А. Герус про культурні реформи: це не менш важливо, ніж ліки

Українське суспільство звикло "латати діри", але завжди є традиційні теми, яким приділяється дуже мало уваги, наприклад, культура. Здається, що такі теми не потребують зараз нагального вирішення, але ...

jo3

Любов Єремічева

Українське суспільство звикло “латати діри”, але завжди є традиційні теми, яким приділяється дуже мало уваги, наприклад, культура. Здається, що такі теми не потребують зараз нагального вирішення, але насправді це є основа наших цінностей. Можливо, якби ми вчасно почали утверджувати певні цінності, то й не було б війни і сепаратизму. Тож наскільки зараз приділяється увага владою і громадськістю таким непопулярним темам, як культура, екологія тощо? У контексті проведення реформ на це питання відповіла Громадському простору Альона Герус – координаторка Центру підтримки реформ.

– Влада працює кожен в межах своєї компетенції. В нас є аж цілий міністр культури, який має опікуватися цією сферою культури. Проте наскільки він компетентний і приділяє увагу своїй сфері, якою він опікується, це вже інше питання, це треба більше запитувати саме в тих спеціалістів, які в цій сфері працюють. Якщо говорити про громадськість і громадський експертів, то тут знову ж треба повернутися до того питання, в якому форматі громадськість, яка опікується культурою, готова пропонувати пропозиції щодо реформування і змін. Зазвичай, це такі творчі люди, в яких політ творчої думки і їм важко оформити пропозицію в нормативно-правові акти, в цілісну концепцію зміни якоїсь системи. Тобто зараз йде обговорення стратегії культури 2025, якщо я не помиляюсь в назві, і ось саме в цьому документі якимось чином вже простежується структурована ідея того, як би мала виглядати сфера культури.

Насправді, в нас таких сфер, яким мало приділяється уваги в такому глобальному контексті, я б сказала, багато, і вони дуже важливі. Зокрема, якщо говорити про сферу охорони здоров’я, то в нас більше приділяється увага закупівлям. Але закупівлі – це малесенька частинка самої сфери охорони здоров’я. Менше приділяється уваги якості надання послуг, адмініструванню закладів охорони здоров’я і так далі.

Людина без освіти хворіє більше

Якщо говорити про сферу освіти, то я б сказала, що цю тему так випадково забули. Тобто в нас ніби йшли чутки – говорили про реформування вищої освіти, був розроблений відповідний закон, зараз обговорюється закон про освіту взагалі в комплексі, але насправді комплексного бачення про те, як би мала виглядати початкова освіта, середня освіта, базова взагалі освіта, яка забезпечує те, про що ви сказали – розуміння, цінності мала би людині прищеплювати якісь, підвищувати її базове розуміння того, як світ цей сформований, хто правий, хто не правий, як це аналізувати, що добре, що погано… Це все насправді в школі – від першого до одинадцятого класу, це школа. Через те, що школа програє конкуренцію телевізору – це, напевне, проблема, і цією темою мало хто опікується. Інше питання – ось ми, наприклад, говоримо про тендерні закупівлі в закладах охорони здоров’я, ліки, що це велика проблема, там багато крадуть, але чомусь громадськість мовчить про те, що є закупівля книг, і вже завершується перший семестр 2015 року, а книги в школу так і не поступили, підручники. А це не менш важливо, ніж ліки. Людина без освіти хворіє більше. Багато соціологічних досліджень доводять, що чим менш освічена людина, тим більше вона має соціальних хвороб. Ось це такі важливі питання.

Потім у нас є така тема, в яку, напевно, мало хто заглибився, це питання соціальних пільг. Зараз ми говоримо про субсидії, що вони легше надаються, але є дуже багато цих пільг – вони, переважно, надаються не адресно. І ми, кожен із нас, кожен українець зі своєї кишені платить за те, щоб якийсь певний громадянин міг отримати певну якусь соціальну пільгу, не зрозуміло чому і нащо, і чи справді він має це платити. Тому питань вистачає, чому їм не приділяється увага..? Питання з двох сторін – якщо брати зі сторони влади, це те, що міністри не завжди є лідерами своїх галузей, а якщо зі сторони громадськості – те, що громадськість не хоче глибоко розбиратися в цих питаннях.

Більше у цьому відео:

 

Відео у списку відтворення.


Тематика публікації:                      

Останні публікації цього розділу:

Міжнародний тиждень Еразмус+ в Україні: партнерство, можливості, стратегування

Міст порозуміння: як в Україні починається діалог влади і громадян?

Вшосте відзначено переможців Національного рейтингу благодійників

«Сідайте за кермо!»: поради Аліни Бочарнікової щодо ГО соцпідприємництва

Кшиштоф Становський: Громадський сектор має шанси бути тим, хто “замовляє музику” в Україні

Перетворення в громадах можливі через дієві місцеві практики та партнерства