Кожна історія соціального підприємництва — унікальна

Громадський Простір

Соціальні підприємці роблять різне важливе і потрібне для своїх громад. Але як їм це вдається? Що регулює їхню діяльність? Якими бувають соціальні підприємства та які проєкти вони втілюють в життя? Відповіді на ці питання шукаємо разом з експертками “КримSOS“. Звісно, не забуваємо про тренди, корисності та цікаві кейси. 

Соціальне підприємництво — своїми словами 

“Простіше буде пояснити у порівнянні зі звичайним бізнесом. В бізнесі головне — це прибуток. Соціальне підприємництво (СП) працює не тільки заради прибутку, а і для вирішення певної проблеми — і це ключовий компонент, — пояснює Анна Смакула, спеціалістка з розвитку громад ГО “КримSOS”. — Традиційний підприємець прагне якомога більше продати, створити продукт, за який платить споживач, натомість соціального підприємця в першу чергу цікавить, чи буде його діяльність корисною для суспільства”. 

“Соціальним підприємствам треба вміти вдало балансувати між своєю соціальною метою та між бізнесом, постійно слідкувати за трендами, потребами ринку та споживачів, — розповідає Анна Гладка, менторка соціальних підприємців. — Ми живемо в такому швидкоплинному світі, що якщо розслабитись, то можна залишитися далеко позаду. Зокрема, для багатьох коронавірус та перехід в онлайн стали початком кінця.

Але якщо постійно “тримати носа за вітром”, можна попередити і навіть сформувати попит на якісь нові товари чи послуги. І ще, звичайно, нетворкінг і спілкування, адже навчаємося ми дуже часто “один в одного”, а не з книжок та тренінгів”.

Соціальне підприємництво: юридичні аспекти

“Наразі не існує спеціального законодавства, що регулює соціальне підприємництво, але це не означає, що це, відносно нове, явище не може існувати в межах чинного українського законодавства, оскільки соціальні підприємства можуть реєструватися в тих організаційно-правових формах, що доступні для звичайного бізнесу, — говорить Анна Гладка.

Найбільш популярна форма — фізична особа-підприємець (ФОП). Головна перевага цієї форми — досить проста і швидка процедура створення, управління і оподаткування. Але у цієї форми є певні недоліки. По-перше, ФОП в процесі своєї підприємницької діяльності несе відповідальність всім своїм майном. По-друге, у випадку реєстрації як ФОП, всі процеси зав’язані на одній людині, тобто досить складно в такій формі засновувати підприємства, в яких залучені декілька партнерів. 

Друга популярна форма ведення підприємницької діяльності в Україні — товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Її головна перевага помітна у самій назві – засновники несуть відповідальність винятково в межах свої внесків у статутний фонд. Окрім цього, при реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю є можливість закріпити частки засновників і партнерські взаємовідносини. Але у цієї форми є і певні недоліки, як то:  трохи складніша процедура реєстрації та більш серйозні вимоги для бухгалтерського обліку і отримання прибутку засновниками у порівняннні з фізичною особою-підприємцем.

Третя доступна для СП форма – громадська організація. Закон України “Про громадські об’єднання” надає громадським організаціям право займатися підприємницькою діяльністю, але за певних умов насамперед йдеться про умову про заборону на розподілення прибутків, тобто всі прибутки, згенеровані в результаті підприємницької діяльності, мають направлятися виключно на статутну діяльність організації.  Є ще низка важливих законодавчих умов. Але є і величезна перевага — неприбутковий статус організації, і, як наслідок — звільнення від сплати податку на прибуток”.

СП: як це працює в Україні

Анна Смакула коментує: “Отже, на цей момент в Україні не врегульована робота соціальних підприємств та не існує чіткого алгоритму їхньої роботи. Але існує досить багато організаційно-правових форм, в межах яких вони можуть розпочати власну справу. Найбільш популярні з них це фізична особа-підприємець та товариство з обмеженою відповідальністю, а також громадська організація.

Громадські організації ж створюють такі підприємства для забезпечення фінансової стійкості організації та як альтернативу грантам. Водночас соціальний бізнес вирішує гострі проблеми місцевих громад — забезпечує необхідними видами послуг та створює матеріальну базу для безкоштовних послуг. Це можливо за рахунок доходів від підприємницької діяльності.  

Також на соціальне підприємництво часто працевлаштовують людей з вразливих категорій населення — матерів-одиначок, людей з різними видами інвалідності. Соціальне підприємництво стимулює соціальні зміни, а сам результат та його тривала дія призводять до позитивних змін у житті суспільства. Українці хочуть та люблять допомагати, а завдяки СП це простіше зробити”. 

Тренд в тому, що тренди відсутні  

“Тренд в тому, що тренди відсутні, – вважає Анна Смакула. – В Україні досі немає чіткого визначення поняття “соціальне підприємництво” та поки немає якихось пільг для таких бізнесів. Саме тому кожна історія соціального підприємництва – унікальна. 

Починаючи від ідеї і до вже успішно діючого соціального підприємництва, кожна ініціатива проходить свій унікальний шлях — ресурси, фахівці, гранти, навчання, просування. А також, залежно від контексту, — регіон перебування, стартовий капітал, знайомі фахівці чи експерти, сарафанне радіо та інші компоненти випадковості. Тому це такий собі шлях спроб та пошуків. 

Проте в Україні зараз є запит на соціально відповідальний бізнес. Це компанії, що мають соціальні проекти чи фонди. Наприклад, у Києві є манікюрний салон, де клієнтки можуть купити “підвішену послугу” — за ці гроші бабусям та мамам з особливими дітками безкоштовно роблять манікюр. Деякі жінки поважного віку робили його один раз в житті — на весілля. Або McDonald’s. Там є свій благодійний фонд, у компанії слідкують за гендерним балансом в колективі та інклюзивністю, щоб робочі місця були доступні для всіх. Підкреслюю, що це компанії, які створювались заради прибутку та додатково роблять багато корисного для суспільства. Це теж по суті одна з тенденцій. Але СП у громадських організацій роблять неприбутковими – 80% чи 100% йдуть на соціальні проекти”.

СП: що доводиться долати на шляху  

“Більшість активістів — не професійні підприємці та мають дуже різний досвід, — говорить Анна Смакула. — Тому на самому початку кожен зіштовхується з проблемою експертності. Соціальне підприємство — це в першу чергу бізнес, що вимагає знань та інструментів. Клієнти не сприймають соціальні підприємства як соціальні. Вони оцінюють якість продукції або послуг. Заради крутої соціальної ідеї можуть купити щось один раз, але не системно. А кожному підприємцю для успішної роботи потрібні постійні клієнти.

Саме тому освіта є невід’ємною складовою для досягнення успіху. Наразі, існує досить багато різних безкоштовних онлайн курсів, тренінгів, вебінарів та програм, що фінансуються різними донорськими організаціями, метою яких якраз і є надати освітню (компетентну) базу. Є також й безкоштовне навчання на онлайн платформах: 

1. Prometheus – “Підприємництво. Власна справа в Україні” – розрахований на 5 тижнів, складається з 10 уроків. 
2. Coursera – курси англійською мовою з субтитрами, базові знання можна отримати безкоштовно. 
3. Google Digital Workshop – там доступні курси, що допоможуть у роботі створеного бізнесу. Наприклад, налаштувати маркетинг чи створити сторінку у соціальній мережі. 

Також існують різні платформи соціальних підприємців, де спілкуються, обмінюються досвідом, підтримують один одного. Наприклад: спільнота “Social Business in UA“ – проект із розвитку соціального бізнесу, “Social Entrepreneurship Bridges/ Містки соціального підприємництва” – платформа для обміну досвідом між соціальними підприємцями та експертами в цій сфері з різних регіонів України, “Жінки в Бізнесі Українська Платформа Women in Business” – об’єднують жінок-підприємиць, представниць жіночих бізнес-асоціацій та менторів для розвитку і навчання.

Крім знань, СП бракує грошей на обладнання, оренду приміщення, витратні матеріали, сировину тощо. На жаль, існує дуже обмежена кількість грантових програм для соціальних підприємців саме в західних та центральних областях України.  

Але попри всі перешкоди і невпевненість, соціальне підприємництво – дуже важливий інструмент для позитивних перетворень в сучасному українському суспільстві. Воно змінює мислення людей, робить їх більш свідомими та відповідальними.

Для мене соціальне підприємництво – це ознака колективної зрілості, до якої ми повинні тягнутись, щоб вирішити наші проблеми. Для того, щоб соціальне підприємництво розвивалось, потрібно заручитись підтримкою не тільки держави, але і громадянського суспільства, а також донорської спільноти. Річ не тільки в грошах та інших ресурсах, але і в безцінному досвіді, котрий можна було б отримати, поглянувши на країни ЄС”.

Кейси в громадах України

Соціальна кондитерська-студія “ФіолЄтово” — Ужгород

Голова благодійного фонду “Все можливо” – Олена Логвіненко, мати хлопця Данила, у якого аутизм. Вона створила кондитерську, в якій працює молодь з ментальними вадами розвитку. Для них це й можливість заробляти гроші та соціалізуватися одночасно. Та найголовніше – робити якісну продукцію. Під керівництвом шеф-кондитера в закладі працює вісім таких людей. Також приходять стажуватися студенти з коледжів. 

Нетворкінг кафе “Lampochka” — Житомир

Це соціальне підприємництво створили  переселенці з Донбасу, громадська організація “Мир на долоні” (Житомир). Вони хотіли стати корисними для громади Житомира. У закладі можна смачно поїсти та працювати. 20% прибутку від кафе йде на реалізацію різного роду соціальних проектів. Це також простір для проведення тренінгів, майстер-класів та інших цікавих заходів. 

Центр “Щасливі діти” — Суми

Центр соціально-психологічної реабілітації “Світ щасливих дітей” створила Олена Абаєва у липні 2015 року. А ще вона мама сина, якому також потрібна така допомога. Так з’явився центр для розвитку, соціалізації, реабілітації і підтримки. Щоб оплатити оренду та купити усе необхідне обладнання для відкриття закладу – Олена з чоловіком продали квартиру в Донецьку. 

Фахівці цієї організації регулярно беруть участь в проведенні інформаційних заходів з метою інформування про аутизм та інклюзивну освіту, надають безкоштовні психологічні консультації для малозабезпечених сімей з такими запитами. 

Благодійний магазин “BLAGOдать” — Тернопіль 

У Тернополі нещодавно почав працювати магазин “BLAGOдать”.  Мета створення такої крамниці – збереження дозвілля та генерація коштів для корисних соціальних проектів. Зі слів Яни Шкуратової, ініціаторки проекту, магазин приймає речі від населення та підприємців, на продаж в магазині виставляється 15-20% з усіх речей, а решта роздається багатодітним сім’ям, малозабезпеченим, людям з інвалідністю та пенсіонерам. 40% від прибутку наразі спрямовується на підтримку знайомого багатьом тернополянам проекту “ОдежиНА”.

Cоціальний бізнес-проект “NAVIN” — Житомирщина

Cоціальний бізнес-проект “NAVIN” започатковано для підтримки благодійної організації “Друге Дихання”. Продукт цього бізнесу – авторські купажі з різних сортів кави, це 100% арабіки середньої обжарки. 100% прибутку від продажу кави використовується на підтримку організації, що допомагає жінкам в складних життєвих обставинах. 

………………………………………………………………………………..

Підготували: Анна Дерев’янко, Люба Єремічева