Ірина Ханікова: день, прожитий без доброї справи, порожній

Ірина Ханікова, засновниця та голова ГО підтримки дітей з синдромом Дауна та їхніх сімей «Сонячні діти Херсонщини» - громадська діячка з Херсона, яка об'єднала навколо себе мам "сонячних" дітей свого ...

Ханікова Ірина

Любов Єремічева

Ірина Ханікова, засновниця та голова ГО підтримки дітей з синдромом Дауна та їхніх сімей «Сонячні діти Херсонщини» – громадська діячка з Херсона, яка об’єднала навколо себе мам “сонячних” дітей свого міста. Зіштовхнувшись на власному прикладі з труднощами, які виникають після народження дитини з синдромом Дауна, вона не стала сидіти, склавши руки, а розгорнула активну роботу для долання стереотипів, пов’язаних з синдромом. Про це – у нашій розмові.

Ірино, розкажіть свою історію. Що спонукало Вас до громадської активності?

Із самого дитинства я росла дуже активною дитиною. Мені подобалося і подобається бути в гущі подій. І не тільки бути там, але й створювати ці події. Я весь час придумувала якісь справи і підбивала, в хорошому сенсі цього слова, на їх реалізацію своїх друзів. Мені приносить радість почуття бути корисною кому-небудь. І день, прожитий без доброї справи, для мене порожній. Можливо, мої слова здадуться пафосними, але я дійсно дуже хочу змінити світ на краще, хочу, щоб всі люди мали рівні права, хочу жити в чистому, затишному місті.

У мене п’ятеро дітей: два сини і три доньки. Наймолодший синочок народився із синдромом Дауна. Мої старші – чудові помічники: їжу готують, посуд миють, в квартирі прибирають, за молодшими доглядають. Краса! Додайте до цього люблячого і турботливого чоловіка, і отримаєте рецепт «все встигнути».

Я знаю, що Ви об’єднали навколо себе мам “сонячних дітей”, чи було це легко?

У нас в Херсоні у сонячних малюків чудесні, сильні, активні мами, і не тільки мами, але й татусі, бабусі, дідусі, сестри і брати. Й ідея створення організації просто літала в повітрі. Потрібно було тільки всім зібратися разом і створити організацію. Що і сталося, 21 березня 2014 народилися «Сонячні діти Херсонщини».

Ви проводите цікаві та неординарні акції для привернення уваги до проблем “сонячних” дітей. Розкажіть про найцікавіше.

За цей час ми провели багато різних акцій. Особливо яскравими стали “сонячний флеш-моб”, дружній матч з футболу між студентами і татусями сонячних дітей, фотовиставка «Синдром Добра», створення інформаційного комплекту «Сонячна скарбничка» та круглий стіл «Стратегія раннього розвитку дітей із синдромом Дауна в Херсоні та Херсонській області».

До речі, наша фотовиставка вже поїхала по області, оскільки в районах теж живуть сім’ї з такими дітками. І їм також потрібна наша підтримка. Стартував авторський фотопроект Олександра Андрющенка, мета якого – познайомити громадськість з «сонячними» дітьми та їх потребами, з надією залучити більше небайдужих людей, готових допомогти у створенні умов для кращої реабілітації дітей.

 

Одна з головних подій в нашому житті – зустріч з Евеліною Бльоданс. Це та людина, яка наповнила зарядом віри в себе і свої сили не тільки мене, а й усіх наших мам.

Ви берете участь у проекті “Від локальних дій до єдиної країни” за підтримки Жіночого фонду України, що спонукало Вас до цього? Ви плануєте брати участь у виборах до міської ради – яка мета?

До участі в проекті “Від локальних дій до єдиної країни” спонукала моя активна життєва позиція. А рішення балотуватися в депутати міської ради ще не остаточне. Але, в будь-якому випадку, на всіх рівнях я буду лобіювати інтереси «сонячних» дітей, наприклад, при розробці міських програм соціального розвитку, змін у законодавчій та нормативній базі.

Проблема, з якою Ви працюєте, торкається Вас безпосередньо, проте Ви намагаєтесь підтримати і допомогти іншим. Як знаходите на все сили?

Відчуваючи таку неймовірно сильну допомогу і підтримку своїх друзів, відчуваючи себе членом згуртованої однією ідеєю команди, у мене сили беруться з нашої впевненості в тому, що ми робимо спільну і потрібну справу.

11047171_10205802729325994_432232855_n

Уже 20 березня ми проводимо інформаційний флеш-моб «Ми різні, але ми разом!», присвячений Всесвітньому дню людей із синдромом Дауна. Також у нас заплановано провести серію семінарів-тренінгів для медичних працівників, батьків «сонячних» дітей і фахівців з раннього розвитку. І, звичайно ж, продовжувати реалізовувати програму «Світ, відкритий для всіх!»

Скільки вже часу займаєтесь темою “сонячних” дітлахів, чи відчуваєте якісь зрушення у суспільстві, у Вашому місті, з того часу?

Питаннями розвитку «сонячного» малюка я займаюся 2 роки і 7 місяців, з моменту, коли народився мій синочок. А тема соціалізації та адаптації дітей з синдромом Дауна стала моїм другим життям з рішенням створити організацію.

Звичайно, за цей час відбулися зміни. І, в першу чергу, в головах самих батьків «сонячних» дітей. А, враховуючи скільки нових друзів у нас з’явилося за цей час, яких успіхів ми досягли в місті, зрушення у свідомості суспільства є, і стереотипи щодо синдрому Дауна поступово руйнуються. Цим ми і пишаємося. Але на цьому ми не зупиняємося, оскільки наші дітки ростуть, і з’являються нові проблеми, які потребують нашої уваги і вирішення.

11040131_10205802729005986_885298814_n
«Сонячні» діти несхожі і схожі на нас одночасно. Вони можуть відрізнятися зовні, можуть не вміти робити простих речей, але, як всі діти на світі, вони мріють, ростуть, навчаються, радіють подарункам і святам, і хочуть бути щасливими.

У Бога не буває помилок, і зайва хромосома не означає зайва дитина. До того ж, я впевнена, що такі діти вибирають найбільш сильних і надійних батьків, тих, які не зрадять, не кинуть, а будуть жити, радіючи кожній новій, нехай дуже маленькій, але з такою працею заробленій перемозі.

Я – найщасливіша мама на світі, у мене п’ятеро дітей, і серед них – сонечко! Найостанніше, найніжніше, найпроменистіше, най-най-най … І щастя в мене таке ж, най-най-най!


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще