Що змінюється у громаді, коли діти отримують доступ до сучасних технологій, а вчителі — нові інструменти для навчання? Як кілька комплектів конструкторів LEGO можуть стати початком більш масштабних змін в освіті та профорієнтації учнів?

Про це говорили учасники (-ці) та партнери проєкту «Робототехніка у 4 прифронтових громадах Херсонщини як можливість для розвитку людського капіталу» під час підсумкової зустрічі, що нещодавно відбулась у Івано-Франківську. Проєкт реалізовує ГО «Громадський центр «Нова генерація» у партнерстві з ГО «РобоклубІФ».

Упродовж проєкту заняття з робототехніки впроваджувалися у Музиківській, Нововоронцовській, Високопільській та Чорнобаївській територіальних громадах. Під час травневої підсумкової зустрічі в Івано-Франківську освітяни, представники громад та партнери проєкту підбили підсумки роботи й обговорили подальші кроки для розвитку STEM-освіти на Херсонщині.

Доступ учнівської молоді до сучасних технологій

Найчастіше під час зустрічі освітяни говорили не про обладнання чи технічні рішення, а про зміни, які побачили, — у собі, своїх учнях, їхніх батьках та в навчальному процесі.

Діти почали активніше проявляти себе під час занять, більше працювати в команді, шукати власні рішення та не боятися помилятися. Багато хто з них уперше отримав можливість спробувати себе у програмуванні та робототехніці. Зокрема, такі можливості стали доступними і для дівчат. Адже проєкт передбачає рівні освітні можливості та практичні заняття з технічних наук як для хлопців, так і для дівчат.

За словами педагогів, навіть учні та учениці, які не завжди активно проявляють себе під час традиційного навчання, на заняттях із робототехніки демонструють зацікавленість, наполегливість та бажання експериментувати. Заняття стимулюють учнів, попри перші невдалі спроби, спробувати знову і знову, шукаючи нові індивідуальні та командні рішення.

Важливим результатом стало й те, що школярі почали більше цікавитися сучасними технологіями, технічними науками та професіями майбутнього. І, відтак, можуть спробувати технології в дії безпосередньо на практиці, а не лише в теорії.

Нові можливості для громад

Проєкт став не лише освітньою ініціативою для дітей, а й поштовхом до розвитку STEM-напрямку у громадах:

• У освітніх закладах громад розпочалися заняття з робототехніки для дітей та молоді.

• Педагоги пройшли навчання, отримали нові інструменти для роботи та отримують менторський супровід від наших партнерів ГО «РобоклубІФ».

• Навчальні заклади отримали комплекти конструкторів Education Spike та LEGO Spike Essential та ноутбуки для проведення занять.

• Діти знайомляться з основами програмування, інженерії та технічних наук через практику.

• Зросла зацікавленість учнів технологіями та технічними професіями.

• Заняття стали простором, де можна експериментувати, працювати в команді та не боятися помилок.

Історія змін

• У Високопільській громаді, завдяки наявності укриття, заняття з робототехніки проводяться системно у форматі гурткової роботи, а STEM-напрямок має всі шанси на подальший розвиток.

• У Музиківській громаді вдалося залучити додаткову партнерську підтримку, що дозволить продовжувати заняття й надалі.

• У Нововоронцовській громаді, попри складну безпекову ситуацію та вимушені перерви, вчителі повертаються до проведення занять.

• У Чорнобаївській громаді робототехніка вже працює як частина позашкільної освіти. Тут мріють про створення STEM-лабораторії.

Заняття з робототехніки у громаді

Від пілотних проєктів — до розвитку STEM-освіти у регіоні

Під супроводом експертки ГО «Громадський центр «Нова генерація» Ольги Жукової у громадах працюють над впровадженням занять з робототехніки як частини освітнього процесу та над розвитком STEM-освіти як одного з напрямків майбутнього розвитку регіону.

Під час підсумкової зустрічі учасники напрацьовували ідеї щодо інтеграції робототехніки в освітню систему громад, створення STEM-лабораторій, проведення STEM-фестивалів, міжгромадських освітніх заходів та інших ініціатив, які допоможуть зробити сучасну технічну освіту доступнішою для дітей Херсонщини.

Більше, ніж робототехніка

Учасники та учасниці зустрічі наголошували: сьогодні STEM-освіта — це вже не додаткова опція, а важливий інструмент розвитку людського капіталу. А для дітей прифронтових громад — це можливість отримати доступ до сучасних знань і навичок, які будуть затребуваними у майбутньому. Для громад — інвестиція у розвиток молодого покоління, здатного створювати, винаходити та відбудовувати країну.

Команда ГО «Громадський центр «Нова генерація» продовжує співпрацю з громадами у форматі робочих груп. Разом із представниками громад напрацьовуються рекомендації щодо розвитку STEM-освіти та інтеграції робототехніки в освітню систему громад Херсонської області.

Бо сьогодні робототехніка — це не лише про роботів, а про дітей, які вчаться досліджувати світ, знаходити рішення та бачити для себе ширші можливості у майбутньому.

Анна Кучерак-Зоря

Проєкт впроваджується ГО «Громадський центр «Нова генерація» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України ⼀ рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.

Фоторепортаж: Костянтин Ботигін

Литва має напрочуд сильну традицію документального кіно, що бере свій початок у спадщині балтійського поетичного документалізму та продовжується першим поколінням авторів/-ок незалежної Литви. Надихаючись цією кінематографічною спадщиною, вони досягли того, що спершу здавалося неймовірним — особливо для такої маленької країни, яка лише починала відбудовувати себе після відновлення незалежності. Такі режисер(к)и як Аудрюс Стоніс здобули литовському кіно міжнародне визнання, його короткометражний документальний фільм «Земля сліпих» (1992) отримав премію «Фелікс» Європейської кіноакадемії за найкращий документальний фільм. Арунас Мателіс створив, ймовірно, найбільш титулований на міжнародному рівні литовський фільм — «Перед поверненням на Землю» (2005). Стрічка здобула визнання не лише в Європі — отримавши нагороди на фестивалях IDFA, DOK Leipzig та ZagrebDox, — а й перетнула Атлантику та здобула премію Гільдії режисерів Америки за видатне режисерське досягнення в документальному кіно.

Фільми, створені жінками-режисерками, як-от Ґієдре Жицкуте, Ліна Лузіте та Ґієдре Бейноруте, перебувають на чільному місці сучасного документального кіно у Литві. Ця програма прагне підкреслити силу, різноманітність та оригінальність жіночих голосів у цьому полі, які продовжують його формувати, розширювати та переосмислювати. Маючи досвід з театральної сфери та візуального мистецтва, Руґіле Барздюкайте — режисерка першого фільму з нашої підбірки, створила одну із найпереконливіших робіт-спостережень останніх років — «Кислотний ліс» (2018). Через зображення вмираючого лісу, населеного бакланами й переповненого турист(к)ами, стрічка пропонує новий погляд на взаємини між людьми й тваринами, кидаючи виклик глибоко вкоріненим антропоцентричним способам бачення світу. Робота є водночас глибокою та грайливою — за цими ж якостями визначали оперу Руґіле «Сон і море», створену у співпраці з письменницею Вайвою Грайніте та мисткинею Ліною Лапеліте, яка здобула «Золотого лева» на Венеційській бієнале у 2019 році.

Режисерка Марія Стоніте розпочинала свою кар’єру зі створення короткометражних ігрових фільмів і поступово перейшла до документалістики. Її роботи чутливі й уважні до світу — вони зосереджуються на людях, як у «Гори для сходження» (2016), чи на метеликах, як в роботі «Одне життя» (2019). Її дебютний повнометражний документальний фільм, включений до кінопрограми, — «Ніжні воїтельки» (2019) розповідає про трьох молодих жінок, які добровільно долучилися до литовського війська, створеного для захисту від Росії, і служать у переважно чоловічому середовищі. Фільм демонструє, як співчуття та терпіння можуть розкрити внутрішній світ героїнь, передаючи найглибшу інтимність, що лежить у серці документального кіно.

До програми також увійшла одна з найбільш самобутніх постатей литовського кіно — Айсте Жегуліте, чиї фільми формуються з ґрунтовного дослідження та уважного спостереження. Її поетичний підхід і відданість осмисленню тем життя та смерті (як у людському, так і в нелюдському світі) втілилися у «Анімус анімаліс» (2018), що залишається однією з найбільш оригінальних литовських документальних стрічок останнього часу. У своїй новій роботі «Святі руйнувачі» (2025) режисерка приймає сміливе творче рішення, зміщуючи фокус із тварин на мікрогриби та ще глибше занурюючись у роздуми про природу смерті. Вражаючий список фестивальних відборів лише підтверджує унікальність її мистецького голосу.

Чільне фото: кадр із фільму «Ніжні воїтельки»

23 Docudays UA проводиться за фінансової підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні, Державного агентства України з питань кіно. Думки, висновки чи рекомендації не обов’язково відповідають поглядам Європейського Союзу чи урядів цих країн. Відповідальність за зміст публікації несуть винятково її автор(к)и.

Джерело: Docudays UA.

Мета конкурсу малих грантів — залучити організації громадянського суспільства із найбільш постраждалих регіонів до планування відновлення України та адвокації принципів сталого розвитку, прав людини, недискримінації і гендерної рівності, прозорості врядування у стратегіях відновлення та планах розвитку територіальних громад. Надати можливості для організаційного розвитку команд через виконання малих грантів та залучення до навчальної програми і розвитку партнерств.

Експертною радою Програми «Демократія і належне врядування», яка проводила конкурс, було підтримано 27 проєктних пропозицій. Переможцями конкурсу стали:

• Громадська організація «Черкаський правозахисний центр», м. Черкаси
• Благодійна організація «Благодійний фонд супорт фанд фор Буча скул», м. Київ
• Громадська організація «Екосенс», м. Запоріжжя
• Громадська організація «Активне Суспільство України», м. Чернігів
• Громадська організація «Ю Горизонт», м. Дніпро
• Громадська організація «Наша Оржиця», смт. Оржиця Полтавської обл.
• Громадська організація «Доречні», м. Дніпро
• Громадська спілка «Досить труїти Кривий Ріг», м. Кривий Ріг
• Громадська організація «Від села до міста», с. Софіївська Борщагівка Київської обл.
• ГО «Центр інноваційного розвитку «Персона», м. Павлоград Дніпропетровської обл.
• Громадська організація «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», м. Кременчук Полтавської обл.
• Громадська організація «Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Харківській області», м. Харків
• Громадська організація «Асоціація приватних роботодавців», м. Харків
• Полтавський регіональний осередок Громадської організації «Всеукраїнська організація Союз осіб з інвалідністю України», м. Полтава
• Благодійна організація «Благодійний фонд «Спасемо Україну», м. Київ
• Громадська організація «Місце сили громади», м. Ніжин Чернігівської обл.
• Благодійна організація «Благодійний фонд «Фундація волонтери без кордонів», м. Житомир
• Громадська організація «Жіночий Формат», м. Чернігів
• Громадська організація Одеська обласна сільськогосподарська дорадча служба «Центр розвитку та правової підтримки села», м. Одеса
• Громадська організація «Одеський інститут соціальних технологій», м. Одеса
• Громадська організація «Друзі поруч», м. Кропивницький
• Громадська організація «Горизонт змін», м. Черкаси
• Громадська організація «Молодь Онлайн», м. Запоріжжя
• Громадська організація «Сила любові», с. Дмитренки Полтавської обл.
• Громадська організація «Національна асоціація медіа», м. Київ
• Громадська організація «Нуль відходів Харків», м. Люботин Харківської обл.
• Громадська організація «Жіночий Хаб 2.0», м. Полтава

Найближчим часом представники Фонду звʼяжуться з організаціями-переможцями для узгодження наступних кроків.

Територія кампусу KSE другий рік поспіль працювала як відкрита міська локація: з лекціями, майстер-класами, концертами, дитячими просторами, спортом, зонами для тварин і активностями для всіх. Це частина філософії KSE: університетська інфраструктура доступна для громади і використовується як міський простір для науки, творчості, подій і спільнот.

Тимофій Милованов, президент KSE: «Ми будуємо спільноту для наших студентів — цілісну, сучасну та орієнтовану на майбутнє, де можна вчитись, жити, працювати,проводити хакатони, займатися спортом. Ми придбали приміщення на Оболонській набережній, де облаштували колівінг для студентів на 100 місць. Серед перших мешканців — 50 студентів програми Come Back Home, які повертаються в Україну з-за кордону щоб навчатись в KSE, і ще 50 з прифронтових регіонів, діти військових і ВПО. Кожною маленькою дією ми всі можемо створювати більше добра та позитивних змін. Цього разу ми відкриваємо доступні для жителів Оболоні модульні залізобетонні укриття. Спорт, освіта та громадські простори не працюють без безпеки».

Подію розпочали з хвилини мовчання за загиблими на російсько-українській війні. На заході підняли прапори України, США та KSE, як символ партнерства та спільного курсу.

Олег Шиманський, заступник Міністра у справах ветеранів України: «Є одна важлива річ, яка об’єднує нас із Київською школою економіки: ми працюємо над тим, щоб люди могли реалізувати свій потенціал. Разом працюємо над тим, щоб створювати більше можливостей для ветеранів після служби. Сьогодні 84% українців мають ветеранів у родині або серед знайомих. Тому створення таких можливостей є спільним завданням для всього суспільства. Я дуже радий, що на території KSE на Оболоні відбуваються заходи для ветеранів, зокрема гольф-турніри. Адже реінтеграція через спорт є важливою складовою ветеранської політики, так само, як і створення якісних сервісів для ветеранів».

Світлана Денисенко, директорка KSE Foundation: «За останній рік кампус KSE на Оболоні відвідали понад 9 000 гостей. Тут відбулося 25 подій: виступав нобелівський лауреат Джеймс Робінсон, проходили шахові та тенісні турніри, заходи для ветеранів, дитячий табір від Gen.Ukrainian. Уже вдруге KSE проводить тут відкритий пікнік, який цього разу об’єднав понад 1 400 людей. Ми завжди раді бачити тут ветеранів, дітей, студентів і випускників KSE, киян та мешканців Оболоні. Для нас надзвичайно важливо, щоб цей простір залишався відкритим і доступним для громади. Саме тому ми робимо все, щоб він і надалі був місцем зустрічей, навчання, розвитку та спільних подій». 

Тимофій Брік, ректор KSE University: «Були непрості місяці, непроста зима, яку ми пройшли разом. За допомогою вас всіх, підтримки наших донорів, партнерів, друзів. Ми змогли вчитися навіть в такі складні часи. І ми змогли створити наш перший колівінг, тут, на Оболоні. Усе це завдяки спільноті, яка сьогодні зібралась разом на відкритому пікніку».

KSE відкрила нові укриття для студентів і громади Оболоні

Під час KSE-Оболонь Відкритого Пікніка президент Київської школи економіки Тимофій Милованов представив нові модульні залізобетонні укриття на території кампусу. KSE влаштувала їх з урахуванням особливостей ділянки з високим рівнем ґрунтових вод, де неможливо реалізувати підземне будівництво.

Укриття є частиною найбільшого інфраструктурного проєкту в приватній освіті України: загалом KSE залучила 40 млн доларів на створення нового кампусу в Києві. Частину цих коштів спрямували на розвиток освітньої й житлової інфраструктури, зокрема у травні Київська школа економіки відкрила перший власний студентський колівінг на 100 місць і нові навчальні аудиторії на Оболонській набережній.

У разі повітряної тривоги нові укриття працюватимуть як найближчі точки безпеки для людей у публічному просторі поруч із парком «Наталка» та набережною.

1 400 гостей: Наука, культура і спорт на KSE-Оболонь Відкритому Пікніку 2026

Для гостей працювали десятки локацій з активностями: від лекторію, майстер-класів і інженерного челенджу до музичних виступів, мінігольфу, дитячих шоу і зон для тварин.

Окремий блок у програмі був від переможців грантової програми Talents for Ukraine, яку реалізує KSE Foundation: лекція з ораторської майстерності від актора театру і кіно Віталія Ажнова, майстер-клас Сергія Савенка з футбольного фрістайлу і «Україна без сміття: майстер-клас із сортування пластику» від Євгенії Аратовської. З акустичним концертом для гостей пікніка виступив Олександр Положинський, лідер гурту «Тартак», військовослужбовець і переможець Talents for Ukraine від KSE Foundation.

Від Gen.Hope працювали особливі простори для творчості, руху, відновлення та взаємодії. ГО «Лада» створили комфортний простір для батьків з наймолодшими гостями. З дітьми займались аніматори, пройшли майстер-класи і наукове шоу. «Звірополіс» попіклувались про чотирилапих друзів: консультації для власників, грумер і спеціальні активності для хвостиків. Команда GolfMotion провела уроки з гольфу.

З 2025 року кампус KSE на Набережній уже прийняв понад 25 подій і більш ніж 9 000 відвідувачів. Простір використовується для освітніх, громадських, спортивних і благодійних подій. Тут проводять студентські заходи, турніри з гольфу для ветеранів і події для дітей.

Мета зустрічі — створити майданчик для діалогу між херсонцями та представниками влади щодо майбутнього розвитку громади і процесів її відновлення. До діалогу долучаються представники та представниці громадського сектору, влади, медіа, бізнесу, волонтерських і культурних ініціатив. Організатор заходу — ГО «Громадський центр «Нова генерація».

Учасники та учасниці зустрічі у Херсоні — люди з різних сфер, але об’єднані спільним бажанням — говорити про Херсон та впливати на рішення щодо його майбутнього. 

«У питаннях відновлення громади важлива думка і тих, хто наразі залишається і живе в Херсоні. Бо на них тримається місто. Тому ми вирішили провести позапланову для проєкту зустріч у Херсоні, але вкрай потрібну для херсонців і органів влади. Ми створили умови для відкритого діалогу між херсонцями та тими, хто розробляє і ухвалює рішення для громади»,  — пояснює виконавча директорка ГО «ГЦ «Нова генерація» Оксана Глєбушкіна.

Під час зустрічі обговорювали питання, повʼязані із сьогоднішнім життям Херсона. 

Заступник міського голови Херсона Віталій Бєлобров презентував Стратегію розвитку Херсонської територіальної громади. Херсонці ознайомились з основними напрямками, цілями та прогнозованими результатами Стратегії та обговорили пропозиції щодо пріоритетів у процесах відновлення; 

Зустріч мала і практичну частину: у форматі «світового кафе» херсонці напрацьовували та презентували ідеї проєктів, які можна впроваджувати у межах реалізації Стратегії, у таких напрямках: 

• безпека та інфраструктура;
• економічний розвиток; 
• соціальна сфера; 
• історична пам’ять і меморалізація, збереження національної ідентичності.

Ольга Жукова, фасилітаторка зустрічі, експертка із організаційного розвитку та залучення громадян

«Під час заходу робота проходить у форматі, який дає можливість почути різні думки та напрацювати ідеї, які можуть перерости у реальні проєкти. Херсонці знають ситуацію зсередини найкраще і мають власне бачення подальшого життя громади», — каже Ольга Жукова, фасилітаторка зустрічі, експертка із організаційного розвитку та залучення громадян ГО «Громадський центр «Нова генерація».

Партнером проєкту є Херсонська міська військова адміністрація як один зі стейкхолдерів процесу відновлення громади. Її представники акцентують, що Стратегія — це конкретний план дій, з визначеними напрямками, цілями, кроками та прогнозованими результатами. 

«До Стратегії вже увійшли напрацювання, зокрема, з Форуму «Степ і воля: якою буде Херсонщина після звільнення», який у 2023 році організувала ГО «ГЦ «Нова генерація». А також експертні обговорення, які відбувалися протягом 2024 року за ініціативи Фонду громади міста Херсон «Захист»», — розповідає Віталій Бєлобров. 

Віталій Бєлобров, презентація та обговорення з херсонцями Стратегії розвитку Херсонської ТГ

Серед озвучених ідей під час зустрічі — встановлення захисних сітчастих конструкцій для додаткового убезпечення житлових будинків і створення актуальної бази вільного житла. Зокрема, комунального — для можливого розміщення військовослужбовців на доступних умовах. А ще — відновлення сервісів відстеження руху громадського транспорту, щоб зменшити час очікування людей на зупинках під загрозою обстрілів. 

Дементій Білий, презентація напрацювань групи

Також херсонці наголошували на важливості прозорої комунікації щодо роботи міських служб, відновлення практики зустрічей жителів за місцем проживання та інших інструментів взаємодії громади. 

Усі напрацювання команда ГО «Громадський центр «Нова генерація» опрацює, узагальнить і передасть Херсонській міській військовій адміністрації для врахування у подальшій роботі над Стратегією розвитку громади.

Наступні зустрічі херсонців відбудуться у Вінниці та Одесі. Про дати організатори повідомлять додатково на своїх інформаційних ресурсах.

Анна Кучерак-Зоря

Матеріал підготовлений ГО «Громадський центр «Нова генерація» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.

Цей принцип роботи дає результат не лише в невеликій групі, а й у масштабах громади, та й навіть всієї країни. Адже жодна організація, установа чи навіть цілий сектор не здатні самотужки відповісти на всі виклики сьогодення. Треба мати надійних союзників.

Коли громадські організації, влада, бізнес, медіа та інші сектори об’єднують свої знання, ресурси та досвід заради спільної мети, з’являються рішення, яких неможливо досягти поодинці. Саме тому важливо виходити за межі власної “бульбашки” та будувати партнерства, засновані на довірі й спільній відповідальності.

Про те, як налагодити таку співпрацю між різними секторами, говорили учасниці першої панельної дискусії Форуму партнерства та стійкості, який Волинський Інститут Права організував 27 травня у Луцьку за сприяння Національного фонду на підтримку демократії.

Ми законспектували цю розмову та зібрали для вас найцікавіші думки та поради спікерів. 

За останні роки громадянське суспільство в Україні суттєво змінилося. Якщо раніше громадські організації часто сприймалися як осередки активності для окремих груп людей, то сьогодні вони стали повноцінною опорою для громад. 

Громадський сектор надзвичайно реактивний та адаптивний. Після початку повномасштабного вторгнення він швидко відповів на нові виклики. Організації допомагали усім, хто потребував підтримки: збирали кошти для захисників, шукали житло вимушено переміщеним особам, купували за кордоном автівки та амуніцію, “затягували” максимум гуманітарної допомоги в Україну.

У цьому режимі “нон-стоп” сектор працює вже п’ятий рік. Звідки така стійкість? Керівниця проєкту “Підтримка громадянського суспільства та молоді” Програми розвитку ООН в Україні Вікторія Демідова переконана: наш громадський сектор формується на чотирьох основних точках опори.

“Перший – це люди, які готові “лупати цю скалу”. Допоки є люди, яким не все одно, громадянське суспільство буде стояти. Другий – довіра. Вона допомагає гуртуватись і відповідати на виклики сьогодення. Третій – адаптивність, уміння працювати навіть в умовах тотальної невизначеності. І четвертий – партнерство. Адже у світі, в якому ми живемо, неможливо досягти якогось результату без надійних партнерів. Організації, які спроможні будувати ці партнерства – з державою, органами місцевої влади, іншими організаціями – вони мабуть є найстійкішими”, – каже вона.

Побудувати довгострокові надійні партнерства нелегко. Старша консультантка Civitta Україна Ірина Шеремета наголошує: основним принципом якісного партнерства є двостороння взаємодія. Багато організацій помилково починають пошук партнерів із питання “Хто може нам допомогти?”, коли натомість варто спершу визначити власні сильні сторони та зрозуміти, яку користь ваша організація може принести іншим. Саме усвідомлення власної цінності часто стає першим кроком до рівноправної співпраці.

“Неможливо вважати партнером того, хто дає вам ресурси, а ви нічого не пропонуєте натомість. Тому я б радила для побудови ефективного партнерства сфокусувати профіль своєї організації. Подумати, як ви можете “продати” свої послуги і вже тоді звертатись до тих, кого ви бачите потенційними партнерами”, – зауважила вона. 

Вікторія Демідова погоджується: починати варто із себе. Перед тим, як шукати нових партнерів, важливо чесно оцінити роботу власної організації. Чи є ваша діяльність прозорою та підзвітною? Чи готові ви відкрито говорити не лише про успіхи, а й про труднощі та виклики? Саме з цих складників і формується довіра.

“Доброчесність, підзвітність, відкрита комунікація – це необхідна основа для формування довіри”, – підсумовує вона. 

Окремо йшлося про взаємодію з бізнесом. На жаль, чимало громадських організацій не знають, що пропонувати бізнесу та як зацікавити їх своїми ініціативами.

Керівниця платформи “Алгоритм дій” Елла Яцута радить: спробуйте знайти спільну ідею. Запитайте, яким ваш співрозмовник хоче бачити ваше місто через 10 років? Чи це те місто, де хотіли б жити його діти? Що варто зробити, щоб це місто стало таким, яким ви хочете його бачити?

“Ви живете у одному місті і громаді, і дуже ймовірно, що ваші бачення розвитку громади дуже схожі, незалежно чи ви бізнес, представник місцевого самоврядування чи громадського сектору. Коли ми починаємо шукати спільні точки дотику, ми починаємо йти від вищого: узгоджуємо спільне бачення майбутнього і тоді формуємо конкретні кроки”, – радить вона.

При пошуку потенційних партнерів не варто забувати про інформаційний компонент та місцеві медіа. Шеф-редакторка Rayon.in.ua Наталія Пахайчук зауважує: у сучасних умовах незалежні медіа вкрай важливі, адже вони є перевіреним джерелом інформації у кожній громаді. У часи постправди та дезінформації перевірені видання – на вагу золота.

“Будь-який пост у соцмережі може перевернути настрої у громаді, налаштувати людей одне проти одного. Фальшива або навіть трішки викривлена інформація може змінити все. Загроза дезінформації настільки велика, що ми інфраструктурно не завжди спроможні їй протистояти. Тому я вважаю, що незалежні медіа треба плекати”, – підсумувала вона. 

Ще одна тема, яка неодноразово звучала під час дискусії, – виснаження людей, які працюють у громадському секторі. Постійна робота в умовах невизначеності, високий рівень відповідальності та виклики війни впливають на команди громадських організацій не менше, ніж на інші сфери. Тому учасники дискусії наголошували: для збереження стійкості важливо створювати середовище довіри, підтримки та безпеки, у якому люди матимуть ресурс продовжувати свою роботу. 

То як навчитись будувати ефективне партнерство? Виділимо декілька основних тез, озвучених спікерами.

Починайте зі спільної мети: найміцніші партнерства будуються навколо спільного бачення змін, а не навколо окремого проєкту чи гранту.

Відштовхуйтеся від потреб: шукайте партнерів, які можуть допомогти вирішити конкретну проблему або закрити наявний ресурсний чи експертний запит.

Пропонуйте цінність: ефективне партнерство передбачає взаємний обмін ресурсами, знаннями та можливостями.

Будуйте довіру через відкритість: прозорість, підзвітність і чесна комунікація є основою довготривалої співпраці.

Об’єднуйте різні сектори: співпраця громадських організацій, влади, бізнесу та медіа дозволяє досягати результатів, недоступних окремо кожному з них.

Не уникайте взаємодії з владою: сталі зміни в громаді потребують діалогу та співпраці з органами місцевого самоврядування.

Шукайте союзників серед колег: об’єднання зусиль і експертизи різних організацій часто ефективніші за конкуренцію.

Будьте готові адаптуватися: сильні партнерства здатні змінювати підходи відповідно до нових викликів і обставин.

Створюйте безпечний простір: люди охочіше долучаються до спільної роботи там, де панують довіра, повага та взаємна підтримка.

Думайте стратегічно: справжнє партнерство орієнтоване на довгостроковий розвиток громади, а не лише на реалізацію окремої ініціативи.

Матеріал створено в рамках проєкту «Посилення спроможностей громадського сектору Волинської та Рівненської областей задля впливу та змін», що реалізовує Волинський Інститут Права за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). 

Чому це важливо?

Руйнування внаслідок російської агресії за весь період повномасштабної війни сягнули $195 млрд, а потреби у фінансуванні відновлення зросли до $588 млрд. Гроші вже виділяються, будівництво йде — але більшість громадян не знає, що саме будують і як витрачаються кошти. Місцева влада часто не вміє працювати з новими цифровими інструментами управління інвестиціями — такими як DREAM та Єдиний проєктний портфель держави. Відсутність системного громадського моніторингу створює ризик неефективного використання публічних ресурсів і знижує довіру до процесів відновлення.

Як проходитиме моніторинг?

У межах проєкту команда проведе комплексний моніторинг щонайменше 15 публічних інвестиційних проєктів у сфері соціальної інфраструктури — закладів освіти, охорони здоров’я, культури, житлових та адміністративних будівель. Фахівці виїдуть на об’єкти, вивчать документи, поговорять з мешканцями та представниками влади. Окрема увага — відповідності об’єктів принципам безбар’єрності та енергоефективності. Усі результати будуть опубліковані на платформі Big Recovery Portal і представлені на публічному заході у листопаді 2026 року.

Керівниця проєкту, директорка з розвитку правових сервісів Мережі правового розвитку Дарʼя Ковальчук

«Ми вже реалізовували подібну ініціативу в 2025 році у партнерстві з Інститутом економічних досліджень. Незважаючи на те, що географія була обмежена лише с. Посад-Покровське Чорнобаївської громади Херсонської області, побачили, що в громадському моніторингу справді є величезний запит не лише з боку активістів із різних куточків України, а й з боку громад. Тому для нас продовжити працювати за цим напрямом та ще зі збільшеною географією є чудовою можливістю поширити наші напрацювання на інші громади», — зазначає керівниця проєкту, директорка із розвитку правничих сервісів Дарʼя Ковальчук.

Серед цільових громад — Високопільська, Чорнобаївська, Новоолександрівська, Музиківська та Великоолександрівська Херсонської області, а також громади Івано-Франківської області.

Що зміниться для громад?

Завдяки реалізованій ініціативі команда прагне, щоб громади опанували інструменти впливу на процес відбудови та стануть обізнані про реалізацію інвестиційних проєктів. Обʼєкти моніторингу будуватимуться з урахуванням потреб людей з інвалідністю та стандартів енергоефективності. Сама ж методика моніторингу пошириться на щонайменше 10 громад по всій Україні, а громадський контроль стане невідʼємною частиною відновлення.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Відкрита громада, прозорі інвестиції», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

За зміст публікації відповідає ГС «Мережа правового розвитку»; її зміст не обов’язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».

Фонд «Разом з Kernel» уже багато років інвестує у розвиток українських громад: будує, навчає, допомагає з медициною та освітою. В останні роки фокус фонду все більше зміщується в бік енергетики. Програма «Сонячна енергія для громад» вже дає реальні результати: сонячні панелі на школах і лікарнях, навчання для місцевих активістів, робота з громадами Чернігівщини та Сумщини.

Nova Ukraine в рамках напряму BUILD допомагає громадам відновлюватися після руйнувань не тільки фізично, а й системно: щоб лікарня могла працювати під час відключень, а школа не залежала від примх енергомережі.

Перші спільні кроки вже визначені: сонячні панелі незабаром встановлять у лікарні Полтавської області та школі Чернігівської області. Окрім цього, партнерство передбачає навчальні програми для працівників і мешканців громад. 

Лілія Марачканець, директорка Благодійного фонду «Разом з Kernel»:

«Підписання меморандуму про співпрацю з Nova Ukraine є для нас важливим кроком у посиленні підтримки українських громад, які сьогодні особливо потребують енергетичної стійкості та незалежності. Ми дякуємо команді Nova Ukraine за підтримку ініціативи та системну роботу в Україні. Благодійний фонд «Разом з Kernel» у межах програми «Сонячна енергія для громад» постійно реалізовує ініціативи з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики, і для нас цінно, що партнери розуміють актуальні потреби України та долучаються до проєктів, які допомагають громадам забезпечувати стабільну роботу соціально важливих об’єктів навіть в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру країни».

Олена Дрозд, VP напряму BUILD, Nova Ukraine:

«Коли в лікарні або школі є власне джерело світла, це змінює все. Це означає, що операція не переноситься через відключення світла, що дитина може вчитися, що громада тримається. Саме тому ми в BUILD думаємо не лише про те, що відбудувати, а про те, як зробити громаду по-справжньому незалежною від мережі, обставин і чужих рішень. Це про здатність працювати і відновлюватися навіть тоді, коли система навколо нестабільна. І саме такі рішення ми хочемо масштабувати разом із Kernel». 

В умовах масштабних викликів держава переходить від практики фрагментарного фінансування окремих об’єктів до комплексного управління інвестиційними процесами на основі стратегічних пріоритетів. Нормативною основою таких змін виступають положення Бюджетного кодексу України, постанови КМУ «Деякі питання управління публічними інвестиціями» (зі змінами), наказів профільних міністерств щодо реформування системи управління публічними інвестиціями, а також міжнародні зобов’язання України в межах євроінтеграційного курсу та співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Важливим фактором є також імплементація підходів Європейського Союзу до планування, оцінки та моніторингу публічних інвестиційних проєктів.

Під час воркшопу «Реформа управління публічними інвестиціями та розробка Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій (СПППІ)», який відбувся 28 травня 2026 року в онлайн форматі, експерти проєкту спільно з учасниками дійшли згоди, що головною метою реформи є створення прогнозованої та ефективної системи публічних інвестицій, де кожен проєкт має бути обгрунтований, відповідати документам стратегічного планування та мати визначення фінансове забезпечення. У новій системі публічний інвестиційний проєкт розглядається не як окремий об’єкт будівництва чи реконструкції, а як комплекс заходів задля досягнення конкретних соціально-економічних результатів. Зважаючи, що на місцевому рівні сьогодні формується найбільший запит на реалізацію проєктів відновлення соціальної та критичної інфраструктури, модернізацію закладів освіти та охорони здоров’я, розвиток житлової політики, транспортної інфраструктури, енергоефективності та безпеки територій, ключовими учасниками нової системи стають саме територіальні громади. 

У цьому контексті важливого значення набуває якість стратегічного планування в територіальних громадах. Наявність актуальної стратегії розвитку, плану заходів з її реалізації, просторових документів планування та якісно підготовлених проєктних пропозицій стає необхідною умовою для ефективного використання власних ресурсів, а також залучення державного та міжнародного фінансування.

Однією з центральних тем воркшопу стала стратегічна роль Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій (СПППІ). Учасники підкреслили, що саме СПППІ має стати базовим інструментом визначення наскрізних стратегічних цілей, пріоритетних галузей (секторів) і підсекторів, основних напрямів публічного інвестування, орієнтовних потреб щодо здійснення публічних інвестицій, показників досягнення конкретних результатів  на середньострокову перспективу. Таким чином, його основне завдання полягає у забезпеченні взаємозв’язку між стратегічними цілями і завданнями розвитку, місцевими політиками та бюджетними ресурсами. СПППІ дозволяє забезпечити концентрацію коштів на найбільш пріоритетних напрямах, уникнути хаотичного розподілу ресурсів та в перспективі формувати прогнозовану систему фінансування інвестиційних проєктів. 

Особливу увагу учасники приділили інституційним механізмам управління публічними інвестиціями. Реформа впроваджує нову інституційну архітектуру на рівні ОМС: профільний підрозділ з управління інвестиціями, місцеву інвестиційну раду та місцеву комісію з питань розподілу публічних інвестицій. Цей системний підхід дозволяє перейти до більш професійного управління портфелем публічних інвестицій. 

Окремий блок дискусії був присвячений узгодженню процесів публічного інвестування та бюджетного планування. Експерти наголосили, що ефективна система управління інвестиціями неможлива без якісного середньострокового бюджетного планування. Формування прогнозу бюджету та СПППІ має відбуватись синхронно, із врахуванням фіскальних можливостей держави та громад, а також оцінки майбутніх витрат на утримання об’єктів після завершення реалізації проєктів. Такий підхід дозволяє уникати практики незавершеного будівництва, розпорошення ресурсів та неефективного використання бюджетних коштів. Крім того, синхронізація інвестиційного та бюджетного планування створює передумови для більш ефективного залучення міжнародної технічної допомоги та ресурсів міжнародних фінансових організацій.

Важливим елементом воркшопу стала презентація цифрової екосистеми DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яка сьогодні є одним із ключових інструментів управління проєктами відновлення та публічними інвестиціями в Україні. Особливий інтерес учасників викликав аналітичний модуль DREAM, який дозволяє в режимі реального часу бачити загальну потребу у фінансуванні, відсоток покриття та прогрес реалізації проєктів видимою для міжнародних партнерів,  громадськості та жителів територіальної громади.  Експерти підкреслили, що впровадження DREAM є важливим кроком до цифровізації системи публічного управління та формування сучасної моделі прийняття рішень на основі даних. Використання цифрових інструментів суттєво посилює підзвітність, знижує корупційні ризики та підвищує довіру міжнародних партнерів до процесів відновлення в Україні.

Підсумовуючи результати воркшопу, учасники дійшли висновку, що реформа управління публічними інвестиціями є ключовою передумовою ефективного відновлення України та забезпечення сталого розвитку громад. Водночас її успішна реалізація потребує системного посилення інституційної спроможності органів влади, професіоналізації управлінських команд, розвитку стратегічного мислення та інтеграції сучасних цифрових рішень у процеси управління.

Саме формування сучасної, результативної та прозорої системи публічних інвестицій сьогодні визначає здатність держави та громад ефективно використовувати ресурси, забезпечувати якісні публічні послуги та формувати довгострокову основу для економічного і соціального розвитку України.

Захід відбувся в рамках проєкту  «Європейські інструменти стратегічного планування та публічного інвестування для сталого розвитку українських громад», що реалізується Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в межа проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу. Думки, викладені у матеріалі, є виключно відповідальністю Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини, та не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу та Фонду Східна Європа.

Ініціатива «зГУРТовані» від «U-LEAD з Європою» сприяє обміну практичним досвідом між громадами та розвитку партнерств, які допомагають знаходити нові рішення для місцевого розвитку.

Перший день візиту відбувся у Волоківській громаді. Делегації презентували музейно-виставкову залу, створену разом із партнерами з Німеччини, а також амбулаторію, де завдяки міжнародному партнерству вдалося оновити медичне обладнання та встановити сонячні панелі. Представники громади також поділилися досвідом побудови системної комунікації з міжнародними партнерами, формування довіри та підтримки довгострокової співпраці. 

Григорій Перерва, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Київській області, відзначив сильну проєктну роботу Волоківської громади та її системну співпрацю з міжнародними партнерами. За його словами, важливим є сам підхід громади до партнерства – не лише звертатися по підтримку, а й пропонувати власні ініціативи та бути готовими ділитися унікальним досвідом.

«Громадам необхідно спілкуватися між собою, обмінюватися досвідом і виходити за межі звичних підходів. Саме поїздки в інші громади дозволяють побачити нові практики, переосмислити власний досвід або, навпаки, переконатися у правильності своїх рішень. І цінність таких візитів полягає не лише в успішних кейсах, а й у можливості побачити помилки, які теж стають важливими уроками», – зазначив пан Перерва.

На другий день візиту учасники вивчали досвід Хотинської громади, яка має 22 активні міжнародні партнерства. Представники громади розповіли про підходи до залучення партнерів, розробку стратегії розвитку, інструменти систематизації роботи з партнерами та досвід реалізації міжнародних проєктів. Також учасники відвідали Центр надання соціальних послуг, комунальний хостел, відновлений за підтримки міжнародних партнерів, Центр життєстійкості та ЦНАП. 

Наталя Онищук, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Тернопільській області, серед найбільш цінних практик Хотинської громади назвала командну роботу та ефективну взаємодію всередині органу місцевого самоврядування, де всі працюють на спільний результат. Вона також відзначила активність керівництва громади у пошуку нових партнерств та можливостей для розвитку.

«Сам формат міжрегіональних навчальних поїздок у межах ініціативи “зГУРТовані” варто продовжувати. Уже під час візиту ми обговорювали конкретні напрями взаємодії та подальшої співпраці між громадами», – поділилася пані Онищук.

Заключний день візиту делегація провела у Глибоцькій громаді. Тут учасникам презентували приклади співпраці з громадськими організаціями та міжнародними партнерами, роботу ветеранського ХАБу та Малої ІТ-Академії, Центру первинної медико-санітарної допомоги та Будинку творчості дітей та юнацтва. Делегація також ознайомилася з прикладом співпраці громади з місцевим бізнесом. 

Підсумовуючи візит, Вікторія Чебан, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Чернівецькій області, наголосила, що програму візиту складали так,  аби учасники могли ознайомитись із практиками різних за кількістю населення, ресурсами та можливостями громад. Це надало змогу показати досвід, який є корисним і релевантним як для невеликих сільських громад, так і для більших. «

Спостерігаючи за учасниками протягом усього візиту, впевнена: кожен зміг узяти для себе щось важливе. Когось зацікавив досвід міжнародних партнерств, когось – робота з проєктами, а когось – підходи до формування команди, яка здатна рухатися в одному напрямку незалежно від формальних посад чи обов’язків. Це про командний дух, про вміння працювати разом і підтримувати одне одного. Коли бачиш, як між громадами налагоджуються зв’язки, виникають домовленості про подальшу співпрацю, обмін досвідом і навіть особисті візити, – це надихає», – підсумувала пані Чебан.

Започаткована у 2016 році, «U-LEAD з Європою» є спільною ініціативою України та Європейського Союзу, а також його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії, для створення багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та відповідає на потреби громадян України. У 2025 році стартувала третя фаза U-LEAD, яка сфокусована на зміцненні місцевого самоврядування та забезпеченні стійкого відновлення на місцевому та регіональному рівнях у контексті цілей європейської інтеграції України.