Громадський бюджет – ЩО і ЯК голосує Київ

Любов Єремічева

27 грудня 2016 року розпочалось  голосування за проекти, що беруть участь у програмі громадський бюджет (бюджет участі) міста Києва, яке триватиме до 29 січня 2017 року. На конкурс подалися десятки цікавих проектів, мета яких – осучаснити місто, зробити його більш комфортним для його жителів.  Голосування триває на сайті gb.kievcity.gov.ua/projects, у ньому можуть взяти участь самі містяни. Про те, як у столиці відбувається ця ініціатива, її особливості  Громадському Простору розповів громадський активіст та викладач Національного авіаційного університету Артем Стельмашов.

Про громадський бюджет – як давно існує така система сприяння громадським ініціативам, як це відбувається у Києві?

Київ виділив 50 млн гривень від КМДА, з офіційного бюджету міста, на те, щоб розподілити серед найбільш популярних у столиці проектів місцевих активістів. Власне кажучи, зараз відбувається цей конкурс. На нього подали свої проекти більше, ніж 500 людей. Серед них обрали трохи більше, ніж 300, які підійшли за умовами конкурсу. Саме серед них оголосили голосування серед киян. Кияни голосують не через соцмережі, а через BankID або Картку Киянина для того, щоб можна було ідентифікувати, що це є мешканці Києва. Це, до речі, трошки знижує кількість голосів, кількість можливостей, бо ще у багатьох людей є недовіра до BankID, коли треба ввести пароль від своєї банківської картки, але ця система безпечна і дозволяє уникнути ботів, фальсифікацій тощо.

У Києві це зараз пілотний проект, тобто це відбувається вперше, хоча в багатьох країнах світу така практика вже була, і в Україні теж. Вже відбувся проект у Львові, у декількох інших містах, але в Києві це вперше, тому багато всіляких неузгодженостей, багато недовіри один до одного, особливо недовіра до влади. Але сам факт того, що в Києві відбувається такий проект, коли невеличка частина, але не така вже й маленька – 50 млн гривень – розподіляється так, як напряму за це голосують кияни, це є дуже, як на мене, прогресивний крок. І дуже класно, що київська міська влада пішла назустріч цьому і дійсно робить все, щоб цей конкурс відбувся.

Хоча я прогнозую, що може бути багато питань, буде незадоволення, особливо від тих, хто не виграють голосування. Власне кажучи, як завжди, але поки що мені подобається, як це організовано і як учаснику проекту до вподоби, як це зроблено. Хоча, безумовно, було би набагато простіше, якби крім BankID і Карти Киянина були би ще якісь можливості проголосувати. З іншого боку, це хороший захист від фальсифікацій.  Тобто, якби можна було, наприклад, паперово голосувати, через паспорт, ми б могли бачити, що комунальні підприємства, школи або ще якісь структури, які мають певний адмінресурс, приганяли би своїх співробітників чи батьків дітей, просили би дуже наполегливо і вони йшли масово голосувати всіма колективами. Такого немає – кожен голосує індивідуально і в принципі це дуже сучасно. Хоча багато людей, які ще не користуються Інтернетом, пенсіонери та інші, трохи обмежені в своїх можливостях, але значить їм треба терміново навчитися або попросити дітей чи онуків, щоб вони з ними провели цей одноразовий сеанс голосування в Інтернеті – щоб вони хоч подивилися, як це робиться і віддали свій голос, якщо їм подобається якийсь проект.

Як планується звітувати за виконаний проект?

Артем: Реалізація проекту буде відбуватися зусиллями київської міської влади, тобто в кожному районі місцеві управління місцевих райадміністрацій будуть освоювати ці кошти, а автори проектів зможуть лише контролювати, як це відбувається. Наприклад, якщо проект з озеленення якоїсь ділянки або поставити кудись вікна, то автор проекту не буде бачити ці кошти. Він буде бачити просто те, що в системі ProZorro відбувається тендер і саме на це відправляються кошти. Це дуже добре для Києва, тому що Київ буде бачити, на що більше орієнтовані громадяни – на спортивні заходи, на освітні, оздоровчі – на що треба більше спрямовувати кошти. Це дуже хороший соціологічний зріз, дуже хороший зріз того, що потребує актив міста. І це дуже добре для взаємодії і комунікації між владою і громадськістю в цілому.

Наскільки гарно були поінформовані громадські активісти, громадські організації про таку можливість? Чи всі з тих, хто хотіли б включитися, мали таку змогу?

Артем: Насправді із цим були великі проблеми – з інформуванням і із піаром цього заходу. Звичайно, хотілося б краще. Ми, як і більшість, дізналися про це випадково – з такого собі ефекту міжактивістського сарафанного радіо, але в цілому, як на мене, інформаційна кампанія залишає бажати кращого, можна було би зробити набагато більше. Зокрема, зробити так, щоб було як в деяких інших містах, коли на кожному білборді, на кожній зупинці були б якісь оголошення про це. І тоді все місто б цим жило. Зараз цим живуть, по суті, громадські активісти, які тусуються між собою і без того майже всі знайомі. Хоча насправді дуже класно, що можна створювати спільні команди,  і навіть якщо ти не виграєш, ти можеш піти допомагати реалізовувати той чи інший проект, який тобі сподобається.

Добре, що в кожного є по п’ять голосів, а не по одному і можна проголосувати не тільки за проект, який робить хтось з твоїх знайомих чи друзів, але й за п’ять проектів в цілому, які, на твою думку, є найкращими.

Яким є дедлайн, щоб закликати наших киян, у яких є можливість проголосувати, включитися в цей процес?

Артем: Кияни голосують до 29 січня – тобто залишилось небагато часу, трошки більше, ніж тиждень, тому я закликаю всіх зайти на цей сайт і проголосувати, зробити свій вибір.

Ви помітили, що у соціальних мережах зараз багато повідомлень із закликом підтримати той чи інший громадський проект. У тих, хто зокрема звернувся до Громадського Простору, авторів та прихильників ініціатив, ми запитали: “А чому варто голосувати саме за Ваш проект?”

Сергій Шевченко, керівник міжнародної організації вин чун кунг-фу ушу Будинок Вічної Весни, старший інструктор (Шіфу), педагог-реабілітолог, автор проекту Центру реабілітації та розвитку дітей з особливими потребами 210

Проект Центру реабілітації виник в Донецьку в 2004 році на базі школи східних єдиноборств вин чун. Ми працювали з дітьми (Аутизм, ДЦП) в інклюзивних групах протягом 10 років і мали позитивні результати. На основі цього досвіду ми розробили комплексну програму реабілітації та проект центру. У 2014 році ми змушені були переїхати в Київ і починати на новому місці заново. З 2015 по 2016 рік ми працювали з іншою групою дітей переселенців і дітей з особливими потребами. Робота в цій групі дала позитивні результати – і від неї ми перейшли знову до проекту великого центру реабілітації і розвитку. Який представляємо вашій увазі “.

Письменниця Оксана Розумна (Куценко) про проект “Соціальна послуга “Фізична реабілітація” як передумова освіти дітей з особливими потребами” 273:

“Добре розумію дітей, яким складно адаптуватися в суспільстві, які досить гостро реагують на подразники. Багатьом із них поставили діагноз “аутизм” – їм потрібна особлива підтримка і прийняття. Мені здається, що таких дітей дедалі більше і це – симптом ери індіго і всього сучасного суспільства, для якого в особі цих непростих дітей підростають цілителі-медіуми. Мій перший пост цього року – це прохання зайти за посиланням та просто проголосувати (опція “голосувати”) за проект “Фізична реабілітація як передумова освіти дітей з особливими потребами”. Голосувати можуть лише кияни (ідентифікація за карткою киянина або кількома банківськими картками, що вказують на адресу з київською пропискою). Грошей (!) вкладати не потрібно. Наразі важливо, щоб проект переміг у голосуванні. Проінвестуйте в майбутнє одним кліком, зайшовши за лінком. Я добре знайома з родинами, де ростуть такі діти, можливо багато з вас – також. Тож варто відгукнутися.

На жаль, пункти супроводу, про які йдеться на сайті, працюють лише на папері. сьогодні, наприклад, нам не вдалося знайти такий пункт за зазначеною адресою (а саме – в Центрі надання адміністративних послуг Голосіївської РДА”, - додає Оксана у спілкуванні з Громадським Простором”.

Артем Стельмашов, автор проекту “Розумний простір неформальної освіти Clever Space” 385

Я подав проект неформального простору освіти Clever Space  – розумний простір, в якому я хочу протягом цього року проводити ряд заходів – наукових конференцій, майстер-класів, брифінгів, презентацій, хакатонів… Я хочу, щоби там народжувалися певні стартапи, щоб молодь могла там працювати. Власне кажучи, ми подали заявку на закупівлю обладнання, щоб у нас там були проектори, екрани, мультимедійні дошки, фліп-чарти – тобто всі умови, щоб молодь могла творити і ні в чому себе не обмежувати. Будемо варити їм каву і сприяти тому, щоб вони активно працювали і створювали стартапи, міські проекти, завдяки яким Київ стане кращим.

 Ми хочемо зробити такий відкритий майданчик, щоби кожна людина, не тільки молода, могла прийти і попрацювати, використовуючи Wi-Fi, використовуючи такий інтелектуальний простір, інтелектуальне середовище заради якогось київського міського проекту, заради того, щоб мати можливість отримати таку імовірність послухати цікавий виступ хорошого лектора, заради того, щоб самим спробувати виступити, заради того, щоб мати можливість зробити гарну презентацію своєї ідеї.

Ми бачимо, що на базі бібліотек можна робити такі от простори не тільки у одній взятій бібліотеці, а всюди. Зараз бібліотеки мають розвиватися інноваційно і ми дуже хочемо, щоб цей процес був системний, аби не лише одна взята бібліотека мала можливість надати людям Wi-Fi, Інтернет і книжки… А щоб в кожній бібліотеці можна було зробити або креативний простір, або якусь інноваційну навіть лабораторію. Я дуже радий, що є такі проекти, що пропонують оці величезні простори, які зараз стоять дуже часто майже пусті, інноваційно оновлювати, як це робиться в Європі, США. Коли, не зважаючи на весь прогрес інтернетизації, все одно бібліотеки є одним із найбільш популярних місць, де люди не тільки відпочивають і читають, але й спілкуються, роблять якісь спільні проекти. Ось ми й хотіли би, щоб в Києві були такі точки.

Катерина Палюра, менеджерка ГО “Місто-сад”, співавторка проекту №31 КіноСквер.

Ми вже 2 роки на волонтерських засадах показуємо якісні стрічки, переважно українських авторів у Сквері Небесної Сотні на вул.Михайлівській 24-26. Усі гості заходів можуть вільно поспілкуватися з авторами стрічок (режисерами, сценаристами тощо). Ми прагнемо популяризувати якісне українське кіно, а також розвивати публічні простори. На 2017 рік підписаний меморандум зі студією 435Films на бекзкоштовну трансляцію 10 стрічок. Також заплановане розширення проекту на територію Михайлівської площі, Володимирської гірки, щоб охопити якомога більшу аудиторію.

Тадеуш Муратов, член правління ГО “Вся Україна”, автор проекту “Національне патріотичне виховання “Сапсан” (440)

По-перше хотів подякувати КМДА за таку можливість, взяти участь у розподіли бюджету, це правильні кроки формування нового демократичного суспільства. Цей курс проводить наша громадська організація Вся Україна вже 2 роки за власні кошти. Я є одним із співавторів цього проекту, ще є 2 члени які писали її . Розроблялась вона спочатку виключно для студентів але за 2 роки вона охопила всі возрасні категорії.  Національно-Патріотичне виховання – це комплекс необхідних навичок й знань для громадянина, саме: конфліктологія, долікарська допомога, історія Українських битв та подвиги українців, тактика, культура володіння зброєю, практична стрільба, уроки самозахисту. Ми залучаємо найкращих фахівців у своїх галузях, бувших спеціалістів Червоного Хреста, Президента асоціації перемовників, які до речі працюють над визволенням наших бійців з полону терористів, видатних українців для проведення уроків з історії України, тренерів охорони Президента для уроку самозахисту, призерів та чемпіонів світу зі спортивної стрільби. Тому я гадаю наш курс гідний для того, щоб він був профінансований КМДА.

Переглянути всі проекти можна за посиланням