Катерина Левченко: На окупованих територіях насильство – не злочин, а нормальна практика
Катерина Левченко, Президентка ГО «Ла Страда-Україна» у ексклюзивному коментарі для Громадського Простору розповіла про ситуацію з правами людини на окупованих територіях: Там страшні речі ...
Додано:
Галина Жовтко
Катерина Левченко, Президентка ГО «Ла Страда-Україна» у ексклюзивному коментарі для Громадського Простору розповіла про ситуацію з правами людини на окупованих територіях:
Там страшні речі робляться. Ми на “гарячу” лінію отримуємо дзвінки із окупованих територій, і ми готуємо огляд щодо цього, який згодом буде оприлюднено. Цих дзвінків з окупованих територій небагато, але вони є. Ми маємо інформацію про факти насильства, ми маємо інформацію про факти зґвалтувань, про проституцію. У нас для цього немає доказів, є лише дзвінки. Телефонують не постраждалі, а як вони кажуть: сусіди, родичі, знайомі. Проблема полягає в тому, що ці злочини не розглядаються там як злочини, а як нормальна практика.
Ми мали інформацію про фізичне покарання жінок казаками
Якщо ви пам’ятаєте, ще на початку “входження до влади” керівники так званих “ДНР”/”ЛНР” розглядали питання, що жінкам не місце на вулиці, їм не місце в кафе. Ми мали інформацію про фізичне покарання жінок казаками, вони нагайками їх били. І це розглядається як норма життя.
Ті суб’єкти, які туди прийшли – є носіями ідеології насильства
Ці речі є страшними. І вони пояснюються з одного боку тим, що у ситуації війни рівень насильства на мікрорівні завжди зростає. Бо люди бачать, що насильство є способом вирішення питання макро, і повторюють це на мікрорівні. А окрім того, ті суб’єкти, які туди прийшли – терористи, сепаратисти, військові – вони є носіями ідеології насильства як способу вирішення будь-якої соціально важливої проблеми. Бо що таке насильство? Людина хоче досягти своєї цілі. Хтось досягає свою ціль розумом, хтось грошима, переконанням, а хтось досягає тим, що застосовує силу. Така ідеологія сьогодні дозволяє розглядати насильство як спосіб досягнення очікуваного результату, і тому його там набагато більше. Скаржитися немає кому.
У мене є великий сумнів, що ми зможемо розслідувати ці злочини
Хоча немає терміну давності по злочинам сексуального характеру, але у мене є великий сумнів, що після встановлення контролю України над цими територіями ми зможемо розслідувати ці злочини. Досвід, наприклад, Кореї, яка була окупована Японією, показав, що лише через 40 років жінки почали говорити про ті зґвалтування, які чинилися організовано армією. Точніше мова йде про публічні будинки – це був організований бізнес для задоволення потреб. Про це неможливо говорити.
Навіть на “гарячій” лінії це дуже складно. “Гаряча” лінія – це інформація, ми не можемо допомогти якимись реальними справами. Це більше психологічна, емоційні підтримка, і це важливо. Іноді для жінки важливо розуміти, що вона не одна. Ця психологічна підтримка надається, там, де немає можливості надати юридичну чи соціальну підтримку.
Статистика дзвінків на Національну “гарячу” лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації у 2015 році, – Міжнародний жіночий правозахисний
центр «Ла Страда Україна» (детальніше http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_materials_show_227.html)
Дивіться також відео: Ірина Луценко про насильство на окупованих територіях
__________________________________
0 800 500 335 – Національна «гаряча лінія» на базі Центру «Ла Страда Україна» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації
Короткий номер 386 (безкоштовно для абонентів КиївСтар, МТС, Лайф)
