в Україні?

– На мій погляд, це наслідок того, що існує дуже вибухонебезпечна атмосфера, для якої характерні ненависть, насильство… І ця вибухонебезпечна атмосфера – наслідок гріховної діяльності людей. У такій атмосфері досить однієї іскри для того, щоб стався вибух і розгорілося полум’я, те, що ми спостерігаємо зараз. Досить якоїсь провокації і люди починають ділитися на друзів та ворогів, починають вбивати один одного. Це – наслідок гріховної діяльності, який полягає в тому, що людство вбиває мільярди невинних тварин для того, щоб просто їсти, що абсолютно не виправдано. І дарма, є цілком корисні дієти, які не змушують вбивати інших живих істот. Люди здійснюють багато невиправданих вчинків. Вони не живуть у відповідності із законами Бога, і тому ця ситуація є, фактично, реакцією на наше гріховне життя.

Громадський простір: Якою би мала бути Україна, якби всі жили правильно? Які цінності мали би панувати в оновленій Україні, при правильному положенні речей?

– Повинні панувати, без сумнівів, Божественні цінності, це повинно бути суспільство, яке живе за законами Бога. Це має бути суспільство, в якому люди слідують своїй релігії, писанням своєї релігії, і співвідносять свої дії, свої цінності із законами Бога, які прописані в писаннях.

Громадський простір: Що Ви на своєму місці можете зробити для того, щоб Україна стала такою, суспільство стало таким?

– Ми робимо все посильне, що доступне для нас, – проповідуємо людям певні цінності, у відповідності з якими вони не повинні зазіхати на власність і на життя інших людей. Крім цього, ми годуємо людей. У нас є програма “Їжа життя”, у відповідності з якою ми проводимо безліч благодійних акцій, допомагаємо людям, які в цей, особливо важкий момент, опинилися за межею бідності. Ми також допомагаємо біженцям – приймаємо біженців, як мінімум, своєї конфесії – ми не можемо розширити діяльність до нескінченності, але робимо те посильне, що можемо, для того, щоб допомогти людям вижити в цей дуже складний, непростий час.

Громадський простір: А що б Ви сказали людям, які зараз перебувають в якомусь страху, чи смутку як реакції на ситуацію в Україні? Що б Ви їм порадили?

– Таких людей багато … Насправді, їх більшість, дійсно. Люди повинні знайти розраду, люди повинні знайти прихисток. Насправді, люди бояться – це природно, люди бояться невизначеності, люди бояться, тому що вони не впевнені у своєму майбутньому. Я, як священнослужитель, зазвичай, намагаюся донести ту ідею, що якщо вони звертаються до Бога, то в них з’являється відчуття захищеності і впевненості у своєму майбутньому. Коли людина знаходить опору всередині себе, а Бог у серці кожного, вона стає, в достатній мірі, незалежною від зовнішніх обставин, вона знаходить це почуття захищеності, не схильності до пресів і депресій. Зрозуміло, щось буде відбуватися, але всередині людина залишається спокійною, як океан, на поверхні якого можуть шаленіти хвилі, але всередині він завжди залишається спокійним і умиротвореним. Така ж і людина, яка перебуває на рівні вічних цінностей, вічних духовних цінностей. Вона діє зовні, користується матеріальним тілом, емоціями, але всередині, в серці, вона залишається непіддатливою до ось цих шармів матеріального існування, тому що вона укріпилася в своїх стосунках з Богом.

Василь Лютий, громадський діяч, рідновір.

 

Громадський простір: Яким би мало бути правильне ставлення до подій в Україні?

– Я вважаю, що релігійні питання зараз тут ні до чого, тому що, насправді, нам надана Богом земля… Розумієте? І вона, хочуть визнавати інші люди, чи не хочуть, але вона є, у неї є кордони і це обов’язок захищати її. Це однозначно, тому, як би там не говорили про мир, мир може наступити тільки тоді, коли нас як державу, нас як народ будуть визнавати у всьому світі. Якщо сусідня держава нас не хоче визнавати, то це питання їхнє, а не наше. Наше питання захищати і, я думаю, що релігійне питання тут абсолютно ні до чого. Я думаю, що представники різних духовних течій не повинні заперечити, навіть, жодного прояву, крім того захисту нашої держави, це однозначно.

Громадський простір: Якою би Ви бачили Україну Ваших мрій? Якою вона мала би бути в ідеалі, Нова Незалежність, оновлена країна?

– На цю тему можна дуже багато фантазувати. По-перше, не тільки я, а всі мої рідновірці за те, щоб військових конфліктів більше не було у нашій державі. Ми маємо дуже великий потенціал і базу промислового комплексу, і військово-промислового комплексу. І якщо підняти це, то буде найпотужніша держава – не то, що в Європі, це буде найпотужніша держава у світі, розумієте? Я розумію, що одразу не піднімемо усе, але якщо брати до уваги, що оті економічні, освітні, культурні програми будуть працювати виключно на нашу державу, то ми можемо піднятися хоча би до зразка Литви, а вже далі будемо просуватись поступово до якихось певних щаблів.

Громадський простір: А що на своєму місці Ви могли б зробити для того, щоб Україна такою стала?

– Зараз такий момент, що треба допомагати нашим військовим, ми допомагаємо – я своїм виступом і так далі. Та в подальшому, коли все закінчиться, треба міняти систему освіти – у нас проблема у тому, що освітянство і культурний прошарок надто “забитий”. Хоча я мушу сказати, що два інститути – політика та економіка, теж поки що не є, скажімо так, рахунком України. Буде не політика України, не економіка України, не культура України, а навпаки – Українська політика, Українська економіка, Українська культура. Коли оці три щаблі будуть реалізовані, ми будемо мати дійсно момент побудування Великої держави.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

“Жодних рішень для громадянського суспільства без громадянського суспільства”, — Олександр Ярема

Новостворений Фонд паліативної допомоги "ЛаВіта": пустити більше життя в наші хоспіси

Місце жінки в політиці: що змінилося?

В Україні оновлюють Нацстратегію сприяння розвитку громадянського суспільства

Culture:Reload — простір для роздумів, рефлексій та уяви

Як і довкола чого мережується громадянське суспільство України