Поширені питання щодо євростандартів стосовно конфіскації та повернення доходів, набутих у злочинний спосіб

Різні аналітики оцінюють реальний ступінь доходів, набутих у злочинний спосіб, у великих європейських державах (зокрема, Німеччині, Франції, Італії, Сполученому Королівстві тощо) у сотні мільярдів євро щороку. Водночас конфісковані суми вимірюються щорічно лише сотнями мільйонів євро. В України справи навіть гірші, ніж у більшості європейських країн. Адже в Україні переслідується у судовому порядку лише маленька частка справ, пов’язаних із організованою злочинністю та корупцією, а конфіскація відбувається у навіть меншій кількості випадків. Злочинці ховають свої активи за кордоном або передають їх третім сторонам, зокрема, родичам або різним компаніям. Основна ідея, що полягає у замороженні та конфіскації засобів здійснення злочинів та доходів, отриманих у злочинний спосіб, – це ввести в дію низку суворих юридичних наслідків за здійснення злочину, на додаток до судового вироку. Ці наслідки мають особливо уражати «вигоду», отриману правопорушником від злочину. Засоби конфіскації також сприяють реалізації антикорупційної політики і боротьбі проти тероризму, зокрема прагнучи розв’язати проблему фінансування тероризму.

Верховна Рада невдовзі голосуватиме щодо кількох важливих законів, які стосуються сфери боротьби проти корупції. Законопроекти про повернення активів та конфіскацію майна є серед тих тем, що викликають найбільше дискусій.

Часто у цих дискусіях в Україні посилаються на “європейську” практику та “європейські” стандарти.

Але якими є ці “європейські” стандарти та практики? Чи говоримо ми всі про одні й ті самі речі? Аби прояснити ці питання, ми підготували ось такий аналіз – http://bit.ly/20tzFJP.

Цей документ містить стислий огляд відповідних міжнародних та європейських норм та понять, які регулюють питання замороження та конфіскації засобів здійснення злочинів та доходів, отриманих у злочинний спосіб.

Джерело: Представництво ЄС в УКраїні