Розпочато громадське обговорення проекту Положення про спостережні комісії

З метою оптимізації практики здійснення в Україні національного превентивного механізму, асоціація спостережних комісій розробила проект Положення про спостережні комісії. Пропозиції, коментарі та ...

спостережні комісії
Розпочато громадське обговорення проекту Положення про спостережні комісії

З метою оптимізації практики здійснення в Україні національного превентивного механізму, асоціація спостережних комісій розробила проект Положення про спостережні комісії.

Пропозиції, коментарі та зауваження до проекту Положення, приймаються на адресу:[email protected] та [email protected]

ПОЛОЖЕННЯ про спостережні комісії

1. Громадський контроль за дотриманням прав і свобод засуджених в установах виконання покарань здійснюють спостережні комісії, які у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.

2. Спостережні комісії є елементом системи попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання, створюваних на виконання Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань. У своїй діяльності спостережні комісії співпрацюють з іншими органами, установами та організаціями, що входять в систему попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання.

3. Спостережні комісії утворюються виконавчими органами обласних, сільських, селищних, міських, районних в містах (у разі їх створення) рад, на території яких функціонують установи виконання покарань. Діяльність спостережних комісій базується на принципах конфіденційності, неупередженості, універсальності, невибірковості, об’єктивності, добровільності, відкритості та прозорості.

4. Метою діяльності спостережної комісії є:

1) створення передумов для запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина, попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання в установах виконання покарань;
2) сприяння приведенню законодавства у сфері виконання кримінальних покарань у відповідність з міжнародними стандартами у цій галузі;
3) підвищення обізнаності персоналу органів і установ виконання покарань, засуджених в питаннях прав людини при виконанні кримінальних покарань.

Основними завданнями спостережної комісії є:

1) створення системи регулярних відвідувань установ виконання покарань;
2) моніторинг дотримання прав, основних свобод і законних інтересів засуджених в установах виконання покарань;
3) виявлення фактів катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання, внесення до відповідних органів, установ, організацій, їх посадових осіб пропозицій щодо їх припинення і запобігання повторенню;
4) участь у підготовці практичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері виконання кримінальних покарань, попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

5. Відповідно до покладених завдань спостережні комісії:

1) забезпечують проведення регулярних відвідувань установ виконання покарань (планових та позапланових), моніторинг стану дотримання прав і свобод засуджених, а також попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання;
2) погоджують:
постанови начальника кримінально-виконавчої установи закритого типу (далі – виправна колонія) щодо зміни умов тримання засуджених осіб у межах однієї виправної колонії, якщо постанови передбачають збільшення обсягу встановлених обмежень і більш суворі умови тримання;
подання адміністрації виправної колонії щодо переведення засуджених осіб до виправної колонії з вищим рівнем безпеки;
постанови начальника виправної колонії щодо надання дозволу на проживання за межами виправної колонії засудженим жінкам на час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку та скасування такого дозволу;
3) інформують громадськість через засоби масової інформації про результати своєї роботи та про стан дотримання прав людини, захист основних свобод і законних інтересів засуджених осіб під час виконання кримінальних покарань;
4) виконують інші функції відповідно до покладених завдань.

6. Спостережні комісії, що утворюються виконавчими органами обласних рад, надають методичну допомогу спостережним комісіям, що утворені виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних в містах (у разі їх створення) рад, контролюють їх діяльність, узагальнюють та поширюють досвід їх роботи, розробляють та затверджують форму звітності спостережних комісій. При виконанні покладених завдань вони користуються також загальними правами, встановленими цим Положенням.

7. При виконанні покладених завдань члени спостережної комісії мають право: 

1) без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації);
2) безперешкодно, без обмеження в часі, із забезпеченням максимального сприяння працівниками та адміністраціями установ виконання покарань пересуватися територією установ виконання покарань, здійснювати аудіо- та відеозапис та поширювати отриману інформацію;
3) ознайомлюватися із звітністю, у тому числі й статистичною, проводити ревізії;
4) здійснювати інспектування, подавати усні або письмові запити;
5) перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установ виконання покарань;
6) вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням відповідної особи про вжиті (не вжиті) заходи відповідальності протягом 10 днів з дня отримання відповідної вимоги);
7) ознайомлюватися з особовими справами засуджених, іншими документами тощо;
8) спілкуватися з будь-якими працівниками установ виконання покарань та засудженими (у тому числі на умовах анонімності);
9) невідкладного прийому керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами, юрисдикція яких поширюється на територію розташування установ виконання покарань;
10) бути присутнім на судових засіданнях у разі розгляду питань, що зачіпають права засуджених, подавати клопотання;
11) на території діяльності безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях, а у разі розгляду питань, що зачіпають права засуджених – й у межах інших адміністративно-територіальних одиниць;
12) запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються та стосуються прав і свобод засуджених;
13) звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод стосовно засуджених, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом;
14) направляти у відповідні органи подання про усунення порушень прав і свобод засуджених для вжиття цими органами необхідних заходів;
15) перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод засуджених персоналом органів і установ виконання покарань, вносити пропозиції щодо поліпшення їх діяльності;
16) залучати до відвідувань установ виконання покарань представників громадських організацій, експертів, учених та фахівців, у тому числі іноземних;
17) проводити особистий прийом засуджених осіб, розглядати їх звернення та приймати за результатами розгляду відповідні рішення;
18) заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до компетенції комісій, інформацію посадових осіб органів і установ виконання покарань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремих громадян;
19) проводити заняття, тренінги та семінари з питань створення передумов для запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина, попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання в установах виконання покарань, координувати проведення такої роботи;
20) здійснювати інші повноваження, необхідні для реалізації покладених завдань.

8. При виконанні покладених завдань члени спостережної комісії зобов’язані: 

1) сумлінно ставитись до реалізації покладених завдань;
2) брати участь у засіданнях комісії, а також у відвідуванні установ виконання покарань планово та позапланово, проводити прийом засуджених, приймати від них звернення;
3) додержуватися Конституції України і законів України, інших правових актів, прав та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина;
4) зберігати конфіденційну інформацію;
5) відмовитись від участі в проведенні спостережною комісією заходів за наявності обставин, які викликають сумнів у безсторонності члена комісії.

9. Члени спостережної комісії несуть кримінальну, цивільну та адміністративну відповідальність за порушення норм чинного законодавства у випадках та в порядку, встановленому відповідними законодавчими актами. Дисциплінарну відповідальність несуть секретар спостережної комісії та інші її члени, до функціональних обов’язків яких входить робота у складі спостережної комісії.

10. Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб у діяльність спостережних комісій забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, посадові та службові особи, до яких звернувся член спостережної комісії, зобов’язані співпрацювати з ним і подавати йому необхідну допомогу, зокрема:

1) забезпечувати доступ до матеріалів і документів;
2) надавати інформацію і давати пояснення стосовно фактичної
і правової підстави своїх дій та рішень;
3) розглядати подання та повідомлення спостережної комісії щодо поліпшення їх діяльності у сфері захисту прав і свобод засуджених при виконанні кримінальних покарань та у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання пропозицій надавати вмотивовану письмову відповідь на них.

Адміністрація органів і установ виконання покарань зобов’язана поширювати серед засуджених в усній та письмовій формі інформацію про склад та контакти відповідних спостережних комісій, забезпечувати можливість звернення засуджених до них.

11. При проведенні відвідувань установ виконання покарань їх адміністрація забезпечує безпеку членів спостережної комісії. Запроваджувані заходи безпеки не повинні обмежувати членів спостережної комісії в реалізації наданих прав та виконанні поставлених завдань. Адміністрація органів та установ виконання покарань не має права обмежувати права і свободи засуджених за надання членам спостережної комісії інформації про випадки порушення їх прав або застосування неналежного поводження або покарання.

На період стихійного лиха, епідемій, надзвичайного чи воєнного стану та в інших передбачених законодавством випадках відвідування членами спостережних комісій установ виконання покарань може бути обмежено або заборонено на підставі вмотивованої постанови начальника установи. Безпідставне обмеження доступу членів спостережної комісії до установи виконання покарань, в тому числі й з мотивів забезпечення їх безпеки. Забороняється.

12. Члени спостережної комісії відвідують установив виконання покарань на підставі паспорту чи іншого документу, що підтверджує їх особу (в тому числі й на підставі посвідчення члена спостережної комісії). Інформація про персональний склад спостережної комісії доводиться органом, який утворив комісію, шляхом її направлення до територіального управління Державної пенітенціарної служби.

13. До складу спостережних комісій входять представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремі громадяни.

Представники громадських організацій та окремі громадяни становлять не менше половини складу комісії.

14. Членами спостережних комісій не можуть бути судді, представники органів прокуратури, органів внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної виконавчої служби, адвокати, особи, які мають не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість, а також особи, які раніше входили до складу спостережних комісій і повноваження яких були припинені достроково через порушення встановленого порядку її роботи.

Члени спостережних комісій не мають права здійснювати громадський контроль щодо засуджених осіб, які тримаються в установах виконання покарань, якщо вони є близькими родичами таких осіб, а також потерпілими, свідками, захисниками або іншими особами, які беруть або брали участь у кримінальному провадженні щодо засуджених осіб.

15. Посади Голови і секретаря спостережної комісії входять до штатного розкладу органу, який утворив комісію, та призначаються ним за результатами відкритого конкурсу. Голова комісії є підзвітним керівнику органу, що утворив комісію.

16. Заступник голови комісії обирається на її засіданні та виконує обов’язки Голови комісії у разі його відсутності. Заступник голови комісії може виконувати окремі повноваження Голови комісії за його дорученням або за рішенням членів комісії.

Кількісний склад комісії визначається залежно від обсягу роботи, як правило, від п’яти до одинадцяти членів.

Члени спостережної комісії (за винятком Голови та секретаря комісії) беруть участь у її роботі на громадських засадах, що не виключає отримання компенсації за рахунок коштів бюджету відповідного рівня чи з інших джерел витрат, понесених у ході виконання покладених завдань.

17. Спостережна комісія утворюється строком на три роки. Орган, який утворив спостережну комісію, повідомляє у засобах масової інформації, в тому числі й за допомогою Інтернет-ресурсів, про припинення повноважень комісії та формування нового її складу не пізніше, ніж за три місяці до цього, а також у разі дострокового припинення членом комісії своїх повноважень.

Підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, які бажають включити до складу комісії своїх представників, подають до органу, який утворює спостережну комісію, відповідні пропозиції, підписані керівником підприємства, установи, або рішення керівного органу організації.
Окремі громадяни подають заяви, підписані особисто.

У заявах в обов’язковому порядку зазначаються: 

1) дані про особу, її освіту, попередній досвід роботи та правозахисної або іншої діяльності;
2) мотивація для входження до складу комісії;
3) інша інформація, що може враховуватись при оцінці кандидатів.

Орган, який утворює спостережну комісію, може запропонувати увійти до її складу представникам підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та окремим громадянам.

Повноваження спостережної комісії припиняються достроково органом, який утворив комісію, якщо прийняті спостережною комісією рішення суперечать законодавству та призвели до порушення прав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб або осіб, звільнених від відбування покарання. Факт такого порушення повинен бути підтверджений компетентним уповноваженим органом.

Рішення про новий склад спостережної комісії оприлюднюється протягом одного тижня після його прийняття. Підприємствам, установам і організаціям та окремим громадянам, пропозиції яких щодо кандидатур до складу спостережної комісії були відхилені, надається вмотивоване рішення органу, який утворив комісію.

18. Повноваження члена спостережної комісії припиняються достроково:
1) за його заявою;
2) за зверненням громадської організації, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що рекомендували особу до складу комісії;
3) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) у разі відмови відвідувати установи виконання покарань за дорученням спостережної комісії;
5) у разі відсутності без поважних причин на трьох підряд засіданнях спостережної комісії.

19. Не допускається делегування членами спостережних комісій своїх повноважень іншим особам.

20. Організаційною формою роботи спостережної комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Спостережні комісії, що утворюються виконавчими органами обласних рад, проводять засідання в міру потреби, але не рідше ніж один раз на квартал.

Засідання спостережної комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш, як половина її складу.

21. На засідання спостережної комісії можуть бути запрошені представники громадських організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прокуратури, правоохоронних органів, засобів масової інформації та окремі громадяни.

22. Голова спостережної комісії:

1) організовує роботу комісії, розподіляє обов’язки між її членами, надає доручення, контролює та перевіряє їх виконання;
2) забезпечує підготовку та затверджує план роботи комісії на півріччя (рік), визначає питання, які підлягають розгляду на її черговому засіданні;
3) бере участь особисто або доручає членам комісії брати участь у засіданнях комісій установ виконання покарань, які розглядають питання щодо зміни умов тримання засуджених осіб, умовно-дострокового звільнення їх від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та інформує про результати членів спостережної комісії;
4) представляє комісію особисто або доручає своєму заступнику представляти комісію з питань, що належать до її компетенції, в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності;
5) інформує громадськість через засоби масової інформації про результати діяльності комісії не рідше ніж один раз на півроку та подає щороку до 1 березня звіт органу, який її утворив.

23. Засідання спостережної комісії оформлюється протоколом, який веде секретар або інша спеціально призначена особа. Після зборів у її розпорядження передаються всі письмові матеріали зборів: листи реєстрації присутніх, тези доповідей і співдоповідей, проекти рішень, письмові запитання учасників зборів тощо. Після засідання протокол має бути повністю оформлений і підписаний Головою і секретарем спостережної комісії.

Протоколи мають порядкову нумерацію з початку року, яка водночас означає й кількість проведених засідань. Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ будується за традиційною схемою: «Слухали – Виступили – Ухвалили». В наступному рядку після слова “Слухали” вказуються прізвище й ініціали доповідача, тема доповіді або повідомлення. У розділі “Ухвалили” повністю викладається прийняте рішення, яке може складатися з одного чи декількох пунктів або мати форму резолюції (складається з констатуючої і резолютивної). У констатуючій частині підкреслюють значення обговореного питання, зазначають досягнення і недоліки. У резолютивній – заходи, спрямовані на виконання поставлених завдань.

24. Спостережна комісія приймає рішення з питань, що належать до її компетенції, відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Рішення спостережної комісії оформляється постановою, яку підписує голова комісії. Постанови складаються лише у разі прийняття спостережною комісією на своєму засіданні певних рішень (про затвердження форм звітності, констатацію порушень в діяльності органів і установ виконання покарань, що негативно впливають на дотримання прав засуджених тощо). Текст постанов, як правило, складається з двох частин: констатуючої і розпорядчої. Перша містить вступ, оцінку ситуації і в разі потреби підставу для прийняття рішення. У розпорядчій частині подається прийняте рішення або перелік заходів, визначається виконавець (виконавці) та строк виконання. Постанову підписують дві особи: Голова і секретар спостережної комісії.

Постанови спостережної комісії направляються до відповідних органів і установ, яких вони стосуються або яким адресуються. Постанова спостережної комісії має бути розглянута відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціям незалежно від форми власності. За результатами розгляду постанови спостережної комісії органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов’язані письмово впродовж п’ятнадцятиденного строку з моменту отримання повідомити спостережну комісію про заходи, вжиті для її виконання, або обґрунтувати причини її невиконання.

Постанова спостережної комісії може бути оскаржена до органу, який її утворив, або до суду.

25. За результатами відвідувань установ виконання покарань та перевірок за зверненнями засуджених й інших осіб, у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина члени спостережної комісії, що проводили таку перевірку, складають подання або інформаційні довідки. Подання спостережної комісії підлягає обов’язковому негайному розгляду відповідним органом або установою з наданням обґрунтованої відповіді про вжиті заходи або недоцільність їх запровадження.

26. Орган, який утворив спостережну комісію, зобов’язаний здійснювати організаційно-технічне забезпечення її діяльності (надання приміщення для засідань, транспортне супроводження, обладнання, компенсація витрат членам комісії тощо). Спостережна комісія також забезпечується печаткою та бланком із своїм найменуванням.

Джерело : Асоціація спостережних комісій

Автор : Бочаров-Туз Володимир

Додатки : Proekt_Polojenia_o_Nabludatelnih_Komisijah ( Proekt_Polojenia_o_Nabludatelnih_Komisijah.doc, 83 Kb )


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку