З 22 травня по 10 червня у Хмельницькому музеї фотографії експонуватиметься фотовиставка Павла Дроб’яка (1948 – 2009). На виставці представлено роботи, що створені автором в роки його творчого піку у 90-і минулого століття, хоча є й кілька фото з 80-х. Роботи з одного боку різнопланові, але фактично є збірним портретом жителів сіл Прикарпаття в побуті, за роботою, на святах і т. п. Всі роботи – це авторський ручний друк на бромосрібному папері, виконані традиційним чорно-білим процессом.
Хмельницький музей-студію фотомистецтва було відкрито 7 вересня 2010 року. Заклад комунальної власності, підпорядковується Управлінню культури і туризму Хмельницької міської ради. За час існування музею у виставковій залі було проведено понад 250 фотовиставок найкращих фотографів України, виставки Національних та Міжнародних салонів і конкурсів. У фондах музею (Державний фонт України) зберігається понад 3500 світлин. Окрім виставкової зали є постійно-діюча експозиція старовиних котокамер, світлин, аксесуарів, фотооб’єктивів та іншого фотографічного обладнання (колекція Костянтина Жданова). Куратор виставки Віталій Савін.
Павло Дроб’як народився 1 травня 1948 року в селі Дмитровичі Пустомитівського району на Львівщині. У 1975 році переїхав до Івано-Франківська. 1989 року вступив до Спілки фотохудожників України і був одним з її фундаторів. З 1991 – вільний фотограф. Творчою фотографією почав займатися в першій половині 70-х років. Співпрацював з фотоклубами Львова («Будівельник», «Семаформ») та Івано-Франківська («Ватра»). З 1989 у фотоклубі «Колумб» (Тисмениця). Плідно співпрацював з міжнародною бієнале «IMPREZA». У 1996 за успіхи на міжнародній арені відзначений званням AFIAP – Художник Міжнародної Федерації Фотомистецтва. В другій половині 90-х активно долучився до заснування у Франківську національної бієнале «Природа».
Про те, наскільки фотомистецтво і Дроб’як були єдиним цілим, засвідчує його творчий «позивний», що приріс до майстра з легкої руки письменника Юрія Андруховича — ФотоПавло. Під цим іменем він фігурує в одноіменній поезії Андруховича і у спогадах, присвячених йому проєктах. Так його називають друзі й колеги.
У 1975 році Павло на постійно перебрався до Івано-Франківська, де провів майже чверть століття, яке було найбільш творчо плідними в його житті. Активно працював в періодичній пресі. Автор ілюстрацій в каталогах художніх виставок, збірках поезій, рекламних буклетах, краєзнавчих, наукових, фотографічних та мистецьких виданнях. В числі інших митців ФотоПАВЛО був охоплений мистецьким середовищем «Станіславський феномен».
У 1989 році мав персональну виставку в рамках першої міжнародної художньої бієнале «Імпреза» (Івано-Франківськ) та групові виставки з художниками у 1986 (Каунас, Литва) і 1988 (Івано-Франківськ) роках. 1993 рік – персональна виставка «Фотографія» в приміщенні фотоательє «Горизонт» у Івано-Франківську. У 1994 році в Івано-Франківському державному художньому музеї реалізував в співпраці з мистецтвознавцем Віктором Мельником проєкт «MEMORIA ‘94” про кам’яну цвинтарну пластику Прикарпаття. У 2008 в культовому франківському арт-кафе «Химера» відбулася остання прижиттєва персональна виставка автора. В Дмитровичах, рідному селі Павла у 2018 в Народному домі відбулася фотовиставка «Best of ФотоПАВЛО» – найкращих робіт Павла Дроб’яка періоду 1980-90 рр. Згодом ця ж виставка експонувалася в Народному домі Давидова.
Нагороджений медаллю лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості (1987) і грамотою Івано-Франківського облвиконкому за сумлінну довголітню працю по пропаганді краєзнавства. Був відзначений стипендією для видатних діячів культури і мистецтва. Нагороджений золотою медаллю FIAP (Міжнародна Федерація Фотомистецтва) на Третій міжнародній фотобієнале чорно-білої фотографії «AQÜEDUCTE’94» в Серданьойола-дель-Валлес (Іспанія).
Учасник чисельних фотовиставок в Україні, Білорусі, Австрії, Англії, Аргентині, Бельгії, Великобританії, Естонії, Іспанії, Італії, Канаді, Польщі, Португалії, Росії, Угорщині, Франції, Чехословаччині.
Окремі роботи Павла Дроб’яка знаходяться в приватних колекціях Канади, у фонді Фотоасоціації Сарагоси (Іспанія), в музеї Photography Museum Photographic Founds (Серданьйола-дель-Валлес, Іспанія), в Центрі візуального мистецтва «Батана» (Ровінь, Хорватія).
Наприкінці 90-х повернувся до рідного села Дмитровичі, щоб допомагати старенькій мамі поратися з господарством. Шостого червня 2009 несподівана раптова хвороба вкоротила віку чудовій людині та непересічному фотомайстрові..
Вшановуючи пам’ять про свого колегу, Павлові друзі зініціювали встановлення на його могилі металевої скульптури-фотокамери на тринозі, з їх ініціативи в рідному селі Дроб’яка з’явилася вулиця його імені, а з 2014 року Павлові друзі збираються регулярно в Дмитровичах на пленери ФотоПАВЛО, яких вже відбулося вісім. Окрім фотографів, яких на пленерах побувало вже біля семидесяти осіб, гостями села були чисельні друзі-мистці Павла: письменники Юрко Андрухович, Тарас Прохаська і Марія Вайно, гуморист Володимир Пушкар, скрипалька Люба Литвинчук, етно-рок група «Перкалаба», які мали свої творчі вечори та виступи в ході пленерів.
Тим, хто спілкувався з ФотоПавлом, хто мав щастя творити поруч, завжди бракуватиме цього світлого, лагідного, а водночас дуже особливого чоловіка — із лише йому притаманним, неповторним поглядом на світ, який він талановито пропускав через фотооб’єктив і закарбовував на фотопапері.
Вероніка Заник, Ростислав Кондрат