Чи буде відсоткова філантропія корисною для українських НУО?

Незабаром в Україні може розгорнутися дискусія щодо запровадження відсоткової філантропії. Досвід інших країн показує, що не кожна НУО зможе однаково ефективно скористатися новим джерелом ...

make-donation-752x483

Громадський Простір

Незабаром в Україні може розгорнутися дискусія щодо запровадження відсоткової філантропії.

Досвід інших країн показує, що не кожна НУО зможе однаково ефективно скористатися новим джерелом фінансування.

Відсоткова філантропія виникає на перетині секторів. Задум в тому, щоб платники податків могли вільно розпорядитися відсотком (найчастіше 1-2%) зі сплаченого державі податку на користь громадської організації.

Фактично громадяни і організації беруть участь у перерозподілі бюджетних надходжень. Ці кошти мають унезалежнити НУО від прямих донорів і політизованого державного фінансування. В ідеалі, відсоткова філантропія має стимулювати інші форми благодійності і розвиток третього сектору загалом, спонукати НУО до публічності.

Варто наголосити, що відрахування на філантропію здійснюються, як правило, з податків фізичних осіб. У Словаччині певний час юридичні особи могли теж це робити.

Аргументи проти участі юридичних осіб стосувалися принципу індивідуальної участі, а також можливої корупції. Остерігалися, що бізнесові компанії фінансуватимуть створені ними ж НУО, чия діяльність буде далека від інтересів суспільства. Також кошти бізнесу, відправлені на відсоткову філантропію, могли призводити до диспропорцій у громадському секторі, на що не можна було б вплинути. Ще противники участі бізнесу вважають, що в НУО, які отримують більші суми пожертв від компаній, зникне потреба у широкій фандрайзинговій кампанії й індивідуальними внесками будуть нехтувати.

Вперше механізм був запроваджений у 1996 році в Угорщині. Причинами такого кроку називають незначне фінансування угорських НУО іноземними донорами і політизованість державної підтримки. Згодом практику перейняли Словаччина, Польща, Литва і Румунія.

Україна саме належить до типу країн, де відсоткова філантропія може стати каталізатором змін. Йдеться про суспільства із малою обізнаністю про роботу НУО, низьким рівнем соціальної відповідальності.

«Відсоткова філантропія впроваджує дієві державні механізми підтримки для неприбуткових організацій. Вона забезпечує реальні фінансові підвалини становлення громадянського суспільства. Вона може стати суттєвим кроком до формування системи соціального партнерства, а також до проведення децентралізації сфери соціальних послуг», – вважає Олександр Максимчук, президент Асоціації благодійників України.

Недавно пан Олександр ініціював створення робочої групи із запровадження відсоткової філантропії. Заплановано розробку відповідного проекту закону, інформаційна кампанія щодо нового механізму. До робочої групи запрошують долучатися всіх зацікавлених.

Уперше законопроект про відсоткову філантропію в Україні з’явився у 2009 році. Після прийняття нового Податкового кодексу експерти кажуть, що його потрібно допрацювати і вже потім подавати до парламенту. Саме цей документ має стати відправною точкою для робочої групи.

Якій НУО платник податку захоче передати свій відсоток?

Насамперед потенційні благодійники мають знати якісь громадські організації. Успіх фандрайзингу суттєво залежатиме від маркетингових і комунікаційних навичок організації.

У дослідженні NIOK вказано такі критерії успіху для НУО: рід зайнятості (перевагу мають охорона здоров’я, захист тварин, освіта), місце роботи (столиця чи містечко, село; кількість населення і рівень доходів).

Коло організацій-отримувачів фінансування, як правило, обмежується. В Україні – це ті, котрі внесені до Реєстру неприбуткових організацій, що не мають заборгованостей перед державою і працюють на території України не менше року. За проектом закону від 2009 року, ряд організацій не мали б права на податкові відрахування, а саме: органи державної влади та місцевого самоврядування, житлово-будівельні кооперативи, ОСББ, політичні партії, пенсійний фонд та фонди соціального страхування, кредитні та професійні спілки, а також асоціації чи інші добровільні об’єднання юридичних осіб.

Практика показує, що відсоткова філантропія не стає основним чи найбільшим джерелом фінансування, а лиш додатковим. В Угорщині механізм забезпечив менше одного відсотка доходу громадського сектору.

Як реально відсоткова благодійність позначається на традиційній благодійності і третьому секторі загалом?

Існує думка, що практика відсоткових відрахувань затьмарює інші форми доброчинності. У деяких країнах зменшилися податкові пільги та підтримка звичайної благодійності після запровадження відсоткової філантропії.

«Те, що в Угорщині зняли податкові пільги через % філантропію, було умовою торгу між владою та НУО. Крім того, вони ввели % принцип ще для церковних організацій та для урядових проектів. Найважливіше, що % філантропія навпаки стимулювала звичайну благодійність, хоч і без пільг, тому що люди почали практикувати навичку давати на суспільні потреби. Це важливий довготривалий ефект. Людина стає учасником процесу розподілу державного бюджету, що значно стимулює громадянську активність та громадянське суспільство.

Негативним же в даній нормі є те, що отримують кошти ті організації, які мають можливість вести широку комунікаційну кампанію, хоча на другому місці – це організації місцевого рівня, невеликі. Такожзавдяки такій нормі можна задовольнити “жагу” декого контролювати та вчити сектор НУО як жити. Тому що дану пільгу (отримання %) отримують організації, які жорстко контролює держава. Хоча в нашій країні, де корупція в отриманні будь-якого держфінансування, де існує адмінправо та тіньова система виплат, – дана норма практично неможлива», – зауважила Громадському Простору Світлана Куц.

Викликає дискусії те, що НУО не знають імен своїх благодійників, відправники залишаються анонімними. Ця обставина ускладнює роботу організації з потенційними жертводавцями. В Угорщині дослідження показали, що багато тих, хто користується правом передати відсоток на філантропію, займалися благодійністю і до того. Тому експерти вважають завчасно стверджувати, що індивідуальних внесків на благодійність стало більше завдяки відсотковій філантропії.

Дискусія “за” чи “проти” поставить НУО перед вибором обмеженого фінансового результату відсоткової філантропії в обмін на ймовірний нематеріальний ефект, як-от впізнаваність і довіра серед громадян.

Механізм ризикує бути нестабільним, адже громадяни тільки за бажанням робитимуть відрахування на користь третього сектору (у Словаччині та Угорщині відрахування роблять до 40% громадян). З іншого боку, для численних малих організацій, які з труднощами вибивають гранти іноземних донорів чи державне фінансування, – це може стати шансом.

А як вважаєте Ви? – У Фейсбук триває опитування “Чи стане відсоткова філантропія ефективним механізмом підтримки та розвитку НУО?”

Автор – Ірина Салій

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

ЄС + Україна, Грузія та Молдова: громадські організації пропонують новий формат діалогу

Неформальна освіта в Україні: пропозиція велика, але люди часто вибирають не вчитися

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва