Подарунок ГО від Мінюсту. Зміни в керівництві – платіть додатково 1000 грн
Учора стало відомо, що через не зовсім зрозумілі дії Мінюсту, громадські організації змушені будуть платити за кожну зміну свого керівництва більше тисячі гривень. А історія пов`язана з розробкою ...
Додано:
Громадський Простір
Учора стало відомо, що через не зовсім зрозумілі дії Мінюсту, громадські організації змушені будуть платити за кожну зміну свого керівництва більше тисячі гривень. А історія пов`язана з розробкою законопроекту №5067, що ніби має захистити від рейдерства юросіб. І як часто воно буває – повністю проігноровано рекомендації, які підготували експерти. На адресу Громадського Простору часто телефонують щодо певних питань реєстрації ГО – і дуже часто запитують зокрема, чому ці послуги є платними, чи знімуть цю плату – як відомо зараз потрібно сплачувати 410 грн за реєстрацію змін про організацію.
Дещо більше про ці новації ми дізналися в Олександра Равчева, PR-менеджера проекту USAID «Громадяни в дії»:
Олександр: Громадські активісти були включені в цей процес, ми подали свої рекомендації. Наш проект «Громадяни в дії» вносив пропозиції до законодавства для громадських організацій, в першу чергу, щодо реєстрації. Ми подали свої рекомендації, де було вказано, що громадські організації не підпадають під цю категорію, однак вони були проігноровані Мінюстом. При цьому заступник Міністра заявив Міністру юстиції, що він погодив остаточний текст закону з громадськістю, а це не відповідає дійсності. Тому вони зареєстрували через адекватних народних депутатів цей законопроект і фактично підставили депутатів, бо якщо голосуватимуть в чинній редакції, це означатиме, що окрім того, що 410 гривень і так треба сплатити за внесення змін, наприклад, в керівні органи чи в статут, тепер іще додатково потрібно платити за посвідчення декількох підписів. Ми підрахували, що в середньому одне внесення змін буде коштувати 1000 гривень.
Якщо у вас, наприклад, пройшли збори і ви вивели когось із членів правління організації, змінили виконавчого директора, тобто відбулись якісь зміни, які треба реєструвати – це плюс 1000 гривень до діяльності громадської організації. Це означає, що цю тисячу гривень треба взяти або з грантових коштів, що найчастіше заборонено, або з коштів благодійних внесків, що також не дуже добре, бо потім в публічній звітності [це буде видно], і люди питатимуть: «Чому ми вам на якісь адміністративні речі даємо гроші?» – або громадським активістам потрібно буде самим скинутись і заплатити ці гроші. Наприклад, змінили керівника, а керівник перше, що буде робити – сплачувати із власних коштів…
Чому це сталось?
Олександр: Вони просто халатно поставились до питання реєстрації громадських організацій. Перед Міністром поставили завдання – розробити такий законопроект, щоб він захищав юридичні особи, в першу чергу, бізнес організації від рейдерства через фіктивну зміну керівних органів. Вони просто вирішили зазначити «всі юридичні особи», а громадські організації – це теж юридичні особи. Вони не деталізували, а це, насправді, не тільки НУО, а й релігійні організації, благодійні організації. Я не впевнений на рахунок ОСББ – це ще потрібно перевірити. Їм пропонувалось: давайте, бізнес організації – тут, а все, що неприбуткове, окремо. Тим паче, що є чітка форма «неприбуткові організації». У Міністерстві вирішили на цьому не зосереджувати увагу.
Зараз це зареєстрований законопроект, на ухвалення якого є, насправді, політична воля, оскільки проблема з рейдерством дійсно існує. Фактично зараз є два варіанти: перший – відкликається законопроект, вносяться ці правки, і він перереєстровується; другий – законопроект ухвалюється на комітеті або в першому читанні, і вже в процесі роботи на друге читання додаються ці нюанси.
Насправді, різниці немає. Головне, щоб цей нюанс про те, що громадські організації зобов’язані нотаріально посвідчувати підпис, коли вони змінюють керівні органи, прибрали з тексту ухваленого законопроекту. Чи це буде новий законопроект, а цей відкликаний, чи в цей законопроект будуть внесені зміни – це не критично.
Які повинні бути дії організованої громадськості, що можемо зараз зробити?
Олександр: Як мінімум, написати лист до міністерства та депутатів. Насправді, депутати були вже повністю поінформовані, вони вже знають, що ця проблема є. У нас, наприклад, величезне обурення до заступника Міністра юстиції Павла Мороза, який ходив з нами на всі робочі групи, казав: «Ми це врахуємо», – а потім повідомив, що з нами остаточний текст погодили, а подав абсолютно інший текст. Ми будемо домагатись його звільнення з цієї посади. Фактично це людина, яка відповідає за реєстрацію усіх громадських організацій, а він абсолютно ігнорує це питання. Це важливо, оскільки завтра, наприклад, він внесе якусь іншу норму і скаже, що це було погоджено з громадськістю.
Робота з текстом Ірина Гузій