Державна антикорупційна програма – 820 млн. гривень на вітер

Микола Азаров, Олександр Лавринович та Андрій Клюєв - трійця урядовців, що персонально відповідають за зрив антикорупційної боротьби, стверджують громадські експерти. Через корупцію щорічні збитки ...

корупція

Галина Жовтко

Микола Азаров, Олександр Лавринович та Андрій Клюєв – трійця урядовців, що персонально відповідають за зрив антикорупційної боротьби, стверджують громадські експерти. Через корупцію щорічні збитки для держбюджету складають 20 млрд. грн. Більш того, затверджена Кабінетом Міністрів антикорупційна програма з бюджетом у понад 800 млн. грн. уже нічого не варта. Виявляється, у сьогоднішніх умовах видавати гроші на боротьбу із корупцією – те саме, що видавати горілку на боротьбу із пияцтвом.

Щоб донести до можновладців своє занепокоєння, активісти провели у Києві низку заходів громадського протесту проти зриву Національної антикорупційної стратегії та Державної програми запобігання і протидії корупції. Вони відвідали Адміністрацію Президента України та Кабінет Міністрів України з вимогою здійснити 5 конкретних кроків для негайного виправлення ситуації.

Окрім того, представники коаліції громадських організацій, що здійснюють моніторинг та аудит виконання державної антикорупційної програми, подали офіційно заяву-звернення з приводу того, щоб особисто зустрітись з Миколою Азаровим та поговорити про Державну антикорупційну програму, яка опинилася під загрозою зриву та про Національну антикорупційну стратегію.

Чиновники гальмують

За словами Оксани Ващук, програмного директора ГО ІПЦ «Наше право», Державна антикорупційна програма має цілу купу суттєвих недоліків, органи влади є вкрай неуспішними у її виконанні (середній бал становить 2.7 із 5 можливих):

– Текст та зміст програми з помилками (наприклад, серед виконавців 10 заходів програми згадується неіснуючий державний орган «Військова служба справами у Збройних Силах». Помилки не виправлено навіть при тому, що ці заходи мали бути виконані ще у 2011-2012 роках).
– Чиновники зробили програму «зручною» для звітування (наприклад, зазначено здійснення тих заходів, які органи державної влади і так робили та будуть робити).
– Більшість фінансових заходів програми не стосуються боротьби із корупцією (наприклад, виявляється, першочерговим заходом, щоб побороти корупцію у країні є запровадження електронного обігу медичних форм. На це Мінохорониздоров’я має отримати, але ще не отримало, 803 млн. грн. А Мінсоцполітики – 6 млн. на запровадження електронного документообігу.
– Програму прийняли із порушенням чинного законодавства – ЗУ «Про доступ до публічної інформації», що вимагає оприлюднення проектів за 20 днів. Проект цієї програми не був оприлюднений згідно із необхідним терміном.
– Громадськість нічого не знає про плани влади щодо зміни програми. Ніхто не проводив ніяких консультацій із громадськістю та й надалі не проводить.

Як зазначив Богдан Якимюк, Голова правління антикорупційної ради України, із 820 млн грн. – понад 90% має піти на медичні картки. Запровадження таких технологій дає припущення, що ці гроші мали піти на якийсь «відкат». Цікаво й те, що Міністерство охорони здоров’я ще досі не отримало фінансування та із свого боку не зробило жодних дій, щоб Кабмін почав врегульовувати це питання та виділив фінансування для реалізації запланованих заходів.

Експерти стверджують, що за зрив антикорупційної боротьби персонально відповідають конкретні особи – прем`єр-міністр Микола Азаров, координатор державної антикорупційної програми Олександр Лавринович та виконавчий секретар Національного антикорупційного комітету при президентові – Андрій Клюєв. 

«Люди нарешті зрозуміли, зокрема і наші високопосадовці, це (корупція – авт.) таки дійсно хороша можливість виправдовувати всі гальма в Україні. Немає реформ – винна корупція, немає якихось змін конкретних – винна корупція, не надходять гроші – винна корупція, ідуть не ті гроші – знову ж таки – винна корупція. Корупція – велике гальмо всього в Україні. Ми стверджуємо інше. Вони є гальмо корупції в Україні. Вони – це конкретні чиновники, які відповідають за боротьбу з корупцією», наголосив Олексій Хмара, керівник Представництва в Україні Transparency International.

Чорний список?

За минулий рік генпрокуратура відзвітувала, що було затримано 5 тис корупціонерів (за звичай, це чиновники нижчої ланки) та передано їхні справи до суду. Окрім того, було запроваджено Державний реєстру корупціонерів в Україні, ініціатором якої була міжнародна спільнота. Проте, на сьогодні, він є закритим для доступу громадськості.

«Чиновники, які крадуть гроші у людей, які були засуджені судом до позбавлення волі.. інформація про них мала би бути публічна, тому що таких людей, своїх героїв, ми маємо знати в обличчя. Але тим не менш, цей державний реєстр корупціонерів досі залишається закритим, абсолютно не маємо жодного доступу до нього», – розповів Богдан Якимюк. 

Найбільша кількість корупції відбувається у сфері державних закупівель, де крутяться мільярди гривень. Вирішити дану ситуацію може запровадження реєстру недобросовісних учасників торгів, зазначив експерт. В Україні потрібно створити чорний список підприємств чи підприємців, які брали участь у корупції, щоб вони не мали змоги брати участь у тендерах. Така практика уже давно діє в країнах ЄС. Проте чому в антикорупційній програмі немає такого пункту?

5 перших кроків, щоб почати боротьбу

Експерти визначили 5 простих кроків, які можуть посприяти зміні ситуації в Україні: 

– Національний антикорупційний комітет при Президентові України з питання ефективності виконання державної антикорупційної програми має нарешті зібратись.
– За результатами засідання та за участі незалежних громадських експертів розробити погоджений пакет змін до антикорупційної програми, включно із зміною пріоритетів програми
– Усунути в програмі текстові помилки, дублювання між заходами та завданнями, внести у текст ряд нових завдань, напрацьованих громадськими експертами.
– Змінити принципи координації антикорупційної програми, зокрема, запровадивши постійний моніторинг її виконання за публічно доступною методологією оцінювання результативності. Забезпечити щоквартальне публічне звітування органів влади про результати виконання програми.
– Створити на базі Міністерства юстиції України орган із координації виконання державної антикорупційної програми та забезпечити квотне представлення в ньому представників громадянського суспільства.

Регіон: Київ


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

У День соборності України — про цінності та моделі єднання

З чим входимо у 20-ті: тренди, тенденції та виклики для громадянського суспільства

Діалог створює взаємодію. Квентін Олівер про змістовні публічні консультації

Творення платформ діалогу влади і громадянського суспільства — тло обговорень на PlatForum

Соціальне замовлення може стати добрим прикладом партнерства громадянського суспільства і влади

ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу