Як покращити умови тримання в українських в’язницях – презентація Аналізу рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням

23 червня відбулась презентація Аналізу стану виконання рекомендацій щодо пенітенціарної системи, наданих Україні Європейським комітетом із запобігання катуванням, нелюдському або такому, що принижує гідність поводженню чи покаранню. З документом можна ознайомить за посиланням: https://bit.ly/2ZR5jbN.

Організував захід проєкт «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні – SPERU».

Під час заходу ознайомили ключових стейкхолдерів зі змістом рекомендацій, щоб досягнути прогресу у виконанні міжнародних зобов’язань України та подальшого застосування стандартів Ради Європи у реформуванні пенітенціарної служби.

Експерти Ради Європи проаналізували всі рекомендації, які Комітет надав з часів його першого візиту до України у 1998 році. За цей час Комітет опублікував 15 доповідей щодо України, 12 з них повністю або частково були присвячені українській пенітенціарній системі.

«Аналіз стану виконання рекомендацій щодо пенітенціарної системи, наданих Україні Європейським комітетом із запобігання катуванням, є унікальним, оскільки вперше охопив усі доповіді, які були видані Комітетом. Аналіз містить рекомендації, які були виконані, а також рекомендації, які не були виконані – вони мають системний характер і потребують нагальних дій від уряду, відповідних виконавчих органів, а також координації між всіма зацікавленими сторонами», – зазначила Олена Литвиненко, в.о. Голови Офісу Ради Європи в Україні.

«Рекомендації є продуктом тривалого діалогу, який відбувається між Європейським комітетом із запобігання катуванням і урядом України від моменту приєднання України до Ради Європи, вимогою якого було, серед іншого ратифікація Європейської конвенції із запобігання катуванням як однієї із невід’ємних частин забезпечення системи захисту прав людини, передбаченої в Європейській конвенції з прав людини», – зауважив Микола Гнатовський, Президент Європейського комітету із запобігання катуванням. Окрім того, пан Гнатовський зазначив, що Комітет відвідував Україну приблизно раз на рік, не завжди ці візити стосувалися пенітенціарної системи, проте пенітенціарна система завжди була одним із центральних питань у діалозі Комітету та уряду України. Візити Комітету мають превентивний характер, тобто допомагають уряду запобігати проблемам із дотриманням Європейської конвенції з прав людини.

Проведений аналіз свідчить про тривале, понад 20 років, невиконання Україною низки стратегічних рекомендацій Комітету. Серед них привертають увагу рекомендації щодо:

• небажаності колективного тримання в камерах, гуртожитках;
• норми площі в СІЗО (вона й досі становить 2,5 м² замість 4 м²), при цьому часто не виконується навіть чинна норма;
• надмірної ізоляції осіб під вартою, як від зовнішнього світу, так і всередині установи;
• відсутності зайнятості для осіб під вартою та довічно засуджених;
• недостатності зайнятості для засуджених в колоніях;
• систематичної сегрегації засуджених до довічного позбавлення волі від інших засуджених;
• частоти та порядку проведення побачень;
• порядку застосування та умов дисциплінарної ізоляції (ДІЗО, ПКТ, ДПК);
• фіксації тілесних ушкоджень;
• видачі гігієнічних засобів;
• якості харчування;
• медичного забезпечення.

Костянтин Автухов, національний консультант Ради Європи наголосив, що кількість невиконаних рекомендацій Комітету вже давно переважила кількість виконаних.

«Постійне ігнорування рекомендацій Комітету можна пов’язати з відсутністю зобов’язального механізму їх виконання (на відміну від Європейського суду з прав людини). Так звана «ядерна опція», яку Комітет може застосувати у виді публічної заяви відповідно до статті 10 Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, досі не застосовувалася щодо України. Хоча досвід інших країн свідчить, що застосування публічної заяви зовсім необов’язково змінює ситуацію», – йдеться в документі.

«Мін’юст постійно вивчає рекомендації щодо пенітенціарної системи, надані Україні Європейським комітетом із запобігання катуванням, та вживає всіх заходів щодо їх виконання та врахування. Аналіз рекомендацій буде корисним для нашої подальшої роботи в формуванні робочих планів та перспектив. Мін’юст вживає і правові, і організаційні заходи, які дозволяють формувати належну модель кримінально-виконавчого процесу, що мінімізує факти катувань і нелюдського поводження», – наголосила Олена Висоцька, заступниця Міністра юстиції України.

У заході також взяли участь Андрій Співак, координатор сектору з питань правосуддя Представництва Європейського Союзу в Україні, представники Офісу Генерального прокурора України, Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, Верховного суду України, Міністерства юстиції, Державної кримінально-виконавчої служби, державних установ «Центр пробації України» та «Центр охорони здоров’я ДКВС», Білоцерківського навчального центру підготовки персоналу, а також громадських правозахисних організацій і міжнародних партнерів.

«Широка залученість експертів, які представляють різноманітні державні структури, міжнародні організації, громадянське суспільство та медіа, демонструє надзвичайну важливість теми сьогоднішнього заходу. Саме інтеграція спільних зусиль, на думку проєкту SPERU, може сприяти зміні ставлення до виконання міжнародних зобов’язань України у сфері захисту прав і свобод осіб, які утримуються в установах виконання покарань», – зазначила Ольга Деркач, менеджерка проєкту.

Довідково:

Спільний проєкт Європейського Союзу та Ради Європи «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні» працює задля покращення менеджменту в’язниць, який би відповідав стандартам дотримання прав людини, а також подальшому розвитку реабілітаційного підходу до правопорушників.