Відбулося обговорення рекомендацій щодо дій правоохоронців у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів та у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті

5 травня 2019 року, в офісі Української Гельсінської спілки з прав людини відбулося обговорення рекомендацій щодо дій правоохоронних органів у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів під час публічних ...

Додано:
makiss

60336832_449200302314031_2699569142343663616_n-e1558112389155
Відбулося обговорення рекомендацій щодо дій правоохоронців у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів та у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті

5 травня 2019 року, в офісі Української Гельсінської спілки з прав людини відбулося обговорення рекомендацій щодо дій правоохоронних органів у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів під час публічних заходів та у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті за ознакою СОҐІ, розроблених експертами УГСПЛ.

Зі сторони Міністерства внутрішніх справ України у зустрічі взяли участь Начальник Управління моніторингу дотримання прав людини Міністерства внутрішніх справ України (далі – УМДПЛ) Наталія Бородич та головний спеціаліст організаційно-аналітичного відділу зазначеного підрозділу Ігор Матвійчук. Зі сторони УГСПЛ – координатор адвокаційних програм УГСПЛ Максим Петров.

Н. Бородич зауважила, що громадянське суспільство звертає багато уваги проблемам, пов’язаним з слідчими діями щодо злочинів на ґрунті ненависті (далі – ЗҐН). Натомість зусилля потрібно скерувати на превенцію, тобто профілактичні заходи, спрямовані на попередження злочинів. Представник МВС зазначила, що таких громадських ініціатив нема.

На її думку, однією з проблем, які впливають на ефективність розслідування, є відсутність в законодавстві чіткого визначення як здійснювати попередню кваліфікацію ЗҐН. Будь-яка напрацьована рекомендація має допоміжний, консультативний характер для слідчого. Тому автор публікації може зробити висновок, що усі розробки потрібно імплементувати у форматі внесення змін до законодавства.

Крім цього, певна складність, яка впливає на загальну ситуацію щодо ЗҐН в Україні – мала кількість звернень щодо вчинення таких злочинів. Відповідно, це обумовлює посилення інформаційно-роз’яснювальної та просвітницької роботи як з представниками правозахисних ЛГБТКІ-організацій, так і представників спільноти.

У контексті обговорення дій поліції щодо забезпечення порядку під час публічних заходів була відзначена проблема у комунікації між організаторами та органами влади. З метою усунення цієї проблеми представник МВС рекомендувала одночасно адресувати інформацію про проведення заходу на Управління моніторингу дотримання прав людини.

Під час зустрічі були обговорені рекомендації щодо дій правоохоронних органів у випадках атак на ЛГБТКІ-активістів під час публічних заходів та у ситуаціях злочинів на ґрунті ненависті за ознакою СОҐІ, розроблених експертами УГСПЛ.

Учасники обговорення відзначили:

  1. Виключення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 161 Кримінального кодексу України, з числа злочинів приватного обвинувачення порушуватиме чинне законодавство.
  2. Нормативно-правовий акт стосовно дій поліції при забезпеченні правопорядку на мирних зібраннях уже розроблений та впроваджений.
  3. Ініціювати внесення змін до Наказу Генеральної прокуратури України від 23 жовтня 2012 року №100 та відомчих наказів МВС, виданих на його виконання, що регулюють облік Національною поліцією України статистичних даних щодо правопорушень, які стосуються прав і свобод людини для ЛГБТКІ є складним завданням через особливості комунікації з відокремленими державними органами.
  4. Розробка стратегії комунікації органів влади з представниками ЛГБТКІ-спільноти із включенням ефективного реагування на повідомлення про правопорушення щодо цієї групи є можливою за умови активної участі всіх зацікавлених сторін та детального обговорення документу.
  5. Створити умови (приміщення, персонал, порядок координації дій між поліцією та медичною службою тощо) для надання належної психологічної, медичної та юридичної підтримки жертв злочинів на ґрунті ненависті (в тому числі щодо ЛГБТКІ) не є можливим через чинний порядок дій щодо надання такої допомоги, специфіку роботи управлінь поліції, а також через брак матеріальних, технічних та кадрових ресурсів.
  6. Замовляти періодичні соціологічні дослідження для відстеження безпекових потреб громади, зокрема представників ЛГБТКІ не є необхідно, оскільки цими питаннями опікуватиметься представник нової ініціативи «Поліцейський офіцер громади».
  7. Публічно звітувати про результати вжиття заходів щодо резонансних порушень прав та свобод людини для ЛГБТКІ (у вигляді прес-конференцій, аналітичних публікацій, інформаційних повідомлень тощо) про результати розслідування ЗГН щодо ЛГБТКІ, зокрема щодо тих, в яких досудове розслідування триває (в межах інформації, яка може бути розголошена за постановою прокурора) не можливо.
  8. Поліція готова до прийняття на службу представників ЛГБТКІ-спільноти чи організацій, які займаються захистом її прав, однак таких заяв не надходило.
  9. В УМДПЛ нема інформації (звернень) щодо гомфобних дій працівників поліції. Тому нема можливості говорити про такі дії.

Обговорення проводилося Українською Гельсінською спілкою з прав людини в рамках проекту «Протидія радикалізму і популізму, захист прав ЛГБТКІ спільноти, організацій та ініціативних груп, що працюють в сфері захисту прав ЛГБТКІ і протидії дискримінації, засобами освітніх та адвокаційних заходів» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

У Луцьку громадських активістів навчали впливати на тих, хто приймає рішення

Як корупція забруднює повітря Дніпровщини

У Запоріжжі патрульні успішно опановують жестову мову глухих

Паліативна та хоспісна допомога в Україні. Майбутнє

Рецепти лікування ефективності місцевого самоврядування у Миколаєві

На Львівщині активісти громад шукали напрямки співпраці