ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу

Громадські організації з України, Грузії та Молдови закликали свої уряди та парламенти створити новий формат співпраці між трьома країнами, а також звернулися до ЄС щодо підтримки такого ...

75412219_2490799414372524_1518620789992062976_n

Громадський Простір

Громадські організації з України, Грузії та Молдови закликали свої уряди та парламенти створити новий формат співпраці між трьома країнами, а також звернулися до ЄС щодо підтримки такого співробітництва та інституалізації посиленого діалогу у форматі “ЄС+3″.

Про це йдеться у спільній Декларації шести Платформ громадянського суспільства з Грузії, Молдови та України. Документ був представлений урядовцям трьох країн, представникам європейських інституцій (Єврокомісії, Європейській службі зовнішньої дії та Європарламенту), а також експертній спільноті трьох країн та ЄС на третьому Форумі Асоціацій, що пройшов 13-15 листопада у Києві.

Чому з’явилася громадська ініціатива про створення тристороннього формату співпраці між Україною, Грузією та Молдовою та яка мета спільної Декларації — пояснюють представники Платформ громадянського суспільства з Грузії, Молдови та України.  

А хто, якщо не громадянське суспільство? 

Громадські організації, ініціатори документа, переконані — в України, Грузії та Молдови дійсно є потреба у більшій співпраці та координації позицій, аби мати спільну адвокаційну стратегію щодо Брюсселя.

зоряна

 

“І хто, якщо не громадянське суспільство, прийде з чіткою заявою про те, що має бути зроблене, коли та хто має бути залучений у цей процес”, — пояснює Зоряна Міщук, керівниця команди/ключова експертка проекту “Громадська синергія”. 

“В основному, меседж наступний — цей регіон розвивається, ситуація змінюється, і зараз шість країн Східного Партнерства показують різний шлях. Три з них, які взяли зобов’язання згідно з Угодами про асоціацію, дійсно просунулися набагато більше вперед та вимагають різних форматів стосунків — як між собою, так і з Європейським Союзом, щоб бути в змозі промотувати та ділитися досвідом, координувати політику та забезпечувати спільну підтримку на своєму шляху до ЄС.

Платформи вірять, що тристоронній формат вимагає певного виду інституалізації, щоб бути ефективним та реальним. Вони закликають до спільної підтримки у країнах в регіоні і забезпечення політичного критерію щодо членства в ЄС. Також має бути фокус на сприянні вільної торгівлі та побудові спільного ринку з вільним пересуванням товарів, сервісів, капіталу та людей,” — розповідає про суть декларації Зоряна Міщук, керівниця проекту “Громадська синергія”. Експертка переконана, що інтеграція України, Грузії та Молдови між собою також буде кроком вперед до інтеграції у внутрішній ринок ЄС. 


Платформи громадянського суспільства Грузії, Молдови, України закликають:

  • уряди трьох країн – започаткувати тристоронні формати співробітництва і тематичні консультації на високому рівні та створити спільний секретаріат;

  • парламенти трьох країн – інтенсифікувати співробітництво в рамках Міжпарламентської асамблеї, зосередивши увагу на обміні досвідом та кращими практиками законодавчого забезпечення імплементації Угод про асоціацію;

  • ЄС – підтримати тристороннє співробітництво та інституціоналізувати посилений діалогу у форматі «ЄС+3». 

Повністю переглянути Декларацію можна тут: українською мовою, англійською мовою


 Створити певний простір для майбутнього розширення ЄС?  

“Після 10 років цієї ініціативи (Східного Партнерства — Ред.) бачимо, що ми дійсно на різних треках. Три країни, що підписали Угоди про асоціацію, рухаються швидше до ЄС. І сьогодні громадянське суспільство цих Платформ показує приклад того, як ми разом можемо скоординувати свої зусилля. Сподіваємося, що цьому послідують наші уряди… Звичайно, у нас є широка адженда для Східного Партнерства, звичайно, ми маємо дуже вирішальний фактор, який нас об’єднує та впливає  — і це РФ, але водночас ми маємо навіть ширшу адженду для наших трьох країн. І це не тільки про спільні ініціативи, спільне координування проектів, але про фінальну ціль наших прагнень — євроінтеграцію”, — заявив координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства Юрій Вдовенко. 

вдовенко

Представники грузинських платформ, які також підтримали цю ініціативу, вважають, що трьом країнам Східного Партнерства вже треба починати працювати у цьому напрямку.

“Чи це буде так зване сьоме розширення щодо Скандинавських країн чи щодо центральних, і зараз це Західні Балкани? Але хто наступний? Однак чому Грузія має чекати поки її виберуть та скажуть, що “ось Грузія красива країна та давайте працювати над її інтеграцією”. Таке навряд чи буде. Але що реально? Реально, що три країни створюють певний простір, прагнучи стати частиною ЄС, стаючи конкурентноспроможними, економічно та у правовій сфері. У всіх видах напрямків вони стають схожими до ЄС чи щонайменше співпраця, конвергенція між цими трьома країнами зростає. Ми створюємо певний простір для майбутнього розширення ЄС. Це реально, на мою думку”, — заявив Каха Гоголашвілі, співголова Платформи громадянського суспільства ЄС-Грузія.

каха

На думку представника з Грузії, три країни можуть набрати іншу швидкість, створивши щось поза межами Східного Партнерства, щоб посилити зусилля, комунікацію та презентацію самих себе як трьох країн, які прагнуть інтеграції з ЄС. І для цього можна орієнтуватися на формат Вишеградської четвірки.  

“У нашому випадку треба зробити те саме — співпрацювати між собою, моніторити одне одного, брати зобов’язання, щоб робити, наприклад, реформу судової системи тощо, чи створити економічний простір, який буде більш прозорий. І це можна досягти, створивши схожий формат як Вишеградська група”,  — вважає Каха Гоголашвілі.

 

“В4″ формат, але з елементами Плану Маршалла та доктрини Трумена  

На думку, Іона Маноле, координатора Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства у Молдові, найбільша перешкода в копіюванні “вишеградського формату” — це безпекові питання.

маноле

“Присутність російських військ у наших країнах, окупація та контроль частин наших територій є серйозною проблемою для нашої політичної, економічної та військової стабільності, але й також незалежності. Маю на увазі справжню незалежність, і моя країна є тут найбільш відповідним прикладом в цьому контексті. Ці аспекти можуть бути перешкодою, але очевидно, що ми, громадянське суспільство, маємо їх трансформувати в аргумент для розвитку наших країн. Повністю погоджуюся, що разом ми можемо досягти кращих та більш швидких результатів. Нам потрібен схожий В4 формат, але очевидно з якимись елементами Плану Маршалла та доктрини Трумена”, — вважає представник з Молдови.

Громадські експерти наголошують — мова не йде про те, аби замінити чи зруйнувати існуючий формат співпраці в рамках Східного Партнерства, а про те, щоб створити додатковий формат для трьох країн, які рухаються швидше на шляху до ЄС. На їхню думку, такий тристоронній формат дозволить створити простір для майбутнього розширення ЄС.  

лаша

“Нам не можна чекати — треба діяти. Зокрема, структурувати тристоронній діалог. І це ми, хто має це ініціювати. Немає сумнівів, що три країни, які підписали Угоди про асоціацію, мають спільний політичний вектор та спільний інтерес, що є також спільний для нашого громадянського суспільства та Платформ. Водночас я думаю, що наша ініціатива дасть позитивний поштовх іншим членам Східного Партнерства. Знаєте, є багато спекуляцій — якщо ми, три країни, підемо далі, то що інші мають робити, і що це, можливо, погано для них. Але, я думаю, якщо ми підемо далі, то для інших це також кращий варіант”, — зауважує Лаша Тугуші, координатор грузинської Платформи Форуму Громадянського суспільства Східного Партнерства. 

 

Потрібен час, щоб звикнути одне до одного 

Глава Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, який також брав участь у Форумі Асоціацій, нагадав, що в ЄС “нікому не були занадто раді”, однак розумна політика, ініціативність та наполегливість країн-партнерів ЄС можуть дати результат:

маасікас

“Кожен незнайомець є незнайомим. Маємо кілометри книжок, написаних про те, як люди взаємодіють з незнайомцями. Якщо б я щось радив, то книгу Цвєтана Тодорова — “Завоювання Америки” про те, як люди зустрічають нових людей, іноземців. Розширення, якщо дозволите, як політика ЄС ніколи не було популярним. Нехай це буде трішки заспокоєнням для вас. Незважаючи на політичні декларації та красиві слова, вже навіть коли все було погоджено, нікому з нових членів не були занадто раді. Президент Франції Шарль де Голль двічі ветував прийняття Великої Британії у 1960-тих. Греція була запрошена на переговори всупереч рекомендаціям Єврокомісії. А коли Іспанія та Португалія у 1980-тих приєдналися, то був великий супротив у Франції, що “вони прийдуть та з’їдять всі наші сільськогосподарські субсидії та регіональні субсидії”. А для того, щоб тримати подалі “варварів з півночі”, на початку 1990-тих був створений цілий новий процес європейського економічного простору, щоб не давати перспективи членства для Фінляндії та Швеції. І я навіть не хочу говорити про п’яте розширення. Але попри це, я мушу визнати, у 1990-тих було трішки відчуття перебування на хвилі історії, і тоді це було популярно, популярніше ніж попередні розширення. Але тим гірше було “похмілля”, коли це п’яте розширення дійсно відбулося.

Тому, нам потрібен час, щоб звикнути одне до одного. Використання всіх цих можливостей, що Угода про асоціацію, що наша теперішня рамка пропонує, та мудре розширення цього дозволить нам краще звикнути одне до одного. Всі це “Еразмуси” та “Горизонти”, економічна взаємодія бізнесу… але є більше і може бути більше. Наприклад, уряд Грузії досліджує ідею кращої участі в роботі агенцій ЄС… Ми взаємодіємо, звикаємо одне до одного. Існують розумні шляхи, щоб всі ці речі робити. Коли Угода про асоціацію буде переглянута, то це головним чином залежать від асоційованих партнерів робити ініціативи, готуватися та наполягати. Навіть ЄС може почати рухатися, якщо ви достатньо проштовхуєте і якщо ви достатньо розумні в цьому”.


 

 

13-15 листопада 2019 року у Києві відбувся 3-й Форум асоціацій — міжнародна зустріч посадовців та експертів для обговорення спільних викликів та найкращих практик імплементації Угод про асоціацію в Україні, Грузії та Молдові. Форум об’єднав дипломатів та вищих посадових осіб, відповідальних за координацію впровадження Угод про асоціацію, громадських експертів, представників міжнародних організацій та проектів з трьох країн Східного партнерства та ЄС. Організатори — проект “Громадська синергія” та Міжнародний фонд “Відродження”. 

Усі відео з Форуму асоціацій доступні до перегляду

Фото – Громадська Синергія

 

Підготувала Галина Жовтко


Тематика публікації:           

Останні публікації цього розділу:

Діалог створює взаємодію. Квентін Олівер про змістовні публічні консультації

Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

Неформальна освіта в Україні: пропозиція велика, але люди часто вибирають не вчитися

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування