Дані та е-демократія – в контексті України та світу

Громадський Простір

Електронна демократія – це можливість впливати на рішення держави. І на сьогодні в Україні бум ініціатив та проектів у сфері електронної демократії. А разом з тим – безліч невирішених питань щодо систематизації даних та законодавчого підгрунтя з упровадження тих чи інших інструментів.

8 вересня у Вінниці відбувся Міжнародний Форум “Демократія Даних”, на якому обговорили функціонування нових інструментів електронної демократії, участь громадян в ухваленні рішень, питання публічних та персональних даних, складнощі відкриття даних, безпеку та захист персональної інформації. 

«Демократія даних» – це новий погляд на дотримання демократичних стандартів та процедур щодо приватних та публічних даних, кількість яких щорічно значно збільшується. Розуміючи особливу роль застосування інформації та даних як невід’ємної складової у взаємодії влади, громади та бізнесу, виникає потреба ініціювати дискусії в Україні щодо захисту персональних та авторських даних, правомірності їх використання, застосування в публічних процесах.

Про український та міжнародний контекст е-демократії, відкриті дані говорили українські та закордонні експерти: Владислав Скальський, Олександр Риженко, Віктор Лях, Олександр Риженко, Олег Левченко, Емма Холтен,Віталій Мороз, Лукаш Круль, Йорданка Томкова, Даніель Полімак, Даніель Бачан, Магдалена Боровік, Діана Зубко, Сергій Лобойко, Марина Онопченко, Антон Лягуша, а також з відео-зверненням виступив Міхал Боні. 

Даних стає все більше і більше – а з цим і викликів теж. Кожного дня з’являються нові сервіси, інструменти, які, по ідеї, мають полегшити наше життя. Зрозуміло, що “діджиталізація” невідворотня.

Тож як в сучасному світі все систематизувати, щоб це приносило користь, а не пусте накопичення як інформації, так і безпосередньо інструментів? Що відбувається з відкриттям самих даних? Чи є загроза, що персональна інформація може стати публічною? Які є демократичні стандарти, щоб могти захистити свої персональні дані? І що власне за “бум” ми маємо сьогодні в Україні? Про все це говорили учасники Міжнародного форуму “Демократія даних”.

З одного боку, електронна демократія демонструє демократичну зрілість держави. З іншого – наскільки держава здатна захистити ті дані, що не є публічними. Або чи сама держава не захопить бази даних та іструменти.

Демократія та технології: who wins?

Зі вступним словом до присутніх на форумі звернувся депутат Європарламенту Міхал Боні, головним меседжом прозвучало: “немає нічого важливішого за демократію”. Міхал Боні висловив підтримку Україні та пообіцяв, що буде стежити за роботою, яка власне спрямована на демократичні процеси. Європарламентар також сказав про те, що тема та завдання форуму є слушними, адже самі дані є дуже важливими. Крім того, Міхал Боні ствердно висловився про те, що “можливість правильно аналізувати та вносити необхідні зміни є головною перевагою електронного формату”.

Йорданка Томкова, радниця проекту Швейцарського бюро співробітництва EGAP, зазначила, що “big data”, створення нових інструментів, сервісів та їхнє активне використаннє – це наше майбутнє. І зараз ми маємо активно працювати над тим, щоб налаштувати всі процеси та зробити ці інструменти зручними та ефективними.

Олег Левченко, радник голови  Державного агентства з питань електронного урядування України, підняв питання того, що ж важливіше: технології чи демократія? На його думку, необхідно віднайти баланс, проте на першому місці завжди має стояти демократія. На своєму прикладі активістка з питань прав людини та журналістка Емма Холтен розповіла історію, як були викрадені її персональні дані.

Про те, хто зараз контролює дані та які є небезпеки цифрових технологій - учасникам Форуму розповів Віталій Мороз, керівник програм нових медіа  ГО “Інтерньюз-Україна”.

Віталій розпочав з “privacy leaks” (це коли наші дані з’являються де завгодно), згадавши про факти, з якими стикаємося майже щодня. Наприклад, коли наш номер телефону використовується різними службами таксі (смс-повідомлення від служб таксі), до яких ми навіть не звертались та не давали згоду розпоряджатися особистим номером.

Також Віталій Мороз розповів про ряд кейсів, з яких стає зрозуміло, що технологічні компанії починають розпоряджатися нашими діями, та навіть карати за те, що було зроблено в оф-лайні. Зараз Facebook оголосив про те, що буде боротися з маніпуляціями, фейковими новинами та вирішує, який контент можна/не можна публікувати.

У свою чергу це говорить про втрату автономії користувачами Фейсбуку у вправі розпоряджатися своїм профілем. У випадку з неонацистами, які у Вірджинії здійснили напад на демонстрантів, вперше можливо в історії, технологічні компанії спочатку ідентифікували людей у натовпі (після того як фотографії потрапили в соцмережі), а потім заблокували їхні приватні сторінки. Тобто покарали за те, що було здійснено в оф-лайні – на відміну від тих випадків, коли соцмережі, відповідно до своєї політики, блокують сторінки за некоректні висловлювання, що публікуваються он-лайн (“hate speech”, дискримінації і т. д.). Це показовий момент, який свідчить про те, що так само, технологічні компанії технічно можуть застосовувати покарання до інших соціальних груп (напр., опозиціонери), не обов’язково екстремістів чи неонацистів. Віталій вважає, що це є тривожним сигналом для всіх нас.

 Разом з тим Лукаш Круль, координатор з розвитку в Коледжі Європи у Натоліні (Варшава), зауважив таке спостереження, що чим більше стає даних, тим гірший доступ до них.

Україна та е-демократія

Розглядаючи питання е-демократії в контексті України, то безумовно у нас значний прогрес. Україна стоїть поряд з Естонією в рейтингу по відкритих даних, – про що зазначив Сергій Лобойко, керівник Центру Розвитку Інноваці НаУКМА.

Електронна демократія полягає в тому, що ми можемо впливати на рішення держави: голосувати, консультуватись, приймати рішення щодо бюджету участі зокрема. Головна ідея полягає також в тому, щоб звільнити людину від зайвих кроків, зробити більш доступною публічну інформацію.

Сергій Карелін, координатор напряму “Електронна демократія” програми EGAP, повідомив, що поки немає законодавчого підгрунтя, щоб ті іструменти, що на сьогодні активно нами використовуються, були затверджені в цілому. Тому першочергове завдання – зробити це законно, захищено і щоб це розвивалося в правильному руслі. Тож зараз на розгляд Кабміну винесена Концепція з розвитку електронної демократії, яка буде схвалена найближчим часом.

Щодо самих інструментів е-демократії, Сергій Лобойко зазначив, що, як правило, будь-яке місто, яке хоче щось нове впровадити, повинне перевірити, чи такого електронного “рішення” немає в національному банку електронних рішень. Проте на даний момент в Україні інша ситуація: крім того, що відсутній такий “банк”, маємо перенасичення ініціативами, що спрямовані на створення та впровадження тих чи інших інструментів електронної демократії.

 Діана Зубко, експертка з питань електронного врядування, теж висловилась про те, що позитивні зрушення, які власне стосуються теми обговорення, є. Але відсутність довіри до влади впливає на участь громадян в ухваленні рішень: про що може сказати “активність” або “неактивність” користування електронними петиціями.

У своєму виступі Діана говорила про дані, що стосуються майнових декларацій, один з нових українських трендів е-демократії. Можна сказати, що е-декларації пожвавили антикорупційну реформу.

Експертка також зазначила, що система антикорупційних органів ще не повна. Йдеться зокрема про антикорупційний суд або антикорупційні палати, дискусія про що, до цих пір триває.

 Як повідомив Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування України, на сьогодні максимальна кількість даних в Україні відкрита. Тож разом з цим ми стикаємось з такими ризиками, пов’язаними із захистом інформації (ідентифікація особи і як ця особа буде захищена державою, щоб її дані не було вкрадено); велика кількість інструментів демократії для громадян, але ще не має законодавчого підґрунтя для того, щоб ці інструменти були затверджені. 

Форум організовано ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» за підтримки Державного агентства з питань електронного урядування України, Інституту публічного управління та адміністрування Національної академії державного управління  при Президентові України та депутата Європейського Парламенту, заступника керівника групи «Друзі європейської України», члена Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Міхала Боні. Повний відео запис форуму та презентації спікерів – ТУТ.