Маршрут до самозарадності: як Civis Fortis повертає людей до життя після полону

Ключовий принцип їхньої роботи — практичність і вимірювані результати. Вони ніколи не були теоретиками: якщо обіцяли відремонтувати дах чи створити сквер — робили це разом із громадою та місцевою владою. Серед здобутків — десятки реалізованих проєктів у Києві, розвиток громадського бюджету, захист Виноградарського лісу, який у 2022 році виконав навіть оборонну функцію.

У 2010-х роках команда активно вчилася, аналізувала власні помилки й перейшла від локальних ініціатив до системної співпраці з органами влади. З 2019 року Форум працює вже й на міжнародному рівні, впроваджуючи в Україні стандарти Ради Європи та принципи відкритого врядування.

«Наше бачення полягає в тому, що саме Україна має задати нові стандарти — запропонувати нову модель демократії. Адже Європейський Союз, на мою думку, залишається в межах дещо застарілої деліберативної демократії. Наступний крок — це демократія на основі даних, цифрова демократія, яка враховує не лише думку громадян, а й умови, об’єктивні дані та показники розвитку громад, регіонів і країни загалом», — каже Олексій Коваленко, доктор філософії, голова організації, член координаційної ради ініціативи Партнерство Відкритий уряд і міжнародний експерт Ради Європи.

Більше про діяльність ГО «Форум розвитку громадянського суспільства» дивіться у відео:  

Дивіться також: 

• DIY4Change: українська методика для зміни свідомості українця
• Сучасні тренди громадської участі в громадах 

Громадський Простір продовжує досліджувати тему психологічної підтримки в умовах війни — пропонуємо вам переглянути відеоінтерв’ю з психологинею Мартою Пивоваренко про адаптивність, яка дає сил тримати стрій, про поточний психологічний стан українців, про пріоритети Community self-help в наданні психологічної підтримки, про сучасні методики роботи з ПТСР, важкими спогадами, травмами, а також про нові підходи до реабілітації військових і цивільних в Україні. 

Відкрите та фахове обговорення методів лікування ПТСР є критично важливим для подолання психологічних наслідків війни, підтримки постраждалих, зміцнення суспільства та забезпечення стабільного майбутнього України. Це також сприяє у використанні міжнародного досвіду та найкращих практик в цій сфері, і залучення міжнародних організацій та експертів/ок може значно прискорити цей процес.

Марта Пивоваренко — консультантка з інклюзії та психосоціальної підтримки проєкту «Я зміг — і ТИ зможеш» у Oleksandr Tereshchenko Charity Foundation, керівниця департаменту забезпечення якості послуг з психічного здоровʼя та психосоціальної підтримки ГО «Спільноти самодопомоги», тренерка та супервізорка проєкту з Бостонською дитячою лікарнею Гарвардського університету для підтримки дітей деокупованих територій України.

“Втрата ілюзій” уже відбулася: адаптивність надає нам спроможності боротись далі 

Дізнайтеся більше про ефективні терапії для лікування посттравматичного стресу: 

Подолати травму війни: як в Україні впроваджують найефективніші терапії для лікування посттравматичного стресу

Наша об’єднаність є важливою. І ця об’єднаність передбачає, що ми підтримуємо один одного, громадський сектор, який працює на просування, розвиток України повинен триматися як одне ціле. Жоден пучок неможливо зламати, якщо він тримається купи. 

Повна текстова версія розмови:

Як громадським організаціям долати виклики та посилювати вплив в часи турбулентності

Сьогодні Простір також потребує вашої підтримки! 

Релігійні спільноти в Україні — це частина громадянського суспільства. Не треба про це забувати

Релігійні спільноти в Україні — це частина громадянського суспільства. Не треба про це забувати, не треба виносити їх за дужки. Вони й зараз величезну роботу проводять — і на фронті, і у волонтерській роботі.. і допомагають нашим вимушеним переселенцям, які опинилися за межами України. Це говорить про те, що вони є учасниками цього процесу.  

Коли ми говоримо взагалі про згуртованість, то нам не треба когось виносити за дужки. Ми різні, ми поліфонічні, у нас поліконфесійна держава, ми найбільша православна держава світу, якщо скласти всі спільноти, ми найбільша греко-католицька країна світу, ми найбільша протестантська країна східної Європи, ми найбільша баптистська країна Європи взагалі. Ви розумієте, яке у нас величезне багатство, яке важливо також залучати для того, щоб формувати зріле громадянське суспільство..

А по-друге, ви розумієте, що для релігійних спільнот те, що ви називаєте соціальною роботою є соціальним служінням. Чуєте різницю? От саме тут стійкість. Служіння — це процес всього життя, там немає вигорання. В роботі може бути вигорання, робота — це щось формальне, а служіння — це сердечне. І цьому треба вчитися.  

Вони не врахували, що в нас суб’єктне громадянське суспільство

Ви розумієте, що громадянське суспільство — це живий організм. Його не треба зберігати, у нього є особливості. В українського громадянського суспільства як особистості є певні риси, які відрізняють його від інших громадянських суспільств.

Що не врахувала росія? Так, можна казати механістично, що громадянське суспільство горизонтальне, влада ієрархічна, але вони не врахували, що в нас суб’єктне громадянське суспільство.

Саме суб’єктне громадянське суспільство має ці особливості для свого розвитку. Зараз воно розвивається у чомусь стихійно, анархічно, але якщо підійти до цього розумно, використовуючи саме ці моменти, про які я зараз говорю, які стосуються саме емпатичності, моментів, пов’язаних з етичністю, тому що ми розуміємо, що наше суспільство травмоване і нам з цим жити… А травма — це така рана у свідомості як людини, так і суспільства в цілому — вона не обмежена в просторі, вона розтягнута в часі, ми будемо мати ці наслідки й потім…

Так, буде перемога, безумовно, буде ейфорія після перемоги, а потім будуть регресивні думки, будуть вигорання… Ви розумієте, що велика кількість людей буде з інвалідністю, будуть потребувати соціальної допомоги, психологічної, допомоги всього суспільства. Буде величезний запит на справедливість і милосердя, безумовно. І до цього треба зараз готуватися. Громадянському суспільству треба розуміти, що воно не є тимчасовим, цей організм буде далі формувати та розвивати країну. Громадянське суспільство розвивається швидше, ніж держава…

Ми повинні зрозуміти, що у нас є спільним благом, навколо якого будемо соціально гуртуватися

Держава не усвідомлює до кінця, що громадянське суспільство — партнер. Партнер, який потребує конструктивного діалогу. Заради чого ми будемо гуртуватися, і держава, і громадянське суспільство? Заради спільного блага. Ми повинні зрозуміти, що у нас є спільним благом, навколо якого ми будемо соціально гуртуватися. 

Читати також: Громадянське суспільство декларує: не маємо права програти у відновленні України.

Чому саме зараз ?

Жарку дискусію посеред літа спричинили законопроекти №6674 та №6675, зареєстровані в парламенті Президентом Петром Порошенком, які запроваджують досить жорсткі правила звітування для ГО. У соціальних мережах законопроекти вже жваво обговорюються, здебільшого зазнають критики з боку громадських інституцій, правозахисників/ць та експертів/ок з громадського законодавства, оскільки мають дискримінаційні норми та не відповідають демократичним стандартам.

Учасники дискусії висловили свою позицію стосовно двох законопроектів:

1) №6674 Про внесення змін до деяких законодавчих актівщодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної допомоги”,

2) № 6675 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної допомоги”.

“Цими законопроектами вводиться обов’язок для громадських об’єднань, річний дохід яких перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, подавати додатково річні фінансові звіти до Державної фіскальної служби, яка має оприлюднювати ці звіти на своєму офіційному веб-порталі. Звіти повинні містити інформацію не тільки про громадське об’єднання (ГО), але й про всіх фізичних осіб-підприємців (ФОПів), з якими ГО мало договірні відносини, якщо річний дохід ФОПа перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ці вимоги покладають на ГО та ФОПів додатковий тягар та є вочевидь дискримінаційними: до інших юридичних осіб публічного та приватного права такі вимоги не висуваються. До того ж оприлюднення невизначених законопроектами відомостей про фізичних осіб (законопроекти тільки вказують, що форму звіту та подання для оприлюднення затверджується Урядом) та мета обробки цих персональних даних порушують Закон України «Про захист персональних даних».

При цьому усі дані, які необхідно включити до річного звіту, ГО та ФОПи вже передали раніше до органів Державної фіскальної служби відповідно до Податкового кодексу. Натомість відсутність подання цих дублюючих відомостей ГО та ФОПами має наслідком застосування до них відповідних санкцій.

За законопроектами ці жорсткі санкції щодо ГО – виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Податкового кодексу – тягнуть за собою для ГО значний фінансовий тягар по сплаті податків.

Особливо вражаючим є те, що накладаються санкції за рішенням зацікавленого органу – Державної фіскальної служби – без рішення суду, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Це суперечить п.9 «Фундаментальних принципів щодо статусу неурядових організацій в Європі», згідно з яким будь-яка дія чи бездіяльність з боку органу державної влади по відношенню до неурядових організацій має бути розглянута в адміністративному порядку, а також в незалежному, неупередженому та наділеному повною юрисдикцією суді.

На нашу думку, вимоги, які вводяться цими законопроектами, порушують міжнародні стандарти свободи об’єднань і є дискримінаційними в порівнянні з іншими суб’єктами господарювання. Ми вітаємо добровільне оприлюднення річних звітів ГО про свою діяльність і про її фінансові результати як добрий засіб інформування суспільства та забезпечення прозорості. Тому що тільки суспільство має право визначати ефективність діяльності громадських організацій, а держава має лише сприяти реалізації свободи об’єднань“, – йдеться у Спільній заяві Уповноваженого з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи щодо законопроектів №6674 та №6675

Учасники/ці дискусії:

– Наталія Лігачова, голова ГО “Детектор медіа”, шеф-редакторка порталу “Детектор медіа”
– Олександр Лємєнов, головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ
– Ольга Айвазовська, координаторка виборчих та парламентських програм громадянської мережі “ОПОРА”
– Олександра Дворецька, голова правління ГО “Восток SOS”
– Таміла Ташева, координаторка ініціативи “Крим SOS”
– Марія Гур’єва, спеціалістка з медіа-комунікації, Amnesty International в Україні
– Марія Гелетій, заступник директора Проекту USAID «Громадяни в дії»
– Олександр Сушко, голова Правління МБФ “Відродження”, член Ради Реанімаційного пакету реформ
– Світлана Заліщук, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»)
– Мустафа Найєм, народний депутат
– Єгор Соболєв, народний депутат, голова комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції
– Дар’я Сидоренко, адвокасі-менеджер з питань оподаткування громадських об’єднань, проект USAID “Громадяни в дії”

Громадський Простір триматиме надалі у фокусі це питання.

Прогрес економічних реформ в Україні: думка Вишеградської четвірки

Один із них, “кіборгів” Донецького аеропорту – Василь Гриник після поранення і лікування в госпіталі повернувся домів – і вже сьогодні стоїть в обороні інтересів своєї громади, адже на місцевих виборах його було обрано мером Клесівської об’єднаної територіальної громади (Рівненська область)

Громадський Простір мав нагоду поспілкуватися з героєм і мером, згадати торішні події, поговорити про бачення змін і потреб на місцях у зв’язку з обранням і рухом реформи децентралізації, про загальні і специфічні проблеми, можливо навіть допомогти бути почутим щодо важливих моментів.

Детально