Кшиштоф Становскі: Рік тому ми були впевнені, що Україна в цілому втрачена

На відміну від 2014 року, сьогодні польське суспільство є більш оптимістичним щодо майбутнього України. І вважає - Україні більше не потрібні революції, Україні потрібні реформи. Початок реформи – ...

Учасники програми "Молодь змінить Україну" та Кшиштоф Становскі

Олександр Ярощук

На відміну від 2014 року, сьогодні польське суспільство є більш оптимістичним щодо майбутнього України. І вважає – Україні більше не потрібні революції, Україні потрібні реформи.

Початок реформи – найважливіша складова успіху

До структурних перетворень Польща почала готуватися ще задовго до отримання «незалежності» від комуністичного режиму Польської робітничої партії. У 1980 році, коли виник рух «Солідарність», польські дисиденти почали розробляти програму реформ, аби бути готовими на той випадок, якщо трапиться можливість.

1980-ті – це роки, коли Польща була світовим чемпіоном – у страйках, захопленнях, самвидавах, конспірації, стверджує польський дисидент, громадський діяч та президент фонду “Солідарність” Кшиштоф Становскі, визнаючи: «Ми були проти бути чемпіонами світу».

Зимою 2013-2014 рр. ми, українці, перехопили ініціативу на Майдані і також стали чемпіонами, але за часів нашого «чемпіонства» ми не мали плану дій після остаточної «перемоги» – прагнення і цілі не сягали бачення далекосяжних суспільних реформ.

Чітке бачення майбутніх змін ще до можливості їх втілення було найважливішим моментом для Польщі – це визначило існування тієї Польщі, яку ми знаємо сьогодні. В той час було прийняте вольове рішення – кожен був готовим брати на себе відповідальність за свою сім’ю, за село, за регіон, за країну.

«Думаю, що це був найважливіший момент. Це було багато років до змін, до виборів. Ми зрозуміли, що треба бути готовим на той момент як буде шанс (навіть якщо його не буде). Ми взагалі не думали, що буде реальна можливість», – згадує Кшиштоф Становскі.

У той час у Польщі питаннями реформування займалися багато ініціатив, представники яких мали системне бачення напрямку цих реформ. Головним їхнім завданням було визначити – що зробити у тому разі як буде можливість. «У Польщі ми планували найважливіші реформи в час підпілля: це були реформа місцевого самоврядування, освіти та економічного устрою. В момент, коли з’явився шанс змін, ці зміни були зроблені швидко. Що означає швидко? Реформа Бальцеровича, яка складалася з 15 законів, була прийнята за 90 днів».

Іншим шляхом пішла Сербія, де важливіше було подолати диктатуру Мілошевіча, ніж розмірковувати над тим, які реформи будуть потрібні країні. Це відзначає і польський дисидент: «Найбільш негативний варіант змін – це Сербія. Всі кричали «Ми проти Мілошевича», але ніхто не думав і 30 сек, що буде через 10 років».

Кшиштоф Становскі визнає, що в Україні час на швидкі реформи вже втрачено. Польщі на впровадження першого пакету реформ, який складався з 15 законів, вистачило 90 днів, а вся реформа була проведена за 180 днів. «В перші 90 днів після Майдану потрібно було здійснити реформи, – зауважує Становскі. – Наступний шанс був після виборів, коли реформи також можна було зробити в перші 90 днів».

Освіта була невід’ємною частиною реформи децентралізації

«Як виміряти успішність реформи місцевого самоврядування у Польщі,- запитує Кшиштоф Становскі, – оцінити якість освіти». Освітня реформа була однією з невід’ємних складових реформи децентралізації. Коли Польща здійснювала реформу місцевого самоврядування, місцеві органи отримали важливі повноваження у сфері управління освітою. «Сьогодні немає відмінності між якістю середньої освіти у столиці і селі. Найкращий показник того, що зробила Польща – однакова якість освіти по всій країні», – переконує очільник фонду «Солідарність».

Після реформи освіти основні повноваження опинилися в руках вчителів і місцевого самоврядування: власником шкіл є місцеве самоврядування, програму визначає директор школи, підручники – вчитель. «В селах розуміли, що у них є дуже простий вибір: вибір між безробіттям і освітою. В найбідніших регіонах країни в найбідніші часи органи місцевого самоврядування вкладали до 80% місцевого бюджету в освіту (для порівняння, сьогодні ця цифра становить до 35%). Вони вкладали такі гроші тому, що розуміли, що школа є єдиним майбутнім цього села».

Немає коштів – немає самоврядування

Сьогодні в Україні немає жодної реформи місцевого самоврядування, вважає Кшиштоф Становскі. Без власного бюджету і можливості робити вільний вибір як ним розпоряджатися, в Україні ще немає жодної форми місцевого самоврядування. Ситуація виглядає наступним чином: Немає коштів – немає самоврядування. Тому поки органи місцевого самоврядування не отримають коштів, якими вони зможуть вільно розпоряджатися, використовуючи їх на потреби громади, реальної реформи в державі не буде.

У Польщі органи місцевого самоврядування свого часу отримали не лише повноваження, але й фінанси.«Самоврядування – це ситуація, в якій ви даєте своєму сину чи дочці 20 злотих і кажете йому/їй: «Ти можеш витратити ці кошти на все, що є законним». На сьогодні прийняті в Україні закони, навпаки, не дають об’єднаним громадам ніяких фінансових повноважень.

 

«Самоврядування – це ситуація, в якій є бюджет, маєш гроші і можеш самостійно прийняти рішення як їх потратити, якщо це не є протизаконно».
На думку польського експерта, України без реформи децентралізації не буде. «Я не знаю, чи може Україна бути без Криму, Крим – це Україна. Але я знаю, що без реформи місцевого самоврядування України не буде», – переконує Становскі.

В України ще є шанс на успіх

Незважаючи на всі за і проти, «Україна йде добрим шляхом – могло б бути і гірше», зізнається польський громадський та державний діяч, хоча він підкреслює, що Україні потрібні швидкі зміни, без яких Україна може навіть втратити свою незалежність. По суті, все залежить від того які реформи будуть втілюватися і як. «У вас також кричать «Геть!», але змін немає», – критикує українське сьогодення Кшиштоф Становскі.

Україні більше не потрібні революції – Україні потрібні реформи. «Найстрашніший на сьогодні варіант – це помаранчева революція, – те, що ми бачимо в Узбекистані, Азербайджані: нові слогани, нові обличчя, можливо навіть волосся красивіше, але реальних змін немає. Це те, що треба змінити і це можна спокійно зробити в Україні».

Як це зробити? – Є два варіанти: перший – брати відповідальність, другий – бути впевненим, що буде якась інша людина, яка готова керувати народом. «Є багато людей, які хочуть керувати, але шанс, що вони є розумними є такий як шанс, щоб син короля був розумним. Це буває», – вважає голова фонду «Солідарність».

Європа готова допомагати Україні у здійсненні реформ, відзначив Становскі, проте наголосив, що Європейський Союз і Польща нічого не винні Україні.

Кшиштоф Становскі підкреслив, що в України є шанс на здійснення змін – це можна зробити. «Ми у Польщі впевнені, що українці гідні держави, і вони можуть мати свою державу. Якщо ми не праві, то правий Жириновський».

Матеріал підготовано за підсумками візиту – в рамках програми “Молодь змінить Україну” Благодійного фонду ім. Б.Гаврилишина

__
Кшиштоф Становскі – польський громадський діяч, голова фонду “Солідарність” – Fundacja Solidarności Międzynarodowej. В 1989-1990 рр. перший голова Асоціації скаутів Речі Посполитої, з 2007 по 2010 – держсекретар Міністерства народної освіти, з 2010 по 2012 рр. – держсекретар Міністерства закордонних справ Польщі.

Джерело : Громадський Простір

Автор : Олександр Ярощук


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Анна Бондаренко: у нашому просторі волонтерства стає все більше

Ірина Ткаченко: Ми всі трішки Ілони Маски — вашим космосом може бути громада

Міжсекторна комунікація: як знайти довгочасний win-win?

Олена Данілова про міжсекторну синергію: вибудувати довіру — це довгий шлях і багато роботи

Зі швидкістю Вінниці: у чому секрет успіху міста

У пошуках ідей для успіху: Форум громадських ініціатив зібрав Україну у Вінниці