Реєстрація


Кримчанин: за кримським минулим я сумую особливо

Сулейман Мамутов, правовий аналітик ВБФ «Право на захист», приїхав із Криму до Києва ще до всіх окупаційних подій, - на навчання, тут і залишився. Проте тема Криму все ж важлива і болюча для нього. ...

Сулейман
Кримчанин: за кримським минулим я сумую особливо

Сулейман Мамутов, правовий аналітик ВБФ «Право на захист», приїхав із Криму до Києва ще до всіх окупаційних подій, – на навчання, тут і залишився. Проте тема Криму все ж важлива і болюча для нього. Там продовжують жити його близькі друзі. Він мріє про той, старий Крим, до якого можна приїжджати частіше… Він поділився своїми думками з Громадським простором.

Г.П. Як змінилося ваше життя після того, як Крим був окупований? У вас, очевидно, там залишилися рідні, друзі…Як це впливає на вас особисто?

Сулейман: Це впливає, перш за все, так, що я став набагато рідше бачитися зі своїми рідними та друзями, які проживають у Криму. Тепер я не можу собі дозволити дуже часто туди їздити. І це, напевне, головне, на чому б я хотів сфокусуватися. Як ще змінилося? Я почав частіше телефонувати своїм рідним, аби запитати – як у них справи і чи все з ними гаразд.

Г.П. Чи є у вас можливість їздити до Криму?

Сулейман: На щастя, пропускають. Я не включений до будь-яких переліків і загалом намагаюсь не коментувати публічно якісь дії де-факто влади в Криму.

Г.П. Чи спостерігаєте ви, що ваші друзі переселяються до Києва? Як це відбувається? Чи багато переїхали сюди ваших знайомих із часу окупації Криму?

Сулейман: Ви знаєте, досить багато. Це, в основному, молодь, звичайно, мої однолітки. Для мене це часто буває сюрпризом, коли я просто випадково можу побачити людину в Києві, з якою я навчався ще за часів школи, і дізнаюся, що мій однокласник або однокласниця, наприклад, півроку проживають в Києві. Це для мене певний індикатор і тест того, що я їх бачив тут і дізнався, що вони перемістилися.

Г.П. З якими проблемами їм доводиться тут зіштовхуватися? 

Сулейман: Ви знаєте, щодо проблем переміщених осіб – вони, до речі, тут не розподілені між сходом України і Кримом. Перша проблема для всіх (щодо осіб працездатного віку) – працевлаштування – це найголовніше. Іноді виникають проблеми менш різкі – щодо медичного обслуговування. Те, на чому б я хотів зробити акцент, – це житло і працевлаштування. Ці проблеми взаємопов’язані.

Г.П. Чи звертаються до вас друзі за допомогою?

Сулейман: Так, вони можуть запитати про деякі процедури, але з такими питаннями вони зверталися до мене як до юриста ще до всіх цих подій березня-квітня 2014 року.

Г.П. Чи сумуєте за тим, колишнім Кримом? 

Сулейман: Звичайно. Це в природі людини сумувати за минулим, але за цим минулим я сумую особливо – це сто відсотків.

Г.П. Але чи маєте віру всередині, що все повернеться до того, як було раніше? 

Сулейман: …що щось зміниться… Так, в мене ця віра є. Бо якщо б цієї віри не було – це вже моя особиста позиція, не співробітника якоїсь організації, – якщо б цієї віри в мене не було, я б, напевне, вже не залишався в Україні. Ця віра в мене є, тому будемо робити все можливе, аби щось змінилося на краще.

Г.П. Напевне, тому ви займаєтеся громадською активністю? 

Сулейман: Звичайно.

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Ні "поліцейщині" в Україні! Відбулась перша Всеукраїнська акція проти законопроекту 6556

Дані та е-демократія - в контексті України та світу

Надія Бабинська про конкурс молодіжних інновацій U-Inn: інновувати, творити і змінювати свої громади

Уперше Програма IT-освіти для дівчат-підлітків Technovation Challenge відбулась в Україні

Імплементація Національної стратегії у сфері прав людини - що показав громадський моніторинг

Два роки дії Національної стратегії у сфері прав людини: результати моніторингу