Заборона куріння у громадських та на робочих місцях зменшує кількість інфарктів та інсультів

Заборона куріння в громадських місцях стимулює курців зменшити кількість викурених сигарет або й зовсім відмовитися від куріння, а некурців захищає від отруйного вторинного тютюнового диму. Для обох категорій населення очевидна користь – покращення здоров’я та зниження смертності. Про це йдеться у дослідженні науковців із Оксфордського університету (Cochrane Tobacco Addiction Group).

Дослідники проаналізували взаємозв’язок між забороною на куріння у громадських та на робочих місцях із станом здоров’я населення. Було вивчено 77 досліджень, що проводилися у 21 країні світу та результати яких були опубліковані до лютого 2015 року. Цільовою групою цих досліджень були як курці, так і люди, які не курять. Із 77 досліджень 44 стосувалися впливу заборони куріння у громадських та на робочих місцях на серцево-судинну систему, 21 – на органи дихання та 11 – на рівень смертності, спричиненої курінням.

Результати досліджень у вкотре довели, що безпечного тютюнового диму не існує. Активне чи пасивне його вдихання значно підвищує ризики хвороб та смертності. Заборона куріння у громадських та на робочих місцях має найбільший вплив на зниження рівня серцево-судинних хвороб, таких як: інфаркти (про це свідчать 33 з 44 досліджень) та інсульти (про це свідчать 5 із 6 досліджень).  13 із 21 дослідження довели, що заборона куріння дозволила скоротити рівні госпіталізації з причин хронічного обструктивного захворювання легень та астми. 8 з 11 досліджень показали значне зниження рівня смертності після обмеження місць для куріння.

Із проведеного аналізу можна зробити висновок, що прийняття та виконання законів щодо заборони куріння у громадських та на робочих місцях – дійсно ефективний інструмент для збереження здоров’я та життя громадян. Той факт, що найбільший вплив заборона куріння має на зниження рівня серцево-судинних хвороб є особливо актуальним для України, адже близько півмільйона українців щороку помирають від серцево-судинних хвороб.

Нагадаємо, що в Україні заборонено курити на робочих та у громадських місцях. Перелік місць, де існує табу на куріння перерахований у статті 13 Закону України №2899-IV. Завдяки подібним антитютюновим заходам Україні вдалося суттєво знизити рівень поширеності куріння серед населення віком понад 12 років  (з 25,6% у 2008 році до 18,4% у 2015). Однак критичним питанням все ще лишається контроль за виконанням положень цих законів, що дозволить зробити їх ще більш ефективними.

Інший міжнародний досвід показує, що «бездимні» закони обмежують можливості для куріння та знижують соціальну прийнятність тютюну

У доповіді Світового Банку зазначено, що обмеження куріння може зменшити масштаби споживання тютюну на 4-10% [1].

Дослідження, проведене у Ірландії після прийняття антитютюнового закону у 2006 році, показало, що 59% курців зменшили кількість викурюваних цигарок, 46% зазначили, що закон підвищив ймовірність того, що вони відмовляться від куріння, а 79% колишніх курців заявили про те, що закон допоміг їм успішно кинути курити. [2].

Результати 26 досліджень, проведених у США, Австралії, Канаді та Германії, свідчать про те, що після введення повної заборони куріння на робочих місцях, поширеність куріння серед співробітників скоротилася на 4%, а ті, хто продовжував курити, почали викурювати на 3,1 сигарети на день менше [3].

У Норвегії кількість щоденних курців серед працівників сектору громадського харчування скоротилася на 7% після введення заборони на куріння в барах і ресторанах. Загалом було відмічено 12-відсоткове зниження кількості сигарет, які викурювалися працівниками сектору громадського харчування (наприклад, офіціантами, барменами і т.д.) [4].

[1] The World Bank. Curbing the epidemic: Governments and the economics of tobacco control. Washington, DC: The World Bank, 1999.

[2] Fong GT, Hyland A, Borland R, Hammond D, Hastings G, McNeill A, et al. Reductions in tobacco smoke pollution and increases in support for smoke-free public places following the implementation of comprehensive smoke-free workplace legislation in the Republic of Ireland: findings from the ITC Ireland/UK Survey. Tobbaco Control 2006;15 Suppl 3:iii51-8.

[3] Fichtenberg CM, Glantz SA. Effect of smoke-free workplaces on smoking behaviour: systematic review. BMJ 2002;325(7357):188.

[4] Braverman MT, Aaro LE, Hetland J. Changes in smoking among restaurant and bar employees following Norway’s comprehensive smoking ban. Health Promot Int 2008;23(1):5-15.