«Як їхали, так і їдуть». Пандемія й закриті кордони не стали на заваді трудовим мігрантам — підсумки дискусії

11 червня 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у межах проєктів «Громадськість за демократизацію» за підтримки Європейського Союзу та «Розуміння Угод про ...

Europe-tourism-600x400
«Як їхали, так і їдуть». Пандемія й закриті кордони не стали на заваді трудовим мігрантам — підсумки дискусії

11 червня 2021 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) у межах проєктів «Громадськість за демократизацію» за підтримки Європейського Союзу та «Розуміння Угод про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією» (3DCFTAs) за підтримки Уряду Швеції провів онлайн-дискусію «Між COVID-19 та безвізом: вплив пандемії на міжнародну мобільність українців». ІЕД зібрав для обговорення представників влади, бізнес-асоціацій та експертів.

Зазначимо, що саме 11 червня цього року виповнилось 4 роки з дня отримання Україною безвізового режиму з ЄС. За інформацією ЄС, упродовж перших трьох років українці здійснили майже 50 мільйонів подорожей у рамках безвізу. До того ж, за словами Павла Кравчука, аналітика ГО «Європа без бар’єрів», безвіз створив точку відліку для європейської інтеграції — з ним порівнюють і Угоду про Спільний авіаційний простір (авіаційний безвіз), і угоду АСАА (промисловий безвіз).

На жаль, пандемія COVID-19 майже зупинила використання безвізу. Однак надія на скоре відновлення є. Сергій Сидоренко, редактор «Європейської правди», прогнозує, що безвіз, до якого ми всі звикли, відновиться незабаром. «Євросоюзу потрібні туристи не менше, а можливо й більше, ніж (Євросоюз — ред.) нам, туристам. Так само Євросоюзу не менше, ніж нам, потрібні бізнес-подорожі», — розповів Сергій Сидоренко. Без переміщення людей страждатиме бізнес, тому Європейський Союз буде відновлювати поїздки за першої можливості, але тут усе залежатиме від вакцинації, вважає Сидоренко.

Якщо туристичні та бізнес подорожі в ЄС протягом останнього року завмерли, з потоком робочої сили з України цього не сталось. Координаторка проєкту «Громадськість за демократизацію» Ірина Коссе презентувала результати опитувань від кількох організацій щодо безвізу та міграції, у тому числі і бліц-опитування, проведеного ІЕД через Facebook. За її інформацією, пандемія COVID-19 вплинула на туризм та бізнес-подорожі, але не на трудову міграцію. «Під час пандемії до ЄС їздили переважно по роботі», — зазначила Ірина Коссе.

«Побоювання бізнесу, що всі виїдуть на заробітки й нікому буде працювати, не справдилися», — вважає віце-президент Львівської ТПП Володимир Коруд. Однак він зазначив, що пандемія негативно вплинула на український бізнес та показала неефективність державної політики і відсутність перспектив в Україні. Це змушує українців шукати можливості працевлаштування за кордоном.

Теза про економічні проблеми в середині України, як ключовий чинник трудової міграції, вплив якого навіть посилився під час пандемії, звучала також у виступі Василя Воскобойникова, президента Всеукраїнської Асоціації компаній із міжнародного працевлаштування.

За інформацією Віталія Киричука, віце-президента Волинської ТПП, роботодавці в Україні вже змушені піднімати рівень заробітної плати не нижче європейського, щоби втримати робітників. Це вимагає інвестицій у нові технології та обладнання, що дає змогу збільшити продуктивність праці, що також забезпечує підґрунтя для зростання зарплати. Водночас Олег Борисов, заступник Голови Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, підкреслив, що для трудових мігрантів часто важливим є не лише розмір заробітної плати, але й те, що вона офіційна.

Запис дискусії можна знайти за посиланням.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Комунальне підприємство ухиляється від обліку дерев: громадська організація подала до суду

Молодь Світловодська готує масштабний фест у місті

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE