Лабораторії творчого діалогу: як задіяти інструменти комунікації влада-громада

Поширити ідеї діалогу в громадах і заохотити ці громади використовувати їх під час вирішення простих і складних проблем, популяризувати принцип нікого не залишити осторонь при створенні важливих ...

379859404_757566099471922_1552293962204771334_n

Громадський Простір

Поширити ідеї діалогу в громадах і заохотити ці громади використовувати їх під час вирішення простих і складних проблем, популяризувати принцип нікого не залишити осторонь при створенні важливих програм, бо це дозволить прийняти більш виважене рішення, зніме напругу і зробить саму громаду більш стійкою — такі цілі були в команди проєкту “Лабораторії творчого діалогу в громадах”, який реалізувала Спілка “Громадські ініціативи України” за підтримки Програми “U-LEAD з Європою”

22 вересня в агентстві “Укрінформ” відбулася заключна конференція проєкту, де фасилітатори та координатори проєкту, представники громад-учасниць проєкту, представники U-LEAD, партнерські організації розповіли про свій досід та враження від практикування побудови діалогів та навчання громад цьому демократичному процесу.

У діалозі  задіяні дві сторони. Як місцевій владі розмовляти із жителями громади, формувати у мешканців спроможність не лише очікувати якихось дій від органів влади, а й ініціювати процеси розгляду та ухвалення рішень, які їх стосуються? Саме про побудову ефективного діалогу, як дієвої демократичної процедури, яка передує ухваленню рішень на місцевому рівні йшлося на заході.

Ми поставили собі абмітні цілі — щоби поширити ідеї діалогу в громадах і, можна сказати, заохотити їх використовувати під час вирішення простих і складних проблем”, — зауважив Юрій Степанець, координатор проєкту, голова Правління Спілки “Громадські ініціативи України”.

DSC01819

Ярослава Тульку, представниця Програми “U-LEAD з Європою”, зазначила: “З моменту свого створення цей проєкт мав єдину і дуже шляхетну мету — підтримувати громади в установленні продуктивного співробітництва з усіма зацікавленими сторонами у розробці політик, стратегій і особливо зробили акцент на внутрішньо переміщених особах та їхній інтеграції до громад.

DSC01805

Насправді від самого початку роботи U-LEAD наш підхід грунтується на ідеї, що стійке місцеве самоврядування можливе лише за всебічної участі громадянського суспільства і жителів у процесі прийняття рішень, які їх стосуються. Тому цей проєкт визначився завданнями, які втілюють дух інклюзивного, стійкого та співпрацюючого місцевого самоврядування. Незважаючи на важкі умови роботи, виклики безпеки, а також величезні зусилля, які були вкладені у велику кількість заходів і процесів підготовки до них, всі результати не лише були досягнуті, але в деяких випадках вони навіть перевершили наші очікування”.

Як зазначають організатори, проєкт “Лабораторії творчого діалогу в громадах” став однією із наймасштабніших ініціатив в Україні з початку війни у питанні впровадження діалогового підходу. Протягом 2023 року відбулося 232 “діалоги”, участь у яких брали близько 4000 жителів громад із 12 областей України.

DSC01944

У рамках проєкту в громадах обговорювалися питання благоустрою та утилізації сміття, залучення молоді до життя громад, перейменування вулиць, забезпечення безпеки в освітніх просторах, соціального захисту вразливих груп, в тому числі ВПО, проблеми реабілітації ветеранів та процес їхнього включення у життя громади.

Координатор проєкту зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення громади України стикнулися з новими викликами. Це не лише допомога армії і внутрішньо переміщеним особам, але й визначення нових пріоритетних завдань під час війни у щоденному житті громад:

Люди в різних областях, містах і містечках України чітко усвідомлюють, що зараз не час для політичних дискусій та містечкових чвар. Всі мають згуртуватися у протидії інформаційним атакам ворога. Проте всіх турбують звичайні життєві питання: як буде жити їхня громада далі, які пріоритети у влади у розбудові того чи іншого населеного пункту. Місцеві чиновники переймаються наповненням бюджетів та залученням інвестицій, жителі все гостріше реагують на корупційні загрози.  Тому ми, як ініціатори проєкту, ставили на меті ознайомлення представників місцевого самоврядування і активної громадськості із загальноприйнятими в країнах ЄС процедурами та практиками щодо ухвалення рішень  на місцевому рівні. Це допоможе краще підготуватись українцям до участі в програмах з відновлення країни, яке неможливе без участі самоврядування і високого рівня згуртованості громад”.

Допомагали модерувати заходи фасилітатори і фасилітаторки з місцевого самоврядування, які попередньо пройшли навчання практикам ведення діалогу. Вони зможуть і в подальшому модерувати діалогові зустрічі при вирішення різних питань повоєнного відновлення в громадах.

75% учасників діалогових заходів зазначили, що вони “впевнені, що результати цього заходу будуть взяті до уваги місцевою владою у процесах прийняття рішень”. Отже, можна додати ще один аргумент за розповсюдження використання діалогового підходу як дієвого інструменту залучення та посилення згуртованості громадян.

“Одна з найважливіших цілей, яку ми також ставили в цьому проекті — ми не хотіли провести лише діалоги, ми хотіли залишити в кожній громаді професіоналів, які ці діалоги зрозуміють, полюблять і зможуть проводити в подальшому, коли ми поїдемо. Тобто дуже важливо, щоб практика діалогів, практика розмов в громадах була стабільною, безперервною і завжди був хтось, хто би міг її, власне, підтримувати і поширювати”, — говорить Юрій Степанець

Фасилітатор проєкту Олег Овчаренко розповів: “Була ідея, щоб в нас з’явилася така спільнота чи люди, які могли б практики діалогу впроваджувати в своїх громадах, щоб вони повірили в ці інструменти і пробували запровадити в своїх громадах. Бо багато практик діалогів в Україні існує таким чином, що їдуть фахівці в громади, там проводять і потім повертаються. І це, мабуть, слабке місце цього всього.

DSC02145

Ми хотіли зробити, щоб у нас були люди, які розуміють, що таке діалог, володіють інструментами його проведення і можуть в своїй громаді бути такими провідниками. З’явилася ідея, що це буде таке каскадне навчання з основ фасилітації діалогу, бо, знову таки, з повномасштабним вторгнення це загострилося… Треба було діалоги проводити вже в громадах, людей було надзвичайно багато, і масштаб значно більший, ніж в 2014-му році, тому треба було реагувати відносно швидко. Тому ми подумали, що буде добре, якщо ми навчимо спочатку одних людей, потім ці люди навчать ще більше людей і таким чином в громадах воно піде”.

Володимир Онищук, координатор проєкту в Чернігівській області, ділиться своїми враженнями: “Для мене цей проект і зокрема діалоги — це було про ризик і це було про страх, я не розумів, як це має відбуватися. І взагалі, діалог — це дуже важка штука. Зараз э така популярна фраза: йди туди, там де страшно. І я пішов — і не пошкодував. Для мене сьогодні діалог — це про емоцію, це про красивих людей і це про цінності зв’язків. У нас на Чернігівщині відбулася 21 діалогова зустріч… Були і труднощі, звісно, як і в усіх. Та, з іншого боку, я з прикордонної чернігівської громади, тож скажу, що тема безпеки дуже важлива, але тема бажання людей мати цінності діалогу не переважувала саму тему безпеки“. 

DSC01990

Координаторка проєкту в Полтавській області Ксенія Литвишко вважає: “Такий спосіб побудови відносин як діалог дає можливість висловити свою точку зору та почути точку зору іншої людини. Цього часто бракує у відносинах влади з населенням. Де не налагоджена ефективна комунікація між зацікавленими сторонами, завжди наростає конфлікт. Це вже кризовий період. Його можна подолати завдяки відкритому майданчику для обговорення. Чим більше представники влади будуть комунікувати з населенням, тим краще уповноважені особи будуть розуміти їхні потреби та сприяти їхньому задоволенню. Це однозначно підвищуватиме рівень довіри населення до влади”.

DSC02035

Під час заходу було презентовано посібник “Практики діалогу для порозуміння та участі”, виданий в рамках проєкту для працівників і працівниць органів місцевого самоврядування. Автори доступно пояснюють теоретичні аспекти залучення громадян до ухвалення рішень у громаді та практичні інструменти організації діалогів різного рівня складності, а також діляться порадами щодо взаємодії та комунікації під час діалогового процесу. Посібник буде доступний для громад в електронному вигляді на сайті “Громадських ініціатив України” та на сайті “U-LEAD з Європою”. Представники “Громадських ініціатив України” зазначають, що їхні експерти готові і по закінченню проєкту надавати консультації й іншим громадам, зацікавленим в побудові діалогу.

Дивитися відео пресконференції можна тут:

 

Фото Громадський Простір


Тематика публікації:          

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще