Волонтерство в Україні під загрозою? Які ризики несуть нові законодавчі ініціативи щодо підтримки волонтерської діяльності

В Україні готують ряд законодавчих змін у питаннях підтримки волонтерської діяльності. Відповідний проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності» уже підготували у Міністерстві соціальної політики України. Однак громадський сектор б’є на сполох: окремі пропозиції нового законопроєкту викликають занепокоєння та несуть загрозу для вільного розвитку волонтерського руху в Україні, громадських і благодійних організацій, які залучають до своєї діяльності волонтерів.

Молодий, але перспективний

Український волонтерський рух – явище поки відносно молоде. До 2014 року волонтерство у нашій країні розвивалося досить повільно. Особливо, якщо порівнювати з іншими країнами. Так, згідно рейтингу World Giving Index, у 2010 році Україна займала лише 150 місце (тільки 5% населення було залучено до волонтерської роботи) у світі. 

Але Революція Гідності, анексія Криму та війна на Донбасі все змінили. Волонтерський рух піднявся на найвищий рівень розвитку за весь час незалежності України. Згідно  загальнонаціонального дослідження, що провела компанія GfK Ukraine у 2014 році, українці визнають велику роль волонтерського руху в суспільних процесах: 62% визнавали роль волонтерів у політичних змінах, 85% вважали, що волонтерський рух допомагає зміцненню миру, а 81% схильні вважати волонтерський рух обов’язковою складовою громадянського суспільства. Майже чверть українців (23%) мали досвід волонтерства.

Уже у 2018-му Україна піднялася у тому ж таки рейтингу World Giving Index зі 150 сходинки на рекордне 81 місце. Ми випередили Польщу, Естонію, Росію та Грузію. Волонтерство в Україні розквітло.

Протягом 2015-2020 рр. лише на веб-сайті Міністерства соціальної політики розмістили інформацію про 475 організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів. На хвилі розквіту волонтерського руху у 2016 році затвердили Національну стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 рр., яка передбачає стимулювання волонтерської діяльності, у тому числі роботу над участю України в Європейській конвенції про довгострокову волонтерську службу. 

Проте всупереч проголошеному напрямку на перейняття закордонних прогресивних принципів волонтерської діяльності, волонтерська спільнота України постає перед новими ризиками. І криються вони у проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності», підготованому у Міністерстві соціальної політики України.

(Не)прихована загроза

Автори законопроєкту стверджують, що головною метою змін до законодавства є боротьба із проблемою «фіктивного волонтерства». Однак за благородною ціллю, на жаль, криються критичні ризики для всієї волонтерської спільноти України. Так, експерти Українського незалежного центру політичних досліджень після аналізу тексту законопроєкту звертають увагу на кілька ключових позицій, котрі, у випадку вступу в силу, суттєво ускладнять волонтерську діяльність в Україні.

Одна із найбільш суперечливих пропозицій – обов’язкове страхування волонтерів.

«Автори законопроєкту пропонують зробити обов’язковим страхування життя і здоров’я волонтерів. Здавалося б, цілком позитивна та правильна ідея, однак в реальності її виконання може спричинити суттєву загрозу волонтерській діяльності в Україні. Переважна більшість організацій, що залучає волонтерів, є неприбутковими, і такі видатки просто не передбачені їхніми бюджетами. Це створить фінансове навантаження, з яким ОГС можуть просто не впоратися», – пояснює Олег Лапін, консультант УНЦПД із питань правової допомоги організаціям громадянського суспільства.

На думку Олега Лапіна, обов’язкове страхування може спричинити припинення діяльності більшості громадських організацій, що залучають до своєї роботи волонтерів, оскільки волонтерство – є основою цієї роботи. Крім того, такі норми можуть суттєво зменшити залучення нових волонтерів до громадських та благодійних організацій. 

Про наслідки обов’язкового страхування волонтерів говорять і в українському Пласті. На сьогодні до організації входить понад 2000 виховників-волонтерів, кожного з яких доведеться страхувати у випадку прийняття запропонованих змін.

«Пласт є неприбутковою організацією та не має фінансової спроможності забезпечити обов’язкове страхування більш ніж 2 000 своїх виховників та інших волонтерів. Ми не маємо прогнозованих джерел прибутку для подібного страхування. Таке рішення може спричинити суттєву загрозу нашій діяльності», – пояснюють в організації.

Окрім того, експерти УНЦПД вбачають негативні наслідки у пропозиції виключати ГО та установи з Переліку організацій та установ, що залучають іноземців чи осіб без громадянства до провадження волонтерської діяльності на території України (далі – Перелік). Без права повторного внесення. Перелік підстав для такого виключення є досить широким (неповідомлення про залучення волонтера, пропущення строків, непідтвердження фактів надання волонтерської допомоги, зазначення неправдивої інформації, тощо) і при цьому залишає місце для суб’єктивізму в діях відповідальних за прийняття рішення владних органах. При цьому, законопроєкт не передбачає механізмів оскарження такого рішення чи навіть права бути внесеним до Переліку повторно. 

«Ми з колегами уже спрямували лист до Мінсоцполітики з нашими пропозиціями по доопрацюванню законопроєкту», – пояснює Олег Лапін. – «Так, на нашу думку необхідно доповнити відповідні статті та дати ОГС можливість бути повторно включеними у Перелік, якщо вони усунули підстави, через які початково були звідти виключені. Також ми запропонували скоротити строк, протягом якого організація повідомляє Міністерство соціальної політики про намір залучити до своєї діяльності як волонтерів іноземців чи осіб без громадянства. Наразі повідомляти необхідно не пізніше ніж за один календарний місяць до такого залучення. Після цього Організації потрібно буде  пройти перевірку, яка відбувається протягом 30 днів із дати отримання заяви. Ці строки – надто тривалі і ставлять під ризик вчасне отримання волонтерської допомоги. Тому ми пропонуємо скоротити тривалість кожного процесу до 10 календарних днів».

На зміни у тексті нового законопроєкту та державну підтримку волонтерів сподіваються і в українському Пласті.  

«У той час, як Парламент та Уряд Чехії створюють всі можливості для підтримки своїх волонтерів, зокрема, місяць тому прийняли закон, що кожен виховник-скаут, який працює упродовж року з гуртками, має додатково 5 днів відпустки, які покриває держава, то у нашій країні замість того, щоб створити можливості, черговий раз створюються проблеми. Ми чекаємо від держави не ударів, а підтримки», – пояснює Юрій Юзич, голова Наглядової ради Пласту.

Наразі в УНЦПД очікують на відповідь Міністерства та нагадують, що Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016—2020 рр. передбачає стимулювання волонтерської діяльності. А тому проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки волонтерської діяльності» потребує доопрацювання, щоб підтримувати волонтерство в Україні, а не перешкоджати йому. Адже на кону – вільний та демократичний розвиток волонтерського руху у нашій державі.