Вячеслав Навроцький про шляхи застосування наукової експертизи без порушення законодавства

Як скористатися науковою експертизою, не порушивши українського законодавства? Які українські органи часто звертаються по наукові висновки? Що потрібно знати учасникам судового процесу, які хочуть ...

64790839_1268592616630139_7642503139085516800_n
Вячеслав Навроцький про шляхи застосування наукової експертизи без порушення законодавства

Як скористатися науковою експертизою, не порушивши українського законодавства? Які українські органи часто звертаються по наукові висновки? Що потрібно знати учасникам судового процесу, які хочуть отримати науковий висновок? Про це розповів Вячеслав Навроцький, експерт з кримінального права та кримінології, у рамках  відкритої лекції. Захід організувала Школа права УКУ за підтримки USAID Ukraine.

У зв’язку з неоднозначністю тлумачення більшості правових питань, багато юристів потребують допомоги. Така допомога може проявлятися у різних формах, однією з яких є правова (наукова) експертиза.

Правова експертиза – це авторитетні та аргументовані висновки у письмовій формі, за які автор несе відповідальність та на які можуть посилатися у суді. Звертати по правову експертизу може будь-який учасник процесу, який потребує допомоги (практика показує, що це переважно адвокати, але бувають і слідчі, прокурори та інші).

Поляки проти, німці лояльні, а американці радо вітають цю практику. В Україні, натомість, все не так однозначно.

В українському законодавстві прямо не передбачено проведення правових експертиз.

Закон України “Про судову експертизу”:

“Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду”.


Цей закон передбачає державну атестацію судових експертів. Експертом може називатися той, хто включений до відповідного реєстру, а атестація експертів у галузі права не проводиться.  

“Напрошується висновок, що експерту-юристу у судах місця немає. І проведення правової експертизи неможливе”, – зазначає Вячеслав Навроцький та додає:  Якщо потрібної норми нема в одному законі, то не виключено, що вона міститься в іншому. Треба її пошукати”.

Норми, що непрямо вказують на дозвіл застосування правової експертизи, можна знайти у наступних документах:

 

Закон України “Про наукову та науково-технічну експертизу”:

“Наукова і науково-технічна експертиза – це діяльність,  метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного  рівня об’єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об’єктів”.

Основними  завданнями наукової і науково-технічної експертизи

є:

    оцінка відповідності  об’єктів експертизи сучасному   рівню наукових і технічних знань,   тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам  екологічної безпеки, економічної доцільності;


“Експертами є будь-які знаючі люди, які володіють спеціальними знаннями і можуть дати оцінку, поділитися своїми міркуваннями з іншими особами. Цей закон містить норми, на підставі яких може проводитися наукова експертиза у юридичному процесі”
, – пояснює Вячеслав Навроцький.

Інший закон “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” також передбачає достатні можливості для проведення експертизи з правових питань і використання її результатів.

2.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”:

у ст. 19 серед видів адвокатської діяльності передбачено надання інформації, консультації та роз’яснення правових питань;

у ст. 20 адвокат може “отримувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань”.


3.

Положення процесуального законодавства:

“Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на наукових, технічних чи інших спеціальних знань”.


Попри те, що законодавство є дещо неоднозначне у питання застосування
правової експертизи, на практиці її таки застосовують.

“Вперше я брав участь у наданні висновку з питань правозастосувань у кінці 1991- початку 1992 року. Справа стосувалася участі вищих посадових осіб України в діяльності державного комітету з надзвичайного стану. 21 серпня 1991 року у Москві відбулася справа державного перевороту. Був створений неконституційний орган – Державний комітет з надзвичайного стану. Він розіслав скрізь, в тому числі і в Україну телеграми з вимогою виконувати його рішення. А у нас керівники всіх міністерств і відомств розіслали по областях і районах телеграми, в яких писали наступне: “Готуйтеся до зими. Збирайте урожай. Зберігайте спокій!” Суспільство розділилося і Генеральна прокуратура не хотіла брати на себе остаточну відповідальність. Створили комісію у складі фахівців з кримінального права. Високопосадовці звинувачували у державній зраді. Дослідивши всі матеріали справи, комісія заявила, що складу державної зради не було, тому що держзрада передбачала допомогу у проведення підривної діяльності для іноземної держави. На той момент не було іноземної держави, була єдина держава. Генпрокуратура з висновком погодилася”, - розповідає Вячеслав Навроцький.

В Україні також активно діють Науково-консультативні ради Верховного суду України. Згідно з законом, вони повинні давати свій висновок лише в одній ситуації, коли справа передається на розгляд об’єднаної або Великої палати Верховного суду, але практика завжди багатша за закон. Верховний суд доволі часто надсилає запити для отримання висновку.

Що ще варто знати про правову експертизу?

  • Фахівець галузі кримінального права не є учасником судового процесу. Тому по науковий висновок можна звернутися тоді, коли завершено досудове розслідування та оприлюднені матеріали справ.
  • Перед фахівцем в галузі права можуть бути поставлені будь-які питання, що стосуються права. Переважно ставлять питання чи правильно кваліфіковані діяння? Чи є склад злочину? Чи враховано правильно множинність злочину? Чи є підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності?
  • “Інколи кажуть, що чим більше матеріалів нададуть фахівцям, тим краще. Та не факт, що всі матеріали будуть потрібні і придатні”, – вважає Вячеслав Навроцький.
  • Верховний суд останнім часом почав писати від кого наданий висновок та яку сторону підтримує. Конституційний суд завжди вказує автора висновків і їх позицію.
  • Немає прописаної методики щодо наукових висновків у кримінальних провадженнях. “Так само як нема методики як писати статтю. Має бути все зрозуміло: від загального до конкретного”, – радить Вячеслав Навроцький.

Оскільки наукова експертиза прямо не передбачена українським законодавством, то і ступінь обов’язковості її низький. Вона може бути як врахована судом, так і відкинута. Але вагомість висновку не в ньому самому, а в його змісті: які там аргументи, наскільки вони переконливі, чи відповідають закону. Цінність наукового висновку не в авторитеті того, хто його пише, а в доводах і вона належним чином систематизовані, викладені. Навіть якщо у прийнятті висновку буде відмовлено, то всі ці аргументи нікуди не дінуться. “Залучення фахівців у галузі права до юридичної оцінки конкретних справ – це запорука прийняття справедливих і обґрунтованих рішень, тому що висновок фахівця принаймні заставляє задумуватися і якось мотивувати свої дії”, - стверджує Вячеслав.

Єдине, що можна зробити аби не порушити українське законодавство та застосувати правову експертизу – позиціонувати її як науковий висновок.

Якщо такий висновок є відкинутий судом, то є два шляхи:

  1. Аргументи викладені у висновку нікуди не зникли і адвокат може їх використати у судовому процесі як власні.
  2. Також можна викликати фахівця, що писав висновок, як свідка.

За посиланнями Ви можете ознайомитися із відеозаписом та матеріалами лекції, а також залишити пропозиції та відгук про проект UCU Rule of Law Lecture Series.

Цей захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Нагадаємо, UCU Rule of Law Lecture Series – це серія лекцій від провідних американських, європейських та українських правників, присвячена актуальним викликам і проблемам у галузі забезпечення верховенства права, правосуддя та справедливості. Проект «Підвищення обізнаності правничої спільноти України щодо сучасних викликів верховенства права через організацію та проведення серії юридичних лекцій Українського католицького університету «Правовладдя» реалізовує Центр верховенства права Школи права УКУ за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми «Нове правосуддя» у співпраці з Асоціацією правників України та мережею правових клубів “PRAVOKATOR”. Інформаційний партнер проекту – Юридична газета.

Погляди автора не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.

Довідка

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США.  До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Додаткову інформацію про діяльність USAID можна отримати у Відділі зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53, на вебсайті: http://www.usaid.gov/ukraine або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя». Мета програми – надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією. Детальнішу інформацію про програму можна отримати на Інтернет-сторінці www.newjustice.org.ua  та за телефоном +38 (044) 581-3303.


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

В Обухові обговорили розвиток системи соціальних послуг для дітей

Відновлювана енергетика в Україні (ВДЕ) – це реальність

Open Society Talks. Серія відвертих розмов про непевне майбутнє

Енергоефективність в дії: від будинку до мікрорайону Львова

Перспективи запровадження системи внутрішнього контролю та аудиту на Дніпропетровщині

Новобілоуська громада на Чернігівщини розпочала роботу над Статутом