1% на суспільне благо зробив громадський сектор Польщі публічним

Агата Томашевська, керівник програм Форуму польських донорів, розповідає про форми співробітництва влади і НУО, новий закон про збір пожертвувань і практику 1% на суспільне благо. Днями Агата ...

Agata Tomaševskaja

Громадський Простір

Агата Томашевська, керівник програм Форуму польських донорів, розповідає про форми співробітництва влади і НУО, новий закон про збір пожертвувань і практику 1% на суспільне благо.

Днями Агата Томашевська відвідала V конференцію Українського форуму благодійників, де виступила з рядом презентацій.

Для польських НУО майданчиком роботи з владою є Рада з питань діяльності для загального блага. Це дорадчий орган при міністерстві соціального захисту. До складу Ради входить 5 представників державних органів, 5 представників місцевих органів влади, 10 представників НУО.

У Сеймі є парламентська група з питань неурядових організацій і парламентський підкомітет співпраці з НУО.

З ініціативи президента збирається Форум публічних дебатів, в якому беруть участь громадські організації. На Форумі розробляють пропозиції змін до законодавства, у тому числі того, що стосується громадського життя.

Це звучить неможливо на фоні подій в Україні із захопленням громадських рад при міністерствах і використання НУО для піару влади.

Для реального діалогу влади і НУО важлива і політична воля, і спроможність НУО, і гласність роботи дорадчих органів, контроль з боку суспільства – вважає Агата Томашевська.

Польська експертка зауважує, що публічні дебати влади і громадськості – це результат впливу Європейського Союзу.

Недавно в Україні звучали ідеї щодо запровадження так званої .. У Польщі така практика вже дев’ятий рік поспіль. Кожного року кількість осіб, які користуються правом передати відсоток на суспільно корисні справи, зростає. У 2010 році таких було 33%.

Принагідно ми запитували у Агати Томашевської, як вона оцінює цей механізм. Цікаво, що польська гостя не одразу зрозуміла, що мається на увазі, а потім сказала, що не вважає такий механізм філантропією… 

«Філантропія – це коли Ви даєте своє, а податки – те, що належить державі. Це не філантропія, але часто сприймається людьми як філантропія. Коли вони віддають цей 1% з податку, вони забувають про будь-які інші форми активності і участі у філантропії. Це погана сторона. Хороша сторона – організації справді стають публічними, активними у медіа… популярнішими у суспільстві. Але все ще є організації, які представлені у медіа завдяки знаменитостям, причетним до їхньої роботи. У Польщі є приватні фонди, фінансовані приватними медіа. Такі фонди дуже часто представлені у медіа. Отже, цей механізм не дав багато малим і локальним організаціям. Але сектор сам по собі став більш популярним.

Найбільше від 1% отримують організації, які працюють для дітей, хворих людей, пов’язані з соціальними проблемами. По-друге, ті, які мають селебрітіс, які роблять їм промоцію. Третє і це є небезпекою 1%-механізму – фонди, що є по суті рахунком приватних осіб, які не розподіляють кошти… 1% має перераховуватися на публічне благо, а не приватне», – розповіла в інтерв’ю Громадському Простору Агата Томашевська.

На думку експертки, важливо тестувати такі практичні механізми і вивчати їхні наслідки. Але культуру філантропії, впевнена вона, законодавчими приписами не нав’яжеш, а потрібно впроваджувати через виховання і освіту.

«Хоча йдеться про неурядовий сектор, але багато ресурсів отримується від уряду, місцевої влади. Є гранти від ЄС, членські внески. Філантропія – важливе джерело, але не єдине», – сказала Агата Томашевська.

У 2008 році Форум польських донорів ініціював обговорення нового закону про публічний збір пожертв. Чинний закон мав обмеження і давав простір для широких інтерпретацій органам влади, що оберталося зарегульованістю сфери.

Здобутком кампанії стало те, що оприлюднення організацією свого банківського рахунку тепер не вважається публічним збиранням пожертвувань. Але загальне обговорення закону триває до сьогодні.

Одна з ключових вимог – скасування дозволу від державних органів на оголошення публічного збору пожертвувань неурядовою організацією. Натомість організації мають просто інформувати де, коли і на що збирають пожертвування. Прийняття закону очікують у 2013 році. 

«Також ми дискутуємо про податки, які магазини сплачують, роздаючи їжу бідним людям. Це не працюватиме добре, якщо ти віддаєш безкоштовно щось і платиш за це податок. Також про оподаткування стипендій та індивідуальної допомоги. Наразі не оподатковується сума 4 тисячі злотих на стипендії, ми хочемо збільшити цю суму», – розповіла Агата Томашевська.

Автор: Ірина Салій


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

"Якщо не працювати з культурою, то є сусідні держави, які б хотіли з нею попрацювати" — Яна Бойцова

Юлія Соловйова: мотивацією має бути бажання жити під синьо-жовтим стягом

Олександра Матвійчук: громадяни, які усвідомлюють свою роль — величезна рушійна сила

Юлія Євпак: еліта — завжди актив, вона та, хто рятує країну, коли зле

Волонтер Михайло Шелеп: менші збори в меншому колі людей — ефективніші

Ініціативи Степаня: залучаємо можливості, які дають поштовх діяти та змінювати життя молоді на краще