Для українського селянства Шевченко був не лише поетом – він залишався символом опору. Саме тому радянська влада намагалася підмінити справжнього Кобзаря його ідеологічним образом.
У роки Голодомору його постать використовували особливо активно, але в спотвореній формі. Водночас для селян Шевченкове слово стало чи не єдиною можливістю висловити протест. Вони бачили пряму паралель між кріпацтвом, про яке писав поет, і колгоспною системою – «другим кріпацтвом», що принесло голод.
Показово, що тритомник Шевченка 1933 року одразу заборонили, а причетних до видання репресували. Тож Кобзар – не лише пророк, а й символічна жертва тієї трагедії.
Під час лекції говоритимемо про справжнього Шевченка без ідеологічних нашарувань, його роль як голосу спротиву та приховані паралелі між його текстами й Голодомором.
Спікер: Микола Чабан – заслужений журналіст України, краєзнавець, лектор «Музею Спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради.
Вхід вільний за обовʼязкової реєстрації https://tr.ee/i_7NiVbeq0
