Як змінилося законодавство у сфері медіа за 2021 рік (і чого чекати у 2022 році)

17 грудня відбулося останнє пленарне засідання Верховної Ради України у 2021 році. Центр демократії та верховенства права підбив підсумки року для сфери медіа.Наглядова рада НСТУ2 лютого прийнято ...

case-law-677940_1280-1
Як змінилося законодавство у сфері медіа за 2021 рік (і чого чекати у 2022 році)

17 грудня відбулося останнє пленарне засідання Верховної Ради України у 2021 році. Центр демократії та верховенства права підбив підсумки року для сфери медіа.

Наглядова рада НСТУ

2 лютого прийнято Закон № 1166 “Про внесення змін до статті 8 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” щодо усунення колізії в питанні призначення та звільнення членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України депутатськими фракціями і групами”. Йдеться про збільшення строку повноважень членів наглядової ради з 4-х до 5-ти років, що відповідатиме строку повноважень парламенту. Також оновлена процедура, за якою фракції Верховної Ради їх делегують.

Внесені зміни та усунуті колізії деталізовані у матеріалі ЦЕДЕМ.

Оновлено порядок призначення членів Нацради телебачення і радіомовлення

17 червня ухвалено Закон № 1556 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”. Закон оновлює порядок призначення та звільнення членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, встановлює нові вимоги до них, конкретизує питання оплати праці, діяльності апарату тощо. ЦЕДЕМ детально аналізував зміст внесених змін.

Щоправда, Закон № 1928 “Про Державний бюджет України на 2022 рік”, який набуде чинності з 1 січня, призупинить у 2022 році дію норми про встановлення посадових окладів держслужбовців Нацради на рівні трьох посадових окладів держслужбовців Секретаріату Кабінету Міністрів. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики виступав проти такого призупинення.

Інформаційні права корінних народів

1 липня народні депутати ухвалили Закон № 1616 “Про корінні народи України”. Документ спрямований на захист культурних, інформаційних та інших прав корінних народів, надання їм механізмів та інструментів роботи з Українською державою. Передбачається, що корінні народи мають право через представницькі органи створювати свої медіа та отримувати державну підтримку. 

Зміни в рекламі

2 червня ВРУ прийняла Закон № 1520 “Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту”. Передбачені такі зміни:

  • меценати можуть розміщувати свої логотипи, торгові марки, позначення в будь-якій рекламі того, кому надали допомогу. Проте це не вважатиметься рекламою самого мецената в розумінні ЗУ “Про рекламу”;
  • соціальна реклама може містити посилання на мецената фізичної культури і спорту (під час підготовки та проведення офіційних спортивних заходів).

Крім цього, прийнято зміни, які стосуються протидії дискримінації за ознакою статі. Законодавець ввів поняття дискримінаційної реклами, а також дискримінаційної реклами за ознакою статі. У соціальній рекламі дозволятиметься демонструвати дискримінацію за ознакою статі як засіб протидії цьому явищу. Винним за статеву дискримінацію у рекламі про працевлаштування загрожуватиме штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат (станом на січень 2022 року – 65000 грн). Однак ці зміни почнуть діяти лише з 8 січня 2022.

Також 16 грудня Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”. Він набуде чинності лише через 18 місяців після опублікування. Згідно з нововведеннями, в Україні буде заборонена реклама не лише тютюнових виробів, а й пристроїв для нагрівання стіків, електронних цигарок, рідин, контейнерів, зокрема й в Інтернеті. Також заборона стосується стимулювання вживання цих виробів і користування пристроями (наприклад, безкоштовний пробний період користування, обміни тощо).

Доступ до публічної інформації

8 вересня народні депутати прийняли Закон № 1723 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях”. Закон розширює перелік розпорядників та визначає обсяг інформації, що вони оприлюднюватимуть. Наприклад, структура, принципи формування і розмір оплати праці державних і комунальних підприємств, установ та організацій не можуть бути приховані. 

Більше – у новині ЦЕДЕМ.

Захист персональних даних

Протягом 2021 року до Закону України “Про захист персональних даних” неодноразово вносили зміни. Закон № 1357 для забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів дозволив обробку персональних даних про здоров’я та біометричних даних. Законом № 1667 передбачені особливості використання персональних даних резидентів Дія Сіті та гіг-спеціалістів (підрядник/виконавець завдань резидента Дія Сіті. На практиці це спеціалісти, яких компанії, переважно в IT-сфері, наймають не за трудовим договором, а на виконання завдань в межах проєкту чи з іншою метою).

У свою чергу, в Законі № 1907 уточнено, що розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, може бути або сам цей орган, або державне підприємство. Також з’явилася заборона обробки персональних даних за допомогою технології хмарних обчислень та центрів опрацювання даних, що розміщені за межами України, на тимчасово окупованій території та/або належать підсанкційним суб’єктам.

Підтриманим 15 грудня законопроектом № 5873 народні депутати уточнили цілі з охорони здоров’я, коли дозволена обробка чутливих персональних даних.

Авторське право

15 липня прийнято Закон № 1667 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” який вносить суттєві зміни та доповнення до питання розподілу прав на службові твори та твори, створені на замовлення (у контексті Дія Сіті та комп’ютерних програм, створених баз даних гіг-спеціалістами).

В ухвалених 15 грудня законопроєктах №3474, та №5572 передбачено скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних та врегулювання питання виплати роялті та управління авторськими правами авторів і виконавців. Законопроєкт №5572 навіть спровокував серйозну публічну боротьбу, а під час його розгляду правоохоронці  затримали людину, яка намагалася підкупити депутата, аби ініціативу відтермінували.

Протягом останнього пленарного тижня парламентарі також підтримали ратифікацію Угоди між Україною та Європейським союзом про участь України у програмі “Креативна Європа” (2021-2027). Реалізація програми сприятиме розширенню мережі співпраці українських проєктів та посилить конкурентоспроможність культурного, креативного та аудіовізуального сектору. Для програми “Медіа”, в якій можуть брати участь телеканали та інші медіа, ця співпраця припиниться 31 грудня 2022 року якщо Україна не виконає вимоги пункту 4 статті 9 Регуляції програми “Креативна Європа” 2021-27, який вимагає проведення для таких країн як Україна гармонізації законодавства з директивою ЄС про аудіовізуальні медіа-сервіси.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Редколегія. Офлайн: Медіацентр Україна та Unit.city організували зустріч українських медійників

У Медіацентрі Україна відбулась дискусія на тему «Волонтерство: рух до перемоги»

Самоорганізація ВПО: нові виклики

Експертна допомога громадським об'єднанням, ініціативам та активістам

Як лікують «кришталевих» людей в Україні під час війни

Асоціація благодійників України запускає новий проєкт – Національний рейтинг «Компас благодійності України»