Gendermuseum – перший у Східній Європі інтерактивний гендерний музей

Колекція унікального для України музею, що знаходиться у Харкові,  нараховує вже понад 3000 експонатів і весь час поповнюється. Його експозиції дозволяють кожному та кожній відчути на собі, яким ...

37305902_1062151767284701_1348766197918728192_n

Громадський Простір

Колекція унікального для України музею, що знаходиться у Харкові,  нараховує вже понад 3000 експонатів і весь час поповнюється. Його експозиції дозволяють кожному та кожній відчути на собі, яким чином відбувається процес гендерного конструювання у суспільстві, демонструють безліч маніпуляцій та міфів щодо жіночих та чоловічих ролей, показують, як репродукуються гендерні стереотипи або як вони можуть руйнуватися.

Gendermuseum – інтерактивний музей. Так, хлопці та чоловіки за бажанням можуть провести екскурсію у взутті на підборах та відчути на собі, як почувають себе дівчата та жінки. 

Відвідувачі та відвідувачки також можуть перевірити рівень власної гендерної чутливості – здатності побачити прояви гендерної дискримінації та несправедливості. Наприклад, можуть потримати в руках знаряддя «легкої» жіночої праці та, навіть, сфотографуватися з ними.

З чого все почалося

Ідея створення гендерного музею виникла ще у 2006 році, коли Тетяна Ісаєва, керівниця теперішнього музею, потрапила на стажування до Швеції. Саме тоді в Україну вона привезла перші експонати, що демонстрували шлях шведського суспільства до гендерної рівності.

Фотографія плакату зі Швеції 70 років 20 століття. Тоді в країні просували ідею того, що татусі мають користуватися відпусткою для догляду за дитиною (фото надане  Gendermuseum)

Після цього Тетяна Ісаєва продовжує збирати експонати. Через деякий час завдяки  підтримці Українського жіночого фонду було проведено першу виставку та презентацію Музею  історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху, а вже у 2009 році створення його перших експозицій та діяльність було підтримано Глобальним фондом для жінок. 

До 2013 року музей був пересувним: він переїжджав з місця на місце, організовуючи різні заходи: екскурсії, презентації, виставки

Пам’ятаю, вона (Тетяна Ісаєва – авт.) тоді ще ходила з такою валізою з експонатами. У ній, наприклад, була вугільна праска, якою користувалися жінки багато років тому. Тоді Тетяна запитувала людей, чи вважають вони жінок “слабкою” статтю, та давала їм потримати важку вугільну праску. Все це починалося з такої валізи”, – згадує той період Тетяна Чернецька, менеджерка проекту “Центр гендерної культури як платформа для посилення жінок та молоді”.

У 2013 році музей переїхав у постійне приміщення – у двокімнатну комунальну квартиру в центрі міста. Ремонт приміщення було зроблено за допомоги кампанії “Жінки підтримують жінок”, що проводилася Українським жіночим фондом. 

До 2015 року музей утримувався командою, яка його створила, тому із часом постало питання про його подальше існування. 

“Тоді до музею завітала іспанська феміністка, художниця Марія Санчес, яка, дізнавшись про можливість закриття музею, ініціювала кампанію на його підтримку #SaveGenderMuseum. Протягом трьох років двері музею залишалися відкритими саме завдяки цій кампанії, до якої долучилася шведська Жіноча народна школа, іспанські феміністки та феміністи, китайські волонтери та волонтерки”, – розповідає керівниця музею Тетяна Ісаєва.

У 2016 р. музей стає складовою Центру гендерної культури, що був створений за підтримки Європейського фонду для демократії.  

Лист від Меркель та “жіноче” євро

Музей весь час поповнюється новими експонатами – їх привозять у дарунок друзі та подруги музею, відвідувачі та відвідувачки.

Експонати гендерного музею (фото – Ігор Русін)

Тут є навіть особливий “експонат” від канцелярії німецької канцлерки Ангели Меркель.

“Якось ми написали листа до Ангели Меркель із проханням надати якийсь експонат для єдиного в Україні музею жіночої та гендерної історії. Через якийсь час прийшла відповідь із відмовою. Тому зараз лист із офісу Ангели Меркель представлено теж як експонат”, – розповіла Тетяна Чернецька.

Загалом музей налічує понад 3000 експонатів.  

Серед них звичайні, на перший погляд, “100 гривень”.  Однак саме вони стали одним з перших експонатів, які подарувала ще у 2008 році українська експертка з гендерних питань – Олена Суслова.

Є також «жіноче євро» з Фінляндії. Монета демонструє нерівність в оплаті праці – у всьому світі зарплатня жінок складає 75% відсотків від зарплатні чоловіків. 

 «жіноче євро» з Фінляндії та ті самі “100 гривень” – перші експонати

Експозиції музею

У музеї представлені дві великі експозиції – “Жіноче обличчя війни”, що присвячена жінкам, які провели фашистську окупацію у Харкові (1941 – 1943 рр.), та “Жіноча кімната”.

Експозиції музею (фото – Ігор Русін)

Чотири п’ятих населення міста під час окупації складали жінки з дітьми. Жінки виживали як могли – носили речі на «мєнку» – міняли одяг, предмети побуту, цінності, прикраси на продукти харчування, відрами носили з  іншого краю міста воду, збирали все, що могло горіти та на чому можна було приготувати їжу (книги, частини меблів, музичні інструменти, коріння дерев тощо).

 «Жіноча кімната» – це місце, яке суспільство відводить жінці, і навіть в наш час. Тут зібрано різні речі, що розповідають про жіночу історію – книжки та жіночі журнали різних часів, предмети побуту різних років (дореволюційних та довоєнних), одяг. 

Символ кімнати – годинник, що зупинився – «зупинився час»….та обламані крила – не змогла піднятися жінка у політ, бо зробила інший вибір – на користь сім’ї, чоловіка, дітей.

Експонати музею (фото – Ігор Русін)

У багатьох превалює переконання, що тільки чоловіки творять історію – приймають рішення,  будують міста, заробляють гроші, захищають Батьківщину.  Але в українській історії жінки ніколи не стояли «за» чоловіками. Вони були поруч з ними і творили історію разом з ними. Для того, аби усвідомити це – треба просто «відкрити» зачинене віконце і побачити, що жінки так само, як і чоловіки мають мати достойне місце в історії.

 

«Скляна стеля» не існує в реальному світі. Вона існує у суспільній свідомості й не дає жінкам просуватися кар’єрними сходами, мати доступ до ресурсів та рівня прийняття рішень. Саме цю «скляну стелю» можна побачити в музеї.

Є тут і багато літератури, зокрема дитячої.  

Ось, наприклад, шведські та українські дитячі книжки демонструють, яким чином формуються у суспільстві уявлення про жіночі та чоловічі гендерні ролі

Переглянути інтерактивні експозиції, а також прочитати більше інформації про музей можна також на сайті gendermuseum.com.

Gendermuseum  у новому форматі

З грудня 2017 року «Харківський обласний гендерний ресурсний центр» за підтримки Євросоюзу розпочав реалізацію проекту “Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді”.

Однією з його складових є перетворення Gendermuseum у креативний простір для діалогу.

“Коли було оголошено call for proposals від Євросоюзу, ми з Тетяною Ісаєвою перебували у Мехіко на зібранні представниць та представників жіночих музеїв. Саме в Мехіко ми обговорювали, що робити далі з музеєм. Нам дуже хотілося, щоб він постав в іншому форматі – щоб він існував як музей для діалогу. Бо, наприклад, у Мехіко жіночий музей  – це двоповерхова будівля, там є виставки, спеціальні зали, де люди можуть щось подивитися, послухати та вести обговорення. Для нас це була мрія. І в цьому call for proposals ми тоді  побачили якийсь знак та вирішили взяти участь у конкурсі”, – згадує Тетяна Чернецька.

Проект “Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді” допоможе гендерному музею постати у новому покращеному форматі.

“Завдяки Європейському Союзу зараз ми працюємо над тим, щоб музей переїхав до нового просторого приміщення. Там буде зала для виставок, будуть представлені експозиції, буде також “жіноча кімната” із hi-tech ефектами, буде конференц-зала для тренінгів, обговорень, дитяча кімната, бо жінки, які мають дітей, теж мають бути включені”, – розповідає менеджерка проекту.

Окрім того, музей буде відкритий для іноземних дослідників і дослідниць, сприятиме крос-культурній комунікації, змінюватиме мислення молодих українців та українок й кидатиме виклик патріархальним стереотипам.


Масштабний проект “Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді” має на меті поширення ідей гендерної рівності і гендерної культури. 

У рамках проекту готується нова когорта тренерів/ок і радників/ць з гендерних питань. Також планується започаткувати Центр жіночого підприємництва та реалізувати гендерно чутливі ініціативи на сході України у межах програми міні-грантів. 

Проект реалізується у партнерстві «Харківським обласним гендерним ресурсним центром», громадською організацією «Агенція змін «Перспектива» та громадською організацією «Сучасна жінка».


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Покоління Z. Поради Хлої Комбі із залучення молоді до соціальних змін

Фестиваль знань та нетворкінгу. Яким був VII Форум громадянського суспільства

Соціальне підприємництво - кращі кейси, виклики та можливості для громадських організацій

Самосад. Ця історія почалась там, де закінчилась байдужість

Як просити гроші або фандрейзинг по-американськи від Ненсі Бокскор

Prostir Talks: трансформації в регіонах — експертний погляд