Донбас – це Україна: Порядок денний

Олександр Ярощук

5 липня у Слов’янську відзначають річницю визволення міста від терористів т.зв. «ДНР». Ця дата вже стала символом відродження міста та початком нового життя перших окупованих територій Східної України. Сьогодні жителі визначилися чітко – більшість за єдність з Україною, але ще залишаються нерозв’язаними питання, та й війна, що розгортається за декілька десятків кілометрів, продовжує непомірно тиснути і вселяти страх.

На день визволення, у Слов’янську відбулися численні заходи, які мали нагадати країні роль міста у боротьбі за незалежність у 21 столітті та жертву, яку заплатило місто за своє майбутнє.

Форум «Донбас-Україна. Порядок денний»

Непересічним заходом, що зібрав сотні експертів та небайдужих з усієї України став форум «Україна-Донбас. Порядок денний», де вже з назви зрозуміло, що говорили про наболіле. Яке воно, те наболіле? Що визначає сьогодні стан справ у регіоні? Яке місце займає Донбас в житті України сьогодення? – Навіть не оглядаючись на новинні стрічки, зрозуміло, що це центральні питання. Без Донбасу не буде України, і без України не буде Донбасу! Це розуміють і підтримують більшість жителів Луганської та Донецької областей – вказують дані одного з останніх соціологічних опитувань Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва».

Саме для цього – для об’єднання, взаєморозуміння і відчуття затребуваності – і був організований форум, ідея створення якого виникла ще на початку квітня у кінорежисера Вавилон 13 Володимира Тихого, громадського активіста ГО «Захист патріотів» Марка Супруна та керівника громадського руху «Сильні громади Донеччини» Центру ЮЕЙ Валентина Краснопьорова.

Головний напрям форуму окреслений таким чином – обговорити сучасні виклики країни та знайти спільні рішення для їх вирішення на основі широкої експертної дискусійної платформи.

Форум отримав широкий відгук та зацікавлення серед громадських організацій, органів державної влади та ЗМІ, і тому недарма Донецький національний педагогічний університет, де проходив форум, на декілька годин став місцем граничної концентрації представників політичного та громадського сектору регіону.

У форумі взяли участь, зокрема: голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, представник Президента України у Кабінеті Міністрів України Олександр Данилюк та Вадим Черниш, голова Державного агентства з питань відновлення Донбасу. Окрім цього, до форуму приєдналися представники громадянського суспільства та діячі культури.

Нижче – ключові цитати та висловлювання учасників Форуму.

Письменник Андрій Курков звернув увагу на те, що війна на Донбасі сповнена парадоксів, а також запевнив, що українці різні, але вони мають право на однакове ставлення один до одного.

Директорка Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерева Ірина Бекешкінка навела соціологічну картину сучасного звільненого Донбасу. Так, зокрема, найвагоміший показник свідчить, що більшість жителів регіону підтримують єдність територій з Україною, в той час як зберігається стабільна меншість, що підтримує незалежність Донецької області – їх не більше 15%, ще менше тих, хто за «возз’єднання» з Росією.

Соціолог також відзначила, що за час від Майдану в українському суспільстві побільшало єдності. Тепер лінію своєрідного ментального поділу України можна умовно визначити як адміністративні межі Дніпропетровської та Запорізької областей: на Захід – абсолютна перевага проукраїнських ідей, на Схід – відносна.

Публіцист, редактор видання «Критика» Андрій Мокроусов ,у своєму виступі наголосив на тому, що сучасний Донбас – це продукт 15 років бездіяльності, в тому числі і громадянського суспільства. Він закликав забути про Донбас, а пам’ятати, що це – Україна.

Російський політолог, колишній соратник Путіна, а нині друг України Андрій Ілларіонов, надав рекомендації як звільнити Донецьку та Луганську області. По-перше, за його словами, потрібно досягти значного економічного розвитку, побороти стагнацію та економічну депресію. Не варто забувати про воєнне вирішення проблеми, – наводить другу рекомендацію експерт. «Іншого способу звільнення, який був використаний при звільненні Слов’янська, Краматорська та інших населених пунктів не існує!» – застеріг Ілларіонов. Не потрібно повторювати мантру ЄС, закликає політолог, яка звучить наступним чином: «Воєнного рішення немає». Третя рекомендація – відмовитися від Мінських угод, які, за його словами, спричиняють руйнівні для України наслідки. Україні варто негайно відмовитися від «такої химери як Мінськ-2», закликав А. Ілларіонов.

Журналістка Тетяна Огаркова відзначила, що на Донбасі проживають українські громадяни, а тому не може бути і мови про відмову від Луганщини і Донеччини. «За Донбас потрібно боротися», – наголосила літературознавець.

Мітинг на честь звільнення міста

На честь відзначення річниці визволення, яке у звільнених містах прийнято називати другим днем народження, відбувся урочистий мітинг, під час якого відбулося вшанування воїнів і мирних жителів, що загинули під час окупації та звільнення міста. Герої міста – волонтери та бійці, що брали участь у відвоюванні міста – знову підняли український прапор – той самий, який рік тому встановили над будівлею міської ради Слов’янська.

Найтрагічнішим моментом було вшанування загиблих воїнів.

Місцевих мешканців було обмаль, але відчувалася щирість та відкритість містян.

Не все так добре, як хотілося б. Багато хто сприймає звільнення Слов’янська, Краматорська, Костянтинівки та Дружківки як пролог до здачі Донецька – стратегічної і надовго. Ця думка переважає. Її чутно з вуст багатьох, з ким спілкуєшся. Так, безпосередньо для цього міста війна закінчилася, але вона ще грає «Градами» і «Смерчами».

Ось вам факт, що найбільш промовисто свідчить про настрої у цій частині Донеччини – червоно-чорний заголовок статті бюлетеня «Говорит Донбасс» – «День освобождения Славянска. День сдачи Донецка».