Для підготовки практичних рекомендацій в рамках реалізації ініціативи  «Дослідження розуміння проблем аграрного та сільського розвитку ключовими стейкхолдерами у контексті післявоєнної відбудови та євроінтеграції» ВГО «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» (ВГО НАСДСУ) проводить експертне опитування, метою якого є вивчення бачення ключових проблем, викликів та пріоритетів аграрного і сільського розвитку представниками різних груп заінтересованих сторін.

До участі запрошуються фахівці, які працюють у сфері аграрного та сільського розвитку, зокрема представники:

• органів влади – законодавчої, виконавчої, місцевого самоврядування;
• аграрного бізнесу, сільськогосподарських кооперативів;
• організації громадянського суспільства (громадських та професійних об’єднань);
• закладів науки та освіти;
• дорадчих служб, консалтингових компаній;
• фінансових установ;
• міжнародних організацій та проєктів міжнародної технічної допомоги.

 Під час опитування пропонується оцінити:

• сучасний стан аграрного сектору та сільських територій;
• ключові проблеми аграрного та сільського розвитку;
• ефективність державної аграрної політики;
• діяльність основних державних та недержавних інституцій;
• рівень взаємодії між владою, бізнесом та громадянським суспільством;
• готовність до впровадження підходів Спільної аграрної політики ЄС;
• реалістичність Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України до 2030 року;
• пріоритети державної політики у сфері післявоєнної відбудови та європейської інтеграції.

Чому важливо взяти участь? Результати дослідження допоможуть:

• визначити найбільш актуальні проблеми аграрного та сільського розвитку;
• сформувати рекомендації щодо вдосконалення державної аграрної політики;
• оцінити готовність України до впровадження інструментів Спільної аграрної політики ЄС;
• сприяти формуванню сучасної системи розвитку сільського господарства та сільських територій відповідно до європейських підходів.

Уся отримана інформація, отримана у процесі цього опитування, використовуватиметься лише в узагальненому вигляді. Персональні дані оброблятимуться відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Тривалість заповнення анкети – близько 20–25 хвилин.

Посилання на анкету.

Разом формуємо бачення майбутнього українського села та аграрної політики України на шляху до членства в Європейському Союзі.

Ця діяльність здійснюється в рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025-2026 р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ВГО НАСДСУ і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 150 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).

Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.

Контактна інформація

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

• eap-csf.org.ua
• unp.eap@gmail.com
• www.facebook.com/unp.eap.csf

Всеукраїнська громадська організації «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України»

• www.dorada.org.ua
• doradaukraine@gmail.com
• https://www.facebook.com/NAAASUkraine/

«Для зручності громад і пришвидшення переходу на єдину систему символів та знаків, ми завантажили всі наклейки на наш сайт. Так кожна громада або підприємство відповідно до своїх потреб може у кілька кліків завантажити наліпки, роздрукувати їх, наклеїти і тим самим ефективніше роздільно збирати побутові відходи, збільшувати обсяги їхньої переробки», – пояснює національний експерт з управління відходами Програми WM4U Олександр Ігнатенко.

Раніше українські громади використовували різні підходи до маркування контейнерів, що ускладнювало їхній роздільний збір. Після змін до Методики замість обов’язкової «кольорової» системи баків можна використовувати універсальні символи. Це дозволить громадам не закуповувати контейнери різних кольорів, а використовувати стандартні, маркуючи їх наліпками. Фактично витрати зводяться лише до друку таких наліпок. 

Нордична система маркування налічує близько 100 символів для різних відходів. Вона вже використовується у Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії та Литві й допомагає зробити роздільний збір більш зрозумілим для громадян. 

Запровадження системи є одним з кроків до гармонізації української системи управління відходами за європейськими стандартами. Очікується, що її впровадження полегшить роздільний збір відходів, дозволить громадам ефективніше використовувати ресурси та сприятиме розвитку переробки. 

Комплект символів і знаків доступний для безкоштовного завантаження на сайті WM4U.

Зміни до Методики вже доступні на сайті Верховної ради України.

«Посилення управління побутовими відходами в Україні (2024–2027)» (WM4U) – це шведсько-українська програма, спрямована на системні зміни у сфері муніципального управління побутовими відходами в Україні. Програма фінансується урядом Швеції через Sida і реалізується Avfall Sverige та SALAR International.

Оцінка проводилася для визначення ключових психосоціальних, правових і соціальних потреб населення, виявлення бар’єрів доступу до допомоги та підготовки практичних рекомендацій для органів місцевого самоврядування.

Упродовж звітного періоду було проведено 298 індивідуальних оцінок потреб. Також 298 людей отримали консультації або інші послуги, а аналізом охоплено ситуацію 160 дітей. Результати засвідчили, що 89% опитаних дорослих перебувають у стані тривоги, сильного стресу або емоційного пригнічення.

Найпоширенішим станом серед дорослих є тривожність — про неї повідомив 71% опитаних. Ще 11% описали свій стан як сильний стрес, 6% — як пригнічений. Лише 11% респондентів вважають свій психоемоційний стан стабільним.

Основні запити населення пов’язані не лише з індивідуальним самопочуттям, а й із функціонуванням родини. Майже половина опитаних — 49% — зазначила труднощі у спілкуванні з дитиною. Ще 48% респондентів потребують правової допомоги або соціального супроводу. Це свідчить, що тривалий безпековий тиск впливає одночасно на емоційний стан людей, сімейні взаємини та здатність самостійно орієнтуватися в системі доступних послуг.

Окрему увагу в межах оцінки приділено психоемоційному стану дітей. Серед оцінених дітей 35% були описані як сумні, налякані або такі, що демонструють агресивні прояви. Такі реакції можуть бути пов’язані з постійною небезпекою, порушенням навчання, втратою звичного середовища, переміщенням і тривалим стресом у родині. Найбільшої підтримки потребують діти з інвалідністю, діти з переміщених сімей і діти з вираженими ознаками психоемоційного неблагополуччя. Для них необхідні регулярні безпечні заняття, індивідуальна психологічна допомога, підтримка батьків і можливість перенаправлення до спеціалізованих послуг.

За результатами оцінки ГО «Виходь грати» рекомендує перейти від разових консультацій до багаторівневої системи психосоціальної підтримки. Вона має включати первинну психологічну допомогу, регулярні групові заняття, короткостроковий індивідуальний супровід, програми для батьків і перенаправлення до спеціалізованих сервісів. Окремо рекомендовано посилити доступність послуг для людей з інвалідністю, розробити програми підтримки батьків та опікунів, а також запровадити супервізії й профілактику професійного вигорання для освітян і фахівців, які працюють із дітьми.

Підготовлений звіт буде переданий органам місцевого самоврядування для використання під час планування соціальних, психологічних і гуманітарних послуг у громадах. 

Посилання на повну версію звіту – https://drive.google.com/file/d/1E2wt7L_tECGNQwqa8k0QQ9z0HaQ0j5By/view?usp=sharing 

Матеріал створено ГО «Виходь грати» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Виходь грати» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Цього тижня команда Благодійного фонду «Разом з Kernel» отримала престижну нагороду за проєкт зі створення системи реабілітації та психологічної підтримки ветеранів і мешканців громад, реалізований за підтримки Kernel. Ми здобули золоту нагороду на престижному міжнародному конкурсі The International CSR Awards 2026.

Це визнання підкреслює ефективність і актуальність зусиль фонду та компанії у напрямі підтримки ветеранів та громад під час війни.

Повномасштабне вторгнення суттєво збільшило потреби у фізичній та психологічній реабілітації. За оцінками, понад 60% територіальних громад України досі не мають достатнього доступу до таких послуг. Найгостріше цю проблему відчувають ветерани та члени їхніх родин.

У межах напряму створено мережу мобільних реабілітаційних модулів, де працюють кваліфіковані фахівці: реабілітологи, фізичні терапевти, психологи та соціальні працівники. Це дозволяє людям отримувати комплексну якісну допомогу безпосередньо в громадах, без необхідності тривалих переїздів. Паралельно фонд інвестує у створення стаціонарних реабілітаційних відділень і підготовку фахівців.

«Під час війни в Україні зросли потреби у фізичній та психологічній реабілітації ветеранів і цивільного населення. Проте понад 60% громад досі не мають доступу до реабілітаційних послуг. Найгостріше цю проблему відчувають ветерани, їхні родини та працівники аграрного сектору. Рішенням стало створення мобільних реабілітаційних модулів. Завдяки нашому проєкту люди отримують якісну допомогу поруч із домом», — зазначила керівниця КСВ Kernel, директорка БФ «Разом з Kernel» Лілія Марачканець.

За 1,5 року реалізації досягнуто таких результатів:

• 2 264 людини отримали реабілітаційну допомогу;
• Створено 3 мобільні реабілітаційні модулі;
• Відкрито 3 відділення реабілітації у лікарнях;

Підтримка тих, хто продовжує захищати країну та потребує реабілітації і відновлення лишається одним із пріоритетних напрямів роботи БФ «Разом з Kernel».

У планах фонду, надалі працюватиме над створенням ефективних рішень, які допомагають людям повертатися до повноцінного життя та будувати сильне майбутнє.

ОПОРА представила результати масштабного дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. На заході були присутні представники відділів реєстрації та ведення ДРВ, громадських організацій, місцевої ради ВПО, молодіжної ради ОДА, вищих навчальних закладів, політичних партій та медіа, які долучилися до обговорення викликів, пов’язаних в масштабним переміщенням.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід вимушеного або добровільного переміщення. Для 72 % із них останній переїзд відбувся саме після 24 лютого 2022 року. І згідно опитування 29% респондентів проживають не за місцем реєстрації. 

Розбіжність фактичного місця проживання між відповідною виборчою адресою можна пояснити зокрема низьким рівнем обізнаності громадян про існування самого реєстру (згідно дослідження серед всього населення знають лише 55%) та як можна проголосувати, перебуваючи не за місцем реєстрації (всього 31% знають як це зробити). 

За даними опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії кількість громадян закордоном яких складає 5–9 млн, з яких лише 16 % перебувають на консульському обліку. Серед них 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише ті, які перебувають на консульському обліку, потраплять до списку виборців відповідно до чинної процедури. В той же час значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. За даними ОПОРИ до переїзду за кордон в Дніпропетровській області мешкали 9% населення. 

Експерти ОПОРИ наголосили на ризиках, пов’язані з масовою зміною адресою українців, які за останні роки зазнали досвіду переміщення як всередині країни, так і за кордоном, тому підготовку до актуалізації Державного реєстру виборців можна розпочинати вже зараз, не очікуючи завершення всіх міграційних процесів.

Ольга Орєхова, регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА на Дніпропетровщині, розповіла: «Високий показник переміщених громадян, а це 81 %, називають своє нинішнє місце проживання основним, що свідчить про високий рівень стабілізації населення та про те, що нова географія проживання виборців значною мірою вже сформувалася». 

У разі, якщо громадяни масово відкладуть оновлення персональних даних на останній момент, то на систему Державного реєстру виборців очікує велике випробування.

Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА, зазначила: «Відділи ведення Державного реєстру виборців з 1 січня 2026 працюють в штатному режимі, тому оновлювати виборчу адресу можна і треба вже сьогодні, адже головний ризик це одночасне масове звернення виборців в останні дні перед завершенням строків за недостатньої кадрової спроможності органу. Зокрема і у Дніпрі та регіоні відділи ведення недоукомплектовані, знайти нових працівників важко через низький рівень оплати праці».

Крім того, наразі відділи ведення реєстру у прифронтових регіонах, до яких відноситься і Дніпро та область, працюють в умовах частих тривог та атак, що перериває стабільну роботу реєстру.

Також, якщо говорити про проведення чесних виборів в Україні, то експерти ОПОРИ зазначають, що наразі є неврегульованість щодо роботи відділів ведення реєстру, адже місцеві відділи інституційно підпорядковані ЦВК, проте через відсутність регіональних офісів змушені звертатися для вирішення своїх поточних проблем до місцевих органів державної влади та самоврядування. Законодавчо відділ реєстру мав би бути абсолютно незалежний, в тому числі фінансово від місцевих органів влади, адже це потенційний адміністративний ресурс на місцевих виборах. Тому створення регіональних представництв Центральної виборчої комісії внесені як один з пунктів Дорожньої карти євроінтеграції. 

Станом на кінець червня 2026 року за відділом ДРВ Дніпровського району кількість закріплених виборців складає 141 977, а закріплених виборчих дільниць — 131. Забезпечення якісної підготовки до повоєнних виборів в умовах низької інституційної спроможності прокоментувала представниця відділу ДРВ Дніпровського району Анна Козакова: «У нашому відділі працює лише дві людини — це я і мій колега. Ми обслуговуємо весь “пригород” Дніпра, а це велика кількість виборців, які переміщуються. А кадрові питання тягнуть за собою інші — це низька зарплатня, спеціальна освіта, проходження спеціальних курсів та навчання, підготовка нових фахівців. Тому потрібно буде приділити багато часу для реєстру, і можливо не півроку, а щонайменше 8 місяців».

Експерти, коментуючи складну ситуацію з кадрами, зазначають, що вирішити питання могли б цифрові сервіси. Так, найзручнішим способом оновлення даних в дослідженні громадяни назвали застосунок «Дія» — 77 % опитаних. За словами експертів організації, з 2014 до 2020 року ДРВ зробив прогрес у вигляді перевірки даних через електронний кабінет виборця, чим можна вже скористатися сьогодні.

Ситуація з неперебуванням на обліку в консульстві, за думкою експертів організації, унеможливлює формування списків та планування кількості бюлетенів чи дільниць. У такому разі, якщо виборець не пройде активну реєстрацію, то приймати участь у виборах він не зможе. Тому громадянам, що проживають за кордоном, потрібно це зробити.

Щоб комплексно вирішити питання з голосуванням виборців закордоном, Ольга Коцюруба зазначає, що потрібне законодавче рішення, яке включатиме можливість створення додаткових дільниць за межею дипломатичних установ, активну  реєстрацію виборців, можливо навіть збільшення днів для голосування: «Всередині країни законодавчі механізми в цілому є, проте треба передусім спрямовані на спрощення та продовження часу здійснення процедур, наприклад, йдеться про можливість зміни виборчої адреси через ту ж «Дію». Фактично нам потрібно повернутися в стан до повномасштабного вторгнення, коли реєстр виборців працював стабільно і системних проблем зі списками виборців в Україні».

Експерти Громадянської мережі ОПОРА сьогодні закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Фото: В’ячеслав Гусаков, Дніпро медіа

 Протягом двох днів учасники та учасниці вчилися перетворювати прагнення змінювати свою громаду на конкретні й послідовні дії – від визначення проблеми та вибору інструменту участі до розроблення стратегії впливу й контролю за виконанням рішень.

Перший день тренінгу був присвячений тому, як відбувається процес прийняття рішень у громаді та на яких його етапах громадськість може впливати на результат. Учасники розглянули різні рівні громадської участі – інформування, консультації, діалог і партнерство та обговорили, чому участь не має зводитися до формального збору думок без їх подальшого врахування.

Окрему увагу приділили вибору інструментів громадської участі. На практичних прикладах учасники аналізували можливості застосування консультацій, опитувань, електронних петицій, місцевих ініціатив, громадських слухань, робочих груп і дорадчих органів. Під час роботи з кейсами вони визначали ціль впливу, обирали відповідний інструмент та оцінювали ризики формальної участі.

«Цією темою я цікавився вже давно. Частину інструментів громадської участі знав, деякі навіть застосовував на практиці. Але тренінг допоміг по-новому подивитися на процеси прийняття рішень у громаді та систематизувати вже наявні знання. Особливо сподобалася легка й доступна подача матеріалу тренеркою Наталією Висіканець. Складні речі пояснювалися просто, а кожна тема підкріплювалася практичними прикладами та обговореннями», – поділився Максим Страдомський, представник молодіжно-волонтерського центру LIFT у Городні.

Другого дня учасники зосередилися на громадському контролі, стратегічному плануванні впливу, комунікації та адвокації. Вони розглянули, як відстежувати виконання рішень, працювати із запитами на публічну інформацію, аналізувати місцеві бюджети, брати участь у засіданнях комісій та використовувати публічність для підвищення підзвітності місцевої влади.

Під час групової роботи учасники створювали власні стратегії впливу: формулювали проблему і мету, визначали зацікавлені сторони, добирали інструменти та складали план дій. Завершальним практичним завданням стала «1 хвилина впливу» – підготовка короткого й аргументованого звернення до представників місцевої влади.

Тренінг поєднав теоретичні знання з практичною роботою, обговоренням реальних ситуацій та пошуком рішень, які учасники зможуть застосовувати у своїх громадах. Адже громадська участь – це не лише можливість бути почутими. Це системна взаємодія жителів, громадських організацій і місцевої влади, яка дозволяє спільно розробляти рішення, контролювати їх виконання та робити громади більш відкритими й демократичними.

Захід провела ГО «Центр Доброчин» у межах проєкту «Краща спроможність Центру Доброчин бути «сильним голосом», захисником і ресурсом для відкритого демократичного суспільства», що є частиною проєкту «Імпульс».

Проєкт «Імпульс» реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Це підхід, що передбачає пошук нових можливостей для розвитку територій, економіки та людського потенціалу в умовах поступових змін, пов’язаних із майбутнім вугільної галузі. 

Вкрай важливо, щоб жителі громад були частиною цих процесів на всіх етапах. Саме тому 13 липня Волинський Інститут Права організував у Поромові діалогову зустріч влади та жителів, щоб спільно пошукати потенційні шляхи розвитку для громади.

Першою частиною заходу стала презентація результатів дослідження, яке Волинський Інститут Права провів у громаді. Його представила запрошена тренерка та фасилітаторка Вікторія Костюк. У дослідженні йшлося про те, як жителі громади розуміють процеси справедливої трансформації, які виклики у цій темі вважають найбільш важливими та конкретно з якими темами готові працювати.

“Жителі бачать можливості для розвитку. Половина опитаних готові розвивати власні ініціативи та проєкти, але потребують знань, ресурсів і підтримки. Саме тому важливо створювати майданчики для діалогу та спільного планування майбутнього громади”, – підсумувала Вікторія Костюк.

Після презентації результатів дослідження учасники перейшли до практичної роботи у форматі “світового кафе”. Вони працювали у тематичних групах, обговорюючи найактуальніші для громади теми і шукаючи рішення проблем. 

Всього учасники обговорили чотири великі блоки:

• економічний розвиток та підприємництво;
• робота з молоддю;
• громадська участь;
• залучення ветеранів до життя громади.

Групи напрацювали низку ідей, які в подальшому можна вдосконалити та трансформувати у повноцінні проєкти. Наприкінці зустрічі учасники спробували сформулювати власне бачення громади через рік і що конкретно готовий зробити кожен та кожна з них для втілення цих планів.

Ці ідеї стануть основою для подальшої роботи міжсекторальної робочої групи. А наступним кроком стане Проєктна майстерня, де учасники зможуть отримати більш практичні знання з підготовки грантових заявок та втілити ініціативи у життя.

Для того, щоб вже зараз дізнаватись більше про нові можливості, грантові конкурси та новини у темі справедливої трансформації, підписуйтеся на Telegram-канал Ресурсного хабу справедливої трансформації.

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE). Матеріал представляє позицію авторів і не обовʼязково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини (BMWE).

Дослідження охопило ключові сфери життя громад: довіру — кому і чому довіряють люди; конфлікти — де накопичується напруга і як із нею працюють; та участь жінок у житті громад — від волонтерства до ухвалення рішень. Серед головних потреб опитані жінки називали навчання, обмін досвідом з іншими лідерками, менторство та доступ до процесів планування і ухвалення рішень.

До опитування залучили жінок з шести областей: Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської та Херсонської. Протягом квітня–червня 2026 року дослідниці провели шість фокус-груп та 30 глибинних інтерв’ю з жінками-лідерками — волонтерками, ветеранками, депутатками місцевих рад, керівницями громадських організацій та представницями місцевого самоврядування.

«Розмови про відновлення та відбудову вже тривають. І наша важлива задача як суспільства — залучати до цих процесів жінок, які мають унікальний досвід проживання цієї війни, зокрема, і роботи у прифронтових громадах. Але щоб це зробити, ми спершу маємо почути їхні реальні потреби — почути, з чим  жінкам на місцях доводиться жити щодня. Такий підхід допоможе належно планувати підготовку до миру – від того, що ми знаємо про виклики та потреби громад, а не від того, що ми думаємо, що знаємо », — каже Ірина Дробович, співзасновниця Фундації «День після».

Про що розповіли учасниці дослідження

Довіра. Опитані жінки зазначили, що в громадах довіряють насамперед конкретним людям: волонтеркам, освітянкам, активісткам,  а не інституціям. Водночас, за їхніми словами, ті, кому довіряють, зазвичай не мають ресурсів і повноважень впливати на системні рішення.

Конфлікти. Учасниці дослідження назвали десять ліній напруги, які існують у громадах здебільшого у прихованій формі: між місцевими мешканцями та переселенцями, між військовими й цивільними, між родинами тих, хто служить, і тих, хто ні, між населенням і представниками територіальних центрів комплектування, довкола розподілу гуманітарної допомоги та компенсацій, а також довкола мови, культури та церкви. Серед опитаних поширена думка, що після завершення бойових дій частина цих конфліктів може загостритися.

Доступ до можливостей. Опитані розповіли, що значна частина соціальної та волонтерської роботи в громадах лежить на жінках, однак у стратегічних рішеннях вони представлені мало. Як приклад учасниці наводили результати місцевих виборів у своїх громадах, де ключові посади обійняли переважно чоловіки.

«Ми маємо враховувати досвід і шлях інших країн, які проходили через війну та відновлення, де саме жінки відігравали ключову роль у відбудові держав і суспільств. Цей досвід показує: там, де жінок системно залучали до відновлення та миробудування, мир виявлявся більш сталим. Україна має шанс не повторювати чужих помилок, а скористатися цими уроками вже зараз», — каже Анна Ніколаєнко, співзасновниця Фундації «День після».

Про дослідження

Дослідження має якісний характер: його результати відображають досвід та оцінки опитаних жінок-лідерок, а не статистику по всьому населенню. Звіт підготовлено в рамках проєкту «Лідерство жінок в громадах у процесах підготовки до миру», який Фундація «День після» реалізує за підтримки International Rescue Committee.

Фундація «День після» навчає та об’єднує українських жінок-лідерок, готуючи їх до участі у відновленні України та процесах миробудування.

Повний текст звіту доступний за посиланням. 

Фундація Л.І.І.Д. дослідила роботу однієї з ключових ланок правосуддя — системи пробації (установа, яка працює з людьми, що відбувають покарання без позбавлення волі) — з ветеранами та ветеранками. В анонімному онлайн-опитуванні взяли участь близько 1500 працівників. Наразі це наймасштабніший зріз того, як система пробації працює з людьми з бойовим досвідом.

Дослідження показує: робота з ветеранами вже стала повсякденною практикою пробації — близько 70% працівників мали такий досвід протягом останнього року. Водночас система не має достатньої мережі підтримки та навичок роботи з травмою для цієї роботи.

Ключові результати та цифри

Ідентифікація ветеранів/-ок 

У 86,2% випадків працівники дізнаються про ветеранський статус від самого ветерана чи ветеранки — не з документів і не від державних органів. Єдиного алгоритму виявлення статусу немає, тож відповідальність за ідентифікацію фактично лежить на людині, яка може не повідомити про свій досвід через недовіру або страх стигматизації. 

Спеціалізована підготовка та навчання 

Лише 19% працівників проходили навчання з роботи з ветеранами/-ками, і лише 26,1% — з травмочутливих методів роботи. При цьому 57% спостерігають вплив бойового досвіду на поведінку своїх клієнтів. Найбільший запит на навчання — робота з психіатричними станами (52,1%), розпізнавання кризових станів (41,8%) та робота із залежностями (37,8%).

Запит на психологічну підтримку 

Найчастіше працівники пробації стикаються з потребами ветеранів/-ок, пов’язаними з психологічним станом та наслідками травматичного досвіду (46,5%). Водночас тільки  7,3% підрозділів центру пробації взаємодіють із центрами психічного здоров’я, і лише 29,2% працівників вважають психологічну допомогу достатньо доступною у своєму регіоні.

«Щоб впроваджувати травмочутливий підхід у правосудді, потрібні не припущення, а дані. Це дослідження дає нам погляд на систему зсередини — очима людей, які щодня працюють з наслідками війни. Тепер ми бачимо не лише те, що система потребує змін, а й конкретні точки, де травмочутливість має з’явитися насамперед: ідентифікація статусу, оцінка потреб, навчання персоналу та направлення людини до відповідної послуги чи підтримки. І основа для всього цього — міцна міжвідомча співпраця»», — коментує Ксенія Ткачук, експертка з верховенства права та голова Фундації Л.І.І.Д.

Про необхідні зміни говорять і самі працівники. Першочерговою потребою називають доступ до психологів (57,9%), навчання (46,3%) та спеціальні програми для ветеранів/-ок (42,1%). Зміни до законодавства — на останньому місці (19,2%).

«Результати дослідження підтвердили, що система пробації готова розвиватися у відповідь на нові виклики. Наше завдання — забезпечити працівників необхідними знаннями, інструментами та підтримкою, щоб вони могли ефективно працювати з ветеранами та сприяти їхній успішній ресоціалізації», — Марина Гричанюк, заступник директора з питань пробації, виконання адміністративних стягнень та соціально-виховних заходів Державної установи «Центр пробації». 

«Гарна новина в тому, що результати дослідження показали – працівники пробації чітко розуміють виклики, пов’язані з роботою з ветеранами, та бачать напрями необхідних змін. Йдеться не про створення нових інституцій, а про розвиток спроможності системи своєчасно виявляти потреби ветеранів/-ок, розуміти вплив бойового досвіду, забезпечувати доступ до необхідної підтримки та налагодити чіткі міжвідомчі алгоритми взаємодії на державному рівні. Саме такий підхід дає змогу забезпечити комплексну підтримку ветеранів і підвищити ефективність роботи системи пробації», — зазначає Леся Кляровська, експертка з правових питань та правосуддя, співзасновниця та головна менеджерка Фундації Л.І.І.Д. 

Дослідження знаходиться у відкритому доступі та стане в нагоді всім, хто дотичний до планування та прийняття рішень у системі правосуддя, як основа для впровадження травмочутливих підходів у роботі з ветеранами та ветеранками.

Дослідження підготовлено ГО «Фундація Л.І.І.Д.» у співпраці з ДУ «Центр пробації» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Анонімне онлайн-опитування працівників системи пробації України, 2–8 червня 2026 року. Загальна кількість учасників — 1493; база більшості змістовних питань — 1311 респондентів. Охоплення — всі регіони України, крім ТОТ.

Протягом трьох років “Професійний інтеграційний ХАБ” допомагав українським фахівчиням інтегруватися на австрійський ринок праці через оплачувані стажування, професійне навчання та розвиток кар’єри. Програма стала важливим кроком для її учасниць на шляху до професійної інтеграції, відкриваючи можливості для працевлаштування, зміни кар’єрного напряму, розвитку експертизи та розширення професійних контактів в Австрії.

Випускниці “Професійного інтеграційного ХАбу 3.0″

Водночас команда програми дедалі частіше спостерігала новий запит. Після успішної професійної інтеграції багато жінок почали замислюватися не лише над продовженням кар’єри, а й над створенням власної справи, запуском соціальних проєктів чи реалізацією підприємницьких ідей.

Саме тому четвертий раунд програми відкриває нову сторінку та змінює свій фокус.

Сьогодні багато українок, які переїхали до Австрії через повномасштабну війну, вже адаптувалися до життя в новій країні, здобули професійний досвід, сформували коло контактів і готові зробити наступний крок.

Проте започаткувати власну справу у новій країні означає зіткнутися з новими правилами. Законодавство, податкова система, джерела фінансування, особливості місцевого ринку та підприємницької екосистеми стають серйозним викликом навіть для тих, хто вже мав власний бізнес або значний професійний досвід.

Саме для цього створено Professional Integration HUB 4.0 – Entrepreneurship – підприємницьку програму для українок в Австрії, яка допомагає пройти шлях від ідеї до структурованої концепції бізнесу або соціального проєкту, зрозуміти особливості підприємництва в Австрії та отримати практичні інструменти для подальшої реалізації власної справи.

“Попри те, що в Україні я мала три бізнеси, зробити цей крок тут набагато складніше. Найбільше лякає невідомість: інші правила, інша система, інший ринок. Саме тому я подаюся на програму – щоб отримати знання, підтримку та впевненість, необхідні для того, щоб перетворити свою ідею на реальний бізнес в Австрії”, – Дар’я Дрюченко, українка в Австрії, режисерка та кінопродюсерка.

Для кого створений ХАБ 4.0

Програма орієнтована на українок віком від 18 років, які прибули до Австрії після початку повномасштабної війни та мають ідею, яку прагнуть розвивати. Вона буде корисною як жінкам, які вже займалися підприємництвом в Україні, так і тим, хто лише розпочинає власний шлях у сфері бізнесу чи працює над створенням соціальної ініціативи.

Для участі не потрібні зареєстрована компанія, інвестори чи готовий бізнес-план. Усе, що необхідно для старту, – це ідея, мотивація розвивати її та бажання навчатися. Очікується, що програма обʼєднає 25 українок, які проживають в Австрії.

Практичне навчання під менторством провідних австрійських експертів

Протягом чотирьох місяців учасниці працюватимуть над власними проєктами, поступово перетворюючи ідею на структуровану бізнес-модель та реалістичний план реалізації. Програма поєднує практичні воркшопи, навчальні модулі, індивідуальний і груповий коучинг, роботу з експертами, підприємцями та представниками австрійської бізнес-екосистеми.

Ключовими експертами, коучами та менторами програми стануть австрійські фахівці з IFTE (#Entrepreneurship4Youth) – професор Йоганнес Лінднер (Prof. Johannes Lindner), один із провідних європейських експертів у сфері підприємницької освіти, засновник YouthStart та лауреат міжнародної відзнаки Global Educator of the Year, а також Валентін Маєргофер (Valentin Mayerhofer), операційний директор IFTE та керівник низки австрійських і міжнародних освітніх програм із розвитку підприємницьких компетентностей. Вони супроводжуватимуть учасниць упродовж програми, допомагаючи перетворювати ідеї на життєздатні бізнес- та соціальні проєкти.

Ключові експерти “Професійного інтеграційного ХАбу 4.0″

Кожен модуль присвячений окремому етапу розвитку проєкту – від формування ідеї та бізнес-моделі до фінансового планування, юридичних аспектів ведення діяльності, маркетингу, комунікацій, залучення клієнтів і публічної презентації власного проєкту.

ХАБ 4.0 триватиме з жовтня 2026 року до лютого 2027 року. Програма розпочнеться інтенсивним відкриттям восени, після чого на учасниць чекають кілька місяців модульного навчання та коучингу. Завершальним етапом стане публічний Demo Day, під час якого учасниці презентують свої проєкти експертам, партнерам та представникам підприємницької спільноти.

Структура курсу

Формат програми розроблений так, щоб його можна було комфортно поєднувати з роботою та навчанням. Основна частина проходитиме протягом кількох днів на місяць, а сесії відбуватимуться у вечірній час або у вихідні дні. Це дозволить учасницям розвивати власний проєкт, не перериваючи професійну діяльність.

Після завершення програми кожна учасниця матиме розроблену концепцію власного бізнесу або соціального проєкту, бізнес-модель, фінансовий та імплементаційний план, практичне розуміння австрійської підприємницької системи, нові професійні контакти та впевненість, необхідну для перших кроків на шляху до реалізації власної справи.

Подати заявку можна з 10 липня до 16 серпня 2026 року включно за посиланням.

Фундація ЕРСТЕ – це благодійний фонд, який зосереджує свою діяльність на фінансовому благополуччі, а також на зміцненні демократичних цінностей і принципів. Як основний акціонер Erste Group, він забезпечує незалежність однієї з найбільших банківських груп у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі. Фундація ЕРСТЕ інвестує свою частку прибутку в загальне благо.

www.erstestiftung.org

Європейський центр свободи та незалежності (EUCFI) – австрійська громадська організація, заснована українками у Відні після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Організація створює можливості для професійного розвитку українців, сприяє розвитку людського капіталу та реалізує ініціативи, що підтримують відбудову України й поглиблення її європейської інтеграції.

www.eucfi.org

IFTE (#Entrepreneurship4Youth) – австрійська освітня організація, яка допомагає людям розвивати підприємницькі компетентності, інноваційне мислення та лідерські навички. Через практичне навчання програми IFTE заохочують креативність, ініціативність і вміння знаходити рішення, допомагаючи учасникам перетворювати власні ідеї на проєкти, що створюють позитивні зміни для суспільства.

www.ifte.at | www.youthstart.eu