Електоральні настрої населення України (травень 2015)

З 19 по 29 травня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2022 респонденти, що мешкають у 108 ...

вибори
Електоральні настрої населення України (травень 2015)

З 19 по 29 травня 2015 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв’ю опитано 2022 респонденти, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

В Луганській області дослідження проводилося тільки на територіях, що підконтрольні Україні, в Донецькій області на територіях, що підконтрольні Україні, та в Донецьку (який не є підконтрольним Україні).

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:
3,3%— для показників близьких до 50%,
2,8% — для показників близьких до 25%,
2,0% — для показників близьких до 10%,
1,4% — для показників близьких до 5%.

Якби президентські вибори відбувалися наприкінці травня, то з усіх громадян України віком від 18 років –

13,6% проголосували б за Петра Порошенка,
7,2% – за Юлію Тимошенко,
4,2% – за Олега Ляшка,
3,8% – за Андрія Садового,
2,8% – за Анатолія Гриценка,
1,7% – за Дмитра Яроша
1,6% – за Сергія Тігіпка,
1,5% – за Юрія Бойка,
1,2% – за Олега Тягнибока,
за інших кандидатів – загалом 4,9%
7,8% – планували викреслити всіх кандидатів або попсувати бюлетень,
24,8% – вирішили не брати участь у голосуванні,
і 25%- не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби президентські вибори відбулися наприкінці травня, і ті, хто не визначився, як звичайно, не прийшли б на вибори, кількість виборців, що взяли б участь у голосуванні, склала би близько 42% від числа усіх виборців, і серед названих кандидатів голоси розподілилися б наступним чином:

32%- проголосували б за Петра Порошенка,
17%- за Юлію Тимошенко,
10% – за Олега Ляшка,
9% – за Андрія Садового,
7% – за Анатолія Гриценка,
4% – за Дмитра Яроша
4% – за Сергія Тігіпка,
4% – за Юрія Бойка,
3% – за Олега Тягнибока,
2% – за Михайла Добкіна
1% – за Петра Симоненка
За інших – 9,4%

Якби вибори до Верховної Ради відбулися наприкінці травня 2015 року, то з усіх громадян України віком від 18 років –

8% проголосували б за Партію «Блок Петра Порошенка»,
6% – за партiю «Об’єднання «Самопомiч»,
6% – за всеукраїнське об’єднання «Батькiвщина»,
5% – за радикальну партію Олега Ляшка,
4% – за «Опозицiйний блок»,
2,1% – за полiтичну партiю «Громадянська позицiя (Анатолiй Гриценко)»
1,8 – за всеукраїнське об’єднання «Свобода»
1,6% – за полiтичну партiю «Народний фронт»
1,6% – за полiтичну партію «Правий сектор»
1,0% – за партiю Сергiя Тiгiпка «Сильна Україна»
за інші партії загалом – 2%
8,4% – планували викреслити всіх кандидатів або попсувати бюлетень,
26,5% – вирішили не брати участь у голосуванні,
і 25,9% – не визначилися, за кого голосувати

Таким чином, якби парламентські вибори відбулися наприкінці травня, і ті, хто не визначився, як звичайно, не прийшли б на вибори, кількість виборців, що взяли б участь у голосуванні, склала би близько 39% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б наступним чином (власне, саме ці показники звичайно найближчі до результатів виборів):

21,2% – проголосували б за Партію «Блок Петра Порошенка»,
15,8% – за партiю «Об’єднання «Самопомiч»,
15,3% – за всеукраїнське об’єднання «Батькiвщина»,
12% – за радикальну партію Олега Ляшка,
9,7% – за «Опозицiйний блок»,
5,4% – за полiтичну партiю «Громадянська позицiя (Анатолiй Гриценко)»
4,6% – за всеукраїнське об’єднання «Свобода»
4,1% – за полiтичну партiю «Народний фронт»
4,1% – за полiтичну партію «Правий сектор»
2,6% – за партiю Сергiя Тiгiпка «Сильна Україна»
за інші партії загалом – 3,8%
1,5 – за партiю «УДАР» Вiталiя Кличка

Детальніше.

Джерело : Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Поліцейські, освітяни і ОГС обговорили результати спільної трирічної роботи за підтримки ЄС над створенням безпечного цифрового середовища для дітей

У ліцеї на Сумщині з’явилася модернізована система вентиляції, що забезпечує комфортні умови для навчання

В Україні представили унікальний посібник для молодіжних центрів

Козелецька громада пише стратегію розвитку за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

Планування розвитку територіальної громади

У Чорнобаївській громаді на Херсонщині буде реалізовано 4 проєкти, запропоновані мешканцями