Реєстрація


Як зареєструвати громадську організацію: 5 простих кроків

УВАГА. Інтерв'ю записано 2 роки тому. Врахуйте, що за 2 роки вже могли відбутися зміни в процедурі та документах  Період під час та після Майдану, довгі місяці війни спонукали багатьох людей ...

Анастасія_Шимчук
Як зареєструвати громадську організацію: 5 простих кроків

УВАГА. Інтерв’ю записано 2 роки тому. Врахуйте, що за 2 роки вже могли відбутися зміни в процедурі та документах 

Період під час та після Майдану, довгі місяці війни спонукали багатьох людей включитися в громадську діяльність. Чимало активістів вже зареєстрували свої ініціативи, проте є й ті, які вперше зіштовхнулися не тільки із труднощами реєстраційного процесу, але й самим розумінням специфіки роботи “третього сектору”. Для того, щоб полегшити життя новачкам громадського сектору, Громадський простір розпитав у Анастасії Шимчук, менеджерки Проекту USAID “Громадяни в дії” Українського незалежного центру політичних досліджень про прості та ефективні кроки на шляху до реєстрації вашої організації.

Г.П. Анастасіє, ми знаємо, що після Майдану виникло дуже багато нових громадських, волонтерських ініціатив – часом, вони реєструються, а іноді не вистачає сміливості взятися за цю бюрократичну процедуру – це відлякує, особливо, коли не знаєш, куди звернутися за порадами… Чи можете назвати кілька простих кроків – з чого почати громадській ініціативі, яка хоче стати громадською організацією?

Не так страшно зареєструвати громадську організацію, як прочитати Закон про громадське об’єднання

Анастасія: Не так страшно зареєструвати громадську організацію, як прочитати Закон про громадське об’єднання. Я часто зустрічаюся з такою тезою, що це складна, довга процедура, люди бояться реєструвати свої громадські ініціативи в громадські організації, в першу чергу, через те, що вони не знають як це зробити. Насправді це не складно - зареєструвати громадську організацію сьогодні можна за п’ять кроків і за тиждень часу. Звичайно, це якщо нічого не порушується. Ми доходимо до такої практики, коли реєстратори мають вже напрацьовану, набиту руку. Тому ми розробили такий коротенький алгоритм, навіть видали кишенькову брошурку, яку ховаєш в кишеню, приходиш до реєстратора – як за п’ять простих кроків зареєструвати громадську організацію. Фактично, перше і найнеобхідніше – провести установчі збори. Для цього треба мінімум двоє людей, не обов’язково троє, п’ятеро і так далі – достатньо двох людей, щоб зареєструвати громадську організацію, яка працює на всій території України, яка виконує будь-яке завдання, необмежена в статутній діяльності…

Г.П. Можливо, не всі люди, які нас бачать і читають, розуміють, що таке установчі збори і це теж може бути відлякуючим терміном.

Якщо ми з вами хочемо зареєструвати громадську організацію, нас двох загалом достатньо

Анастасія: Добре, тоді давайте із початку. Якщо ми з вами хочемо зареєструвати громадську організацію, нас двох загалом достатньо. Ми повинні бути повнолітніми особами. Ми можемо зареєструвати і громадську спілку, якщо ми є юридичними особами, але щоб спростити наше розуміння про громадське об’єднання, достатньо двох фізичних осіб, двох людей для того, щоб зареєструвати громадську організацію сьогодні в Україні. Вона буде діяти на всій території, не має якихось обмежень регіональних, реєструється будь-де і легко змінює місце знаходження, тобто вона не прив’язана до конкретного місця діяльності. Засновниками громадської організації мають бути дві людини, повнолітні, і не обов’язково громадяни України. Це можуть бути як іноземці, так і особи без громадянства, якщо вони на законних підставах тут перебувають. Тобто якщо ми тут захочемо створити гарну за діяльністю громадську організацію, але в нас є хороші друзі, які живуть, наприклад, в Польщі, ми можемо її створити разом з ними. Я проживаю в Україні, моя подруга в Польщі і ми створюємо ГО. Перший наш крок – це установчі збори. Ми збираємося, голосуємо за створення цієї організації, визначаємо її назву, визначаємо її основні ідеї, цілі, завдання, затверджуємо статут, визначаємо керівні органи.

Громадська організація може працювати у формі юридичної особи і без такої форми. Якщо ми хочемо здійснювати діяльність, пов’язану з грошима, тобто мати рахунок у банку, мати печатку, отримувати кошти, витрачати кудись гроші від імені цієї організації, то нам потрібна юридична особа. Якщо ж в нас немає на меті операцій з грошима, – ми хочемо проводити мирні зібрання, ми хочемо організовувати зустрічі друзів, які, наприклад, люблять читати класику, або захоплюються мистецтвом і обговорюють стиль бароко, то нам не треба юридична особа. Ми можемо спокійно організовувати такі лекторії, публічні дискусії і так далі. Тобто в своїх правах громадська організація – що зі статусом юридичної особи, або без такого статусу фактично не відрізняються. Єдина різниця – можливість оперувати грошима. Отже, все це ми повинні з’яcувати для себе на перших установчих зборах – ми зустрілися, проголосували, визначили, хто ми є, що ми робимо, як називаємося, і тоді ми готуємо другий крок – пакет документів. Напевне, більш популярною є форма громадської організації зі статусом юридичної особи, тому я буду  говорити про неї. Для громадських організацій без статусу юридичної особи все набагато простіше, тому в будь-якому випадку це не буде ускладнюватися. Власне, другий крок – це пакет документів.

Пакет документів теж складається із п’яти документів. Він вичерпний і ніхто не може вимагати більше, розширювати. Перший – це протокол наших установчих зборів. Одразу скажу, всі документи є у нас на сайті – Українського незалежного центру політичних досліджень. Всі ці зразки можна завантажити і не хвилюватися, що ви щось забули додати.

Г.П. Якщо в двох словах, протокол – це про те, хто був, що прийняли?

Анастасія: Так, хто був, що вони проголосували, і обов’язково реєстр присутніх, тобто ще такий окремий аркуш з датою народження, з підписами, аби посвідчити, що особа справді повнолітня, зазначати дату народження. Підписують головуючий, секретар, якщо нас тільки двоє, цього достатньо – визначаємо, хто головуючий, хто секретар, підписуємо, голосуємо за рішення про ті всі, що ми говорили – як називаємося, хто ми такі, які наші цілі. Це є перший документ – протокол – фактично, підтвердження, що ці збори відбулися, коли і де.

Другий документ – це статут. Це найскладніший документ в підготовці. Про статут можна дуже багато говорити. У нас теж є зразки статутів. Модельного статуту не існує, тому що модельний – це затверджений якимось державним органом, а у випадку громадських організацій – структура керівних органів, їх підзвітність, робота – дуже різняться. Тому модельного статуту немає, але є статут, який ми вже апробували, багато разів реєстрували, він як конструктор – там можна додати щось своє, щось викинути…

Г.П. Але в кількох словах, що таке статут і що він має в собі містити?

Анастасія: Він має основні позиції: що це за така форма – що це громадська організація, вона є неприбутковою, кого вона об’єднує, як вона називається – українською, англійською, іншими мовами, територія її діяльності (зазвичай, це вся Україна, вона може бути обмежена), які права її членів, які в неї керівні органи, як вона отримує майно, що з нею відбувається у випадку ліквідації. Тобто ось такі пункти – це такий “гайдлан” життєдіяльності громадської організації – як живе організація, як вона приймає рішення. Деталі роботи організації вже ухвалюються внутрішніми документами.  Тобто статут – це такий більш рамковий, основоположний документ.

Г.П. Конституція?

Анастасія: Так, “конституція” громадської організації, абсолютно вірно. Отже, це другий документ. Статут подається в двох примірниках – коли ми підемо реєструвати, дамо фактично два примірники статуту. Один залишиться в реєструючого органу на пам’ять, один повернуть нам. Статут не треба ні прошивати, ні підписувати – треба просто роздрукувати, правильно оформити і подати, нам вже його повернуть прошитим, з печатками і так далі.

Третій документ – це відомості про керівні органи. Тобто кого ми обрали керівником. Ми можемо називати керівника по-різному – директором, виконавчим директором, президентом і так далі, головою, головою правління…

Г.П. Королем?

Анастасія: Імператором… Без проблем – закон не вимагає від нас якоїсь конкретної назви. Закон просто каже, що в громадської організації повинна бути така структура: найвищі органи правління, керівник та інші керівні органи. Найвищий орган управління – це загальні збори. Тут теж – ми можемо їх називати конференцією, з’їздом, як нам хочеться, але фактично – це загальні збори. Тобто є щось найвище – це всі члени, які визначають генеральні рішення – наприклад, якщо ми захотіли змінити назву, або змінити напрямки діяльності, змінити керівника, то це вирішує найвищий орган управління. Він збирається раз на якийсь період, наприклад, раз на два-три роки. Це все вже зазначається якраз в статуті. Керівник – це той, хто більш оперативний, він підписує документи, є обличчям, за ним можна ідентифікувати організацію, фактично, як і в будь-якої іншої організації має бути керівник, так само і в ГО. Інші органи управління – це вже ми самі визначаємо – треба нам правління, треба нам наглядова рада, треба нам контрольно-ревізійна комісія, це все не є обов’язковим. То ми як конструктор собі складаємо – можливо, нам треба якісь спеціальні комісії чи тимчасові органи….

Г.П. Вчена рада?

Анастасія: Так, все залежить від специфіки діяльності організації.

Г.П. Чи є якісь специфічні запобіжні заходи, покарання, якщо не виконуються якісь моменти статуту? До прикладу, збори не збираються більше двох років, а в статуті це прописано, чи є якийсь момент регулювання цього? 

Сьогодні держава практично не втручається в діяльність громадської організації

Анастасія: Фактично, сьогодні держава практично не втручається в діяльність громадської організації. Це на відповідальність засновників. Ми створили організацію, поклали на неї якісь цілі, якщо вона не працює, цілі не виконуються, – ну, не виконуються. Для держави ж ніякої втрати від цього немає.

Г.П. Сама організація може це відрегулювати?

Анастасія: Обов’язково в статуті має бути прописано, хто кому звітує і як я, як член, можу оскаржити рішення різних керівних органів. Очевидно, що є можливість і судового спору, тобто якщо, на мою думку, керівник порушує нашу “конституцію”, наш статут, і я не можу це з’ясувати  в рамках організації, але я впевнена, що там йде якась узурпація тощо, я можу подати до суду. Тоді там вже буде змагання сторін, буде з’ясуватися, хто правий, а хто ні. Але держава не втручається в діяльність громадської організації. Це на відповідальність засновників, на відповідальність керівників – ми самі можемо навести лад.

Г.П. Держава може втручатися, якщо ми проводимо якісь фінансові махінації…

Анастасія: Очевидно, якщо ми юридична особа, на нас покладається обов’язок здавати фінансові звіти в податковій,  якщо ми цього не робимо, на нас покладаються відповідні штрафні санкції. Але це єдиний, напевно, момент, коли держава так впливає на громадську організацію. Якщо ж ГО створюється без статусу юридичної особи, то фактично на неї неможливо вплинути.

Г.П. Тоді повертаємося до кроків, наступних документів… 

Анастасія: Так. Отже, ми проговорили, що це протокол, що це статут в двох примірниках, і це відомості про керівні органи – тобто кого і на яку посаду ми обрали. Четвертий документ не простий для заповнення, він потрібен тільки для ГО юридичної особи – це реєстраційна картка на проведення державної реєстрації форма 1. Якщо хтось реєстрував інші підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, фопів – себе як фізичну особу підприємця, обов’язково стикався із такою формою. Там треба заповнити багато клітинок – назву, місце знаходження, засновників… Теж в нас цей документ є. Але тут треба бути обережними – тому що він може постійно оновлюватися, держава, Міністерство юстиції додає якісь нові поля, тому треба завантажувати найбільш актуальну версію. Заповнювати треба тільки те, що стосується громадської організації. Умовно кажучи, ця форма – типова для всіх видів організаційно-правових форм – і для підприємницьких товариств, і для громадських організацій. Тому поля, які можуть побачити засновники і злякатися, до прикладу, статутний капітал, – для нас це не потрібно. Ми там прочерки ставимо чи нулі. У нас на сайті теж є зразок заповнення, заходьте, дивіться. П’ятий документ – це заява про створення, заповнюємо її і посвідчуємо у нотаріуса.

Г.П. Для цього є спеціальний бланк, форма?

Анастасія: Так, є форма, теж затверджена наказом Мінюсту, вона завантажується. Беремо на флешці, із паспортом приходимо до нотаріуса. Нотаріус на своєму бланку її видруковує, перевіряє, дивиться наші документи, наш паспорт, чи це справді ми, чи справді визначено в протоколі, що ми можемо подавати ці документи, і посвідчує таку заяву.

Г.П. Скільки коштує така послуга в нотаріуса?

Анастасія: Десь в районі 200-300 гривень.Загалом, реєстрація є безкоштовною, тобто засновники нічого не платять, ніякого державного мита, але нотаріус є платним.

Г.П. Це єдина послуга, за яку треба платити?

Анастасія: Так, фактично, єдина послуга, яка зараз є платною. Всі ці документи можна заповнити самостійно. Очевидно, якщо засновники дуже хвилюються, можуть звертатися до різних фірм, юристів. До нас теж можна звертатися за консультацією, у нас працює гаряча лінія.

Г.П. Можете її озвучити. 

Анастасія: Це УНЦПД, є телефон, щоправда, київський  (044) 227 54 20, до нас на фейсбук можна писати, на електронну пошту, ми намагаємось по мірі можливості одразу відповідати. Якщо електронна пошта, це може тривати до двох днів, телефоном – якщо консультанта немає на місці, ми просимо залишити мобільний номер, передзвонюємо. Але ми даємо консультації, ми не заповнюємо документи замість когось, ми можемо їх переглянути, підказати, що вірно, а що невірно. З мого досвіду, навіть засновники, які ніколи не мали досвіду роботи в громадському секторі можуть самостійно заповнити ці документи. Це нескладно. Це був такий другий крок, дуже важливий.

Третій крок – це якраз похід до нотаріуса для посвідчення цієї заяви, про яку ми щойно говорили. Четвертий крок – це подача документів. Документи подаються в управління юстиції. Не до державного реєстратора, наразі не в ці ЦНАПи, а поки що є так, що вони подаються до управління юстиції. Наприклад, у місті Києві – це районне управління юстиції, їх десять, в кожному районі є своє. Подаються туди документи, і через сім днів вони звідти забираються. Ще раз – ми подаємо п’ять документів і подати ми можемо як особисто, так і поштою. Якщо поштою, то ми радимо відправляти рекомендованим листом з описом вкладеного. На Укрпошті ви можете ознайомитися з такою послугою як опис вкладеного. Вам дають таких два невеличких листочки, ви заповнюєте які документи ви поклали в конверти, один залишається у вас, а один вкладається в конверт. Ви відправляєте рекомендованим і коли отримувач, працівник управління юстиції відкриває конверт, він точно бачить, що у вас був опис, що у вас цей листочок є, що пошта перевірила, і він вже не може сказати: “Ой, а ви не відправили якийсь документ” (якщо він кудись його не туди поклав і загубив). Але фактично ми не стикаємося із таким порушеннями. Можна відправляти поштою, але швидше, якщо ми принесемо в приймальний день вручну ці документи.

Г.П. Якщо я реєструю організацію умовно в Харкові, то мені треба посилати документи до найближчого управління, вірно? Чи це не принципово?

Зараз відсутній такий термін як юридична адреса. Тобто ми можемо обрати для себе будь-яке місце знаходження

Анастасія: По місцю, де ми реєструємо. Фактично, зараз відсутній такий термін як юридична адреса. Тобто ми можемо обрати для себе будь-яке місце знаходження. Як зрозуміти, куди ми відправляємо документи, в який саме орган юстиції? Ми повинні все ж таки визначити – а де знаходиться наша організація, так звана юридична адреса. Тобто куди державні органи можуть відправляти нам свою кореспонденцію, свої листи – вони не так часто будуть приходити, але така ніби офіційна адреса. Тобто ми зараз з вами знаходимося в офісі УНЦПД, це є наша поштова адреса. Ми змінюємо офіс – змінили минулого року, а перед тим ми ще кілька років тому змінили, ми не змінюємо нашу офіційну адресу, вона в нас знаходиться в Солом’янському районі, туди нам приходять офіційні листи. Це фактично квартира одного із засновників. А наш офіс може мігрувати. Тобто ми визначаємо для себе будь-яке зручне для нас місце.

Не потрібно ніяких договорів із ЖЕКом про оренду, дозволів інших людей – що ось вам дозволяють використати цю адресу для ГО, ви просто у формі вказуєте будь-яку зручну для вас адресу – ту, за якою буде жити, знаходитися, або працювати людина, яка зможе отримати лист для вас. Тобто якщо ви хочете, щоб це було місто Харків, відповідно вам треба відправляти ваші документи у Харківське районне або міське управління юстиції, але й ваша адреса буде у цьому місті, і туди ж будуть приходити ваші листи, і податкові звіти відповідно будуть підтягуватися під цю адресу. Умовно кажучи, якщо ви проживаєте в місті Києві, в Печерському районі, використовуйте цю адресу будь-якого дружнього офісу або квартиру, де ви проживаєте. Подаєте ці документи, відповідно ви далі контактуєте з Печерським районним управлінням юстиції, Печерською районною податковою, але потім ви можете переїхати в Рівне, в Луганськ, Тернопіль і продовжити там свою діяльність. Для цього вам не треба буде нічого змінювати, ви далі будете контактувати з державними органами Печерського району міста Києва, але ви можете спокійно бути де завгодно….

Г.П. Тобто я можу провести круглий стіл в Кіровограді і мені за це нічого не буде? 

Анастасія: Абсолютно. Це якраз є перевага нового закону – ми зареєстрували організацію в Києві або Білій Церкві, а працюємо, тобто фактично проводимо круглі столи, семінари, інші заходи на всій території України.

Г.П. Чудово. 

Через сім робочих днів ми маємо отримати на руки три документа

Анастасія: Що важливо знати про термін подачі документів – це ми повертаємося до кроку чотири. З моменту, коли ми провели установчі збори, тобто прийняли рішення про утворення організації, до моменту, коли ми подали документи, повинно пройти не більше шестидесяти днів. Тобто у нас є 60 днів для того, щоб підготувати документи, сходити до нотаріуса, подати їх. Якщо ми перебільшимо цей термін, наприклад, подамо через рік, наші документи не будуть розглядатися. Буде вважатися, що організація не утворена. У нас є фіксований термін – 60 днів, фактично два місяці, за яких ми повинні підготувати і зробити всі необхідні для нас дії, подати документи. Далі вони протягом тижня часу, точніше семи робочих днів, якщо ми говоримо про юридичну особу ГО, розглядаються управлінням юстиції. Якщо ми створюємо ГО без статусу юридичної особи, то цей термін складає 5 робочих днів. Через сім робочих днів ми маємо отримати на руки три документа – наш статут (ви пам’ятаєте, що ми подавали його в двох примірниках), тож один примірник нам повертається, це свідоцтво про реєстрацію нас як громадського об’єднання – тут треба не лякатися, воно буде у форматі А4, на звичайному білому листочку, з печатками, але він буде без усіляких відблисків, захистів, звичайний. Власне, це свідоцтво вам буде ніколи не потрібне, але хай буде. І найважливіший, третій документ, – це виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців (це якщо ви реєструєтесь як юридична особа). Цей документ якраз підтверджує, що ви є юридичною особою, що ви внесені в реєстр, що вас поставили на облік в податкову, пенсійний, статистику, тобто дуже важливий документ. Тобто ще раз – це статут, свідоцтво і виписка із єдиного державного реєстру. Оці три документи ви маєте через сім робочих днів забрати в реєстратора, якому принесли. З нашого досвіду, термін часом затягується. Буває так, що організація зробила якусь незначну помилку, але вона може тягнути за собою відмову або відповідь про необхідність доопрацювати документи. Тому ми радимо налагодити робочий контакт з управлінням юстиції, взяти в них робочий телефон, зателефонувати…

Г.П. Тому краще особисто нести документи, а не надсилати поштою?

Анастасія:  Документи треба подавати і не давати виправляти їх олівчиком, тому що так вам будуть їх повертати постійно. Тобто подайте їх!  Якщо вам скажуть, що треба щось виправити, вам дадуть офіційний лист, ви точно будете знати, що виправити, в якому пункті і чому. Ми також зустрічаємося зі зворотньою реакцією, коли кожен новий спеціаліст знає, як має формуватися статут, він олівцем креслить, організація забирає, виправляє, це триває кілька місяців, а потім виявляється, що вона жодного разу офіційно не подавала документи. Організація обурюється, порушується закон, звертається до нас, а ми не можемо нічим допомогти – ви ж не подавали офіційно документи. Тому подавайте документи офіційно, беріть телефон, цікавтеся, чи ваші документи опрацьовуються, чому затягується термін, якщо затягується, якщо все окей, або є якісь зауваження, можливо, з висновку буде важко зрозуміти – краще уточнити, переробити, подати ще раз, і все буде гаразд. Тобто оці три документи ми забираємо і це якраз п’ятий крок і вважається, що організацію ми зареєстрували.

Далі для багатьох ГО важливо отримати код неприбутковості, це вже не в процесі реєстрації. Ми вже реєстрацію завершили, але якщо ми хочемо не платити податки із залучених коштів на нашу громадську діяльність, то ми потім ще йдемо окремо ніжками в податкову, ми вже там зареєстровані як платник податків і просимо у них так звану податкову пільгу. Тобто просимо у них присвоїти нам код неприбутковості.

Г.П. Просимо у кого? 

Анастасія: У податкової.

Г.П. Там є конкретні спеціалісти, які займаються ГО?

Анастасія: Так. Ми подаємо наш статут, подаємо ще одну заяву у формі 1-РН. Всі ці документи у нас є на сайті. Все можна завантажити. Печатка також робиться дуже швидко для ГО. Печатку можна зробити за один-два дні, навіть замовити по Інтернету.

Г.П. Де саме?

Анастасія: В google вбиваємо: “Зробити печатку в місті Києві чи Вінниці”  і нам викидає величезний перелік агенцій і сайтів, які нам із задоволенням зроблять печатку.

Г.П. Чи треба нам десь її фіксувати, затверджувати? 

Анастасія: Це вже роблять ті установи.

Г.П. Чи обов’язково мати печатку ГО? 

Будь-яка юридична особа сьогодні не зобов’язана мати печатку, але краще її мати

Анастасія:  Не обов’язково. Будь-яка юридична особа сьогодні не зобов’язана мати печатку, але краще її мати. Тому що якщо вам треба буде посвідчити якийсь договір, про щось ви із кимось домовилися, уклали із кимось угоду про виконання робіт, хтось надає консультації, а ви оплачуєте гонорар, і вам треба цей договір чи акт прийому-передачі чи ще щось оформити. Якщо у вас немає печатки, ви змушені будете йти до нотаріуса, де треба іще раз заплатити.  Простіше зробити для себе печатку. Сама печатка буде коштувати, в залежності від того, який макет ви оберете – 150 грн. і більше, плюс чехол – є звичайні, а є такі “матьорі”, які складаються. В триста гривень, я думаю, можна вкластися з печаткою спокійно. Тобто ви заходите в google, обираєте, яка вам подобається фірма, агенція, яка робить печатки, вибираєте макет цієї печатки (зараз дуже популярний контур України, де всередині написано), але це все ви вже робите після того, як завершили реєстрацію в юстиції, тобто отримали ці три документи, ви замовляєте печатку, там потрібно буде докласти копію цих документів, вони вам можуть навіть кур’єром її привезти.

Г.П. Які важливо почитати закони, документи перед тим, як все це починати? 

Перед тим, як створити громадську організацію, важливо подумати: для чого ми це робимо?

Анастасія: Перед тим, як створити громадську організацію, важливо подумати: для чого ми це робимо? Можливо, вже є така організація і простіше доєднатися своїм проектом до вже діючої організації. Тоді не треба буде хвилюватися про процедури, реєстрації, подальшу роботу. Тому що ГО – це не один день, створили щось, зробили й забули. Якщо тим більше ми створюємо юридичну особу, це вже якісь звіти, які потрібно подавати як мінімум щороку.  А якщо в нас постійна фінансова діяльність, то й частіше.  Тому перше – потрібно з’ясувати для чого ми це робимо. Якщо немає такої класної організації, до якої ми могли б приєднатися,- окей, створюємо ГО. З’ясовуємо для себе цілі – які цілі  несе на собі громадська організація. Як юридична особа вона не заробляє. Вона може залучати гроші, ви можете платити гонорари, окей, але вона не може отримувати прибуток. Це не бізнес, який заробляє, виплачує зарплати, комунальні послуги, оренду і залишок ділить між керівними органами. Це не бізнес, в громадській організації цього робити не можна, податкова вам точно не пропустить. Тому перше і найважливіше для себе зрозуміти – яке завдання вашої унікальної ГО. Далі ми йдемо по процедурі реєстрації…

Г.П. Який закон мені треба почитати?

Анастасія: Про громадське об’єднання. Він так і називається – Закон України про громадське об’єднання. Він основоположний, далі також є Закон про реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб підприємців, тому що там є основна процедура реєстрації. Зараз ми очікуємо на потенційні зміни до Закону про громадське об’єднання, тоді для нас будуть важливими два закони – це про громадське об’єднання і про реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб підприємців. Ось ці два закони, які чітко нам скажуть, які наші права і обов’язки як громадських об’єднань і яка процедура реєстрації. Далі якщо будемо заглиблюватися в особливості викладу назв організацій, то ми будемо звертатися до окремих підзаконних актів, але фактично цих двох законів достатньо. У нас на сайті є багато інформаційних матеріалів, є коротенький посібник по реєстрації громадських об’єднань, є буклетики, – їх можна і у нас в офісі взяти, вони складаються, можна роздрукувати, вони на сайті теж в електронному вигляді є.

Мені здається, що зареєструвати організацію нескладно, але спочатку треба з’ясувати для себе яка її мета і тільки тоді реєструвати.

Г.П. Наостанок – чим ще ваша організація може бути корисна для інших?

Анастасія: Багато чим – ми працюємо і з благодійними організаціями, зараз активно відвойовуємо право благодійної організації набагато простіше надавати благодійну допомогу. Ми активно працюємо з органами місцевого самоврядування, державної влади на різних рівнях, зокрема, на місцевому рівні зараз в контексті реформи з децентралізації ми допомагаємо формуватися сильним громадам, допомагаємо їм воювати і лобіювати статути міст, різноманітні положення, які допомагають громаді активно включатися в життя міста. Ми працюємо над створенням різних консультативних органів, зокрема, таких як коордрада громадянського суспільства. В цілому, в нашій організації є порядок денний дій громадянського суспільства – що, на нашу думку, зараз треба змінювати і на законодавчому рівні, і на місцях для того, щоб нам, як громадянському суспільству, було простіше просувати свої ефективні, хороші рішення. Тому наша організація – в цілому УНЦПД і проект “Громадяни в дії” займається простими і дуже важливими речами. Ми вчимо громадські організації, громадянське суспільство не тільки сваритися і вимагати щось від влади, а й пропонувати рішення і вчимо як цей процес адвокації, просування, лобіювання своїх рішень зробити ефективнішими.

 

13339549_1355080501173894_745990936494827026_n (1)

 

Допоміжні посилання:

Типові документи

Фейсбук-сторінка проекту “Громадяни в дії”

Гаряча лінія: тел:  (044) 227 54 20 ;  (063) 2347440

Електронна пошта ucipr.info@gmail.com

 

 

Автор: Любов Єремічева, Галина Жовтко


Тематика публікації:      

  • Василий Касьянов

    Можете навести посилання на примірники згаданих в статті документів?

  • Liubov Yeremicheva

    Пане Василю, наприкінці статті є “Допоміжні посилання”, там зашиті відповідні лінки.

  • http://swimtim.com Leo McKey.

    Вибачте, але посилання на допоміжні документи не працюють :(

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      Справді, колеги з УНЦПД оновлюють свій сайт, тому ці посилання не працюють. Ми в цьому матеріалі оновили посилання “Типові документи”, а також додали +1 номер Гарячої Лінії. Дякуємо за коментар!

  • Slavik Silverok

    а можна надіслати вам проект свого статуту, щоб ви глянули та сказали чи зареєструють його в реєстратора?

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      Гаряча лінія проекту “Громадяни в дії” ucipr.info@gmail.com – тел: (044) 227 54 20 ; (063) 2347440

  • Irina Zinchuk

    Доброго дня! Скажіть, будь ласка, що потрібно прописати в статуті, щоб отримати статус неприбуткової організації?

  • Yuliya

    Доброго дня! дякую за чудову статтю, дуже допомогли) але цікавить одне питання….при своренні нової ГО як зареєструвати символіку і де? і чи потрібно це робити? який порядок її реєстрації…

  • strange keeper

    Доброго Вечора. В допоміжних посиланнях “Типові документи” є статут організації. Він містить окрім прописаних пунктів ще і виноски в низу. Вони в якості ознайомлення при складанні статуту, чи можуть бути присутні в завершиному виді статуту,

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      Це ремарки-пояснення до наданого зразка статуту, аби надати дещо більше Вам інформації для складання Вашого статуту

      • strange keeper

        Дякую!!!

  • Володимир Подолян

    Доброго дня.

    Підкажіть, будь-ласка, як правильно оформити працівників в ГО?

    Якщо:

    1. Працівник працює повний день

    2. Працівник працює 2-4 год. у місяць?

    Дякую.

  • Юлія Сімчук

    Дякую, інформація дуже корисна і багато допомогла. Але трохи заплуталась: у тексті інтерв’ю сказано, що статут прошивати не треба, а от у буклеті нижче говориться ” пронумерований і прошитий”. Скажіть, будь ласка, то треба прошивати статут перед подачею на реєстрацію чи ні?

    • http://www.prostir.ua/ Prostir

      Юліє, це інтерв`ю за 2015 рік. Практика 2016 року показала, що статут має бути прошитий, з вказівкою на звороті пронумеровано/прошнуровано таку то кількість сторінок. З підписами головуючого і секретаря – прізвища і підписи.

      • Юлія Сімчук

        Спасибі за оперативну відповідь.

  • Olesia Chainiuk

    дякую. інформація важлива. чи можете підказати як зареєструвати символіку ГО?!

  • Mariya Shapochkina

    Доброго дня. підкажіть будь ласка, я не зовсім зрозуміла про документ що засвідчується у нотаріуса, якщо засновників 2 і вони обидва ідуть до реєстратора, то хіба потрібно заяву про створення завіряти у нотаріуса? Дякую.