Зроби за мене: Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян.Такий ...

Додано:
USAID/ENGAGE

Natsionalne-opytuvannia-shchodo-hromadskoho-zaluchennia-pdf-1536x908
Зроби за мене: Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян.

Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі Національного опитування щодо громадського залучення, яке Програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

Українці добре обізнані про те, як вони можуть брати участь у житті своїх громад. Очолюють список: участь у мирних зібраннях з конкретних питань (74,6%); створення будинкового, вуличного чи квартального комітету або участь у їх роботі (70,6%) та скарги до місцевої влади з інфраструктурних питань особисто, телефоном або за допомогою онлайн-платформ (73.1%).

Більшість респондентів також знають про участь у діяльності політичних партій (65,9%), як повідомити про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію (63,3%), про процес подання офіційних інформаційних запитів до державних органів (60,4%) та ініціювання та підписання електронних петицій до органів місцевої та державної влади (59,1%).

Однак, показники безпосередньої участі у громадській діяльності значно менші. Лише 6,8% респондентів вказали, що долучалися до мирних зібрань чи акцій, тоді як 8% взяли участь у створенні чи роботі будинкового, вуличного або квартального комітету. Ще 8,1% повідомляли про інфраструктурні питання особисто, телефоном або онлайн.

Українці охоче беруть участь у житті своїх громад – про це повідомила третина (33%) опитаних. 7.4% респондентів регулярно відвідують збори та інші публічні заходи свого будинку, вулиці чи району. Водночас дві третини зазначили, що не мають ні часу (33,3%), ні зацікавлення (31,7%) брати участь у таких активностях.

Залученість громадян до діяльності громадських організацій досі є terra incognita для переважної більшості українців. Лише 4% респондентів зазначили, що брали активну участь в діяльності ОГС протягом останнього року, ще 13% вказали, що зрідка долучалися до заходів громадських організацій. Подібно до участі у житті громади, брак часу (38,3%) та відсутність інтересу (42,7%) є основними перешкодами для участі в діяльності громадських організацій.

Тим не менше, українці можуть об’єднуватися та піклуватися про себе без залучення влади. Серед основних заходів із самоорганізації респонденти називають благоустрій двору свого будинку (48,7%) або місцевого парку (26,4%), а також організацію заходів з відпочинку чи дозвілля (25,8%).

Життя під повільний ритм реформ

Приблизно половина українців (46,7%) продовжує вважати корупцію найважливішим питанням для держави. Бідність (41%), криза на Донбасі (32,7%) та безробіття (32,4%) – інші важливі на думку громадян проблеми, з якими стикається Україна. На особистому рівні українці дотримуються іншої точки зору: найважливішими для них та їх сімей є бідність (47,7%), безробіття (35%) та доступ до медичних послуг (34,2%).

Майже половина респондентів (52%) зазначили, що вони встигли відчути наслідки реформ, але ставляться до них переважно негативно. Лише 1% громадян відчувають позитивні наслідки реформ, 23,6% – як позитивні, так і негативні результати, а частка тих, хто мав лише негативний досвід, становить 28,4%.

Загалом, українці не очікують побачити плоди реформ найближчим часом. Майже кожному третьому (27,3%) складно спрогнозувати свої очікування, тоді як приблизно кожен шостий громадянин (16,7%) очікує, що наслідки реформ будуть відчутні за два-три роки.

Першими ознаками незворотності реформ на думку громадян є збільшення достатку їх родин (55,6%), позитивні темпи зростання економіки (49%) та можливість отримувати якісні послуги від держави (37,2%).

Довгі прощання: українці шукають компроміс між радянськими цінностями та філософією вільного ринку

На думку більшості респондентів, гарного громадянина визначають знання своїх прав та здатність їх захищати (91,7%), дотримання правил і законів (92,0%) та хороше знання історії своєї країни (89%). Також українці вважають, що гарні громадяни залишаються вдома під час хвороби (89,8%), та повідомляють про відомі їм випадки корупції та інші порушення (69,4%). Активну участь в діяльності громадських організацій та ініціатив вважають важливою 59,7% респондентів.

Більшість українців готові бути повністю відповідальними за своє здоров’я – 62,3% вважають, що їхнє здоров’я цілком залежить від їх особистих зусиль. Однак понад третину вважає, що держава повинна докласти певних зусиль, щоб забезпечити громадянам освіту (37,8%), добробут (45,8%), освіту дітей (47,4%) або працевлаштування (43,1%).

Тим часом респонденти розчаровані у представниках влади. 87,2% погоджуються, що люди, які перебувають при владі, не дбають про населення. 83,6% вважають, що думка громадян не має значення для влади,  а 79,9%  українців переконані, що не можуть вплинути на події в країні. 84,9% погоджуються з тим, що коли людина досягає вищих ешелонів влади, то починає використовувати свій статус для особистого збагачення. Що стосується політичного вибору, 72% українців вважають, що в Україні немає реальної політичної еліти, тоді як 67,8% хочуть бачити при владі сильного лідера.

Незважаючи на стійкі патерналістські переконання, українці прагнуть до більшої свободи та верховенства права. 60% не готові жертвувати свободою заради більшої безпеки та благополуччя. Половина респондентів (47,8%) погоджуються з тим, що українці повинні дотримуватися правил і законів навіть у найскладніших ситуаціях. 71,6% віддають перевагу конкуренції, оскільки вона стимулює людей працювати більше та бути інновативними. Хоча 25.5% погоджуються, що доходи мають бути рівними, на думку 54% респондентів різниця в доходах необхідна для стимулювання особистих зусиль.

Проте, і тут є місце для парадоксів. Половина респондентів (52,7%) погоджуються, що успіх більше залежить від удачі та зв’язків, аніж від важкої роботи. 51,8% вважають, що одні люди можуть стати багатшими лише за рахунок інших. Протилежну думку мають 42,1%, які впевнені, що суспільного багатства з часом може вистачити на всіх.

Недовіра затьмарює колективні зусилля українців. Половина респондентів (50,5%) погоджуються з тим, що іншим людям не можна довіряти. Думку про те, що кожен повинен піклуватися про спільні інтереси, поділяють лише 32,8% українців, а 62,2% переконані, що на першому місці мають бути саме особисті інтереси.

___

Цей звіт про результати дослідження було представлено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст звіту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Про опитування:

Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні. Цей звіт підсумовує основні результати опитування, проведеного взимку 2021 року.

Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставлення до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також поставили українцям питання, що стосувалися їхні цінностей, переконань та ставлення до життя.

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 2040 респондентів і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без врахування дизайн-ефекту).

Завантажити дані опитування та діаграми можна завантажити тут.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Поблизу банку їжі “Тарілка” у Львові розпочали створення природоорієнтованого простору

У Хабі «Право на здоров’я» можна отримати комплексні психосоціальні послуги онлайн

Про новації та зміни на КПВВ з окупованим Кримом у жовтні – інфографіка

Українська освіта для кримчан: проблеми та шляхи їх вирішення

Свято "Ольвійські ленеї" в межах проєкту "Туризм спадщина та творчість"

Законопроєкти у політико-правовій сфері, на які варто звернути увагу (станом на 25 жовтня 2021 року)