В українському соціумі бути не такими дуже складно, – Марта Чумало
Днями Громадський Простір завітав до Львова і поспілкувався з заступницею голови Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи" Мартою Чумало. Ми поговорили про гендерну рівність та дискримінацію в ...
Додано:
Громадський Простір
Днями Громадський Простір завітав до Львова і поспілкувався з заступницею голови Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи” Мартою Чумало. Ми поговорили про гендерну рівність та дискримінацію в українському суспільстві сьогодні, про участь жінок у політиці, тему насильства в сім’ї. Українське суспільство ще не зовсім готове сприймати нові ідеї, розуміти-приймати “інакшість”, досі тяжіє до традицій-стереотипів, законодавство потребує суттєвого “ремонту”, проте Україна має активних людей, спільноти, що допомагають доносити ці ідеї – отже є шанс на успіх.
Хто є хто? – Жіночі перспективи
“Жіночі перспективи” – громадська організація, заснована у 1998 році у Львові. Працює над вирішенням проблем безробітних жінок, жінок, що потерпають від насильства в сім’ї, торгівлі людьми, дискримінації, несприятливих життєвих обставин. З часу заснування організація допомагала жінкам дати собі раду на ринку праці, боротися з насильством та гендерною дискримінацією. За останній рік Центр “Жіночі перспективи” активно працює над проблемами тимчасово переміщених осіб та осіб, що потерпіли від наслідків конфлікту в Україні.
Один з перших проектів “Жіночих перспектив” — Центр “Жінка для жінки”, підтриманий USAID ще в 1988 році. “Ми 5 років реалізовували такий досить великий проект по допомозі жінкам у різних кризових життєвих обставинах”, – пояснює Марта Чумало. Основна мета проекту: попередити виїзд українських жінок за кордон, де вони могли стикнутися з проблемою торгівлі людьми. У проекті “Жінка для жінки” було 2 основні напрямки: розвиток професійних навичок (як жінка може собі знайти роботу в Україні, як вона може започаткувати бізнес тощо), а другий напрямок — як вирішити кризові ситуації, такі як насильство в сім’ї, гендерна дискримінація, інші проблеми юридичного та психологічного характеру.
Центр “Жіночі перспективи” працює у сферах допомоги безробітним жінкам, особам, що потерпіли від торгівлі людьми, насильства в сім’ї та гендерної дискримінації, жінкам, що потерпіли від конфлікту на сході України: переселенці, зокрема кримські татарки, жінки та матері чоловіків, що воюють в АТО.
Ви проводили багато роботи у сфері допомоги безробітним жінкам. Чи можете сказати, які були результати? Наскільки ці жінки стали більш впевнені в собі та змогли знайти себе в житті?
– Були різні результати. Наша основна ідея, основний підхід — це дивитися на життєву ситуацію жінки в комплексі. Ми дивимося наскільки вона хоче, щоб ми були залучені в цей процес: або просто допомогли написати заяву до суду, або комплексно разом з нею взятися за справу.
Багато жінок пройшли наше навчання і ефективізували своє життя. Я переконана, що вони отримали поштовх задуматися над тим, що відбувається в їхньому житті, побачити ті напрямки, в яких вони можуть розвиватися, можливості, котрими вони можуть скористатися. Наприклад, отримати допомогу, на яку вони мають право, працевлаштуватися. Вони можуть навчитися – на що звертати увагу, пробувати себе в тренінговому режимі, а потім і в реальному житті. Після співбесіди ми аналізуємо, що було добре, що наступного разу можна змінити, що з точки зору цієї жінки вдалося. Це той досвід, котрий вона отримує і потім може його використати.
Як Ви можете оцінити можливості жінок на ринку праці, наскільки вони “нерівні” порівняно з чоловіками?
– На жінку дивляться через призму відповідальності за сім’ю. На моє переконання найбільшими перепонами жінок у доступі до рівних можливостей на ринку праці є їхні сімейні обов’язки, адже за жінкою дуже чітко зафіксовані її відповідальності за стан домашнього вогнища.
Ми маємо лише 24 години на добу, тому, звичайно, жінка мусить чимось жертвувати, і люди, котрі у професійній сфері зіштовхуються з жінками, розуміють, що насправді жінки мусять чимось жертвувати.
Основний шлях вирішення проблеми — це включення чоловіків в домашню працю: чим більше чоловіки будуть брати відповідальність в домашній праці, тим легше жінкам буде в професійній. Ми, власне, маємо цю сегрегацію, що основна відповідальність жінок в домашній праці, а чоловіків — в професійній. Сучасна сім’я не може вижити лише за рахунок чоловічої професійної діяльності. Ця ситуація вимагає від жінки виходити на ринок праці – сімейну ж відповідальність ми не маємо куди перекласти. Тому ми і маємо цю нерівність в професійній сфері.
Чи змінилася ситуація за останні роки? Порівняйте Ваш досвід з 1998 року по 2015 рік.
– Коли криза, ситуація завжди змінюється. По-перше, ми маємо ситуацію з війною. Жінки дуже активно задіяні в процесах волонтерського забезпечення: вони збирають кошти, купують оснащення, одяг, працюють з пораненими і з їхніми родинами.
Я думаю, що внаслідок цього ситуація на ринку праці також змінюється. Ми спостерігаємо, що під час економічної кризи, на високооплачуваних посадах, де були чоловіки, з’являються жінки, які виконують ту саму роботу, але за менші гроші, тому що компанія потребує економії, і вона звільняє або переводить чоловіків на іншу менш оплачувану роботу, і жінки погоджуються на нижчу зарплатню на виконання тієї самої роботи. Це приклад гендерної дискримінації.
Якщо можна звільнити людей, то в першу чергу звільняються жінки, особливо ті, що мають маленьких дітей. Робиться все, щоб вони написали заяву, тому що вона частіше перебуває на лікарняних і т.д. Криза впливає на всі ці процеси.
Ми консультуємо з усіх питань, з якими може мати справу жінка — сімейні питання, міліція, поділ майна тощо.
Чи маєте рецепт протидії і подоланню насильства в сім’ї, з погляду Вашого досвіду?
– Корекційні програми, що прописані в законі, та мають проводитися з кривдниками, – неефективні. Аналогічна ситуація і у світі. Їхня ефективність є дуже низькою. Наша позиція в тому, що якщо б кривдник розумів, яке покарання він може понести, щоб покарання було адекватне тому, що він робить і тим наслідкам, до яких його дії проводять, то, можливо, це б краще спрацювало. Тому що той рівень притягнення до відповідальності, і ті покарання, які ми маємо – його не дуже стримують. Якби він розумів, що це — злочин, що це тягне за собою певну відповідальність; якби працювали захисні приписи; якщо б він не мав можливостей контактувати з потерпілими; якщо б його можна було виселяти, він би реагував по-іншому. На жаль, у нас приватна власність кривдника є вище, ніж право жінки на життя.
– Корекційні програми повинні проводитися з доброї волі чоловіка, коли він розуміє, що він хоче вберегти сім’ю і хоче навчитися володіти своєю поведінкою.
Яку роль гендерна освіта повинна відігравати у вихованні суспільства?
– Відсутність гендерно чутливої освіти і стереотипне виховання — базова річ, котра є причиною багатьох негативних процесів. Без гендерної освіти насильство в сім’ї дублюється. Якщо дітям з дитинства розповідають, яка роль тата чи мами має бути (коли побут – це відповідальність жінки, а публічна сфера –відповідальність чоловіка), то вони розуміють такий гендерний порядок і змінювати такі базові переконання є складно.
Нам потрібне гендерно чутливе виховання, яке дасть розуміння, що таке права людини, яке дасть дитині сміливість побачити та прийняти в собі якусь інакшість.
Пані Марто, якою Ви бачите участь жінок України і Львівщини в політиці сьогодні?
Ми маємо двох єдиних мажоритарниць від Львівщини. Це досить непоганий показник. (Серед всіх мажоритарних депутатів Верховної Ради України лише 2 жінки — представниці Львівської області — Ірина Подоляк (116 округ) і Оксана Юринець (117 округ, – авт.).
Насправді, якщо не зміниться виборча система — збережеться система мажоритарних округів (т.зв. Пропорційно-мажоритарна, змішана система), жінкам буде і надалі складно брати участь у прийнятті рішень, тому що соціум схильніший голосувати за чоловіків. Ми підсвідомо віддаємо їм відповідальність, ми віддаємо їм право вирішувати, ми віддаємо їм більше можливостей заробляти гроші.
У Львові і в області ситуація з участю жінок у виборних органах є насправді дуже сумна. Ми маємо дуже низький рівень участі в радах усіх рівнів: обласній, міських, сільських.
Ми маємо своєрідний стовп, котрий стоїть на сільських радах, в той час як по країні присутня модель піраміди, згідно з якою участь жінок в представницьких органах збільшується на регіональному і місцевому рівнях.
Марта Чумало про участь жінок в політиці:
Марта Чумало агітує жінок брати активну участь у виборах. Навіть якщо жінка не отримає представницький мандат, вона зможе отримати вагомий досвід, що зможе їй допомогти в подальшому.
– Жінка отримає досвід, який вона зможе використати на наступних виборах. Ми (“Жіночі перспективи”) робимо кроки для того, щоб ідентифікувати тих жінок, які хочуть взяти участь у виборах, і наснажити їх брати участь в місцевій виборчій кампанії, щоб вони брали участь у виборах і здобували цей досвід. Далі вони зможуть його серйозно використовувати. Ми працюємо з ними для того, аби надати їм навички і знання, які будуть корисні їм під час участі на тому чи іншому рівні виборчих кампаній. В цьому році ми обов’язково працюватимемо над цим.
Я далека від того, аби стверджувати, що у Львівській області після цих виборів ситуація з участю жінок у прийнятті рішень зміниться.
Нещодавно Ви казали, що процес децентралізації, який так жваво обговорюється в Україні протягом останнього року, може призвести до погіршення ситуації з участю жінок в політиці. Що Ви мали на увазі?
– Коли сільські ради будуть розпорядниками коштів, жінки, які становлять до 40% представників у сільських та селищних радах, будуть витіснені з них, – ради будуть приймати реальні рішення про гроші та землю.
Ми маємо багато прикладів, коли жінки були витіснені з тих сфер, куди “приходили” великі кошти. Ми можемо взяти за приклад ІТ сферу. Спочатку це була рутинна, низькооплачувана робота. Коли з’явилися значні кошти, ми отримали абсолютно гендерно сегреговану сферу. В інших країнах була подібна ситуація, поки на державному рівні не були прийняті відповідні рішення. У Фінляндії, наприклад, країна висунула вимогу до ІТ-бізнесу, що він мусить залучати певний відсоток жінок. Спочатку бізнес сприйняв це негативно. Проте на даний час жінки в ІТ є дуже високоосвіченими, професійними програмістками, котрі достойно представляють ІТ сферу всієї країни.
Потрібна добра воля людей, котрі керують.
На відео: Західноукраїнський “Центр Жіночі перспективи” про жінок у політиці та наслідки децентралізації.
Ви є прихильницею того погляду, що “квотний принцип” дуже доречний для подолання гендерної дискримінації в країні. Який рецепт застосування даного принципу?
– Квоти – позитивні заходи, які передбачені законодавством. Вони можуть захищати як жінок, так і чоловіків. В освіті, наприклад, вони можуть захищати чоловіків. Якби в законодавство включили цей принцип, і передбачили механізми його застосування у всіх сферах, чоловіків значно побільшало б в освіті. В політиці квотні принципи можуть захищати жінок. Де ми маємо гендерну сегрегацію, там ми маємо свої недоліки. Міліція, політика, освіта, транспортні перевезення і т.д. є гендерно сегрегованими сферами. Якщо б ці сфери десегреговувалися, то вигравали б усі. Держава має це розуміти і робити якісь кроки для того, щоб ця система змінювалася.
“Спочатку потрібно ліквідувати дискримінаційні статті в законодавстві, котрі ми маємо”, – коментує стан українського законодавства Марта Чумало, і наводить приклади статей, які є гендерно дискримінаційними.
У 2014 році в діяльності ГО “Жіночі перспективи” вагоме місце почали відігравати переселенці з Криму та Донецької і Луганської областей.
– Коли переселенці тільки почали приїжджати, ми в партнерстві з МОМ (Міжнародна організація з міграції) почали вивчати їхні потреби і намагалися їх задовольнити; хоча б елементарні потреби. Ми надавали їм можливості придбати одяг, взуття, засоби обігріву, побутову хімію тощо. Деякі з переселенців продовжують приходити і ми намагаємося брати участь в їхньому житті, наскільки їм потрібно. Це психологічні, юридичні консультації, бізнес-консультації і так далі. Ми маємо для них програми навчання написання бізнес-планів. Вони також взяли участь в конкурсі бізнес-планів на отримання фінансування на виконання цих бізнес-планів. Ті ідеї, які були нормально прописані, будуть підтримані донорами, зокрема МОМ.
Ви активно працюєте з жінками у сфері розширення їхніх фінансових можливостей, допомагаєте їм стати фінансово обізнаними. У цьому аспекті організація є однією з виконавців програми USAID “Розширення підприємницьких та лідерських можливостей для жінок”. Як побудований ваш навчальний план?
– Головна мета програми – навчитися розуміти фінансові небезпеки, їх уникати та зрозуміти свої можливості з ефективізації свого життя. Основна ідея полягає в тому, щоб жінка, яка перебуває в складних життєвих обставинах, взяла під контроль свої фінанси. Жінка в будь-якому випадку мусить якимось чином контролювати свої фінанси: розуміти, який є дохід, які є можливі джерела збільшення цього доходу, яким чином можна розпланувати свої витрати. Жінки часто не мають цього навику. Ми працюємо з ними з тим, щоб вони розуміли, яким чином вони можуть брати під контроль життєві процеси, котрі проходять через їхнє життя: працевлаштування, здобування корисних навиків, аналіз наявних можливостей і ресурсів, для того, щоб себе вивести з замкненого кола бідності. Насправді, можна навчитися цьому, можна пробувати це контролювати.
Програма має три рівні. На першому рівні ми говоримо з жінками про кризові ситуації: про те, як людина може давати собі раду в кризовій ситуації, де шукати додаткові ресурси, як створити “подушку” фінансової безпеки. Обговорюємо різні ситуації з використанням кредитних карток, небезпеки, пов’язані з недобросовісними кредитними установами і т.п. Учасниці під час заходів багато пишуть, думають над своїми ситуаціями. Ми не читаємо лекцій. Вони звертаються до свого досвіду, внутрішніх відчуттів і думок. Крок за кроком ми проводимо їх через можливості і загрози.
Ми також говоримо про конфлікти: яким чином вони можуть вирішуватися, як жінки можуть зрозуміти поведінку іншої сторони в конфлікті, як вони можуть відчувати потреби іншої сторони та як вони мають ідентифікувати власні потреби.
На другому рівні ми говоримо про планування, фінансові цілі, про депозити, кредити тощо — тобто про ті інструменти, якими фінансово грамотна людина користується.
На третьому рівні ми говоримо про потреби, про мотивацію, про цінності, самозайнятість та підприємницьку діяльність.
Це досить різностороння програма, яку жінка може опанувати і перейти на інший рівень фінансової грамотності, яка гармонійно поєднує правові, психологічні та економічні знання та навики.
На таких заходах ми намагаємося інтегрувати в цей процес і переселенців. Ми намагаємося долучати представників всіх цільових груп: безробітних, жінок, що потерпають від насильства, сільських жінок, багатодітних тощо. Вони встановлюють нові зв’язки, налагоджують комунікації, отримують необхідну соціальну “подушку”.
З вуст представників громадських організацій досить часто звучить фраза, що Майдан став для них відліком нових можливостей. Чи простежується щось подібне у вас?
Майдан фактично нічого не змінив у нашій роботі. Ми більше стали цінувати свободу та права людини і краще зрозуміли, що вони входять до базових цінностей нашої організації. Зараз, в процесі війни, багато що змінюється – ми отримали нові цільові групи.
Коли був Майдан, ми відчули як жінки потерпають від насильства зі сторони чоловіків-беркутівців, котрих блокували у Львові.
У Львові працює “Феміністична майстерня”, Ви долучені до її роботи?
Феміністична майстерня — це громадська ініціатива, котра започаткована групою дівчат та жінок, що змінюють навколо себе простір і суспільний зміст. Вони багато чого зробили для активізації громади, її включення в життя міста, місцевий контекст. В них є багато дуже гарних ідей. Якщо вони нас кличуть, то ми радо долучаємося до їхніх ініціатив. Це гарна, позитивна ініціатива, яка йде знизу. Саме такі ініціативи, я переконана, мають перспективу.
Повертаючись до Центру «Жіночі перспективи», розкажіть трохи про щоденну роботу організації.
В організації працює біля 10 фахівців. Це юристки, економістки, соціальні працівниці, психологи. Місія нашої організації – захист прав жінок та забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків у всіх сферах суспільного життя. Виходячи з цього ми надаємо як індивідуальні послуги (очні он-лайн та телефонні консультації, також виїзні консультації у районах області, представлення в судах), так і масові акції (тренінги, конференції, круглі столи, зустрічі в громаді і т.п.). Також ми проводимо дослідження, розробляємо рекомендації до змін у законодавстві, політик, процедур тощо. Ми працюємо як з жінками, так і з фахівцями, державними службовцями, працівниками органів внутрішніх справ, прокуратури, судів. Основна ідея цієї роботи – підвищити рівень захисту прав жінок та якість послуг, котрі надаються жінкам. Усі послуги нашої організації безоплатні.
Наш центр є хорошою базою для практики студентів соціальної роботи, юридичного та психологічного факультетів львівських вузів. Саме ці студенти стають нашими волонтерами і допомагають нам у нашій роботі. Ми працюємо щодня з 10:00 до 18:00, крім суботи та неділі.
P.S. У 2014 році Центр “Жіночі перспективи” став переможцем Регіонального конкурсу “Благодійна Львівщина — 2014” у номінації “Благодійник: неурядова організація”.
