Громадський Простір

Civis Fortis: рік поруч з тими, хто пройшов полон

Громадський Простір — Fri, 27 Mar 2026 12:00:44 +0000

Сьогодні допомога від українських НУО — це не лише щира емпатія. Це вивірені сервіси, юридичні алгоритми та чіткі психологічні маршрути. Це здатність перетворити хаос війни на системну підтримку, яка повертає людям суб’єктність і контроль над власним життям.

Civis Fortis Фундація захисту громадянського суспільства була заснована трохи більше року тому в один із найскладніших моментів, коли Мін’юст перебував під кібератакою, лише 7-ма спроба зареєструватись стала успішною.

Команда організації переконана: після полону та катувань людям замало лише фінансової підтримки. Потрібен фаховий супровід, щоб повернути контроль над власним життям, відновити самозарадність і здатність знову приймати самостійні рішення — у професії та громаді.

“Коли ми запускали перший проект підтримки, то планували комплексний супровід для п’яти бенефіціарів. А в результаті за перші кілька місяців їх стало 42. Ми швидко зрозуміли: викликів значно більше, ніж ми уявляли на папері. Офіційно ми стартували 15 травня 2025 року, і майже одразу відбувся «великий обмін» — тисяча на тисячу. Хлинула така хвиля людей, що нам довелося на ходу перебудовувати всю систему роботи”, — розповідає Людмила Янкіна, голова правління і співзасновниця Civis Fortis.

Більше про те, як команда вибудовує свою роботу — через індивідуальні плани супроводу, партнерства з іншими ГО, з лікарями, адвокатами і через голос у міжнародних медіа — у відео:

Читати повне інтерв’ю:

Маршрут до самозарадності: як Civis Fortis повертає людей до життя після полону

Синергія та проактивність: згадаймо Форум «Громадська участь: нова реальність»

Громадський Простір — Tue, 02 Dec 2025 08:42:37 +0000

Колеги, попри виклики війни, активні українці продовжують працювати над покращенням своїх громад, демонструючи справжнє громадянське лідерство — спокійне, відповідальне та вперте.

Саме про цей феномен йшлося 20–21 листопада у Києві на Форумі «Громадська участь: нова реальність»!

У цьому короткому відео-огляді ми відтворюємо атмосферу синергії та проактивності українського громадянського суспільства. Подія зібрала 160 практиків ОГС, представників влади та донорів, щоб обговорити, як змінилася громадська участь у країні, що живе у війні.

У відео:

Ключові інсайти від організаторів/ок та експертів/ок.
Кадри живого спілкування та обміну досвідом.
Свідчення того, що громадська участь — це сила, яку не зупинити!

А повний репортаж з Форуму можна почитати тут.

Якщо ви були на Форумі, діліться своїми враженнями у коментарях та розкажіть, який момент запам’ятався вам найбільше!

Організатори та Партнери:

Форум “Громадська участь: нова реальність” організований МАОМС “Асоціація учасницького розвитку громад” спільно зі Спілкою “Громадські ініціативи України”, за підтримки Charles Stewart Mott Foundation, Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) та фінансування уряду Данії, програми “EMPOWER”, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine, швейцарсько-української програми EGAP, що реалізується Фондом Східна Європа, Європейської асоціації місцевої демократії (ALDA), ГО “Центр розвитку та співпраці громад” та ІАЦ “Громадський Простір”.

Малі громади — велике майбутнє: нові тренди громадської участі

Громадський Простір — Fri, 03 Oct 2025 13:27:44 +0000

Малі та сільські громади стають центрами відновлення України, де мешканці проявляють високу мотивацію та активність. Особлива увага приділяється вихованню свідомої, проактивної молоді — не просто через знання про механізми участі, а через практичні дії, які дозволяють учням впливати на шкільне та громадське життя. Проблема лишається на рівні державної політики: шкільні підручники ще не відображають сучасні інструменти громадської участі та стандарти ЄС.

“Нам дуже подобається і завжди подобалося працювати з маленькими громадами, з сільськими громадами. У мене навіть така думка, що малі громади відновлюють та розвивають нашу Україну. Там стільки мотивованих українців, які вболівають за майбутнє нашої держави і країни. Навіть не очікуєш, що приїхавши в маленьке село, знайдеш людину з поглядом рівня цілої держави, – розповідає Олексій Коваленко, доктор філософії, голова організації, член координаційної ради ініціативи Партнерство Відкритий уряд і міжнародний експерт Ради Європи.

Водночас команда експертів помітила й те, що сьогодні громади не завжди розуміють, як інтегруватися у ЄС на практичному рівні. Багато місцевих підприємців і мешканців не знають, що зміниться в їхньому житті після європейської інтеграції.

Більше про методику сучасні тренди громадської участі дивіться у відео:

Дивіться також:

DIY4Change: українська методика для зміни свідомості українця

Громадський Простір — Fri, 03 Oct 2025 13:16:05 +0000

Методика DIY4Change — українська інновація, що поєднує цифрові інструменти та стандарти ЄС і Ради Європи для громадської участі та доброго врядування. Вона дозволяє органам влади прогнозувати наслідки рішень на 3–7 років, аналізувати альтернативи та оцінювати вплив на громаду, політику, економіку чи соціальну сферу.

Методика включає 20 цифрових інструментів, які допомагають визначити, кого залучати до консультацій, проводити їх онлайн у безпечному форматі під час війни та аналізувати результати впливу на конкретні політики.

Другий елемент — освітній: навчання через практику зміцнює спроможність посадових осіб, громадських організацій і жителів, щоб консультації приносили реальні результати, а не залишалися формальністю.

Органи влади та НУО — дві цільові аудиторії методики DIY4Change.

“Ми їм завжди кажемо, що після того, як ви впровадите DIY4Change, ви нарешті почнете йти з роботи о 17:00, а не о 18:00, 19:00 чи 21:00. Чому? Методика оптимізує робочі процеси, які пов’язані з публічним управлінням. Те, що робиться зазвичай 21 день, наприклад, консультації, у нас робиться за 7 днів. Те, що робиться за 2-3 дні, наприклад, аналітика, у нас робиться за 2 хвилини. Тобто всі рутинні процеси ми прибрали. За них працюють наші цифрові матриці”, — пояснює Олексій Коваленко, доктор філософії, голова організації, член координаційної ради ініціативи Партнерство Відкритий уряд і міжнародний експерт Ради Європи.

Друга цільова аудиторія — це неурядові організації. Використання цієї методики може посилити результативність діяльності організації за коротший термін, ніж вони раніше це робили. Якщо НУО проводили консультації, і на це треба було місяць, то тепер — два тижні. Якщо вони не знали, як оцінити потреби цільової аудиторії або навчальні потреби групи учасників їхнього освітнього заходу, то є методика для цього.

Більше про методику DIY4Change дивіться у відео:

Дивіться також:

Чому майбутнє України та ЄС — за цифровою демократією?

Громадський Простір — Fri, 03 Oct 2025 13:00:05 +0000

ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» бере свій початок ще з 1998 року, коли активісти створили онлайн-спільноту зоозахисників UA-Vet. З часом організація перетворилася на майданчик для ширших громадських ініціатив і з 2014 року офіційно працює як зареєстрована ГО.

Ключовий принцип їхньої роботи — практичність і вимірювані результати. Вони ніколи не були теоретиками: якщо обіцяли відремонтувати дах чи створити сквер — робили це разом із громадою та місцевою владою. Серед здобутків — десятки реалізованих проєктів у Києві, розвиток громадського бюджету, захист Виноградарського лісу, який у 2022 році виконав навіть оборонну функцію.

У 2010-х роках команда активно вчилася, аналізувала власні помилки й перейшла від локальних ініціатив до системної співпраці з органами влади. З 2019 року Форум працює вже й на міжнародному рівні, впроваджуючи в Україні стандарти Ради Європи та принципи відкритого врядування.

«Наше бачення полягає в тому, що саме Україна має задати нові стандарти — запропонувати нову модель демократії. Адже Європейський Союз, на мою думку, залишається в межах дещо застарілої деліберативної демократії. Наступний крок — це демократія на основі даних, цифрова демократія, яка враховує не лише думку громадян, а й умови, об’єктивні дані та показники розвитку громад, регіонів і країни загалом», — каже Олексій Коваленко, доктор філософії, голова організації, член координаційної ради ініціативи Партнерство Відкритий уряд і міжнародний експерт Ради Європи.

Більше про діяльність ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» дивіться у відео:

Дивіться також:

Як медіа спілкуватися з людьми, які пережили сексуальне насильство під час війни

Громадський Простір — Wed, 24 Sep 2025 11:54:20 +0000

Сьогодні своєрідною дорожньою картою, що допомагає журналістам, правозахисникам і громадським діячам знаходити баланс між правом знати і правом зберегти гідність, є Кодекс Мурад. Цей документ містить мінімальні стандарти безпечного, ефективного й етичного збирання та використання інформації про людину, яка пережила сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК).

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (з англ. Conflict-Related Sexual Violence, СНПК/CRSV) — будь-який акт насильства сексуального характеру, який особа зазнала в безпосередніх умовах війни і якому вона не піддалася б в мирний час. До видів СНПК відносять: зґвалтування, примус до катування інших, примус до акту сексуального характеру, примусове (повне або часткове) оголення, примусове спостереження за сексуальним насильством та катування із використанням сексуального насильства, побиття або заподіяння травми статевим органам, погрози згвалтування, позбавлення доступу до гігієни, лікування, дотики сексуального характеру тощо. Відповідно до Римського статуту, злочини СНПК не мають строку давності. Про пережитий злочин можна повідомити будь-коли.

Корисною для тих, хто бере свідчення буде і брошура «Коли болить тиша: що потрібно знати про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом», де міститься ключова інформація про СНПК й те, як спілкуватися із людьми, які пережили сексуальне насильство, на основі досвіду української ГО «Нумо, сестри!».

«У брошуру ми включили й Кодекс Мурад, і правила спілкування із потерпілими. Загалом ці правила, з одного боку, нескладні, а з іншого боку, бачимо, що часто вони не враховуються і нашими правоохоронними органами, і журналістами, і тими, хто створює матеріали на цю тему», — пояснює Ліна Кущ, громадська діячка, журналістка, членкиня правління ГО «Нумо, сестри!» та НСЖУ.

Як журналістам та ОГС підготуватися до інтерв’ю про сексуальне насильство, яке сталося під час полону чи окупації? Що варто знати, щоб уникнути повторної травматизації постраждалих у такій розмові? Як поєднати повагу до приватного з потребою публічної видимості? Про це дивіться у відео:

Повернути до життя: як «Нумо, сестри!» підтримує жінок після російського полону

Громадський Простір — Fri, 05 Sep 2025 10:06:08 +0000

Жахлива статистика: майже 80% жінок, що пройшли російський полон, зазнали сексуального насильства, майже всі — тортур. Ці люди — цивільні, а отже, відповідно до Женевських конвенцій, ніколи не мали бути затримані. Проте вони опинилися за ґратами без жодної законної процедури звільнення.

Україна не може включати їх у списки на обмін, адже не утримує цивільних громадян Росії. Єдиний шлях повернення — складні багатосторонні домовленості та потужна міжнародна адвокація.

Щоб боротися за визволення цивільних жінок із полону та створити безпечну спільноту для тих, хто пережив сексуальне насильство, була заснована громадська організація «Нумо, сестри!».

Ліна Кущ, членкиня правління ГО «Нумо, сестри!»: «Сьогодні не всі усвідомлюють те, що вони пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК). Іноді люди розуміють, що сексуальним насильством може бути лише пряме зґвалтування. Але видів сексуального насильства багато. Це можуть бути погрози, примусові роздягання або ситуації, коли оголену жінку оглядають чоловіки. Виявилося, що під час російської війни в Україні багато жінок пережили такі випадки, і вони не усвідомлювали, що саме вони пережили. Багато жінок, коли почули, що Людмила та інші її колеги стали відверто говорити про те, що з ними сталося, захотіли приєднатися до організації. Раніше вони не знали, з ким можна було б це обговорити.

Ліна Кущ — журналістка, громадська діячка, членкиня НСЖУ та членкиня правління ГО «Нумо, сестри!».

До нас стали приєднуватися жінки, які були колишніми полоненими. Зверталися жінки, які виїздили з окупації й зазнали в окупації залякувань, примусу, долучались жінки, які в той чи інший спосіб постраждали від російських воєнних злочинів на окупованих і прифронтових територіях.

Наша команда одразу стала будувати свою роботу так, щоб потреби цих жінок лягли в програму нашої діяльності. Ми виходимо саме з потреб наших членкинь».

У відеоінтерв’ю з Ліною Кущ говоримо про те, як ГО «Нумо, сестри!» допомагає жінкам відновлювати життя після полону й окупації та водночас веде боротьбу на міжнародному рівні за визволення цивільних полонених.

Якщо вам потрібна допомога та підтримка:

Практична інформація з контактами від ГО «Нумо, сестри!»
Брошура “Коли болить тиша: що потрібно знати про сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом” (інформація з для тих, хто пережив насильство, а також для тих, хоче підтримати постраждалих, контакти)

Бандуристка Анастасія Войтюк: коли я їду на Схід, я відпускаю все

Віталій Ніщименко — Tue, 22 Jul 2025 09:00:50 +0000

Бандуристка, співачка та культурна активістка Анастасія Войтюк (вона ж Banduragirl) уже півтора року є частиною ініціативи «Культурний десант». За цей час вона неодноразово побувала у прифронтових громадах на сході та півдні України.

«Для мене кожен виїзд — це особлива, важлива, складна, але радісна подія. Чому радісна? Бо я відчуваю себе найбільш потрібною для людей, які нас фізично захищають… Ти не знаєш, як почуваються люди там, але ти можеш дізнатися, коли поїдеш туди і побачиш», — ділиться Анастасія.

Анастасія виступає у складі концертних груп, що включають як військових, так і цивільних артистів.

«Зазвичай я виступаю як одна цивільна артистка разом із військовими артистами, які є в складі ЗСУ, в Культурному десанті, в рамках програми цілої групи. Ці виступи є дуже потрібні. Насправді таких заходів мало, їх не вистачає. Потрібно більше», — каже культурна активістка.

Одним із таких візитів стала поїздка до Краматорська, де під час повітряної тривоги було знято відео “Старосвітська бандура в Краматорську”. Ролик швидко став вірусним у мережі.

«Для громади Краматорська це було дуже важливим — що відео з Краматорська так розлетілося, і ще й зі старосвітською бандурою. Тоді Краматорські ЗМІ брали інтерв’ю, і було дуже цікаво з ними поспілкуватися. Для мене це було знаком, що громада Краматорська, культурний сегмент Краматорська живуть активним життям», — розповідає Анастасія.

Окрім поїздок і виступів, артистка також започаткувала ініціативу зі збору коштів на бандури для дітей. Завдяки підтримці небайдужих уже вдалося закупити 17 інструментів.

У відео бандуристка, співачка й культурна активістка Анастасія Войтюк (Banduragirl) ділиться досвідом участі в ініціативі «Культурний десант», виступами у прифронтових громадах для військових, історією вірусного відео з Краматорська та своєю ініціативою зі збору коштів на бандури для дітей.

«Архів війни»: документування війни для майбутнього правосуддя

Віталій Ніщименко — Mon, 09 Jun 2025 09:04:35 +0000

Понад 37 мільйонів файлів. Тисячі годин відео, аудіо та голосових повідомлень. Понад 7600 інтервʼю зі свідками війни й воєнних злочинів. Архів Війни (Ukraine War Archive) — один із наймасштабніших цифрових проєктів, створених після повномасштабного вторгнення Росії в Україну — щодня фіксує історію війни, яку має знати весь світ.

Як команда ГО «Архів війни» збирає матеріали про війну, навіщо громадським організаціям долучатися до проєкту та чому кожен маленький фрагмент історії має значення для майбутнього — про це в інтерв’ю Громадському Простору розповіла режисерка та координаторка Відділу інтерв’ювання свідків воєнних злочинів Тетяна Симон.

«Архів Війни — це дуже масштабний проєкт. Він розпочався відразу після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році та був ініційований Романом Бондарчуком, артдиректором ГО «Докудейз», та Максимом Демиденком, керівником ГО «Infoscope». На той момент ідея була простою, але водночас дуже амбітною — зберегти якомога більше медіа матеріалів, які стосуються російсько-української війни. Це можуть бути будь-які медіа матеріали: фото, відео, аудіо повідомлення, листи, статті, фільми, передачі. Єдиний маркер — щоб вони стосувалося перебігу російсько-української війни. Щоб ці матеріали були корисними для майбутніх і поточних досліджень, розслідувань для правоохоронних органів, правозахисних організацій, й могли в майбутньому бути використані в міжнародних кримінальних судах», — режисерка та координаторка Відділу інтерв’ювання свідків воєнних злочинів Тетяна Симон.

У відео йдеться:

про Архів Війни Архів — як працює, як збираються матеріали
про співпрацю та партнерство
про виставку LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів Війни, міждисциплінарну мистецьку лабораторію
про роботу Відділу інтерв’ювання свідків воєнних злочинів
про фільм «Свідки. На північ від Києва»
про фільм «Свідки. Полон вбиває» про теракт в Оленівці
про позов у Міжнародний кримінальний суд проти російської пропаганди
про Переглядові кімнати «Архіву Війни» / спецподія на Docudays UA
про позаконкурсну програму фільмів «АРХІВ ВІЙНИ/ДОКАЗИ» на 22 Docudays UA
про потребу простору для відновлення

Методи просування локальної культури

Віталій Ніщименко — Wed, 21 May 2025 10:56:30 +0000

Громадська організація «Навколо Нас. UA» з м. Богуслав, що на Київщині, використовує багато різних інструментів залучення громади до зацікавлення локальною культурою.

Оксана Гуменюк — кандидатка історичних наук, культурна менеджерка, голова ГО «Навколо Нас. UA», експертка УКФ 2019-2021 рр. , для Громадського Простору розповідає про методи просування локальної культури на прикладі діяльності ГО «Навколо Нас. UA».

Окрім членів ГО «Навколо Нас. UA» над проектами працює велика кількість волонтерів різної вікової категорії, зокрема і діти, яких залучають до відтворення традицій. Команда організації надає великої уваги роботі над якісним контентом, здійснює професійні дослідження — етнографічні, фольклорні, краєзнавчі. І на всіх етапах взаємодіє з фахівцями, етнографами, фольклористами, краєзнавцями.

“Одним з найважливіших інструментів для взаємодії з громадою за визначенням нашої команди є Культурний Простір ГО «Навколо Нас. UA». Це своєрідний хаб, місце, де мешканці Богуславської громади можуть зустрітися, познайомитися зі своєю історією, культурною спадщиною, можуть також зануритися в історичні та культурні контексти через естетику, тому що ми завжди свої заходи намагаємося візуально обладнати і представити так, щоб це було цікаво”, — зауважила пані Оксана.

Із найбільш ефективних методів для промоції локальної культури для громади є фестивальна діяльність. Це організація масштабних заходів, серед яких вже четвертий рік поспіль ГО проводить благодійний історико-культурний захід “Портал крізь століття: Старосвітський Богуслав”, який збирає тисячі відвідувачів/ок.

Про ці та інші інструменти Оксана Гуменюк розповідає детальніше у відео:

залучення професіоналів до діяльності організації та створення якісного контенту
фетивальну діяльність на прикладі історико-культурного благодійного заходу «Портал крізь століття: Старосвітський Богуслав»
культурний простір ГО «Навколо Нас. UA», як простір взаємодії з громадою
про залучення волонтерів
роботу з носіями живої спадщини