К. Плеснер: Європейській спільноті потрібно підтримати Росію у можливості дбати про свої ресурси іншим шляхом, ніж війна
Олена Ганцяк-Каськів та Карл Плеснер – щойно повернулися зі звільнених міст Сходу України, де вони за допомогою технік ненасильницького спілкування будували діалог між людьми з протилежними ...
Додано:
Любов Єремічева
Олена Ганцяк-Каськів та Карл Плеснер – щойно повернулися зі звільнених міст Сходу України, де вони за допомогою технік ненасильницького спілкування будували діалог між людьми з протилежними (полярними) поглядами на життя в Україні.
Олена, українка з Києва – ініціатор Українського центру ненасильницького спілкування і примирення “Простір гідності”, спеціаліст у сфері стратегічного менеджменту і комунікації.Карл(Carl Plesner), датчанин – міжнародний сертифікований тренер з ненасильницького спілкування, фахівець у сфері відновлювального правосуддя, спеціаліст із переговорної діяльності та відновлення суспільства після насильства; працює у Данії з поліцією, а також у Норвегії, Польщі, Індії, Ізраїлі, Палестині та інших країнах. З перших тижнів Євромайдану на волонтерських засадах надавав психологічну відновлювальну та переговорну допомогу учасникам протестів з обох сторін барикад, праця тривала під час протистояння та після завершення. Карл на запрошення українських колег кожного місяця буває в Україні – працює у Києві, Львові, Харкові, Слов’янську, Краматорську та інших містах з різними групами, зокрема з евакуйованими із територій АТО, біженцями, учасниками бойових дій, психологами, соціальними працівниками та педагогами, військовими і медичними капеланами, підприємцями, волонтерськими групами. Головні зусилля в роботі спрямовані на примирення і відновлення довіри та гідності між людьми і громадами після насильницьких конфліктів. Разом з українськими колегами Карл створює в Україні центр Ненасильницького спілкування та примирення “Простір Гідності”. Ми розпитали Олену та Карла про враження від поїздки на Схід та яким вони бачать подальший розвиток України.
Ви щойно повернулися з визволених міст Сходу, які у Вас враження залишилися?
Карл: Я відчуваю, що ті люди, які мають проросійські погляди і ті, які мають європейські погляди, між собою дуже різняться. А ще більшу полярність вони мають із населенням Західної України, послуговуючись роками сформованим образом “ворога”. І саме тому в Україні сьогодні критично постала потреба налагодження діалогу. Існують методології, що виявили свою дієвість у налагодженні порозуміння та вирішенні конфліктів у світі. Ми також ефективно провели діалоги на майданчику “Майдан-Беркут” після ескалації насильства, коли люди різних поглядів з дуже упередженим ставленням одні до одних, спілкуються між собою за цією методикою. І ми хочемо щось подібне робити для Сходу і Заходу для того, щоб на прикладі цих випадків відновлення порозуміння, довіри і гідності, люди різних сторін конфлікту бачили одне в одному, перш за все, людяність, гідність і ті речі, які людей об’єднують.І це – можливо. І тоді, коли вже відбувається цей контакт, малоймовірно, що ці люди будуть між собою ворогувати. Саме так сталося між учасниками примирення “Беркут-Майдан” на початку весни 2014 і це дуже посприяло їхній спільній службі в АТО, а також упорядкуванню життя у своїх громадах після повернення додому.
Чому були присвячені Ваші тренінги?
Карл:Я та мої колеги із Центру “Простір гідності” працювали у Слов’янську і Краматорську з громадами міст, з різними професійними спільнотами, з батальйонами АТО. Презентації і тренінги проводилися для місцевих психологів, волонтерів, освітян, керівництва шкіл, підприємців, місцевих медіаторів, бійців АТО. Зокрема, ми робили тренінг у Донецькій торгово-промисловій палаті.
Тобто Ви займалися налагодженням діалогу?
Олена: Ми представляли цю тему, з точки зору її практичного втілення – не просто теорії, а на конкретних прикладах. У нас у кожній групі завжди були учасники з полярними поглядами. Не було однорідних груп, учасники між собою намагалися посваритися, і це було добре, адже у нас завжди був приклад і нагода одразу їх помирити. Тобто, ми створювали ґрунт для того, щоб цей діалог відбувся. Зазвичай, діалог сам по собі не стається швидко. Тому дуже важливо, аби професіонали допомагали людям під час таких зустрічей, навчаючи мови діалогу. Ми цю мову пропонуємо. Тут важливо, що немає узалежнення від вчителів, бо не потрібно звіряти з ними результати чи звертатися ще за новою порцією добрих порад. Володіти технікою ненасильницького спілкування не складно, якщо маєш добру волю. Це – як навчитися певної мови задля покращення життя і та мова сама удосконалюється з практикою, поширюючись серед людей. Перші плоди цієї праці приходять дуже швидко і мають надзвичайно потужну і будуючу силу – розуміти інших, бути зрозумілими, що природно відновлює довіру, гідність і неодмінно спонукає до співпраці.
Карл: Загальне враження датчан однозначне : Україна несправедливо потерпає від агресії політики Кремля, це війна, яка без сумнівів ведеться Росією. Підтримка, співпереживання і співчуття українським громадянам у цій ситуації з боку датчан надзвичайно великі.Чи можна усю цю складну ситуацію вирішити за допомогою діалогу, а не війни?Олена: За допомогою діалогу, порозуміння можна зміцнитися і покращити те, що залежить від нас – народу країни. Це те, що ми, власне, і робимо крок-за-кроком.Карл: Відповідь зводиться до одного речення: якщо люди хочуть побудувати мир, це можна зробити лише через діалог.Чи можливо побудувати в Україні однорідне суспільство, без полярності і протистоянь?Карл: Україна має дуже високий потенціал стати країною з дуже сильною спільнотою, об’єднаною як один народ. Для того, щоб це відбулося, щоб було, як ви сказали, однорідне згуртоване суспільство, потрібно докласти не менше зусиль, ніж для війни. Це дуже непростий процес, але це єдиний шлях.Чи зможе Україна стати гідною в Європейській спільноті державою?
Карл:Я не маю жодного сумніву, що Україна може стати дуже гідним членом Європейського співтовариства, зі своєю гідністю, духовністю, з усією своєю ідентичністю. І для цього потрібно не лише, щоб Україна була більше об’єднана… Європейській спільноті та Америці також потрібно зробити багато кроків, щоб підтримати Росію у здобутті своєї гідності, ідентичності та можливості дбати про свої ресурси іншим шляхом, ніж війна.
Дуже свіжа ідея…
Карл: Я б ще хотів додати. Я також вірю, що Україна гідна членства в Європейському співтоваристві не лише через свої ресурси, а через свою особливу духовність. Україна може зробити внесок – це те, що я тут побачив – у розвиток європейських країн своїм духовним потенціалом. Ресурсним і духовним…
