Деколонізація топонімії: як відбуваються перейменування в сільських та селищних громадах Харківської області

Зміна назв топонімів, пов’язаних із росією, з початком повномасштабного вторгнення стала одним із проявів супротиву українського народу. Підписаний президентом у квітні 2023-го закон про ...

Додано:
OD

26.06.2023. І1
Деколонізація топонімії: як відбуваються перейменування в сільських та селищних громадах Харківської області

Зміна назв топонімів, пов’язаних із росією, з початком повномасштабного вторгнення стала одним із проявів супротиву українського народу. Підписаний президентом у квітні 2023-го закон про «деколонізацію» топонімів закріпив цю політику на нормативно-правовому рівні та зробив цю процедуру обов’язковою. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» дослідив, у яких селищних і сільських громадах Харківщини цей процес вже стартував та наскільки до нього включені місцеві мешканці. 

Рівень залучення громадськості до перейменувань 

Повномасштабне вторгнення загострило питання очищення публічного простору від символів російської колоніальної політики, зокрема, найменувань вулиць, провулків та інших топонімів. Задля цього у квітні 2022-го до Верховної Ради внесли законопроєкт №7253, що мав на меті заборонити географічні назви, пов’язані з росією. У результаті доопрацювання він переріс у повноцінний закон про «деколонізацію» об’єктів топоніміки, який президент підписав наприкінці квітня 2023-го. Хоча чинності Закон набирає 27 липня, «стихійні перейменування», без законодавчої вимоги, розпочалися ще навесні минулого року, зокрема, і на території Харківської області. Відповідно, можна підбити проміжні підсумки перейменувань у сільських та селищних громадах станом на кінець червня 2023-го. 

Для оцінки залучення місцевих мешканців до процесів деколонізації використано методологію, застосовану і при дослідженні міських громад. Відповідно до неї, виокремлено три рівня громадської участі у перейменуваннях. Перший рівень – низький – означає, що процес перейменування у громаді не стартував, або загальмував на етапі громадських слухань. Другий рівень – середній. До нього належать громади, у яких «деколонізація» лише стартувала, або частину перейменувань проведено без залучення громадськості. До групи громад третього рівня – високого – віднесено ті громади, в яких усі перейменування виносять на обговорення, а для усіх мешканців створено доступний та зрозумілий механізм участі у слуханнях та голосуванні.

26.06.2023. І1

Джерело: офіційні сайти селищних громад Харківської області. 

Серед 26-ти селищних громад Харківської області лише 5 (Золочівська, Краснокутська, Нововодолазька, Роганська та Солоницівська) відповідають високому рівню залучення громадськості до процесу «деколонізації». Ще 9 громад (Борівська, Зачепилівська, Кегичівська, Коломацька, Печенізька, Савинська, Сахновщинська, Слобожанська та Старосалтівська) сформували групу середнього рівня включення місцевих мешканців до перейменувань. Майже половина селищних громад – 12 (Безлюдівська, Близнюківська, Великобурлуцька, Височанська, Дворічанська, Донецька, Малинівська, Малоданилівська, Новопокровська, Пісочинська, Чкаловська та Шевченківська) поки не розпочали процедуру зміни найменувань для об’єктів топоніміки, чия назва пов’язана із російською імперською політикою, або цей процес «загальмував» після проведення громадських слухань.

26.06.2023. І2

Джерело: офіційні сайти сільських громад Харківської області. 

Низький рівень перейменувань у сільських громадах, перш за все, спричинено тимчасовою окупацією більшості громад минулого року (9 з 13-ти) та близьким розташуванням до лінії фронту або державного кордону деяких з них. З 13-ти сільських громад Харківської області в 10-ти (Вільхівська, Кіндрашівська, Куньєвська, Курилівська, Липецька, Наталинська, Оскільська, Пертопавлівська, Старовірівська та Циркунівська) процес «деколонізації» поки не розпочато. Неповною мірою громадськість залучено до перейменувань в 2-х громадах (Біляївській та Вільхуватській). Ще в одній громаді (Олексіївській) участь місцевих мешканців в обранні нових найменувань для об’єктів топоніміки на своїй території забезпечено на високому рівні.

Висновки 

На кінець червня 2023-го процедуру перейменування топонімів, пов’язаних із російською імперською політикою, розпочали у 14-ти з 26-ти селищних громад Харківської області. У 5-ти громадах з 14-ти (Золочівській, Красноутській, Нововодолазькій, Роганській та Солоницівській) громадськість до цього процесу залучено на високому рівні. Ще у 9-ти громадах (Борівській, Зачепилівській, Кегичівській, Коломацькій, Печенізькій, Савинській, Сахновищинській, Слобожанській та Старосалтівській) рівень залученості є середнім. У 3-х громадах (Близнюківській, Пісочинській та Шевченківській) все ще не опубліковано результати громадських слухань, хоча вони закінчилися більше ніж місяць тому, рішення про перейменування також не ухвалено. В решті – 9-ти селищних громадах (Безлюдівській, Великобурлуцькій, Височанській, Дворічанській, Донецькій, Малинівській, Малоданилівській, Новопокровській та Чкаловській) процес «деколонізації» ще не стартував. 

З 13-ти сільських громад, утворених на території Харківської області, перейменування розпочали лише у 3-х. В одній з 3-х громад (Олексіївській) місцевих мешканців залучено на високому рівні. Ще в двох (Біляївській та Вільхуватській) – на середньому. В 10-ти громадах процес «деколонізації загальмував», або його не було розпочато (Вільхівській, Кіндрашівській, Куньєвській, Курилівській, Липецькій, Наталинській, Оскільській, Пертопавлівській, Старосалтівській та Циркунівській). Проте, варто зазначити, що 3 з цих 10-ти громад (Кіндрашівська, Курилівська та Петропавлівська) знаходяться близько до лінії фронту. 

Процес «деколонізації» у селищних та сільських громадах Харківської області відбувається повільніше, аніж у міських. З попереднього дослідження відомо, що в 11-ти з 17-ти міських громад (65%) вже відбулося щонайменше одне перейменування, або тривають голосування з обрання нових назв. Водночас, для селищних громад цей відсоток складає 54%, а для сільських – взагалі 23%. Втім, підписання президентом закону про «деколонізацію» стало імпульсом до перейменувань. З кінця квітня по початок червня одразу в 5-ти селищних та в одній сільській громадах стартувала процедура позбавлення від російського колоніального спадку. Це дає підстави розраховувати, що з моменту набуття Законом чинності наприкінці липня ця практика розповсюдиться і на ті громади регіону, які поки є менш активними в деколонізації власної топоніміки. 

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням. 

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». 

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Democratic Elections in Eastern Ukraine», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

День пам’яті майданівця та Героя України Тараса Матвіїва провели у Музеї Майдану

“Київ 2014. Повернення”: виставку бельгійського фотографа Джима Сюмкая відкрили у столиці

Центри життєстійкості запрацюють у 95 громадах України

Програма інтеграції, соціальної адаптації та захисту ВПО у Березанській ТГ

Продовжується набір на ретрит "Тіло. Ресурс. Баланс" від центру Ахалар

Валіза життєстійкості: як активістам і активісткам постраждалих громад підтримувати психічне здоров’я під час війни