Євросуд визнав втручання у свободу мирних зібрань в Україні незаконними

Будь-які затримання і штрафи щодо учасників мітингів в Україні поки що незаконні. Правозахисники розходяться у своїх висновках з приводу справи "Верєнцов проти України". Одні кажуть, що Верєнцов - ...

Свобода мирних зібрань в Україні

Громадський Простір

Будь-які затримання і штрафи щодо учасників мітингів в Україні поки що незаконні. Правозахисники розходяться у своїх висновках з приводу справи “Верєнцов проти України”. Одні кажуть, що Верєнцов – жертва відсутності закону. Інші – що Верєнцов не виграв би у Євросуді, якби в Україні був закон про протести.

«Справа Верєнцов проти України» – перше рішення Євросуду, що стосується порушення права мирних зібрань в Україні. У 2010 році Олексій Верєнцов отримав три доби адмінарешту за мирну акцію під прокуратурою у Львові. Страсбург порівняно оперативно (2 роки) розглянув справу. І вже 11 квітня 2013 рішення було оприлюднене.

Європейський суд визнав державу Україна винною за трьома статтями: свобода мирних зібрань та об’єднань, покарання без закону (Верєнцова покарали за порушення порядку мирних зібрань, який в Україні невизначений), право на справедливий судовий розгляд (зокрема, при розгляді справ про адміністративні правопорушення право на адвоката і запрошення свідків).

Якщо за три місяці Україна не оспорить рішення Євросуду, то Олексій Верєнцов отримає 6 тисяч євро моральної компенсації.

Справа Верєнцова, вважають правозахисники, є аналоговою до більшості випадків, коли учасники мітингу ніби входять у конфлікт із законом. Неправомірним є тиск на акції протесту Демальянсу в Межигір’ї. Панов і Гацько, які були арештовані на 7 і 5 діб за мітинги під президентською резиденцією у Межигір’ї, можуть звертатися до Євросуду і чекати рішення на свою користь.

Рішення Євросуду мають враховуватися національними судами і є прецедентом. Однак українські суди поки всіляко зволікають з цим. Правозахисники з ініціативи “За мирний протест!” заявили, що будуть інформувати суддів про рішення Євросуду по мирних зібраннях.

Пан Верєнцов каже, що рішення Євросуду дає йому можливість притягнути до кримінальної відповідальності міліціонерів і суддів, які порушили його права.

Правозахисники чекають на рішення у справі «Шмушкович проти України» і прогнозують такий же позитивний результат.

Чи рекомендує Євросуд окремий закон про протести?

Європейський суд зауважив про невизначеність правового регулювання протестів в Україні і порадив здійснити реформи у законодавстві та адміністративній практиці. Суть цієї реформи українські експерти зрозуміли по-різному.

Аркадій Бущенко з УГСПЛ і Максим Лациба з УНЦПД стверджують, що Євросуд рекомендує Україні спеціальний закон.

«Він (суд – авт.) чітко сказав, що Україна має виконати цю вимогу… ухвалити закон, який регулював би порядок інформування про підготовку мирного зібрання та визначив мотиви і порядок дій влади щодо обмеження такого права. Міністерство юстиції в будь-якому випадку має підготувати якийсь законопроект і подати його на рішення Євросуду. Важливо, щоб громадськість зіграла свою активну роль», – сказав Максим Лациба. 

За словами Максима Лациби, партнерство “За свободу мирних зібрань” уже розробило проект закону про мітинги. Текст вже передали Андрію Шевченку, Юрію Мірошниченку та іншим нардепам. До кінця цього року автори сподіваються бачити його на порядку денному парламенту.

Останній зареєстрований в Раді законопроект “2450” був знятий з порядку денного на початку квітня цього року. Хоча, як стверджує Аркадій Бущенко, після 2010 року, текст законопроекту “2450” був замінений ліберальним варіантом.

Натомість ініціатива “За мирний протест!” заявляє, що Євросуд не закликає приймати окремий закон. Коаліція “За мирний протест!” оприлюднила професійний переклад рішення Євросуду.

Голова ради експертів ОБСЄ з питань зібрань Ніл Джарман днями у Києві теж заявив, що Євросуд своїм рішенням не вимагає окремого закону про протести.

Володимир Чемерис розповідає, що у багатьох західних країнах немає закону про мітинги. Філософія така, що вже наявність такого закону є обмеженням.

Натомість спеціальні закони характерні для країн із проблемами демократії, як-от Казахстан, Росія. Там активісти бачать у законі запобіжник свавіллю влади. З іншого боку, саме влада, якої бояться, цей закон і приймає і буде виконувати.

Активісти наполягають на змінах до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства, ЗУ про місцеве самоврядування (з приводу незаконних рішень місцевої влади про порядок мирних зборів).

Володимир Чемерис, експерт ініціативи “За мирний протест!”, каже, що окремий закон про мирні зібрання делегалізує протести. За його словами, рішення Євросуду хочуть використати для реанімації законопроекту “2450”.

«Людина повинна нести відповідальність не за порушення якихось формальних процедур… А за конкретні порушення громадського порядку, хуліганства, інші речі, які вже визначені в українському законодавстві», – переконаний Володимир Чемерис.

Опоненти з партнерства “За свободу мирних зібрань” кажуть, що писатиме закон громадянське суспільство і радять консолідувати зусилля, аби закон не написали в МВС чи деінде.

Автор : Ірина Салій


 

Останні публікації цього розділу:

Руслан Рохов: «Школа мерів» – це перший проект, що пояснює роль міського голови

Хмарно з проясненнями: підсумки Індексу сталості організацій громадянського суспільства

Іноземні агенти — загроза громадянському суспільству? Відео дискусії

До Дня миру відбувся фестиваль національних спільнот

Save Prozorro Dnipro. Як громадськість відстояла прозорі закупівлі

Українська демократія: виклики та спільні точки докладання зусиль