У 2004 році Оксана Сенаторова почала викладати дисципліни «Міжнародне кримінальне право» і «Міжнародне гуманітарне право». Тоді приклади, які вона наводила, стосувалися інших країн. Сьогодні Україна має власний 6-річний досвід війни, практику національного розслідування міжнародних злочинів та співробітництва з Міжнародним кримінальним судом, але, на жаль, рівень розуміння тематики залишається досить низьким.
Іншою проблемою є те, що Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС), хоч з моменту його прийняття минуло більше 20 років. Сьогодні на заваді ратифікації стоять невігластво і уявний страх деяких можновладців. Та варто розуміти, що Україна подала вже дві декларації про визнання юрисдикції МКС і, якщо той розпочне розслідування, відсутність ратифікації не зашкодить переслідуванню винних осіб незалежно від їх громадянства, однак може ускладнити процес співробітництва України з Судом.
У зв’язку з комплементарністю юрисдикції МКС наша держава має пріоритет розслідування і кримінального переслідування за воєнні злочини, вчинені під час збройного конфлікту, що почався у лютому 2014 р. зі вторгнення збройних сил РФ на територію України. За ст. 1 Женевських конвенцій 1949 р. на Україні лежить обов’язок забезпечувати дотримання норм міжнародного гуманітарного права і притягувати осіб, винних у воєнних злочинах, до кримінальної відповідальності. Задля цього необхідно уніфікувати кримінальне законодавство відповідно до існуючих міжнародних норм і судової практики, постійно підвищувати фаховий рівень юристів, які займаються кримінальним переслідуванням воєнних злочинів та максимально широко розповсюджувати знання про основні положення міжнародного гуманітарного права.
Під час вебінару Оксана Сенаторова планує розкрити основні елементи воєнних злочинів, висвітлити змістовні норми міжнародного гуманітарного права та пояснити дію загальних принципів кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Окрема увага буде приділена таким категоріям воєнних злочинів, які за звітом Прокурора МКС, імовірно мали місце в ситуації збройного конфлікту на території України починаючи з лютого 2014 року.
Спікер: Оксана Сенаторова – кандидатка юридичний наук, доцентка кафедри міжнародного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, засновниця Центр міжнародного гуманітарного права і перехідного правосуддя (м. Харків).
Участь безкоштовна.
Просимо попередньо зареєструватися за посиланням https://forms.gle/VbavJ7pca8N7UqrA7 до 15.00 04 червня 2020 року.
Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим
Коли: 05 червня з 13:00 до 14:00
Де: Фейсбук. Сторінка Української Гельсінської спілки з прав людини https://www.facebook.com/Ugspl та сторінка Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим https://www.facebook.com/ppu.gov.ua/
Довідково.
Перехідне правосуддя – це система правових заходів, судових та несудових, які застосовуються для переходу держави від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду та миру через подолання його наслідків і встановлення запобіжників, які унеможливлять повторення конфліктів. Напрями перехідного правосуддя – відшкодування збитків жертвам конфлікту, неупереджене судочинство щодо воєнних злочинців, правдиве відтворення фактів та подій під час війни, інституційні реформи задля мирного майбутнього. Кожна країна, яка пережила конфлікт, розробляє власну концепцію та модель перехідного правосуддя, адаптуючи іноземний досвід та передові практики із врахуванням місцевих особливостей. Більше дізнатись про українську концепцію можна тут: https://bit.ly/2yEriXA. Нині її доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України.
