Харківський осередок БУР: будувати — не ламати

Громадський Простір

А ви знаєте, які волонтерські #ПереТворення відбуваються наразі в Харкові?  Програма “Будуємо Україну Разом” відкрила осередок у Харкові. І за 4 місяці роботи команда об’єднала вже близько 300 людей, готових  будувати, перетворювати та розвивати свій регіон та Україну.   

Усе почалося з чатика волонтерів у Фейсбуці, а зараз це 2 відремонтовані громадські приміщення, дві трішки щасливіші родини, 32 бур-волонтери та 260 осіб в Харківській спільноті БУР.  

Нагадаємо: "Будуємо Україну Разом" (або просто БУР) —  це всеукраїнська волонтерська програма, завдяки якій молодь може  допомагати родинам у скруті та розбудовувати громадські простори навколо себе, а як приємний бонус отримує — можливість  подорожувати Україною та нові знайомства. Для тих, хто хоче доєднатись до бур-таборів, радимо ознайомитись з планом таборів на 2020 рік. Табори проходять у форматі однотижневих волонтерств, починаючи з весни, тривають все літо та закінчуються восени.  

БУР осередки, табори і БУРчики

На відміну від таборів, БУР осередок — це локальна спільнота волонтерів,  які регулярно організовують короткотермінові (1-3 дні) акції взаємодопомоги,  а саме — БУРчики. Такі осередки відкривались в семи містах України, в тому числі й Харкові.  

БУР табори потребують значного часу на організацію, тому плануються на теплу пору року, а от підготовка до них та організація процесу припадає на холодну пору. У свою чергу, осередки витрачають на підготовку БУРчика від одного до трьох тижнів. За будівничою термінологією, об’єктами БУР таборів є будинки, частини будинків, квартири, капітальний ремонт та створення громадських просторів, а об’єкти БУРчиків —  це часткові поліпшення будинку, квартири, кімнати, тобто те, що реально зробити за декілька днів.  

Глобальна місія БУРу — це гуртування та підсилення відповідальних громадян, які сприяють сталому розвитку України. Головною метою локальних БУРчиків є широке залучення та включення саме локальної громади, тоді як на волонтерські БУР табори з’їжджаються бажаючі волонтери з усієї України.

Решта цінностей та принципів залишається незмінною: створюємо, об’єднуємо, формуємо, допомагаємо.  

БУР табори —  літній формат волонтерства для допомоги масштабним об’єктам, а БУРчики  — частинка БУРу, яка несе зміни взимку та постійно залучає нових локальних волонтерів, щоб невпинно займатись підтримкою, тих хто цього потребує. Вважайте це своєрідним “масштабуванням на локальному рівні”, чи перенесення всеукраїнської програми на локальний рівень. Більше інформації про програму можна знайти на офіційній сторінці БУР. 

Про челенджі та успіхи

 новоствореного осередку БУР в Харкові поговоримо з командою лідерів та лідерок осередку Людмилою Нікітіною, Олександром Єрмаковим та Оленою Луповою.  

Осередок БУР Харків існує з листопада 2019. На даний момент — це лише 3 місяці. Це дуже малий термін, проте за цей час осередок зробив: 4 БУРчики — короткотермінові акції з допомоги та добросусідства, 3 нетворкінги для волонтерів спільноти та понад десять презентацій БУР в Харкові. 

Перший БУРчик був у пластовій оселі в Харкові. Там же відбувся і перший нетворкінг. БУРчик був інтенсивним, але інколи не всім волонтерам вистачало роботи — з цього випадку взяли собі за правило крім переліку робіт, складати чіткий план: хто і що робитиме, скільки потрібно залучати людей. По закінченню був концерт від Івана Сеніна, на який завітав Пласт, Українська Академія Лідерства. Вечір вийшов надзвичайно щирим. Це було офіційне відкриття осередку.   

У грудні відбувся нетворкінг. Ми знайомились між собою, грали в настільні ігри та дарували один одному подаруночки від таємного Санти. Потім провели БУРчик у багатодітній родині Бєліків, яким допомагали шпаклювати та фарбувати коридор та кухню, але не встигли. Тут ми зрозуміли, що планувати треба краще, та що зайвих шпателів не буває.

В січні 2020 року ми провели БУРчик у військовому шпиталі. Нас здивувало, що так багато людей відгукнулось на запит допомогти. В лютому дивились Гаррі Поттера та організували  БУРчик у родині з передмістя Харкова в Бабаях.  

Харківський БУР осередок — це команда небайдужої молоді, яка має досвід участі в БУР таборах, яка хоче допомагати, навіть взимку, та готова організовувати косметичні ремонти в Харкові та регіоні, показуючи громаді, що вони самі творять себе.

“Ми допомагаємо тим, що організовуємось та робимо ремонти громадським просторам, молодіжним платформам  та сім’ям у скруті. Це акції взаємодопомоги, оскільки це саме взаємодопомога. Ми не робимо ремонти за когось. Ми надаємо матеріали та залучаємо волонтерів, тому від приймачої сторони ми очікуємо максимального включення: участі в ремонтних роботах та, за можливості, забезпечення волонтерів харчуванням. Так загальний внесок приймачої сторони повинен становити до 30 відсотків. Однак, при прийнятті рішення організовувати БУРчик чи ні – на перше місце ми ставимо потребу родини/громади і значущість цих змін для громади. 

Тобто, в першу чергу, ми допомагаємо повірити у власні сили та взаємну силу волонтерства. Допомогли тобі — тепер ти допоможи іншому. Саме ці принципи мотивують тягнутись до хороших і масштабних цілей. Ми показуємо людині, що вона не одна і що їй є кому допомогти, але в той же момент ми доводимо, що кожна людина здатна на більше, а це вже є партнерство”, — говорить Люда Нікітіна, координаторка БУР осередку в Харкові.  

Відразу зазначимо, що Харківський БУР-осередок — не унікальний.  На території України зараз діють ще 6. Кожен осередок має свій канал в Телеграмі.  Хочеш до осередку? Тоді обирай своє місто і підписуйся! Це Закарпаття, Чернівці, Київ, Івано-Франківськ, Запоріжжя, а з січня 2020 діє ще й Львівський Осередок БУР. 

“Створення БУР осередку в Харкові —  це для нас новий досвід. Кожен із членів команди мав досвід участі в БУР-таборах як волонтер. А зараз ми більше займаємось проектним менеджментом, адмініструванням, комунікаціями та встановленням партнерств”, — додає Люда. 

Наше завдання навчити локальне суспільство допомагати один одному, родинам та ком’юніті, допомагати самим собі та бути добрими сусідами, тобто бути тими людьми, які хочуть допомогти іншим. Ми не можемо робити щось за іншу людину, але ми можемо підтримати, надихнути, допомогти, підштовхнути та зарядити енергією змін. Це все і є БУРчик.

З чого починався осередок? 

 Харків вже два роки має спільний чатик волонтерів у Фейсбуці, як і кожен великий  регіон України. Саме це і стало початком створення/трансформації в осередки. 

“Програма БУР існує 6-й рік. І не просто існує, а створює можливість шляхом спільної праці творити реальні зміни у спільнотах та в житті конкретних людей.  За цей час понад 2800 волонтерів побували на БУР таборах. І вони в своїх містах вже сформували спільноти БУРівців. Наразі, це виглядає як пілотний проект. І ми сформували команди у 7 містах, котрі реалізують БУРчики — короткотривалі акції взаємодопомоги. А також — презентації БУРу та “Нетворкінги для волонтерів”, — пояснює Максим Михайлик, менеджер з розвитку осередків БУР.

“З часом, окрім спілкування в чаті, ми стали зустрічатись офлайн та хотіти більше локальних дій разом з БУР.  Це й стало поштовхом до створення осередку. Круто, що у нас з’явилась можливість його інституціоналізувати та зробити більш формальним з прописаними планами та чіткими дедлайнами,” — доповнює Люда Нікітіна.

Першим БУРчиком став ремонт помешкання родини Віктора Барбінягри, БУР-волонтера, який має діагноз ДЦП. Волонтери спільноти допомогли хлопцю покращити умови проживання, оскільки він сам активно брав участь у волонтерських таборах та допомагав іншим людям. Людмила згадує: “Для нас це був виклик, бо будинок був старий. Але завдяки цьому у нас з’явилось величезне бажання допомагати ще, бо ми зрозуміли що “разом” можемо ще більше”. 

Паралельно, в цей же час, головний офіс БУР у Львові якраз займався розробкою концепту локальних осередків БУР. Ось так два бажання “Будувати Україну Разом” співпали, і 3 листопада в Харкові з’явився офіційний осередок БУРу.

Чи складно організувати БУРчик? 

“Сашко Єрмаков — студент “Харківського політехнічного iнституту”. В осередку виконує роль адміністратора. Як на мене, то він справжній дипломат, який знайде підхід до кожного. Я ще не бачила жодного БУРчика на якому б не було друзів Сашка,” — розповідає Люда.

“Вперше я дізнався про БУР десь у липні 2019, побачив у подруги інстасторіз, але зовсім не звернув уваги. Другий  раз побачив у каналі з можливостями анонс. Я прочитав постик, подивися всі офіційні ролики, які є у мережі. І в той же вечір подав заявку на БУР-табір, а вже через тиждень поїхав на свій перший БУР. Мені дуже сподобалось. Тепер, я вже 4-й місяць виконую роль адміністратора: погоджую БУРчики, розмовляю з родинами, громадськими просторами, спілкуюсь з майстрами, складаю кошториси, контролюю закупку матеріалів, координую майстрів та волонтерів. Ми ще тільки стартуємо, але роботи дуже багато. 

Окрім цього, я ще часто відвідую БУР осередок в Запоріжжі, власне звідки родом. Навчаюсь в Харкові. Тому працюю аж на два осередки. В Харкові я адміністратор, в Запоріжжі — волонтер. Мені це подобається. Запоріжжя, хоч і не місто-мільйонник, для мене має значний потенціал у розвитку міста та добросусідства. Я жодного разу не пошкодував, що багато часу проводжу в поїздах, в дорозі, бо так я познайомився з людьми, які стали вже рідними. Для мене БУРчики — це рідне у різних містах. БУР — це сім’я.  

Я часто спілкуюсь з командами БУР осередків та їхніми волонтерами. Це дуже дружні волонтери, які виросли у різних життєвих ситуаціях, проте вони (ми) об’єднані спільною вірою в самих себе та в здатність будувати завтра маленькими вчинками сьогодні. І ці вчинки — це наші БУРчики.  Ми мотивовані розвиватися та розвивати інших. Ми спільнота, яка підтримує один одного у різних починаннях, де кожен ділиться своїм досвідом та навичками у проєктах”, — ділиться досвідом Сашко Єрмаков.   

“Знаю, що Олена чарівниця, бо вдало поєднує непоєднувані речі: організація нетворкінгів, презентацій, координація волонтерів до і під час БУРчику та захист диплому магістра. Оленка у нас координатор волонтерів осередку”, — розповідає Люда про свою колегу по команді.

“Про БУР я дізналася у телеграм каналі волонтерів UVS (Українська волонтерська служба), де шукала цікаві можливості волонтерства в Україні. І побачивши пост про БУР табір, заповнила анкету на перший  волонтерський табір сезону в Дрогобичі, Львівська область. Завдяки цьому вперше відвідала Львів та Західну Україну. З першого дня поринула в дружню атмосферу та відчувала себе комфортно. Не дивлячись на холодну погоду та постійні травневі дощі, в нас була дуже насичена та цікава культурно-освітня програма, завдяки якій ми дивилися багато архітектурних пам’яток та дізнавалися історію цього міста. Працюючи в родинах, я отримала свій перший будівельний досвід і докладала максимум зусиль для того, щоб покращити житлові умови родини, а разом з цим і якість їхнього життя. 

Я координаторка волонтерів осередку, спілкуюся з кожним волонтером, який до нас долучається. Я бачу, як за невеликий час, приблизно три місяці, формується спільнота активних та відповідальних людей. Звичайно, серед них є ті, які були на повномасштабних БУР таборах, і вже мають досвід, але є й ті, які дізналися про БУР саме завдяки діяльності нашого осередку і долучаються до наших акції більш ніж один раз. 

Серед усіх мені найбільше запам’яталася волонтерка Наталя Шматько. З нею я познайомилася, коли проводила презентацію в училищі, в якому вона навчається. Програма БУР її зацікавила і вона мене запросила на каву, щоб дізнатися про неї більше. Після цього вона долучилася до двох БУРчиків, відвідувала нетворкінги. І стала амбасадоркою нашого осередку. Разом ми провели презентацію в школі, яку вона закінчила”, — ділиться своїми враженнями від роботи в осередку Олена Лупова, координаторка волонтерів осередку БУР Харків, БУР амбасадорка. 

“А я Люда — координаторка осередку, роблю все можливе для того, щоб команда та волонтери осередку були щасливі та пишались тим, що роблять та мають в житті друзів з БУР.  Зараз основним завданням є налагодження процесів, довіра в команді та довіра волонтерів, доповнення команди фандрайзером та медійником. На першому БУР таборі була 2016 року в Мелітополі — то був перший досвід будівельних робіт взагалі, та перший досвід тижневого волонтерства. А повернувшись додому, я закохалась у програму та ті речі, які вони, а вже і ми, робимо”, — розповідає про свій досвід Люда Нікітіна.

Для тих хто дочитав до кінця — бонус: лайфхаки для потенційних БУР-волонтерів

Координатори БУР завжди радять: будьте сміливішими, відчайдушнішими та відкритішими до БУРу і до кожного. Тримайте ще декілька порад про те, що зробить ваше життя цікавішим.

1. Не бійся заповнити заявку на БУРчик!

Так, тут може не бути твоїх друзів, знайомих. Так, там треба заново зі всіма знайомитись. Так, тобі доведеться робити легкі ремонтні роботи, але тебе навчать та пояснять, що і як робити. І так, ти отримаєш максимум задоволення й енергії від такого типу волонтерства.

 2.Будь терплячим волонтером! 

Бувають такі ситуації, коли волонтерів на БУРчик вже набрано. У таких випадках ми пропонуємо долучитись до наступного. Знай, ти нам дуже потрібний/потрібна і роботи на БУРчиках ще буде достатньо. До того ж, ти завжди можеш запропонувати допомогти в організації нетворкінгу. 

 3. Не бійся об’єктива камери під час волонтерських робіт та нетворкінгів!

І сам/сама періодично роби фото, бо, по-перше, ми часто проводимо конкурси для волонтерів на кращий відгук про БУР, і фото тут не будуть зайвими. По-друге, в тебе залишиться фото про такий нетиповий вид волонтерства. Це будуть найкращі та найкумедніші фото в твоєму житті.

 4.Не  бійся проявляти ініціативу!

Пропонуй нам ідеї нетворкінгів, запрошуй волонтерів БУРчика підтримати твій проєкт. Подивись навкруги, може серед твого оточення є родина, яка потребує допомоги, запитай у них про це та скажи нам — і ми разом зробимо чудову справу. Повір, ми орієнтовані на розвиток нашої спільноти, і ти також можеш стати її частиною.  

Що далі? 

Діяльність осередку спланована лише на півроку з жовтня 2019 по березень 2020. Такі умови передбачені грантовою програмою, нею встановлені й чіткі цілі та показники за якими буде вимірюватись успішність проекту: кількість БУРчиків, залучення волонтерів, обсяг виконаних робіт. 

“Зараз можу сказати, що є речі та напрямки в діяльності осередку, які реалізуються дуже добре. І в цьому є неабияка заслуга команди БУРчика. Проте є напрямки, в яких треба краще працювати. Так, ми зараз запрошуємо в команду того, хто готовий працювати на сталість організації та вчитись взаємодіяти з партнерами та співпрацювати, а якщо більш конкретно, то шукаємо фандрайзера. Комунікаційник нам теж потрібний. 

Діяльність осередку в Харкові підтримується, але частково, тому що частину коштів має залучити громада (приймаюча сторона), а з часом і осередок має стати самодостатнім. 

Ми не хочемо обмежуватись тими показниками, які встановили для себе. Зараз ми проводимо БУРчики раз на місяць, але сподіваємось, що зможемо подвоїти цю кількість, завдяки формуванню сильного ком’юніті та встановленню партнерських зв’язків, долучення локальної влади та підтримки бізнес-структур. 

Нас уже підтримують небайдужі мешканці Харкова та соціально відповідальний бізнес. Ми горді сказати, що нас хоче підтримувати Благочинна крамниця “Ясна річ”. Сподіваємось, що інший бізнес також захоче долучитись до створення майбутнього,” — розповідає Люда. 

З  квітня 2020 року почнеться новий етап роботи осередку з фокусом на сталість та самодостатність. Сподіваємось, до цього часу в Харкові стане більше соціально відповідального бізнесу та свідомих  громадян. Підтримати осередок можна, ставши БУР другом і щомісячно допомагати фінансово — бо Будуємо Україну Разом.

Підготовлено Галиною Нікітіною, стажеркою Громадського Простору — в рамках Програми міжредакційних обмінів Media Development Foundation, за підтримки NED.