Як працює українська корпоративно-соціальна відповідальність видобувного сектору в умовах карантину?

Компанії нафтогазового сектору, не зупиняли свою роботу, але для запобігання поширенню коронавірусної інфекції почали посилювати обмеження на поїздки та стали організовувати індивідуальний контроль управління об’єктами й посилену перевірку при наданні доступу до видобувних об’єктів, також почали працювати над розробкою плану надзвичайних ситуацій в напрямку поставок. 

Карантин чітко показав, хто готовий до форс-мажорних обставин, а хто ні. До прикладу НАК «Нафогаз» відзначився своєю  швидкою реакцією та корпоративною відповідальністю. Підприємство одне з перших запровадило дистанційну роботу для своїх співробітників, ще до офіційного початку карантину. Також, група НАК «Нафогаз», до складу якої входить найбільша газовидобувна компанія України АТ «Укргазвидобування», з початку карантину направила 12,3 млн грн на допомогу медикам громад з 10 областей, в яких працюють адміністративні та виробничі потужності Нафтогазу. Ці кошти використали для закупівлі засобів індивідуального захисту, дезінфекторів і медичного обладнання. Також підприємства Групи передали лікарям респіратори, маски, медичні рукавиці, окуляри, обтюратори для окулярів, станції очистки окулярів, дезінфектори, а для КНП «8-а клінічна лікарня» (Львів) надала фінансову допомогу для закупівлі захисних костюмів та ларингоскопічних наборів. 

На сайті компанії повідомляється, що «Нафтогаз» розробив програму підтримки громад на час пандемії коронавірусу і сформував уніфіковані пакети допомоги для місцевих лікарень. Співробітники компанії у регіонах передають своїм громадам необхідний матеріально-технічний ресурс, щоб забезпечити нормальну життєдіяльність та підтримати медичні заклади». Такі кроки свідчать про добре організовані та дієві програми корпоративно-соціальної відповідальності.  

Варто зазначити, що НАК Нафтогаз не єдині, хто в  період пандемії долучилися до різних соціальних програм. Як приклад, компанія ДТЕК Нафтогаз активно почала закупати апарати штучної вентиляції легень для багатьох лікарень України, а  СП «Полтавська газонафтова компанія» (СП ПГНК) забезпечила можливість високошвидкісного доступу до мережі інтернет вихованцям Драбинівського навчально-виховного комплексу (НВК), адже в умовах обмежень, спричинених поширенням пандемії COVID-19, наявність швидкого інтернету в закладах освіти в регіонах України відіграє особливо важливу роль. 

Компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» має постійно діючі програми корпоративної соціальної відповідальності, підтримує багато соціальних проектів, а також  регулярно надає допомогу медичним закладам міста. У період карантину ця допомога додатково збільшилася. Зокрема компанія придбала для Криворізької інфекційної лікарні № 1 три сучасних апарати штучної вентиляції легень вартістю понад 2 млн грн. З  березня 2020 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» перепрофілював санаторій-профілакторій «Джерело» під обсерваційну базу, а медикам міста передав 12 тисяч захисних масок. Також підприємство придбало сучасну медичну техніку й засоби захисту для своїх «швидких», які в разі потреби будуть допомагати місту. Також «АрселорМіттал Кривий Ріг» спільно з партнером – «Фольксваген Центр Кривий Ріг» – передав колективу інфекційної лікарні № 1 новий легковий автомобіль, призначений для організації обслуговування пацієнтів вдома, а також для оперативної доставки проб у лабораторії Дніпра.

Важливим проявом корпоративної соціальної відповідальності є також її внутрішня складова, це те як компанія піклується про безпеку, здоров’я та благополуччя своїх співробітників та їх сімей. До прикладу, у ДТЕК Нафтогаз розповідають, які додаткові заходи безпеки на період пандемії компанія запровадила для своїх співробітників з метою забезпечення їх здоров’я, а також для безперервності процесу видобутку природного газу. Наприкінці березня був введений режим ізольованої роботи за вахтовим методом. Перша вахта тривала три тижні, після чого всі співробітники протягом п’яти днів поступово були замінені іншими працівниками. Перевахтовка супроводжувється строгими санітарно-гігієнічними процедурами. Так, всім співробітникам були зроблені ПЛР-тести на коронавірус. Тільки після отримання негативних результатів тестів персонал був допущений на виробничі об’єкти. Також, перед входом на підприємство працівникам вимірюють температуру. Усі обов’язково використовують індивідуальні засоби захисту: маски, рукавиці, окуляри. Техпрацівники щогодини обробляють дверні ручки, столи та стіни хлорвмісним розчином. На бурових діють жорсткі правила для відвідування їдальні: дезінфекція рук, переодягання та оброблення спецодягу. Персонал та кухарі працюють за огорожею, по двоє біля плит. Харчуються одночасно по троє людей на відстані двох метрів один від одного. 

Мало хто міг передбачити, що пандемія змінить відношення українського бізнесу до корпоративно-соціальної відповідальності. Та все ж, більшість підприємств зрозуміли, що КСВ – це надійний інструмент, який виступає для великого бізнесу гарантом їх репутації та допомагає:

- зростити довіру населення до діяльності компанії, її товарів та послуг; 

- підвищити професіоналізм та розвиток кадрового потенціалу, забезпечує лояльність персоналу; 

- дає можливість формувати безпечне середовище діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці; 

- дає можливість формування партнерських відносин із владними структурами, громадськістю та ЗМІ. 

Вміння компанії продовжувати продуктивну роботу у надзвичайних ситуаціях, швидко реагувати, пристосовуватися, допомагати не лише своїм співробітникам, а й надавати посильну допомогу суспільству – ось ознаки передового бізнесу та належної внутрішньої та зовнішньої корпоративної відповідальності, і цього мають прагнути досягти всі українські підприємства. 

У цій статті ми освітили лише кілька прикладів того, як може діяти відповідальний бізнес в нестандартних умовах. На щастя, таких прикладів набагато більше. І чим частіше ми будемо про це говорити, чим активніше популяризуватимемо сучасні підходи та взірцеві приклади корпоративної соціальної  відповідальності, тим скоріше це стане загальноприйнятою нормою для всіх українських підприємств.  

Матеріал підготовлений за пітримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проекту «Сприяння стандартам корпоративно-соціальної та екологічної відповідності у видобувному секторі». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду «Відродження».