За що голосували на четвертій сесії міської ради у Тернополі?

5 березня у стінах дому «Перемоги» відбулася четверта сесія Тернопільської міської ради. Депутати виділили земельні ділянки під будівництво на березі Івачівського водосховища. Загалом розглянули 250 ...

Додано:
Mariia

титулка
За що голосували на четвертій сесії міської ради у Тернополі?

5 березня у стінах дому «Перемоги» відбулася четверта сесія Тернопільської міської ради. Депутати виділили земельні ділянки під будівництво на березі Івачівського водосховища. Загалом розглянули 250 питань порядку денного, а також підтримали ряд звернень до керівництва держави.

Як отримати землю на березі водосховища

Не можна не згадати проект-рішення з приводу відведення гектару землі на березі Івачівського водосховища. В захисній смузі водойми, п’ятеро громадян безкоштовно отримали по 20 соток кожен «для будівництва житлового будинку».

При перегляді проектів рішень сесії Тернопільської міської ради в період 2018-2020 років можна відслідкувати “історію” передачі даних “скандальних”ділянок та ряду інших по вулиці Над Ставом у селі Глядки.

Кадастр Івачів

Відповідно до статті 4 Водного Кодексу України (ВКУ), прибрежна захисна смуга (ПЗС) – це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Частина 2 статті 60 Земельного Кодексу України (ЗКУ) говорить, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною 50 метрів для середніх водосховищ і 100 метрів для великих. У цих межах забороняється розорювати землю, використовувати добрива, випасати худобу, утворювати сміттєзвалища чи будувати споруди (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).

Проте, з огляду на дозвіл органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати межі прибрежних захисних смуг, з’являється можливість для маніпуляцій. Так, існує декілька варіантів отримання ділянок в межах захисних смуг:

  1. маніпулювати назвами водойм – наприклад, будівництво розпочалося у прибрежній захисній смузі річки Дністер (100 м.), але на карті дана водойма названа інакше (затокол, протокою, каналом тощо). Забудовник зробить все можливе, щоб довести, що це окрема водойма і  ПЗС, відповідно, має бути меншою;
  1. корупційна складова – так як орган місцевого самоврядування наділений можливістю самостійно встановлювати межі ПЗС, а матеріальне заохочення депутатів все ще діє, то “на замовлення” забудовника місцева рада може “посунути” такі межі при прийнятті містобудівної документації;
  1. “закон зворотної сили не має” – тобто, якщо за радянських часів, коли ще не діяли встановлені розміри захисної смуги, наприклад була встановлена смуга у 25 метрів ( станом на сьогодні має бути 50 м), до водойми могли бути прокладені автодороги чи на березі вже побудовані якісь споруди, то, відповідно, ПЗС вже посунути в більшу сторону не можливо і орган місцевого самоврядування затверджує ПЗС 25 м., адже закон зворотньої сили в часі не має і не розповсюджується на об’єкти, споруджені до його прийняття, їх зносити ніхто не буде. Цим також може скористатися забудовник і отримати ділянку для будівництва багатоповерхівки з гарним кравиєдом.

В Україні існує судова практика з даного питання. До прикладу, справа № 372/2180/15-ц, в якій прийнято Постанову Великою Палатою Верховного Суду України 15.05.2018 року. Прокурор звернувся із заявою про скасування виділення земельних ділянок у прибережній захисній смузі п’ятьом громадянам. Реєстрацію цих земельних ділянок за ними визнали незаконною.

Депутатські звернення

Серед звернень можна виділити такі: щодо заборони діяльності партій Шарія та ОПЗЖ, недопущення переслідувань громадських активістів, прийняття Закону «Про колабораціонізм», необхідність реформи судової системи, недопущення зниження важливості української мови у сферах обслуговування та освіти, а також звернення про напрацювання законодавчої бази для можливості проведення місцевих референдумів.

Проект рішення «Про звернення депутатів Тернопільської міської ради до Верховної Ради України щодо напрацювання законодавчої бази для можливості проведення місцевих референдумів і застосування засад народовладдя на усіх рівнях» підготував депутат від партії «Слуга народу» Денис Фаріончук.

– Дивує, що проти референдумів виступають ті, хто називає себе патріотами і державниками. Для них окремо хочемо нагадати, що Україна отримала Незалежність саме на референдумі. Тому, не потрібно боятися говорити з народом, особливо, в питаннях, на які не можуть або не хочуть відповідати депутати. Бо коли людей не чують, вони виходять на вулицю і через акції непокори змушують політиків рахуватися зі своїми інтересами, – зазначив Денис Фаріончук.

Також депутат додав, що парламент вже ухвалив поданий Президентом Закон «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».

Хоч і четверо депутатів не підтримали цього звернення, згадуючи наслідки псевдо референдумів на сході України та в Криму, 35 проголосували «за».

Окрім цього, Тернопільські депутати підтримали звернення до президента України щодо звільнення громадського активіста Сергія Стерненка. Ініціювали звернення депутати від партії «Європейська Солідарність». Звернення прийняли одноголосно.

«Вимагаємо забезпечити об’єктивний та неупереджений розгляд справи Сергія Стерненка апеляційною інстанцією», – зачитав секретар міськради Ігор Гірчак.

Виконання бюджету, програм, перейменування школи і стадіону

Першим пунктом у порядку денному був проект-рішення «Про виконання місцевого бюджету Тернопільської громади за 2020 рік». Зазначилося, що бюджет Тернополя на 2020 рік виконаний на 94,7 %. Це пов’язано із поширенням COVID-19.

Також депутати заслухали звіти виконання програм майже по всіх напрямах життєдіяльності міста, а саме: «Програми розвитку фізичної культури і спорту Тернопільської міської територіальної громади на 2017-2020 роки», «Програми «Безпечна громада» на 2019-2020 роки», «Програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2019-2020 роки», «Програми будівництва (придбання) доступного житла у місті Тернополі на 2018 – 2020 роки», «Програми збереження культурної спадщини міста Тернополя на 2017 – 2020 роки», «Програми енергоефективності, енергозбереження та термомодернізації будівель житлового фонду м. Тернополя на 2015-2020 роки», «Програми «Питна вода міста  Тернополя на 2008-2020 роки» та ін.Окрім того, представники громадськості у міській раді заслухали звіти про роботу правоохоронних органів у громаді за попередній рік.

З нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки, депутати прийняли рішення ініціювати управлінню освіти і науки міської ради присвоєння назви Тернопільському навчально-виховному комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-медичний ліцей №15» імені Лесі Українки. Крім того, підтримали ініціативу щодо облаштування скверу та встановлення пам’ятника Лесі Українки, і створили тимчасову комісію, яка і визначить де даний сквер буде знаходиться. Також, депутати міської ради одноголосно підтримали ініціативу міського голови щодо присвоєння стадіону назви: «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича».

Авторка: Наталя Небельська, журналістка Центру громадського контролю «ДІЙ!» у Тернополі.

Довідка: Центр громадського контролю «Дій!» – проект, який реалізується у 5-ти містах України (Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ, Маріуполь) за фінансової підтримки чеської організації People in Need, Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program» та Посольства Королівства Нідерланди в Україні, Посольства США в Україні. Зміст цієї статті не обов’язково збігається з їхньою позицією.

 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Команда Let`s do it Ukraine відвідала Південь в рамках проєкту з подолання наслідків повені

Гуманітарні місії на Півдні тривають: волонтери додатково роздадуть 1000 обідів “Добра кухня”

Тютюнові акцизи рятують життя — податкові преференції неприпустимі

Вишнівецька громада на Тернопільщині отримала цифровий рентген-комплекс від Програми USAID DOBRE

У Києві презентовано напрацювання проекту із залучення жителів до процесів відновлення в громадах

Громади звертаються до держави з закликом переглянути механізм фінансування соціальних послуг для дітей та сімей