Реєстрація


Блокування російських соцмереж – коментарі від IT і медіа експертів

З огляду на активну дискусію щодо указу Президента, яким в дію вводять рішення РНБО щодо заборони роботи в Україні популярних російських соціальних мереж (і не тільки) , а також контраверсійні ...

соцмережі
Блокування російських соцмереж – коментарі від IT і медіа експертів

З огляду на активну дискусію щодо указу Президента, яким в дію вводять рішення РНБО щодо заборони роботи в Україні популярних російських соціальних мереж (і не тільки) , а також контраверсійні позиції і заклики  міжнародних правозахисних організацій, зокрема HRW, скасувати цю заборону – Громадський Простір запитав думки IT і медіа експертів, чи це рішення правильне, чи все ще вчасне та дієве в українських реаліях.

М.ГоркушаМихайло Горкуша, голова Аналітичного центру “Інтернет-право ЮА”

На мій погляд, соціальна мережа, в першу чергу, є лише каналом комунікації, а відслідковування контенту, який до вподоби кожному – справа особиста.

Перша думка, яка прийшла після новини про блокування – “цікавий” контент, від якого Україна блокує перераховані веб-сервіси, просто з’явиться в незаблокованих соціальних мережах. Можливо, в інших мережах більш оперативно реагують на заявки користувачів щодо блокування “несприятливого” контенту, але ми також бачимо, як цією заявною процедурою користуються звичайні політичні опоненти всередині Україні, і це за ситуації, коли жоден з них не призиває до злочинів проти державності, etc.

В такому випадку весь процес перейде від обмежень – до змагання із кількості заявок на блокування поміж різними спільнотами-прихильниками того чи іншого контенту.

Тим паче, ми ж знаємо спеціфіку Інтернет-коритувачів: блокування – привід кожному знайти спосіб обходу цього самого блокування, а не перевчитись на використання інших сервісів.

Єдине, що точно радує – перехід на альтернативні поштові сервіси державних службовців. Більш того, однозначно не буде радувати зміна поштової скриньки з “.ru” на “.com”. На моє глибоке переконання державні службовці повинні користуватись службовим доменом “gov.ua” абсолютно у всіх “веб-справах”, а от вже на чому буде побудована ця система – справа адміністратора, якого і потрібно контролювати у використанні ІТ-рішень, на базі яких він розгортатиме внутрішнню мережу кожного державного органу.

P.S. Для тих, хто хоче почувати себе спокійно у веб-спілкуванні – користуйтесь Telegram або Signal. Але, якщо хтось захоче отримати часточку вашої персональної інформації – він її отримає у будь-якому разі, будьте певні ) 

 

Н.ЗубарНаталія Зубар, Голова правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»

Тут треба говорити про 2 аспекти: безпековий та економічний. Власне, обидва є складовими інформаційної, кібернетичної та економічної безпеки України. Мало відомо, що у Російській Федерації діє законодавство, яке вимагає від усіх провайдерів Інтернет послуг, а також від провайдерів Інтернет сервісів, що передбачають певні записи про користувачів, такі як соцмережі або будь-які членські сайти, навіть включно з ігровими сайтами, – власники таких ресурсів мають встановити в себе спеціальне обладнання для дублювання трафіку.  Це сервер або жорсткий диск, який просто паралельно записує весь трафік, який проходить через сервер – і ця інформація автоматично передається в ФСБ.

Останні законодавчі новації були внесені в кінці 2015 року, а з 2016 року  копіювання всього трафіку і даних про користувачів  відбувається вже згідно законів РФ автоматично. Тобто, будь-що, що проходить через сайти, сервіси соцмереж, сервери яких розташовані на території РФ – і є суб’єктами, на які поширюється законодавство РФ, повністю і цілком ця інформація, яка через них проходить, передається в ФСБ.

Якого типу інформацію, важливу з точки зору безпеки, залишають користувачі соцмереж? Передовсім, це дані, де вони розташовані або геолокація, координати записуються в фотографіях, передаються через  адресу, з якої заходить людина (IP адреса). Але більш цікаво, що передаються всі зв’язки людини в цій соцмережі: з ким людина, користувач соціальної мережі, колись переписувалась, чи хто лайкав, поширював її пости, членом яких групах вона є і так далі…  Таким чином, автоматично, за допомогою програмного забезпечення, будуються графи, які показують так звану соцмережу конкретної людини або групи людей, і дані – те, з ким ти взаємодієш, теж стають відомі ФСБ, незалежно хочеш того чи ні.

У принципі, користувачі з України не надавали в жодному вигляді прав цим російським мережам слідкувати за собою. Користувачі Вконтакте, Однокласніков, Мейлру – вони, по суті, передавали дані про своє місцезнаходження, свої звички… Бо теж легко можна вирахувати – коли ти встаєш, коли лягаєш, коли людина активна і не активна. І все це робиться за допомогою програмного забезпечення за долі секунди, така інформація передається про тебе і твої контакти.

В умовах війни, безумовно, це є величезна загроза, бо таким чином можна вираховувати і розташування військових одиниць, і пересування військових одиниць, військової  техінки. У нас на сайті maidan.org.ua/  є стаття Чому за любов до Вконтакте наші бійці платять життямможете почитати

Це є абсолютно необхідний захід з блокування соцмереж – і я дуже рада, що він нарешті стався.

Другий аспект – економічний. Справа в тому, що російські Інтернет сервіси уже давно монополізували ринок Інтернет-послуг: карти, мейли, погода і багато інших сервісів – в основному, російські.

І власне – саме наші користувачі оплачували різним чином діяльність цих російських підприємств. Це величезний бізнес зараз – через рекламу, через різного роду сервіси, ті, що на платній основі. Один з таких сервісів -профайлинг або створення образу покупця, чи користувача, аби оптимальним чином продавати їм товар або створювати політичні меседжі, тобто впливати на політичні вподобання або рішення.

Ця монополізація також не давала розвиватися вітчизняному IT сектору, вітчизняним програмістам. У нас, на жаль, абсолютна більшість фахівців працювала на експорт –  і той експорт був, в основному, російським. Тепер забороною цих сервісів, а тут йдеться не лише про соцмережі, а також про бухгалтерські програми, антивіруси і так далі –  відкривається величезне вікно можливостей для української  ІТ-індустрії – для того, щоб створити українські якісні, дешеві і заточені на наш ринок продукти. Я дуже сподіваюся, що це скоро станеться.

 

Ю.АнтощукЮрій Антощук, голова Фонду “Об’єднання” (Херсон) і регіональний рецензент карт Google

Тема блокування соціальних мереж має багато шарів, які вартують окремого розгляду. Як на мене, ця заборона – це ні добре, ні погано. Нехай кожен сам для себе вирішує – зрада це чи перемога. Однак, таке дуалістичне мислення – це не прерогатива толерантного суспільства, тому що в такому випадку ти або друг, або ворог – і іншого не дано.

Існує думка, що це знизить вплив проросійських сил на українців. Але, мені здається, це теж не зовсім так. Кілька років тому, перед нашими президентськими виборами, до мене в Фейсбуці звернулося одне агентство з пропозицією платити за кожен зроблений в моєму профілі пост, який би завуальовано спонукав моїх друзів замислюватися про перспективність того чи іншого кандидата в президенти. За кожен пост і коментар під ним мені пропонувалася певна сума грошей. Хіба такий формат не є небезпечним? Адже соціальні мережі несуть рекомендаційний характер від друзів – і відповідно такий матеріал більше сприймається з довірою. Останні дослідження говорять, що репостам в соцмережах навіть довіряють більше, ніж просто опублікованим матеріалам.

Це я до того, що, якщо є завдання схиляти маси до певної думки, або ж вербувати кого-небудь, завжди знайдуться альтернативні способи. І заборона або не заборона певних ресурсів тут не допоможе. Та й методів обходу цих заборон теж маса, ними вже весь Інтернет рясніє.

Введення цензури – це не завжди добре. І єдиний метод боротьби з пропагандою, з фейками, як я бачу, – це розвиток критичного мислення. Facebook і Google сказали, що боротимуться з фейками, позначаючи ті чи інші статті/пости певними маркерами, проте вони ж і роблять упор у своїх інструкціях, що єдиний спосіб розпізнати фейк це чи ні – критичне аналітичне мислення. Ніхто крім нас самих не вирішить, що правда, а що брехня. І навіть якщо всі ЗМІ навколо будуть говорити одне, завжди знайдуться ті, у кого своя особлива думка. І це не говорить про те, що вони погані або хороші. Світ не чорно-білий. Про це говорити можна дуже довго, це питання етики, моралі і відносин – як особистісних так і міжкультурних.

Якщо ВКонтакте несе національну загрозу, що ж, з урахуванням того, скільки мільйонів українців там сидять, ОК. Але більш дієвий спосіб (і, можливо, більш дорогий) це розвиток критичного мислення у молоді. Наприклад, ось в деяких американських школах проводяться подібні уроки, чому ж у нас цього не зробити на всеукраїнському рівні? А може тому, що критичне мислення не завжди вигідне владі? Адже люди в такому випадку будуть ставити під сумнів все – як новини з ВКонтакте, так і новини, які подаються в українських медіа ресурсах. Тому простіше щось заборонити.

Тут ще багато питань, які варто було б підняти, але особисто для мене, як я вже сказав, заборона – це ні добре, ні погано.

 

773717_561679487194669_61346419_oДмитро Малюта,  веб-розробник, координатор соціальних проектів

Безумовно перемога. Частина людей буде змушена перейти на Фейсбук, де вища якість оточення – і їм доведеться рости над собою. Інша частина навчиться обходити блокування і хоча б в технічному плані виросте над собою. І те, і те – перемога.
А ще це велика перемога з точки зору дорослішання української влади. Це дуже сильний крок і це дуже непростий крок. І це перемога, що влада прийняла таке сильне рішення.

 

 

 

Фото взято з Фейсбук сторінок експертів

До теми

Human Rights Watch закликає скасувати заборону російських сайтів

Україна забороняє на своїй території російські соцмережі “ВКонтакте”, “Однокласники”

 


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

У Києві відкрито виставку з нагоди Всесвітнього дня гуманітарної допомоги

Суспільному мовленню бути? У Харкові пройшла дискусія «Громадські ЗМІ в Чехії – корисний досвід для України?»

Ольга Сало: хочеться, щоб Музей Революції Гідності надихав людей на щоденну принциповість

Prostir Talks: децентралізація, інструменти громадської участі, практичні кейси

"Дещо спільне": відкрито фотовиставку про дружбу між культурами та релігіями

Рабство нового покоління: чи стосується це мене?